Урок "Відродження релігійного та церковного життя"

Конспект уроку

з історії України

для 11-го класу

Підготувала учитель історії

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Відновлення релігійного та церковного життя

Мета: прослідкувати шлях УГКЦ та УАПЦ до легалізації; проаналізувати події, що передували відродженню релігійного та церковного життя; охарактеризувати дії радянської влади щодо церкви; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи в парах, малих групах, вміння працювати з текстом підручника та Інтернет-ресурсами; формувати повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• називати дати, пов’язані з темою уроку;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття;
• характеризувати шлях УГКЦ та УАПЦ до легалізації;
• аналізувати події, що передували відродженню релігійного та церковного життя;
• характеризувати дії радянської влади щодо церкви.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд до теми, відеоролик, ноутбук.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Робота в парах.

• Перейдіть за посиланням https://learningapps.org/display?v=pdwjwr8ba20 або скористайтеся QR-кодом та виконайте завдання.

2. Тестування у форматі «Так»-«Ні».

• Перейдіть за посиланням https://naurok.com.ua/test/viniknennya-neformalnih-organizaciy-narodniy-ruh-ukra-ni-za-perebudovu-563565.html або скористайтеся QR-кодом та виконайте завдання.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Пазли».

• Перейдіть за посиланням https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=31eeaa0a5782 або скористайтеся QR-кодом та виконайте завдання.

• Яка подія зображена на світлині? (підписання Томосу про автокефаліюПравославної церкви України)
• Коли відбулася зображена подія? (6 січня 2019 року)
• Яке значення ця подія має для церковного та релігійного життя України?
• Чи відрізнялося становище української церкви у 20 ст.? Як саме?
• Сьогодні ми дізнаємося про процес відродження релігійного та церковного життя в Україні періоду перебудови.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота в парах.

• Опрацюйте матеріал підручника на с. 187 – 188 та заповніть хронологічну таблицю.

2. Робота в парах.

• Опрацюйте текст із додаткових джерел.

Союз КПРС і РПЦ МП проти УГКЦ

Позиція комуністів УРСР щодо питання легалізації УГКЦ завжди залишалась жорсткою і безкомпромісною. Головна роль в боротьбі проти УГКЦ відводилась правоохоронним органам, особливо МВС і КДБ та їх «сексотам» (сєкрєтним сотруднікам) і радянським активістам. На правоохоронну систему покладались наступні завдання: «попередження групових антигромадських проявів зі сторони українських націоналістів, екстремістів з числа... церковників і сектантів…», «виявляти інспіраторів і підбурювачів проведення несанкціонованих акцій; забезпечувати постійний оперативний нагляд за ними, своєчасне документування і припинення їхньої діяльності; забезпечувати контроль за обстановкою в населених пунктах, охоплених уніатством, з метою запобігання захопленню недіючих культових споруд та проведення релігійних зборів; контролювати діяльність уніатських священиків, ченців і чорниць; рішуче припиняти проведення ними нелегальних зібрань та відправи релігійних обрядів». Як бачимо, атеїстична держава максимально використовувала апарат примусу і насильства над народом.

Намагання чинити усвідомлений опір партійній політиці СРСР в сфері релігійних прав і свобод з боку визнавців і прихильників забороненої Церкви в атеїстичній державі карались навішуванням ярликів і примітивних штампів, оббріхуванням, суспільною зневагою, арештами, ув‘язненнями, утриманням в психіатричних закладах інакомислячих. Навіть в умовах «перебудови» та «демократизації» характер методів діяльності партійних органів на Західній Україні не тільки не змінився, але й набув ознак оновленого ідеологічного фронту боротьби з проявами «уніатства й релігійного екстремізму». А головним союзником партапарату у комуністичній ідеології і практиці щодо заперечення будь-якого права на існування греко-католиків на західноукраїнських землях виступала Російська православна церква (РПЦ). В умовах розпочатого у 80-х роках процесу боротьби за легалізацію УГКЦ, саме партійні органи та РПЦ зайняли чітко виражену антикатолицьку позицію. Комуністична влада відмовляла відновленню Греко-Католицької Церкви зі світоглядних і політичних міркувань — для комуністів протягом 40-а років УГКЦ була квінтесенцією «опіуму для народу» і ще, який жах!, ці «буржуазні клерикали безсоромно заводили у лабети українського націоналізму радянський народ»

• Поясніть, у чому влада вбачала небезпеку від церкви?
• Хто очолював боротьбу проти УГКЦ?
• Які саме методи застосовувалися у боротьбі проти УГКЦ?
• Які покарання були передбачені за супротив владі?
• Охарактеризуйте ставлення відносини влади з УГКЦ трьома іменниками; прикметниками.
• Чи зупинило це українське населення?

3. Робота за варіантами.

Опрацюйте додатковий матеріал та виконайте завдання.

Церква виходить з підпілля

У 1988—1989 рр. рух за легалізацію УГКЦ в Західній Україні набуває масового характеру. В обласних та районних центрах, в містах і селах проводились скоординовані багатолюдні релігійні акції. Греко-католики почали переходили від прохань і петицій до вимог повної легалізації УГКЦ. Тим часом у містах і селах Західної України просто неба проводилися Богослужіння, котрі спочатку збирали невелику кількість вірних, але згодом переросли в багатотисячні маніфестації. Найбільш масові з них мали значний резонанс у суспільстві: 5-ти тисячне зібрання греко-католиків 17 липня 1988 р. на території колишнього Гошівського монастиря (Івано-Франківська область, о. Ярослав Лесів), традиційне уже щорічне богослужіння в с. Зарваниця 16—17 липня 1988 р. під час святкування Ювілею 1000-ліття Хрещення Руси-України під проводом владики Павла Василика та його учнів: отців Володимира Війтишина, Йосифа Мороза, Івана Сеньківа, Тараса Сеньківа, Григорія Сімкайла, Миколи Сімкайла та ін., яке зібрало 30 тис. вірних. 50-тисячна демонстрація в Івано-Франківську на Зелені Свята в 1989 р. Велелюдною акцією було вшановано пам’ять отця Маркіяна Шашкевича у с. Підлиссі 6 серпня 1989 року (владика Павло Василик).

Особливо вразила світ 100-тисячна маніфестація греко-католиків вулицями Львова 17 вересня 1989 р. під гаслами легалізації УГКЦ. Вона, за оцінкою радіо «Свобода», стала «найбільшим досі виявом могутності Української Католицької Церкви в офіційно атеїстичній державі... Після таких подій змінюється політичний клімат в Україні» і за його прогнозами «питання легалізації УКЦ по суті було вирішене фактично, залишилось його оформити тільки юридично». А згодом ще була півмільйонна відправа за жертвами комуністичних репресій в Дем’яновому Лазі біля Івано-Франківська…

Але комуністи не були б «вєрнимі лєнінцамі», якби не запропонували леєгализацию» в неприродний спосіб. 21 листопада Рада в справах релігії при Раді Міністрів УРСР визнала за доцільне дозволити реєстрацію греко-католицьких громад. І таким чином влада відокремила питання реєстрації громад від «питання про утворення греко-католицької церкви східного обряду як самостійної церковної організації» до моменту розв’язання його на переговорах між Ватиканом і РПЦ. 28 листопада Рада оприлюднила Заяву, в якій повідомлялось про можливість реєстрації громад УГКЦ, що, на її думку, повинно було створити «умови для виводу маси віруючих з-під впливу екстремістів».

Іншими словами, питання легалізації, як і реабілітації УГКЦ комуністична влада передавала на розгляд РПЦ, тобто тих, хто їх нищив і Ватикану. І саме за такою формулою — «реєстрація замість легалізації» — завершились переговори між Папою та М. Горбачовим, що не виправдало сподівань греко-католицьких віруючих. Хоч це й не завадило Собору УГКЦ, за участю 6 єпископів та понад 150 священиків, проголосити 23 січня 1990 р. «легалізацію Української Греко-Католицької Церкви».

Собор визнав неканонічним Львівський «собор» 1946 р., його рішення недійсними і звернувся до органів державної влади з вимогою реабілітувати репресованих греко-католицьких священиків, повернути майно Церкви, яким вона володіла до заборони, і поставив вимогу перед владою визнати церковну організацію УГКЦ.

Після собору почався масовий процес переходу віруючих в підпорядкування УГКЦ. Станом на 1-го лютого 1990 р. на реєстрацію греко-католицьких громад було подано 435 заяв, а до вересня 1990 р. РПЦ втратила близько 70 відсотків своїх громад і священиків, які, в своїй більшості, перейшли до УГКЦ.

1-варіант – сформулюйте 3-4 речення на підтвердження або спростування твердження «Греко-католики сміливо та впевнено йшли до своєї мети та все ж таки домоглися легалізації УГКЦ».

2-й варіант – складіть 4-5 запитань до тексту.

• Перейдіть за посиланням https://gazeta.ua/articles/history/_u-kiyevi-vidnovili-cerkvu-i-obrali-patriarha/968642

• Опрацюйте матеріал та визначте результати Всеукраїнського православного собору у Києві ті головні його досягнення для УАПЦ.

Орієнтовна відповідь:

• скасування "самоліквідації" УАПЦ на Соборі 1930 року;
• спрямовано звернення до уряду УРСР про повернення храмів і майна;
• прийнято ухвалу про відкриття духовних навчальних закладів;
• при Патріархії створено відділи: закордонний, видавничий, господарський, місіонерський, пенсійного забезпечення;
• ухвала звернення до українського народу, направлення телеграми до Вселенського патріарха Димитрія І, предстоятелів Помісних Автокефальних Церков, у яких сповіщалося про проголошення Українського (Київського) Патріархату та про вибори на Київський Патріарший Престол Святішого патріарха Мстислава.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Вправа «Побудуй церкву».

• На цеглинці запишіть подію, що увійшла в історію відродження релігійного та церковного життя України періоду перебудови.

• «Побудуйте» з них церкву.

6. Підсумки уроку.

1. Вправа «Крокодил».

Кілька учні по бажанню виходять до дошки та показують свої враження від уроку жестами та мімікою.

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника на с. 187 – 188.
2. Повторити раніше пройдений матеріал.