Комунальний заклад Кагарлицької міської ради «Черняхівський ліцей»
СКЛАДНІ СПОЛУЧНИКОВІ РЕЧЕННЯ
(НАРОДОЗНАВЧИЙ МАТЕРІАЛ –
УКРАЇНСЬКА ХУСТКА)
Урок з української мови в 11 класі
вчителя української мови та літератури
Березюк Віри Миколаївни
Черняхів
2023
Тема. Складні сполучникові речення
(Народознавчий матеріал – українська хустка)
Відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10–11 класи. Профільний рівень / Мацько Л. І., Груба Т. Л., Семеног О. М., Симоненко Т. В.
(Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
Соціокультурна змістова лінія:
Мета:
Цілі (очікувані результати)
Учні знатимуть:
Учні вмітимуть:
Обладнання: таблиця-схема «Складне речення», картки для індивідуальної, парної та групової активностей, табличка «Сенкан», епіграфи уроку, учнівські проєкти; виставка хусток.
Тип уроку: урок систематизації знань, формування практичних умінь і навичок; формування компетенцій – мовної та у сфері національної культури.
Методи, прийоми і форми роботи: прийом «Настрій», робота з епіграфами, проблемне запитання, «Мозковий штурм», бліцопитування, дослідження-аналіз, етимологічна хвилинка, словникова робота, робота в парах, презентація творчих проєктів, тестове завдання, робота в творчих групах (складання сенканів), «Незакінчене речення», учнівська декламація.
Випереджувальне домашнє завдання: підготувати проєкт про українську хустку в родині (повідомлення, сенкан, кросворд, філфорд, акротекст, хмари слів).
Епіграфи:
На ній і ґроно, і пелюстка, і небо, й райдуга на ній…
Мов берегиня роду – хустка здавен у нашій стороні.
В. Юхимович
Усвідомлення специфіки складного речення –
важливий крок до розвитку культури мовлення.
К. Шульжук
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент. Прийом «Настрій»
Створення психологічного настрою. Інсценоване виконання народної пісні
Галя по садочку ходила, хусточку біленьку згубила.
Ходить по садочку, блукає, хусточку біленьку шукає.
Не журися, Галю-серденько: ми знайшли хустинку біленьку
У садочку біля малини, під зеленим листом тернини.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Ви, звичайно, звернули увагу на виставку яскравих українських хусток.
Бесіда
А ще 7 грудня – День української хустки, неофіційне щорічне свято, започатковане в Україні в 2019. Відзначаємо з метою об’єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій.
Учитель. Ми – українці – нація волелюбних, щирих, привітних людей. Наші пісні зачаровують, природа надихає, історія вчить, традиції і звичаї зацікавлюють, обереги захищають від зла і горя.
А які національні обереги ви знаєте?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні на уроці ми узагальнимо й поглибимо знання про складні сполучникові речення, удосконалимо вміння й навички їх аналізу, характеристики, вживання у мовленні. А допоможуть нам народознавчі матеріали, з яких ми дізнаємося про історію української хустки, її значення в житті жінок, родини.
Проблемне запитання.
Мозковий штурм. Навіщо вивчати складні сполучникові речення?
ІV. Актуалізація опорних знань
Таблиця-схема (на дошці)
V. Робота над темою уроку
Тренувальні вправи.
«Хуста» – «хистка» від «хистити», «захищати». Вона захищала голову, плечі людини від холоду, спеки, дощу і вітру, заміняла спідницю і плащ. Хустка – це таємниця, у багатьох народів світу вона була символом покровительства жінки і її оберегом, захистом від зла.
Словникова робота.
Читання навпаки. Хто швидше?
Картка 1 Крім побутового, хустка в Україні має ще й обрядове значення. Народні обряди, які пов’язані з хустиною, супроводжували дитину від народження. |
Картка 2 Сповивали новонароджене малятко в біленьку мережану льолю – хустинку, яку традиційно передавали від роду до роду, коли вперше в купелі плескалося немовля. |
Картка 3 Добрий час, добрий час, ангелята при нас розстелили м’якеньку хустинку, щоб заповити маленьку дитинку. |
Картка 4 У кожній родині, де підростала дівчина, скриня повинна була наповнюватися хустками. |
Картка 5 Коли син вирушав у далеку дорогу, мати зав’язувала хліб у білу хустину, щоб не забував батьківського порогу. |
Картка 6 Дай мені, мамо, хустку на щастя, хай буде на згадку вона, щоб не була поміж нами далека, навіть чужа сторона. |
Картка 7 Коли до дівчини приходили свати, вона виявляла незгоду виходити заміж врученням гарбуза. Якщо парубок був до душі, то нареченому дарувала хустку. |
Картка 8 Під час вінчання молодих людей їхні руки пов’язують хусткою. Не люди поєднали, а з’єднав Бог навіки, на щастя, на долю, на довгий вік. |
Картка 9 Свято весілля завершувалося покриттям голови нареченої хустиною, а свекруха повивала голову невістки. |
Картка 10 А ще у скрині кожної господині мала бути звичайна ситцева хустка. Нею не зав’язували ні голову, ні шию, а зав’язували миску зі святою вечерею і несли до хрещених. |
Учитель. Багато скарбів наші бабусі ховали колись у скрині. Звичайно, там знаходилися віночок (символ віри, надії, любові), рушник (символ долі), хустка (берегиня вроди).
А може, і у вас є старенька бабусина хустка, яка зберігає тепло й затишок, але ви не знаєте, яким скарбом володієте…
Одинадцятикласники представляють власні проєкти.
Бабусина і мамина хустка залишається вживаним елементом у вбранні, а сучасні дизайнери одягу використовують її у своїх колекціях як головний аксесуар. Хочеться вірити, що хустка буде не лише модною деталлю на один день, а й предметом благоговіння перед одним із національних символів.
Учитель.
Готуючи проєкти, ви дізнавалися нове, цікаве про хустку в житті українців і переживали різні емоції.
На вашу думку, яка роль складних речень у мовленні?
Вважаю, що допомогти нам може другий епіграф до уроку. Прочитаємо його.
Варіанти відповідей.
Поставте розділові знаки, визначте види складних речень.
1 На хустці цвіт калини |
А любо мамі та дитині. |
2 Мамина хустка серцю мила |
Б що зігріває нас усіх. |
3 Як голівонька в хустині |
В бережи її, дитино. |
4 Хустка – наш оберіг |
Г який відводить лихо від дитини. |
5 Хустка гріє голівоньку |
Ґ а ти не забудь ніколи своєї родини! |
6 Ти мені, хустино синя, дуже дорогенька |
Д а серце мами – любу доньку. |
7 На хустині птахи, квіти й грона калини |
Е бо таку носила моя люба ненька. |
Відповідь: 1Г, 2В, 3А, 4Б, 5Д, 6Е, 7Ґ.
6. Поетичні рядки про хустку. Робота в парах. Визначте вид складного речення, побудуйте схему.
Учитель. Про хустку складено немало віршів і пісень.
Картка 1 А літню хустку часто вишивали, Щоб гарною на голові була. |
Картка 2 І хустка людям щедро дарувала Свій захисток від сонця і тепла, Бо голови від спеки закривала. |
Картка 3 А взимку гріла і несла тепло, Та від хурделиць ревно захищала, Щоб затишно у холоди було. |
Картка 4 Хустки яскраві діточки носили, А вже темніші – вдови, бабусі. |
Картка 5 Краса в хустині нашій споконвічна, Як і душа, що з піснею жила. А в українок і душа лірична, Бо в ній багато сонця і тепла. (Надія Красоткіна) |
Картка 6 Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. (Т. Шевченко, «Хустина») |
Картка 7 Стоїть Вкраїна в чорній хустці, а по щоці – Дніпра сльоза. (Валентина Козак) |
VІ. Узагальнення вивченого. Робота в творчих групах.
СЕНКАН
|
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ Єднальні, протиставні, розділові Єднають, протиставляють, розділяють Дві і більше рівноправних частин [ ], і [ ]. |
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З’ясувальні, означальні, обставинні Інформує, встановлює, вказує Частини нерівноправні: головна й залежна [ ], (щоб). |
VІІ. Підсумок уроку.
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». Продовжити речення.
Учитель. Діти, ви, звичайно, помітили, які особливо красиві дівчата й жінки, коли напинають, закутують українські хустки? Не цурайтесь хустинок, дівчата. Носіть їх у будень і свята. А ви, хлопці, даруйте хустки мамам, сестрам, бабусям, нареченим. Поважайте і шануйте українські традиції, з гордістю носіть ошатні хустки. Нехай захищають вас від лиха наші святі обереги!
Учениця.
Хустка – крила над батьківським краєм.
Вона барви ввібрала у себе усі.
Зустрічайте це диво Вкраїни
Гарну хустку – у всій її пишній красі.
Учень.
Кожна барва хустини – це життя українців;
Це – червоне і чорне, це весіль барвограй!
Розмаїту! Червону! Цю вічну й сучасну
Оберіг наш родинний в нашім колі стрічай.
VІІІ. Оцінювання.
ІХ. Домашнє завдання
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
Додаток А Проєкт «Хустка – оберіг та сімейна реліквія»
Підготувала Яна Юшко, учениця 11 класу Черняхівського ліцею
Додаток Б Проєкт «Українська хустка – наша сімейна реліквія»
Підготував Олександр Безвербний, учень 11 класу Черняхівського ліцею
МІНІПРОЄКТИ ПРО ХУСТКУ
Додаток В
АКРОТЕКСТ
Х – храмова У – українська, унікальна, улюблена С – стародавня, спадкова, святкова, синова, символ Т – традиційна, тернова, тепла К – квітчаста, красива А – атрибут |
Яна Юшко, учениця 11 класу Черняхівського ліцею
Додаток Г СЕНКАНИ
Хустка Українська, квітчаста Прикрашає, захищає, зберігає Пам'ять роду, його святиня Реліквія |
Айна Семенова, учениця 11 класу Черняхівського ліцею
Хустка Яскрава, гарна Покривають, одягають, носять Здавна берегиня жіночої вроди Оберіг |
Єлизавета Борисова, учениця 11 класу Черняхівського ліцею
Хустина Обрядова, унікальна Вишивали, дарували, сподівалися Вірності пісня про щиру любов Доля |
Артем Солодовник, учень 11 класу Черняхівського ліцею
Додаток Д
КРОСВОРД «ХУСТКА – ОБЕРІГ» 1. Назва поеми Тараса Шевченка («Хустина») 2. Звичай, пов’язаний із хусткою. (дарувати) 3. Назва місця зберігання хусток у давнину. (скриня) 4. Хустина, яку дівчина дарувала козакові перед походом. (китайка) 5. Узори по краях хустини. (бережки) 6. Головне призначення хустки. (захищати) 7. Квітчаста хустка темно-синього кольору або однотонна чорна. (тернова) 8. Хустка – важливий ритуальний … (атрибут) 9. Шанована річ, яку свято оберігають. (реліквія) 10. Елементи культури, що передають від покоління до покоління. (традиції) 11. Хустка – … головний убір. (жіночий) 12. Прадавня слов’янська богиня, яка символізує родинну пам’ять. (Берегиня) |
Склала Єлизавета Борисова,
учениця 11 класу Черняхівського ліцею
Додаток Е
ФІЛВОРД
«ХУСТКА»
Склала Надія Перехрест,
учениця 11 класу Черняхівського ліцею
Додаток Ж Проєкт «Хмари слів про хустку»
Створив Павло Кудас, учень 11 класу Черняхівського ліцею
Проєкт «Хмари слів про хустку»
Створила Яна Буложенко, учениця 11 класу Черняхівського ліцею
Проєкт «Хмари слів про хустку»
Робота Богдана Луценка, учня 11 класу Черняхівського ліцею
ФРАГМЕНТИ УРОКУ
1