Княгиня Ольга та князь Святослав

Тема: князювання  княгині Ольги та  князя Святослава.

Мета: сприяти засвоєнню знань про діяльність княгині Ольги та її сина Святослава; розвивати вміння працювати з історичною картою; виховувати інтерес до минулого свого народу.

Тип уроку: комбінований.

     Хід уроку

 І. Організаційна частина уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання тестами в класрумі по темі «Перші князі Русі-України».

ІІІ. Викладення нового навчального матеріалу

У процесі опрацювання нового матеріалу заповнюється за допомогою вчителя таблиця (князі Русі-України).

 1. Княгиня Ольга, її внутрішньополітичні реформи

У ч и т е л ь. Після смерті Ігоря владу в Києві перебрала його вдова — княгиня Ольга. Ця постать є однією з найцікавіших в нашій середньовічній історії. Загадковим є її походження, оповите численними легендами й переказами. «Повість минулих літ» розповідає, що в 903 р. із Пскова молодому князю Ігореві привели дружину Ольгу. За однією церковною легендою, Ольга — дочка простого перевізника, за другою — дочка боярина, інші джерела повідомляють про князівське походження із Пскова , є відомості, що підтверджують її болгарське походження. В останні роки виникла ще одна гіпотеза: про норманське королівське походження Ольги. Існує також гіпотеза, що княгиня Ольга — дочка князя Олега, бо ім’я Ольга, Олег у скандинавських мовах означає «мудрий», «віщий», «святий». Ольгу всім відомий Нестор-Літописець порівнював з яскравою зорею, що передує сходу Сонця. Саме її православна церква канонізувала як Рівноапостольну, прилучивши до лику Святих. Цій уславленій в піснях жінці після стількох воєн вдалось зберігати спокій у країні та зміцнити її міжнародне становище.

 Бесіда за запитаннями

1) Пригадайте, де, коли і за яких обставин загинув князь Ігор.

2) Що, на вашу думку, мала зробити княгиня Ольга по смерті чоловіка?

Узагальнюючи відповіді учнів на запитання, учитель підкреслює, що, ставши повновладною правителькою Київської держави, Ольга суворо помстилась древлянам за смерть свого чоловіка. Вона наказала розправитись з послами древлян, які прибули до Києва сватати її за свого князя Мала, спалити Іскоростень, знищити частину населення. Щоб запобігти новим заворушенням, вона змушена була провести реформи, в результаті яких було запроваджено фіксовані норми податків.

 2. Спроби запровадження християнства

У ч и т е л ь. Основу язичництва становило обожнення сил природи, вірування у надприродну силу речей і явищ природи, духів, що населяли світ і супроводжували людину від народження до смерті. Вже в IX ст. серед русів почало поширюватися християнство. За князювання Олега християни зазнали переслідувань. Коли 911 р. руське посольство прибуло до Константинополя, імператор Лев прагнув доповнити мирний договір статтею про християнське віросповідання для Русі, як це було за Аскольда, але не мав успіху. Ситуація змінилася після смерті Олега, коли київським князем став Ігор. Він був терпимий до християнства, хоч сам його не прийняв. За Святослава на Русі поширилася тенденція нетерпимості щодо християнської ідеології, було зруйновано православні храми, розгромлено їхні громади. У поширенні християнства Святослав вбачав прагнення Візантійської імперії підкорити собі Русь. Святослав боровся з Візантією. Він не був прихильником її культури. Коли престол посів син Святослава, Ярополк, язичницькі безчинства знову заступила віротерпимість.

 3. Стосунки з сусідами. Колективна робота за підручником.

 Опрацювати матеріал підручника про міжнародну політику Ольги і дати відповідь на питання.

 1) До якої країни здійснила подорож княгиня Ольга і з якою метою? (Княгиня Ольга в 957 р. здійснила дипломатичну подорож до Константинополя й уклала новий договір з Візантією.) 2) З яким ще Київська Русь підтримувала дипломатичні відносини? (959 р. — княгиня вислала своє посольство до імператора Священної Римської імперії Оттона І. 961 р. — на Русь прибула місія Оттона І з метою прилучити Русь до римокатолицького світу, але успіху не мала.                                                                                                                                                                 3) Покажіть ці країни на карті.

4. Князь Святослав. Колективна робота за завданнями

1) У цей час досяг повноліття і став (з 957 р.) великим Київським князем син Ольги та Ігоря.

 Досі ведуться суперечки про дату народження Святослава. Рік народження різні історики визначають від 919 аж до 940 р. Така плутаниця вийшла через те, що навіть в літописах не зазначено коли народився князь. Але в літописах є свідчення, що 946 р. Святослав вже сидів на коні, отже йому могло бути 6-8 років. Найімовірнішою датою народження вважають 938 рік (історик Леонід Войтович).У 964-966 роках Святослав воював на територіях рік Ока та на середній Волзі. Зі своєю дружиною князь підкорив в’ятичів і завдав потужного удару Хозарському каганату.Першопочатково в’ятичі платили данину хозарам. Святослав пробув у них всю зиму 964 року і домігся того, щоб в’ятичі почали платити данину Києву.Точних відомостей про похід Святослава на Хозарський каганат немає. Лише у Повісті врем’яних літ цей похід датується 965 роком. В деяких мусульманських джерелах також йдеться про похід русів на Хозарський каганат, але зазначено іншу дату – 969 рік і не названо імені ватажка війська. Тому деякі історики ставлять під сумнів достовірність інформації про цей похід.З 968 по 971 рік Святослав здійснив декілька походів на Болгарське царство, ці походи також відомі як Грецько-Болгарська кампанія. Походи на Болгарське царство князь здійснював з метою об’єднання з ним проти могутньої Візантійської імперії.Перший похід на Болгарське царство Святослав здійснив 967 (або 968) року на прохання Візантії. Та йому довелось повернутись в Київ, оскільки місто взяли в облогу печеніги. 969 року Святослав здійснив другий похід на Болгарське царство і цього разу вдало – він підкорив східну частину царства. Після цього він напав на Фракію, що належала Візантії. 970-971 рр. відбулась війна Візантії з Руссю та підкореною нею Болгарією. Святослав був змушений відступити.

2) Прослухати вірш, занотувати, на кого ходив і з ким воював князь. Один з учнів декламує вірш про князя Святослава.

 Був це сміливий князь-вояка,

 Все в таборі проживав

 І ціле життя відважно

 З ворогами воював.

Як на кого йшов війною,

То казав: «Іду на вас!»,

 Ненадійно на ворога

 Не нападав він ані раз.

 Звоював він печенігів

 І над Волгою хозар

 І Болгарію побити Кличе його грецький цар.

 Але зле вчинив ти, князю,

 Що у городі чужім

 Ти осів собі й занедбав Рідний Київ — батьків дім.

Ти сидиш у Переяславці,

 А тим часом печеніг  Рідний Київ облягає –

Все валить собі до ніг.

Хоч побив ти печенігів,

Знов вертаєшся в чуже: Грек згодився з болгарином – Ждуть зі зрадою тебе.

 Хоч помстив ти зраду греків

 Й ворогів чимало вбив,

Мусив ти від переваги

 Відступати з тих країв.

А встрінувши печенігів,

 В лютім бою ти упав,

 Ворог з черепа твойого

Мед-вино собі спивав.

 Учитель узагальнює й доповнює відповіді учнів. — Покажіть на карті країни та народи, з якими Святослав ходив проти хозар.

 5. Похід проти Хозарії

У ч и т е л ь. Головні свої зусилля Святослав спрямував ще за життя княгині Ольги на зовнішні справи. Літопис повідомляє, що в 964 р. Святослав почав похід на Оку і Волгу. Він пройшов землю в’ятичів, розгромив володіння давніх союзників Хозарії — волзьких булгар та буртасів, а в 965 р. завдав удару Хозарському каганату, Північному Кавказу, де підпорядкував землі ясів і касогів, а на останньому етапі розгромив Саркел — Білу Вежу, одну із найбільших фортець Хозарії на Дону. Руси залишили тут не зруйнованим «лише лист на стеблі», повідомляли східні хроністи. Ця давня антируська фортеця була вщент зруйнована. Проте столиця каганату Ітиль і місто Хозаран залишилися, куди збіглося населення поруйнованих регіонів. Вочевидь, Святослав поставив Хозарію в залежність від Києва.

 6. Балканські походи

 Робота в групах

1-а г р у п а опрацьовує текст підручника: «Перший болгарський похід 968–969 рр.».

 2-а г р у п а опрацьовує текст підручника: «Другий болгарський похід 970–971 рр.».

 3-а г р у п а опрацьовує текст підручника: «Загибель Святослава».

4-а г р у п а звітує про виконану роботу, результати роботи заносить до таблиці.

 Показати на карті напрям балканських походів та територію, яку приєднав Святослав до Київської Русі.

 7. Внутрішня політика Святослава 2-а група звітує про внутрішню політику Святослава, яку він проводив у перерві між походами. Заповнюється відповідна колонка таблиці.

 ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Визначте особу за описом.

«Завзято правити взялася, Древлянам мститись поклялася За те, що вкоротили віку Й жорстоко вбили чоловіка. Підступну думку загадала: Щоб деревлянська запалала Столиця. І дотла згоріла. Їх край до себе долучила. Княгиня хитрою вродилась, У християнство охрестилась І кумом цісаря зробила – Свою державу укріпила.»(княгиня Ольга)

2. Визначте, чим закінчились події.

1) За літописом, хозари прийшли до полян вимагати данини. Поляни послали як данину мечі. Хозарські старці побачили в цьому дурний знак. Чому? («У хазар шаблі були однолезові. У полян мечі були гострі з обох сторін. Старці передбачили, що слов’яни самі будуть брати данину з хозар та інших народів. Так і збулося», — завершує свою розповідь літописець.)

2) Підкоривши свавільних древлян і провівши державну реформу, Ольга вирушила до Царьграда, але пішла вона туди не воювати, а з місією миру, її приймав імператор Костянтин Багрянородний. Нестор описав цю зустріч під 955 роком. За літописом, Ольга дуже сподобалася імператору, він закохався в неї. (Хитра княгина вимагала, щоб Костянтин спочатку охрестив її. Ольга стала хрещеною дочкою імператора, і він уже не міг вимагати від неї стати його дружиною.)

3) Старий воєвода Свенельд порадив князю Святославу повертатися суходолом на конях, а не йти по Дніпру через пороги, тому що там на нього чекали вороги — печеніги. Греки попередили їх, що Святослав повертається на Русь. (Але князь не послухав поради і з військом він потрапив у засідку. Печенізький хан Куря зробив з черепа вбитого Святослава чашу і пив з неї на бенкетах.)

V. Підсумковий етап

Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює діяльність учнів, визначає, чи була досягнута мета завдання — розуміння історичного значення діяльності княгині Ольги та князя Святослава.

 VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Скласти усну розповідь «Князь Святослав — “Олександр нашої давньої історі”».