Тема. 

Декоративно-прикладне мистецтво. Писанка як вид народного мініатюрного живопису України. Виготовлення писанки «Святкова».

Мета:  сформувати уявлення про писанкарство як вид декоративно-прикладного мистецтва; розвивати зацікавленість учнів у пізнанні витоків багатогранної культури українського народу, навички розпису яєць воском; виховувати любов та повагу до народних традицій, краси, створеної власними  руками.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: техніки писанок.

Наочні матеріали та обладнання: виставка літератури за темою, ілюстрації традиційних писанок різних регіонів України, роздавальний матеріал, довідкові видання, учнівські роботи з методичного фонду,  плакати із зображенням символів писанкарства, барвники,  писачок, яйце, ложка, серветки, оцет, свічка

І. Активізація уваги учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Чи чекали ви цього уроку? Звичайно, хто не хоче навчитися писати чудові писанки , щоб на Великдень подарувати своїм родичам, знайомим. Усі хочуть, щоб їх писанки були найкращими. І вашим рідним буде приємно і радісно за вас, що ви вмієте робити писанки. Вони захочуть показати їх знайомим і будуть пишатися вами, бо не всі дорослі вміють виготовляти справжню писанку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

Одним із найпоширеніших видів декоративно-прикладного мистецтва в багатьох народів, у тому числі й слов’янських, є традиція розписувати яйця до найбільшого весняного свята –Великодня.

Витоки писанки сягають дохристиянських часів, коли на теренах сучасної України проживали люди із землеробською основою культури (Трипілля). Чому ж для оздоблення вони обрали саме яйця?

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок

Заслуховуються повідомлення учнів від кожної групи, які потім доповнюються учнями інших груп

Повідомлення учнів.

“Історики”

Яйце завжди було загадкою для людини. Неживе , воно давало початок новому життю. У стародавніх слов’ян яйце було символом початку всесвіту. За давніми уявленнями, світ подібний до великого яйця, у якому шкарлупа – це вода, жовток – поверхня землі. Йому приписувалися магічні властивості:

          -    впливати на ріст усього живого;

• приплід худоби; 
• народження дітей;
• здатність лікувати; 
• робити красивими;
• запобігати пожежам та іншим стихійним лихам.

Яйце є символом сонця, пробудження природи від зимового сну, відродження, свята весни, коли все оживає, з’являються на світ маленькі пташенята.  

У дохристиянські часи новий рік святкували 1 березня . І донині найбільшим весняним святом є Великдень.

Готувалися до свята заздалегідь, білили хату і мастили долівку, наводили лад на подвір’ї, купували подарунки, справляли обнови, пекли паски, фарбували яйця.

Напередодні цього великого свята в першій половині страсного тижня, закінчивши всі справи по господарству, дівчата вибирали яйця для писанок, крашанок, готували віск, писачки, природні барвники. Яйця для писанок брали переважно курячі, рідше качині, гусячі. До свята необхідно було написати стільки писанок, скільки до вашої оселі  завітає гостей, скільки у вас є близьких, хрещеників.

Розписували писанки ввечері, у той час, коли сутеніє надворі. В оселі була тільки родина. Старожили кажуть, що для кожної писанки присвячувалась молитва, співалися веснянки тихо-тихо, щоб в оселі ніхто не прокинувся. Розписували їх дівчата й жінки.

У суботу господині готували крашанки. Шкарлупу з яєць, які тріснули, відносили до річки й пускали по воді. У цей же день, коли всі страви були готові і піч трішечки вистигала, запікалися писанки.

Для освячення у церкві складали Великодній кошик, в якому обов’язково мали бути паска, сіль, хрін, ковбаса, сало і звичайно писанки.

“Народознавці”

Магічне значення в писанці мали символи-обереги, які наносилися писачком на поверхню писанки. До рослинних символів-оберегів відносяться:

• вазон (дерево життя) – символізує дерево роду, світове дерево;
• сосонка – символізує міфічного змія, земну рослинність;
• гілочка з листочками – символізує живучість Божої Ласки, чеснот і добрих справ;
• дубовий листок – символізує силу, мудрість, витривалість, довголіття;
•  колосок, зернятка – символізують свячену їжу, предків, воскресіння;
• квітка – символізує дівочу вроду, кохання, людську душу, народження.

До тваринних символів-оберегів відносяться:

• півник – символізує сонце, початок дня, охоронець добра, житла, традицій;
• олень – символізує досконалість, щастя, силу, довголіття;
• кінь – символізує витривалість, працьовитість;
• риба – символізує здоров’я;

• птахи – символізують вічність душі, посланців Бога, пробудження природи;
• бджоли – символ, який впливав на роїння бджіл;
• овечки, кози, качки – символи життя, господарювання.

До  геометричних символів належать:

• бігунець (безкінечник) – символ води та нескінченності життя на Землі;
• трикутник, ромб, квадрат – символи дощу, засіяного поля;
• крапочки – символізують зернятка, зірки та сльози Божої Матері;
• грабельки – символ дощу;
• коло – символ безсмертя та безкінечної Божої любові;
• спіраль – символ змія, порядку і плину часу;
• блискавка – символ небесного вогню;
• сонце – символ світла, тепла, життя.

Слово вчителя

Окрім символів-оберегів, із якими ви познайомилися, в писанкарстві використовують ще й символи християнства:

• хрест;
• церкву;
• зернятка (крихти) – сльози Божої Матері;
• Боже око – символ присутності Бога;
• трикутник – символ триєдиного начала, Святої Трійці;
• сорок клинців – символізують сорок святих, добробут.

Кожна писанка мала своє призначення:

• писанку “виноград і яблучка” дарували дівчатам на вроду;
• писанку “колоски” котили по полю до врожаю;
• писанку “олені” дарували,  якщо бажали сили й довголіття;
• писанку “риби”  дарували, якщо бажали здоров’я;

• щоб збільшувався приплід у худоби, до ясел клали писанку “баранячі ріжки”;
• господарям оселі дарували писанку “Берегиня”, яка зберігалась протягом року.

“Знавці технік розпису”   

За технікою виконання розрізняють такі види писанок:

• крашанка – яйце пофарбоване одним кольором (варене);
• крапанка – писанка, на якій майстри ставили невеличкі цяточки (крапочки), наносячи їх на поверхню яйця за допомогою воску та писачка, свічки, що символізували сльозинки Божої Матері, зірочки;
• шкрябанка (дряпанка) – писанка, яку фарбували в темний колір і наносили рисунок за допомогою гострого предмета (голочки) – видряпували;
• мальованка – писанка, на яку наноситься пензликом фарба;
• власне писанка – писанка, виготовлена за допомогою воску (парафіну), писачка та фарб.

У писанкарстві  велике значення має колір, який ми наносимо на поверхню майбутнього твору. Кожний із них має власне значення:

• червоний колір символізує кров Христа, життя вічне;
• жовтий колір символізує сонце, місяць, зорі, урожай;
• зелений колір символізує пробудження природи, весну;
• блакитний колір символізує небо, духовність , воду, здоров’я;
• рожевий колір символізує добробут у сім’ї;
• малиновий  - любов, чесноту;
• поєднання чорного та білого символізує повагу до людського роду, нащадків.

V. Постановка практичного завдання

Сьогодні ви виконаєте писанку “Святкова”. Оберіть собі тему: побажання довголіття, щастя, достатку, здоров’я, пробудження природи.  Доберіть бажані символи й виконайте її в такій послідовності:

1. Олівцем нанесіть рисунок на поверхню форми.
2. За допомогою писачка наносимо віск на місця, де, за вашим задумом, повинні бути білі лінії.
3. Після нанесення ліній писанку занурити в розчин оцту на декілька хвилин.
4. Вийнявши писанку, занурюємо її в інший колір на декілька хвилин.
5. За допомогою серветки висушуємо зафарбовану поверхню.
6. Таким чином виконуємо дії аж до повного завершення роботи (від світлого до темного).
7. Знімаємо віск  за допомогою свічки. Використовуючи цей метод, слід пам’ятати, що в разі неакуратного зняття воску ми можемо залишити на поверхні писанки кіптяву.

Демонстрація виконання практичного завдання вчителем.

Виконання  практичного завдання.

Учитель допомагає учням практичними порадами.

Підсумок уроку.

Виставка виготовлених писанок. Оцінювання робіт.

Домашнє завдання. 

Записати розповідь бабусі, дідуся про те, як вони виготовляли писанки в давнину.