Урок. Відмінювання іменника. личний відмінок

Конспект уроку

Тема. Відмінки іменників. Кличний відмінок

Мета: повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови; навчити учнів визначати відмінки іменників в реченні та застосовувати в усному та писемному мовленні  кличний відмінок; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння самостійно робити висновки;  виховувати  в учнів самостійність, старанність, охайність письма,  любов до мови, слова.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Емоційне налаштування учнів на урок

Діти, для того щоб урок наш пройшов гарно і продуктивно, я вам пропоную емоційно налаштуватися. Зробіть побажання один одному на цей урок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 Вправа-гра «Вірю -  не вірю»,

 ( Говорю репліки про частину мови - іменник,  учні відповідають «вірю – не вірю»)

1. Іменник – це самостійна частина мови –

                                                       «Вірю»

2. відповідає на питання що робити?-

                                                        «Не вірю»

3. вказує на предмет чи особу –

                                                        «Вірю»

4. означає назву істот і неістот –

                                                             «Вірю»

5. іменники мають час

                                                             «Не вірю»

6. іменники можуть називати абстрактні поняття

                                                              «Вірю»

7. іменник найчастіше виступає підметом в реченні

                                                                «Вірю»

8. назви речовин  виражають абстрактні іменники

                                                              «Не вірю»

9. іменники можуть бути загальні і не загальні

                                                                «Не вірю»

10. власні іменники пишуться з великої літери

                                                              « Вірю»

11. іменники не мають роду -

                                                          «Не вірю»

12.  іменники змінюються за числами

                                                       « Вірю»

(Діти працюють в парах. Обмінюються зошитами та перевіряють один одного. Ставлять оцінки один одному від 1 до 12 олівцем)

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

Слово вчителя.

Діти, послухайте вірш-загадку і після цього скажіть, яка сьогоднішня тема нашого уроку

1. Загадка

Наче лицарі казкові,

Вірно служать рідній мові:

Так слова єднати вміють,

 Що усі їх розуміють

(Відмінки)

Отже, як ви вважаєте, яка тема нашого уроку? (Відмінки іменників.). А якщо я звертаюсь до вас діти, наприклад Ганно, Денисе, Віко, який відмінок ми використовуємо?(Кличний відмінок). Отже наша тема: Відмінки іменників. Кличний відмінок) З цією темою ми вже знайомі з минулих років, чи не так? Як ви вважаєте, що ми повинні сьогодні на уроці робити? ( повторити і поглибити знання про іменник як частину мови; навчитися визначати відмінки іменників в реченні та застосовувати в усному та писемному мовленні  кличний відмінок; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння самостійно робити висновки;  виховувати  в учнів самостійність, старанність, охайність письма,  любов до мови, слова.) Записати число та тему уроку

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Вчитель: Діти, ми визначили з вами тему та мету уроку, а тепер я вам пропоную відповісти на проблемне питання: Навіщо нам потрібні іменники?

2.  Колективна робота

Вчитель: Для того, щоб краще познайомитися з відмінками, я вам пропоную попрацювати над віршами і назвати всі відмінки іменників. Потім записати собі в зошити.

( Декілька учнів читають вірш Дмитра Білоуса «Відмінки», діти відгадують про який відмінок йде мова і записують собі в зошити відмінок і питання до нього)

              Є ще люди сонні, наче сови,

              А глухі до слова –це найгірше,

              Ти до рідної прислухайсь мови,

              Прокажи відмінки – це ж як вірш!

                     Хто питає: хто ти? що ти?

                     Хоче він про наслідки робити

                     І про себе чути лиш похвали,

                     Щоб тебе як приклад називали.

                                             (Називний)

              А оцей досвідчує свого –

              Хоче знати він: кого? чого?

               І про тебе знать, якого роду,

               Що немає роду переводу.

                                             (Родовий)

               Все він дасть – не жаль йому,

               Але хоче знать: кому? чому?

               Знать про тебе, гожого на вроду

               Що даєш і ти своєму народу.

                                              (Давальний)

               А ось в цього є свої потреби,

               Він – кого? і що? Питає в тебе.

               І кого всі ми за друзів маєм,

               І що друзі роблять нам навзаєм?

                                              (Знахідний)

               Це й же хоче знать: ким? чим?

               У труді орудуй з ним.

               Хоче знать, що здатний ти утнути?

               Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути?

                                               (Орудний)

               Де? В якому місці?

               Хоче знати – у селі чи в місті?

                                                  (Місцевий)

               Кличе всіх навколо:

               Гей Іване, Петре чи Миколо!.

                                                ( Кличний)

 Вчитель: Отже, слова змінюються за відмінками, Цей процес називається відмінюванням.

- Діти, а навіщо нам знати відмінки, навіщо нам треба вміти відмінювати? (Для того, щоб узгоджувати слова в реченнях та словосполученнях. Правильно писати речення, складати тексти, розмовляти.)

Вчитель: Правильно діти, ви все сказали, а тепер давайте відкриємо підручник і подивимося, що нам подається у теоретичному матеріалі.

3. Робота з теоретичним матеріалом (с. 91-92)

Лінгвістична естафета: Діти, ми прочитали теоретичний матеріал, які ключові слова ви можете назвати:(Прямий та непрямий відмінок, Початкова форма іменника)

4. Рубрика “Цікавинка”

 Вчитель: Послухайте цікаві факти про відмінки:

1. Інші слов'янські мови мають або ті ж сім відмінків (польська, чеська, сербська) або ж шість (російська (у російській мові немає кличного відмінка), словацька).

2. Зі слов'янських мов відмінки відсутні в (болгарській мові).

3. Відмінки відсутні у більшості європейських мов (крім німецької та ісландської, в яких по чотири відмінки).

4. В англійській та скандинавських мовах формально існують лише прямий (називний) та родовий відмінки.

5. Вправа «Аналіз думок»

Прочитати та написати прислів’я, знайти іменники, визначте відмінок.(Робота біля дошки).

1. На язиці медок, а на душі льодок. 2. Курчат восени рахують.

VI. Фізкультхвилинка

Діти дружно всі вставайте                                Плавно шию погойдайте,

Свої ноги розминайте.                                       Вліво вправо опустіть.

Руки вгору підніміть,                                         А тепер мерщій сідайте,

Знову вниз їх опустіть                                        Знов відмінки наші вчить!

VIІ. Закріплення здобутих знань

6. «Дослідницька лабораторія»

І. Подані іменники поставте у форму кличного відмінка та запишіть.

Галина Петрівна, мама, тато, сестра, Мишко, Олена, хлопець, друг.

7. Коментоване письмо

Спробуйте прочитати словосполучення без відмінків, а потім з ними.

Розв’язувати(задача),зустрітися з (друг), дякувати (батько),грати в (гра), спіймати (заєць), дивитись на (картина).

Запишіть ці словосполучення, розкриваючи дужки,і спробуйте визначити відмінки іменників.

8. Вправа «Мовні пазли» (Робота в групах з картками)

Розподіліть словосполучення від називного до  кличної форми, якщо ви все зробите правильно, то з виділених літер у кожному словосполученні ви зможете скласти слово.

Спасибі матері, гарного малюнка, приємна несподіванка, готую наказ, хоробрий  козаче, друкувати на машинці, займатися тенісом.

Ключ: Іменник

9. Вправа «Я дослідник» (Додаткова)

З наведеними словами складіть речення. З’ясуйте, які іменники відмінюються, а які ні.

Собака, Токіо, кенгуру, кіно, середа, день.

10. Пам’ятка для учня

В українській мові є іменники, які не змінюються за відмінками:

1. Іншомовні слова: Дюма, Токіо ,Тбілісі,  Гейне, Перу.

2. Загальні іменники, що закінчуються на –а(-я), -е(є),-і(ї),-о(, -у(ю):   кашне, фойє, колібрі, парі, рагу, бюро, метро, меню;

3.Жіночі прізвища, що закінчуються на приголосний або на о: Олени Палій, з Ганною Шевченко.

Вчитель: Наш урок на завершальному етапі, тепер ми повинні узагальнити наші знання. Але перед цим, зверніть увагу на домашнє завдання.

VІІІ. Домашнє завдання

Діти, домашнє завдання я також вам пропоную за рівнями:

Достатній рівень: Виконати вправу 232 з підручника.

Високий рівень: Скласти 7 речень з іменниками у різних відмінках, у реченнях іменники підкреслити та надписати відмінок.

ІХ. Рефлексія

11. Вправа Речення з “дірками” Бліц-опитування

Ваше завдання, заповнити пропуски одним або двома словами

1.  Називний відмінок називається _____________(прямим).

2. В ролі підмета виступає іменник у_________ (називному відмінку)

3.Іменник у формі знахідного відмінка означає предмет, на який спрямовано дію і в реченні виступає _________(додатком)

4. Форма називного відмінка однини є _________________(початковою формою) іменника.

5. В звертаннях ми використовуємо_______ (кличний відмінок)

Х. Завершення уроку

Діти, наш урок завершується. Сьогодні ми повторили і поглибили свої знання  про іменник як частину мови; навчилися визначати відмінки іменників в реченні та застосовувати в усному та писемному мовленні  кличний відмінок; розвивали своє  логічне мислення за допомогою різних видів вправ, формували вміння самостійно робити висновки. Як ви вважаєте, ми досягли мети нашого уроку? (Відповіді учнів)

V. Оцінювання

VІ. Підсумок