"Дидактичні ігри на уроках історії"

Часте звернення до дидактичних ігор на уроках історії показує, що такі уроки слід проводити і як індивідуальні турніри, і як змагання команд. У випадку командної гри до неї залучений майже весь клас і нікому не доводиться нудьгувати.

Слід відзначити, що зовсім не важко, а навіть значно простіше в методичному плані поєднувати традиційні навчальні заняття із ігровими. Застосування ігрових форм можливе вже і на етапі актуалізації навчальної діяльності учнів, і при вивченні нового матеріалу, і на етапах закріплення, повторення та узагальнення історичного матеріалу.

Наведемо декілька прикладів. Під час читання підручника, зокрема тієї його частини, що містить науково-популярний матеріал, дітям можна запропонувати гру « Три речення». Сенс її  в тому, щоби трьома нескладними реченнями, проте змістовними реченнями передати суть прочитаного. Гра може відбуватися як змагання окремих учнів чи змагання рядів ( залучено по одному  учню від кожного ряду ), а решта дітей можуть виконувати роль арбітрів.

Великий розвивальний ефект має гра « Дерево пізнання». Умови цієї гри теж дуже прості: учням пропонується до певної частини навчального матеріалу  ( можливо, й до цілого уроку) скласти 1-3 запитання - залежно від рівня підготовленості класу). Запитання занотовуються на маленьких аркушах ( краще, щоб  у формі листочків дерева ) і подаються учителеві. Найзмістовніші з них учитель відзначає як запитання-переможці й причіпляє до «дерева пізнання» ( малюнок на ватмані, прикріплений до дошки ). На наступному уроці перевірка засвоєного може відбутися у межах тієї ж гри: учні знімають листочки з дерева, відповідаючи на складені питання. Успішному опрацюванню текстів белетристичних оповідань, що містять історичний зміст ( наприклад оповідань з підручника В.Власова,

О. Данилевської « Вступ до історії 5 кл.» ), сприятиме гра «Чиста дошка». Додатковий пізнавальний ефект може дати обігравання назви «tabula rasa». Вперше пропонуючи цю гру дітям, вчитель може пояснити, що вислів «tabula rasa» прийшов з латинської і означає буквально чисте місце, де можна написати все, що хочеш, а переносно так кажуть про свідомість дітей та неосвічених людей. Перед опрацюванням оповідання вчитель звертає увагу дітей на дошку з підготовленими наперед запитаннями. « Відповіді на них, - пояснює вчитель, - ви знайдете, опрацювавши оповідання. Після читання, в процесі аналізу тексту, ви відповідатимете на них, а я витиратиму опрацьовані. Робота буде успішною, коли на кінець уроку дошка буде чистою». Ефект цієї гри в тому, що вона допомагає розмежувати історичну інформацію та вигадану, адже для нас важливішими є відповіді на питання, які стосуються лише історичної інформації. Проводячи гру не варто переривати відповідями на запитання перше читання оповідань. Натомість і його можна « прибрати в ігрові шати». Так, під час роботи над текстом присяги громадян Херсонеса   вчитель може запропонувати дати відповіді на такі  питання:

1. Яким був державний лад у Херсонесі?
2. Яким богам вклонялися жителі міста??
3. Як ви вважаєте, для чого жителі Херсонеса присягали?
4. Що саме для них мало особливе значення?

 Вчитель підбиває підсумок вивченого.

 Більш жвавому, зацікавленому сприйняттю учнями історичних оповідань сприятиме гра «Герою, оживи!». Перед читанням учитель розподіляє ролі між учнями і далі пропонується звичне для уроків літератури читання за ролями, яке, власне, є своєрідною інсценізацією. Ігровий ефект буде сильніший, якщо решті дітей, як слухачам, запропонувати визначити, хто з « артистів» виконував роль найбільш вдало, чий образ – історично правдивий ( бажано вимагати при цьому від учнів елементів аргументації: по-моєму, на мою думку, мені здається тощо ).

Урізноманітнити форми роботи над текстом підручника допоможе гра « З вуст в вуста». Учням пропонується кількаразовий переказ того самого уривка. У грі беруть участь, скажімо, чотири учні. Троє на момент читання повинні вийти з класу. Коли уривка прочитано, другий учень повертається в клас і довідується про опрацьоване з переказу першого учасника. Тоді цей другий учень переказує почуте третьому учаснику, а третій четвертому . Четвертий учень переказує почуте всьому класові і діти мають змогу порівняти, наскільки точно й повно прочитане відтворене гравцем. Гра привчає висловлюватись точно, лаконічно. Вчитель має скеровувати гру так, аби вона відбувалася організовано та динамічно.

Якщо ви хочете, щоб ваші учні краще запам’ятали дати та події, які вивчали на уроці політайте  з ними на „хронолітаку”. На звичайному паперовому літаку, який хлопці роблять за хвилину, напишіть дату, місце події і запустіть „хронолітак”: до кого на парту він сяде, той і опиниться у „іншому часі”. Учень, який опинився у „іншому часі”, повинен розповісти про те, що він там бачив. Діти з задоволенням будуть грати у цю гру, повторюючи вивчений матеріал.

Для повторення вивченого матеріалу можна використати і таку гру як „Герой, дата, подія”. У грі бере участь весь клас. Ведучий проходить повз учасників гри, що сидять за партами і просить одного з учнів назвати героя, іншого – дату, а третього – подію. Перший учень називає ім’я історичної особи, наступний учасник – дату(дати), пов’язані з цією особою, а третій – називає подію(події), пов’язані з ним. Наприклад:

Філіп II – 359 р. до н. е – проголосили царем Македонії

          Філіп II – 338 р. до н. е. – битва при Херонеї

Замість традиційних форм закріплення матеріалу на уроках узагальнення можна провести гру „Знайди зайве”. У запропонованому наборі матеріалів – подій, імен, назв, дат, визначень – кілька елементів відповідають темі, а ще декілька підібрані випадково. Завдання  учнів – вилучити зайве. Наприклад :

Острів Кріт – острів Евбея – місто Кносс – Середземне море –

(острів Евбей)

Гора Олімп – місто Фіви – Північна Греція – Південна Греція – (південна Греція)

Півострів Пелопенес – гора Олімп – місто Олімпія – місто Спарта

(гора Олімп)

         Надзвичайно широкі можливості застосування ігор на етапах закріплення та узагальнення історичного матеріалу. Найрізноманітніші тренінгові ігри ( кросворди, ребуси, лото, вікторини. Змагання, КВК ), ігрові ситуації, створені навколо звичайних вправ, а також рольові ігри дають змогу суттєво модернізувати процес навчання. Так успішно і легко використовується на уроках гра-лото:

Учні легко грають у цю гру, співставляючи дати з подіями, імена із їхньою діяльністю, причому імена можна замінити портретами відомих державних діячів.

Також, багато варіантів має гра « Головоломка».

По горизонталі.

1. Злий бог, який вбив Озіріса.
2. Священний річний хижак.
3. Бог Нілу.
4. Богиня краси та кохання.
5. Дружина Озіріса, яка навчала людей ремеслу.
6. Нут  – богиня...
7. Віра у вигадані надприродні істоти та поклоніння їм.
8. Частина Єгипту, яка славилася пірамідами.

По вертикалі.

Жук, який вважався в Єгипті священним

З великою цікавістю учні сприймають гру « Низка намиста». У ній можуть брати участь як окремі школярі так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, «

.». Перший учасник гри називає ім’я когось з історичних діячів того періоду, наприклад « Юлій Цезар». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово чи словосполучення за темою: « Юлій Цезар,  консул . …» Третій повторює твердження попередника і додає своє: «Юлій Цезар, консул, диктатор , імперія …». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів – справжнє намисто до певної теми. Учень який довго мовчить, або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить всю низку намиста.

Не менш цікавою для шестикласників є гра « Реставратор», основна мета якої – реставрувати пошкоджений історичний текст у якому бракує слів,  певних назв і т.д. .

       Активізації пізнавальних інтересів школярів сприятиме гра «Впізнай героя». Один з учасників гри на хвильку виходить з класу. Діти під керівництвом  задумують героя, а тоді пропонують вгадати його. Гравцеві, що вгадує його, дозволено задавати запитання, проте такі, відповідь на які, складають слова « так», «ні», « час від часу».Кількість питань можна обмежити до 5 ти  обговорювати, щоб між питаннями пауза тривала не довше 30 секунд. Обумовити також слід і те, що учень, який ставить питання забороненого типу: «Це Перікл » одразу вибуває з гри.

Легкими, проте такими, що мають значний ігровий потенціал, є загадки. Їх можна загадувати як окремим учням, так і цілому класу. Наприклад:

Її  найбільше шанували –

Розумну, мудру, справедливу!

В руці зі списом зображали,

Як Зевсову дочку сміливу,

Її душа добру відкрита!

Ім’я богині ……

( Афіна)

      Ретельні підготовки вимагають рольові та комплексні ігри. Вони мають величезний пізнавальний, розвивальний та виховальний ефект. За спостереженнями вчених, саме рольові ігри є найцікавішими для дітей. Історія з її героїчною тематикою, легендарністю, таємничістю, боротьбою добра і зла є чи не найблагороднішим грунтом  для проекції у царину гри. Наприклад .Урок. Релігія та міфологія Давнього Єгипту.

Театралізована вистава.

Підготовчий етап тривав 2 тижні. Учні займалися пошуковою діяльністю, готували костюми, реквізити до вистави, складали та розучували тексти, добирали ілюстрації. Два учні розповідають про створення світу та появу богів.

1-й учень. Колись, дуже давно, як ще не було землі, бог повітря Шу і богиня вологи Тефнут народили двох дітей – сина Геба і доньку Нут. Ці двоє одружилися, і у них теж були діти. Богиня Нут народила Сонце і Зорі, і Всесвіт засяяв чудовими вогнями. Коли Сонце стомлювалося, Нут ковтала його, і тоді світили зорі. За якийсь час вона ковтала Зорі та знову народжувала Сонце. І так тривало дуже довго.

Розгнівався Геб, чоловік Нут, що вона поїдає дітей. І не захотів більше знатися з Нут. Тоді втрутився батько Геба та Нут – бог повітря Шу.

– Я примирю вас! Віднині ви не будете разом. Ти Нут, вигнися дугою над Гебом, спираючись на кінчики пальців рук та ніг. А ти, Гебе, простягнися рівно на землі і лежи спокійно. Віднині Нут буде небом, а Геб – землею, і вам ніколи більше не зійтися...

2-й учень. Є ще один міф, у якому викладено іншу версію походження світу. Коли не було ні землі, ні неба, Всесвіт нагадував безмежний океан води. Отой водяний хаос мав ім’я Нун. Він і був першим прадавнім богом – батьком богів. Якось із глибини Нуна на світ вийшли боги, яким судилось створити небо, землю, тварин та рослин. І першим із цих богів було Сонце, яке зігріло холодний світ і дало йому життя.

3-й учень. Ти сяєш чудово на небосхилі неба, живий сонячний диск, що поклав початок життю!

Ти сходиш на східному небосхилі і ти наповняєш усю землю своєю красою! Твої промені охоплюють країни аж до межі всього того, що ти створив!.... Світає, ти сходиш на небосхилі. Ти сяєш у вигляді сонячного диска вдень. Ти женеш морок. Обидві землі торжествують. Прокидаються і стають на ноги, підводяться люди через тебе. Омивають свої тіла і беруть убрання. Руки їхні славлять твоє розсіяння.

 Учень виходить. Посередині класу стоїть трон. Клас прибрано, ніби величезний зал. На підлозі килим.

Ра. Так цей гімн про мене. Мене звати Ра . Я бог сонця. Мене єгиптяни ще називали Амон. Я один із головних богів. Мене зображали з головою сокола, на якій було зображено диск, або великого жука, що котить по небу сонячний диск. Моїм символом був жук-скарабей. Я щодня на золотому човні проїжджаю по небу і спускаюсь на захід. Я батько всього живого на землі, з моїх уст з’являлися інші боги, а з очей – люди. ( Займає місце на троні).

Кожен бог виходить на середину, а після свого представлення стає поряд з троном).

Хапі. Я Хапі –  бог Нілу. Мене дуже шанували стародавні єгиптяни. Я сидів у печері, яку охороняв змій, і лив воду з глечиків. Від моєї волі залежало скільки вилити води. Коли я розливався, то покривав поля родючим намулом і дарував людям високі врожаї.  Тому на мою честь складали багато молитов і гімнів.

Учень.  Слава тобі, Хапі!

              Хто пливе, щоб Єгипет живити...

              Забариться він – і життя нема,

              Розгнівиться він – і над краєм гроза.

              А надпливе він – веселиться земля

              І все, що живе, – з нею разом.

              Радіють тобі юнаки й діти твої

              І вітають тебе – владаря!

              Ти прийшов на цю землю,

              З’явився, щоб оживити Єгипет,

              І земля тобі радіє!

Хапі. Ці слова фараони наказали викарбувати на кам’яній плиті і встановлювати на березі Нілу.

Хатор. Мені підкоряються всі і боги, і люди. Я богиня краси та кохання. Звали мене єгиптяни Хатор. Уявляли з головою корови.

Хнум. А хто не знав в Стародавньому Єгипті Хнум. Я на гончарному крузі виліпив людей. Мене уявляли людиною з головою барана.

Тот. Звати мене Тот. Я бог мудрості й письма. Я мав вигляд чоловіка з головою птаха ібіса з довгим дзьобом. Я навчив людей читати й писати.

Сохмет. А я богиня війни. Мене називали Сохмет. Я жорстока богиня з головою левиці. Єгиптяни мене так зображували, бо найбільшими хижаками були леви. Я насилала чуму, яка була страшним лихим для єгиптян. Мене підтримував злий бог Сет.

Сет. Так я злий бог. Мене зображували з рудим, як пісок волоссям, червонуватими очами, з ослячою головою. Я бог вітру, якого боялися єгиптяни.

Я дув 50 днів, несучи пекучий, розжарений пісок. Від цього вітру рослини в’янули . Природа ніби вмирала.

 Учень. Цей вітер єгиптяни називали хамсін. Про нього написала вірш українська поетеса Леся Українка, коли була на відпочинку в Єгипті.

Леся Українка.           Рудий Хамсін в пустині розгулявся.

                                      Жагою палений, мчить у повітрі,

                                      Черкаючи пісок сухими крильми,

                                       І дише густим полум’ям пекучим ...

                                       І вся пустиня мов знялася в гору

                                       І в небо ринула. На жовтім небі

                                       Померкло сонце – око Озіріса 

                                       І стало так, мов цілий світ осліп...

Сет. І таким рудим уявляла собі мене і Леся Українка. Я прийшов зі своїми 50 слугами і вбив свого брата бога Озіріса. Розрубав його тіло на чотирнадцять частин і розкидав по Верхньому Єгипті. Я був грізною небезпекою для єгиптян.

Озіріс. Я покровитель рослинності й землеробства. Моє розкидане тіло зібрали моя дружина Ізіда та її сестра Нефтіда і похоронили.

Ізіда. Я  Ізіда –  богиня життя, здоров’я, материнства та родючості. Мене зображали в образі матері з малюком, моїм сином Гором.

Гор. Я син Озірісі та Ізіди. Звати мене   Гор. Мене єгиптяни уявляли з головою сокола.  Коли я підріс, тоді  викликав свого дядька Сета на поєдинок і вбив його. Я спустився в  гробницю і оживив батька.

Озіріс. Від тоді я став богом умираючої та воскресаючої природи. Щороку  весною єгиптяни святкують моє воскресіння. Саме в цей день спеціально вирощували свіжу зелень у горщиках, які називались „поля Озіріса”.  Мене малювали у вигляді мумії, з якої проростає пшениця. Залишитися з живими після смерті я не міг , і тому став царем та суддею в царстві мертвих. В загробному царстві мені допомагають мій син Гор та Анубіс. ( Озіріс займає місце на троні, а інші боги стають в ряд за троном).

Анубіс. Мене звати Анубіс. Я загробне божество. Мене зображали в образі людини з головою шакала. Я покровитель померлих. Я допомагав Озірісу судити в царстві мертвих.  Я душу померлого приводив на суд. Я важив серце небіжчика. На одну чашу терезів я клав серце, а на іншу – статуетку богині правди Маат. Якщо людина вела грішне життя, то серце її важило більше ніж статуетка. Грішника поїдала потвора – лев з головою крокодила.

Озіріс. Моє царство мертвих розташовувалося на заході, в Лівійській пустелі. Межею між світом живих і світом мертвих був Ніл. Тому міста і села зводили на його східному березі, а піраміди, гробниці, храми – на західному. На думку єгиптян, то був рай. Що правда потрапити в моє царство було не просто. Я чинив суворий суд. Кожна душа звітувала про своє життя на землі.

Голос (душа). Слава тобі, владико правди! Я прийшов до тебе! Я знаю тебе, знаю я й імена 42 богів, які з тобою в залі обопільної правди, які живуть, чатуючи на лихих і живлячись їхньою кров’ю. Я приніс до тебе правду. Я не чинив неправди людям, не чинив лиха. Не чинив мерзенного перед богом. Я не гнобив раба перед господарем. Не був причиною хвороби. Я не вбивав. Я не наказував вбивати. Я чистий, я чистий чистотою фенікса, цього великого, що мешкає в Гераклеополі... Хай не буде зла в цій землі, в чертозі правди, бо я знаю імена цих богів, що перебувають у ній, становлять почет великого бога.

(Анубіс кладе серце на вагу, і воно переважує статуетку богині Маат).

Озіріс. Ти вів праведне життя і ти потрапляєш у рай. 

Учень. Релігія допомагала стародавнім єгиптянам долати страх смерті, оскільки вона давала надію на продовження існування душі людини в потойбічному світі.  Єгиптяни  вірили, що все в їхньому житті залежить від богів

Геродот. Мене звати Геродот, я грецький історик. Мене в давнину називали „батьком історії”. Я написав працю „Історія в дев’яти книгах”, в якій описав історію Стародавнього Єгипту. Єгиптяни  дуже строго    додержувалися  релігійних обрядів. Усіх тварин вони вважали священними. Якщо хто-небудь навмисно вб’є якусь тварину, того карають смертю. А якщо ненавмисно, то платить пеню, встановлену жерцями. Єгиптяни хоронили тварин в різних містах. Наприклад, котів бальзамували і ховали у місті Бубастіс, в священних покоях. Собак же ховають кожний у своєму місті в священних гробницях. Лише биків у Єгипті приносили в жертву богові Сонця.

Створенню необхідного ігрового антуражу, підвищенню зацікавленості та творчості  учнів сприяє гра «Історична вікторина» як один із різновидів рольової гри. Для прикладу можна навести конспект уроку  Давній Єгипет (узагальнювальне повторення).

Вид уроку: Урок-гра – історична вікторина.

Хід уроку

I.  Підготовчий етап

На етапі підготовки вчитель знайомить учнів з правилами проведення гри, поділяє на команди, визначає склад журі.

Правила вікторини:

В змаганні беруть участь 4 команди. Кожна команда, завершуючи черговий етап конкурсного завдання, отримує  бали і також картку з буквою, з якої у фіналі складається слово. Якщо команда не впоралася із завданням, то картку з буквою вона не отримує, а у фіналі спробує скласти слово з наявної кількості букв. Члени журі та вчитель оцінюють відповіді команд, зараховують відповідну кількість балів та записують їх до таблиці.

II. Проведення вікторини.

Вступне слово вчителя.

Вчитель дає загальну характеристику Давнього Єгипту.

I конкурс – „Текст з пропусками”.

Текст. Пропущено 16 слів. У цьому конкурсі команди можуть набрати максимальну кількість балів – 16.

На .... сході Африки, біля .... моря, там, де протікає річка .... , розташований Єгипет. Місце, де впадає річка в море називається .... .Близько ..... тис. р. до н. е. в Єгипті виникла єдина держава, на чолі якої стояв .... . Його влада була необмеженою, його порівнювали з .... . Поступово в Єгипетській державі формується система організації влади, яку можна зобразити у вигляді .... .На вершині перебуває .... , нижче – його помічники, багаті люди ...., та служителі богів ..... . Ще на щаблинку нижче були озброєні люди, які охороняли та захищали владу ..... і державні службовці .... .Найбільша кількість мешканців Єгипту, що утримувала всю цю піраміду, – це ....., ...... . На самому низу перебувала нечисленна група людей, які не мали жодних прав – .... .

II конкурс – „Боги Давнього Єгипту”.

Кожній команді роздаються ілюстрації із зображенням богів. Командам необхідно назвати ім’я кожного бога і визначити  які явища природи вони уособлювали. За кожну правильну відповідь по 2 бали. Якщо відповідь не повна – 1 бал.

Боги: Ра – бог сонця, Геб – бог землі, Нут – богиня неба, Сет – бог пустелі, Озіріс – бог вмираючої та воскресаючої природи та цар в царсві мертвих, Ізіда  – богиня материнства та родючості, Хапі – бог Нілу.

III  конкурс – „Портретна галерея”.

За описом команди повинні визначити ім’я історичної особи. За кожну правильну відповідь команда отримує 3 бали.

1. Цей єгипетський фараон перебував при владі 18 років. Він проголосив бога Атона єдиним божеством, якому слід вклонятися. (Аменхотеп IV).

2. У цього фараона була штучна борода. Він не любив військові походи. За часів правління цього фараона розгорнулося грандіозне будівництво Карнакського храму. (Хатшепсут).

3. Цей фараон був хоробрим воїном і талановитим полководцем. він здійснював загарбницькі походи. Цей фараон щорічно особисто об’їжджав свої володіння й карав непокірних. (Тутмус III)

4. Цей фараон провів реформу в армії. Щедро нагороджував жерців і тим самим викликав незадоволення знаті, в результаті заколоту був убитий. (Рамзес III).

5. Цей фараон був наймолодшим правителем. При владі перебував всього вісім років. Помер за загадкових обставин. Скасував всі релігій ні реформи Аменхотепа IV. (Тутанхамон).

IV  конкурс – „Про що йде мова”.

Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом.

1. Цього єгипетського бога постійно мучили заздрість та злість. Той, кому він заздрив, був красивий, добрий, керував тисячами людьми. Щоб захопити владу, він був готовий піти на все, навіть на вбивство. (Сет).

2. Цей пристрій був необхідний землеробу. За його допомогою вони зрошували сади та городи, до яких не доходила вода під час розливів Нілу. (Шадуф).

3. У правій руці у них тростинка для письма, а запасна „ручка” – за вухом. Вони перераховують і запишуть усе, що їм накажуть: скільки зерна в казні, і скільки днів знадобиться, що побудувати палац або канал. (Писарі).

4. Вони виконували найважчу роботу – рили Канади, працювали на рудниках і каменоломнях, були веслярами на кораблях. Їх називали „живі убиті”. (Раби).

5. Лікар, астроном, жрець бога мудрості Тота, архітектор, який побудував першу піраміду. (Імхотеп).

Назва ціє рослини, заростями якої густо вкриті долина Нілу, перекладається з давньоєгипетської як „царська”. Якби єгиптяни не навчилися її так використовувати, то частина відомостей з історії цієї країни була б остаточно втрачена для нащадків. (Папірус).

V  конкурс – „Задача”.

Командам пропонується вирішити задачі. За кожну правильну відповідь 3 бали.

1. Писемність у Єгипті виникла близько 3300 р. до н. е. Скільки років єгипетській писемності.

2. У 1822 році французький лінгвіст Жан Шампольйон розшифрував далекі єгипетські ієрогліфи. Скільки років люди не могли читати давні ієрогліфи?

3. Середнє царство існувало протягом 2040 – 1640 років до н. е. Скільки років воно проіснувало?

4. Скільки років минуло від виникнення Єгипетської держави до занепаду Середнього царства?

5. Битва між єгиптянами та хетами біля міста Кадеті відбулася у 1296 р. до н. е. Коли виповнилося 3000 років цій битві?

6. Відомо, що Новому царству в Єгипті передувало завоювання гіксосів. Назвіть хронологічні рамки їх панування в Єгипті, якщо відомо період їх панування тривав 100 – 150 років?

Як бачимо, саме в грі приховано практично безмежні можливості оновлення процесу навчання історії, особливо коли йдеться про шестикласників. Сьогодні суспільство стоїть перед дилемою: з одного боку, необхідність у створенні ігрової освітньої системи з ігровими підручниками, методиками та іншим; з іншого, як писав А. Макаренко, створити ідеальну гру, що підходить для всіх неможливо. Гра стихійна і розвивається відповідно до законів людського суспільства, постійно змінюючись. Якраз пошук компромісу, поєднання ігрових моментів із іншими методичними прийомами, інноваційними технологіями , дозволить зробити крок у наступне майбутнє.