13 травня о 18:00Вебінар: Як навчати майбутніх програмістів: практичні кейси для уроків інформатики

Урок "Виробництво будівельних матеріалів в Україні"

Про матеріал
Урок з географії Тема: Виробництво будівельних матеріалів в Україні Мета:   сформувати в учнів уявлення про структуру, розміщення і сировинну базу будівельного комплексу України;  розвивати вміння та навички самостійно складати характеристику галузі на основі аналізу тематичних карт атласу, тексту підручника і раніше набутих знань;  виховувати дбайливе ставлення до природи.
Перегляд файлу

Урок з географії

Тема: Виробництво будівельних матеріалів в Україні

Мета:

  •     сформувати в учнів уявлення про структуру, розміщення і сировинну базу будівельного комплексу України;
  •     розвивати вміння та навички самостійно складати характеристику галузі на основі аналізу тематичних карт атласу, тексту підручника і раніше набутих знань;
  •     виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання:

  •     підручник,
  •     шкільний навчальний атлас,
  •     контурна карта,
  •     роздавальний матеріал (схема «Промисловість будівельних матеріалів»),
  •     стінна карта «Будівельна промисловість України»,
  •     Smart дошка, планшети.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок.

Опорні поняття: корисні копалини (сировина для скляної, процеляно-фаянсової промисловості, цементна сировина, облицювальне каміння), виробнича сфера господарства, принципи розміщення підприємств, забруднення довкілля (причини, види), центри галузей будівельного комплексу — цементної (Балаклія, Амвросіївка, Здолбунів), збірних залізобетонних і бетонних конструкцій (Київ, Харків, Кривий Ріг), цегли (Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ), будівельного скла (Костянтинівка, Лисичанськ, Київ), цементна промисловість, залізобетонні конструкції, стінові матеріали, облицювальні матеріали, будівельна кераміка, будівельне скло, капітальне будівництво, будівельний комплекс, цегла.

Очікувані результати: учні навчаться: називати галузі, що входять до промисловості будівельних матеріалів; пояснювати чинники розміщення підприємств галузі, значення галузі для задоволення життєвих потреб людей; характеризувати сировинну базу промисловості будівельних матеріалів України; показувати на карті найбільші центри галузі; аналізувати сучасні тенденції розвитку, технологічні та економічні перспективи галузі.

Хід уроку:

I. Організаційний момент

Доброго дня. Сьогодні на уроці ми спробуємо заглямути у майбутнє. Ви закінчили школи, встіпили до вишу який теж закінчили та влаштувались на гарну роботу і в цей самий час більшість з вас почне будувати  власну родину. Щоб родині було затишно їй потрібне власне житло. А що потрібно для того щоб його створити? Як побудувати будиноктак, щоб залишолись на шубу для жінки? Як, або на чому можна економити під час будівництва? На все це ми спробуємо відповісти.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом Фронтальне опитування

Назвіть найбільші у світі країни-виробники деревини  та паперу (Росія, Фінляндія, Нова Зеландія,  Швеція, Індонезія, Чилі, ПАР, США, Бразилія, Уругвай, Португалія, Китай)

Які ви знаєте центри деревообробної промисловості в Україні? (Компанія «ОДЕК» у смт. Оржів Рівненського району Рівненської обл. виробляє більш як половину всієї фанери в Україні. Великі центри у містах: Київ, Вінниця, Житомир, Кам’янка-Бузька (Львівська обл.), Костопіль (Рівненська обл.), Мукачево (Закарпатська обл.), Надвірна (Івано-Франківська обл.), Рожище (Волинська обл.), Черкаси, Харків, смт. Берегомет і Красноїльськ Чернівецької обл., Смига Рівненської обл., Брошнів-Осада Івано-Франківської обл., Солоницівка Харківської обл., Цумань Вінницької обл.)

 

Прийом «Слово вчителя»

— Що було для людини першим житлом?

Виділяють такі види житла:

  •         дерев’яне —в народів Східної та Північної Європи
  •         глинобитне -  Південної Європи і Середньої Азії;
  •         кам’яне — поширене в горах і передгір’ях, а також там, де є виходи корінних і осадових порід.;
  •         бамбукове —в тропічних областях Азії, Америки та в Індонезії;
  •         плетене — зустрічається в районах Тропічної та Екваторіальної Африки, в Індії та Південно-Східній Азії.

У Німеччині, в передгір’ях Альп, будинки складаються з двох поверхів: перший — кам’яний, другий — дерев’яний.

Прийом «Проблемне питання»

Які сучасні технології в будівництві ви можите назвати?

 

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Промисловість будівельних матеріалів: структура галузі

2. Розміщення і сировинна база будівельного комплексу України. Принципи розміщення галузі

1. Промисловість будівельних матеріалів: структура галузі

Прийом «Географічний кінозал»

Організувати перегляд відеоматеріалів з їх подальшим обговоренням: https://youtu.be/mpHne0RVcuY  — виробництво будматеріалів.

Прийом «Слово вчителя»

Галузева структура обробної промисловості

Промисловість будівельних матеріалів, разом із капітальним будівництвом та галузями, що їх обслуговують, становить будівельний комплекс. Це складна система галузей, які виробляють будівельні матеріали й здійснюють промислове, сільськогосподарське, дорожнє, культурно-побутове, житлове та інші види будівництва.

Основним завданням промисловості є створення та оновлення основних фондів народного господарства. Частка зайнятих у будівельній промисловості становить понад 6 % від загальної кількості трудових ресурсів країни, а обсяг виробленої продукції — 3,5 % від загального відсотка по промисловості.

Будівництво — одна з найстаріших галузей господарства України. Рівень її розвитку є показником економічного розвитку країни та рівня життя населення, адже економічний спад і кризовий стан економіки у першу чергу відчувається саме в будівництві. Під час економічної кризи в державі темпи падіння обсягів будівництва найбільші серед інших галузей народного господарства. Будівництво об’єднує підрядні будівельні, монтажні, спеціалізовані організації й ті, які виконують роботи господарськими способами. Розвиток будівельної індустрії залежить від обсягів і темпів розвитку інших галузей промисловості (чорної металургії, машинобудування, енергетики, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної промисловості). Усе це формує складні міжгалузеві зв’язки капітального будівництва. Готова продукція будівництва — це закінчені та здані в експлуатацію будови, споруди або їхні комплекси.

— Спробуйте пояснити, чому саме розвиток будівельної індустрії залежить від обсягів і темпів розвитку інших галузей промисловості (чорної металургії, машинобудування, енергетики, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної промисловості тощо).

Будівельний комплекс обслуговують інші галузі господарства: важке машинобудування виробляє майже 2 тис. машин, механізмів, устаткування для виконання промислового, житлового, шляхового будівництва, меліорації земель, комунального господарства, а також для видобування й виробництва будівельних матеріалів — екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачі, будівельні крани тощо. Підприємства, виробництво продукції яких потребує багато металу (наприклад крокуючі екскаватори), розміщені поблизу металургійних баз (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Донецька області). Інші підприємства розташовані в центрах із висококваліфікованими робочими кадрами (Одеса, Львів та ін.). На території України налічують понад 300 установ та організацій, що розробляють проектну та кошторисну документацію, без якої неможливе будівництво.

Прийом «Створення картосхеми» (Ментальної карти на дошці) під час розв’язування географічної задачі.

Що нам необхідне для створення будинку?

 

2. Розміщення і сировинна база будівельного комплексу України

Робота в мережі інтернет

Ви вирішили побудувати власний будиноку м. Слов’янськ, необхідно продумати маршрути до найближчих міст, де є підприємства — постачальники будівельних матеріалів. Та продумати що саме нам буде необхідно для будівництва.

Пошук в інтернеті підприємств будівельної промисловості з кожної галузі що є в межах України, та підприемства розміщені найближче до Слов’янська

 

Розміщення більшості підприємств галузі залежить від двох факторів: сировинного і споживчого.

Цементна промисловість — матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщують у районах видобування сировини. При виробництві 1 т клінкеру (напівфабрикату цементу) витрачається 1,5 т карбонатних порід (мергелю, доломіту, вапняків, крейди) і майже 0,5 т глини. У Донбасі залягають високоякісні карбонатні породи, тому тут споруджено найбільші цементні підприємства України — Амвросіївський цементний комбінат (до нього належать п'ять заводів і чотири кар'єри), Краматорський, Єнакіївський. Донецька область за виробництвом цементу посідає перше місце в Україні, Дніпропетровська — друге, Харківська (Балаклія) — третє. Найбільші цементні заводи розташовані в Кривому Розі, Дніпро-дзержинську й Дніпропетровську. Цементні заводи цих областей випускають портланд-цемент і шлакопортланд-цемент, використовуючи для виробництва останнього шлаки металургійних заводів.

Цементні заводи в західних областях виробляють третину цементу України. Найбільші заводи зосереджено у Львівській (Миколаїв), Рівненській (Здолбунів), Івано-Франківській (Ямниця) та Хмельницькій (Кам'янець-Подільський) областях.

Порівняно менше виробляють цементу на півдні країни, хоча тут є високоякісна сировина. На території південних областей України працюють Бахчисарайський (Автономна Республіка Крим), Ольшанський (Миколаївська обл.), Одеський та інші заводи.

На території України утворилися чотири великі зони виробництва цементу: південно-східна (Донецька обл.), північно-східна (Харківська обл.), центральна (Дніпропетровська обл.) та західна (Рівненська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька області). Для цементної промисловості України характерна значна концентрація виробництва. В середньому на одне підприємство в Україні 15) припадає 1,3 млн. т цементу на рік.

Значна частина цементу витрачається на виробництво покрівельного шиферу. Шиферні заводи споруджують у місцях споживання готової продукції. Вони працюють на девізній сировині. Азбест надходить з Уралу, а цемент — з найближчих цементних заводів. Найбільше шиферу в Україні виробляють Балаклійський і 3долбунівський цементно-шиферні комбінати. Виробництво його швидко зросло і в 1993 р. становило 1492 млн. умовних плит (див. табл. 31). Особлива увага приділяється виробництву азбестоцементних листів, плоских шиферних конструкцій і рельєфних листів.

Цемент завозять у Сумську, Чернігівську, Київську, Херсонську й Черкаську області, хоча на їх територіях є багато цементної сировини. Є умови для виробництва високомарочного портланд-цементу в Житомирській (Овруч), Херсонській (Туркули), Чернівецькій (Заставна), Сумській (Середина-Буда), Харківській (Куп'янськ) областях, нефелінового цементу — в Донецькій, алунітового — в Закарпатській, глиноземно-феритового — у Львівській областях, магнезіального — в Автономній Республіці Крим.

Виробництво збірного залізобетону та залізобетонних конструкцій. Основна продукція цієї галузі — залізобетонні конструкції для промислового, цивільного, гідротехнічного, шляхового та інших видів будівництва (виробництво стінових матеріалів, блоків для фундаментів будинків, міжповерхових перекриттів, архітектурних деталей, несучих арок, цехів, залізобетонних паль, мостових балок тощо).

Основними факторами розміщення підприємств галузі є територіальне зосередження виробництва, наявність будівельної мінеральної сировини, трудових ресурсів, танспортних комунікацій. Виробничі галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, населених пунктів із значним обсягом житлового і цивільного будівництва.

В країні діють 25 виробничих об'єднань з виготовлення комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське.

Підприємства для виготовлення збірного залізобетону для гідротехнічного будівництва зосереджені в Каховці (Херсонська обл.), Новомосковську (Дніпропетровська обл.), Арцизі (Одеська обл.). Збірні залізобетонні конструкції для мостів та шляхового будівництва виготовляють у Києві, Вінниці, Житомирі, Львові. Залізобетонні опори та інші конструкції для спорудження ліній електропередач і зв'язку виготовляють у Світловодську (Кіровоградська обл.), Тернополі, Білій Церкві (Київська обл.), Мерефі (Харківська обл.). Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях країни, випускають щороку майже 5,5 млн. м3 збірних залізобетонних деталей, з яких споруджують понад 7 млн. м2 загальної площі великопанельних житлових будинків на рік (найпотужніші комбінати у Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі). Основні підприємства великопанельного та об'ємно-блокового домобудування розміщені в Київській, Харківській, Полтавській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій областях. Підприємства для виробництва сталевих конструкцій діють у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Житомирській, Львівській областях. Виробництво алюмінієвих будівельних конструкцій зосереджено в основному на Броварському заводі (Київська обл.).

Виробництво будівельної цегли — одне з найстаріших у промисловості будівельних матеріалів. Воно складається з двох підгалузей — виробництва глиняної та силікатної цегли. Оскільки сировина для них є майже скрізь, її розміщення орієнтується на споживача. Далекі перевезення цегли економічно невигідні.

Сьогодні у цегельній промисловості важку ручну працю замінили механізми, а виробництво стало цілорічним. Використовують високопродуктивні кільцеві тунельні печі, в яких цеглу випалюють 18 — 36 год. Цегельне виробництво відзначається великою матеріаломісткістю: на вироблення 1000 шт. цегли витрачається 2,5 м3 глини. Випускають звичайну цеглу, а також порожнисту й пористу, які мають добрі тепло- і звукоізоляційні властивості.

Силікатну цеглу виготовляють з кварцевого піску з домішками вапна (на 1000 шт. цегли потрібно 2,5 м3 піску та 0,1—0,2 м3 вапна). Виробництво силікатної цегли не таке трудомістке, як глиняної, і вартість її на 30 % менша.

Великі центри виробництва будівельної цегли — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Бахмут, Слов'янськ, Чернігів, Львів, Івано-Франківськ. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.
 

Промисловість нерудних матеріалів в Україні існує давно. Безпосередньо у будівництві використовують природний стіновий камінь (туф, вапняки, пиляльний) і будівельний камінь (міцні осадові, магматичні та метаморфічні породи). Інші породи є сировиною для виробництва цементу, цегли, черепиці, скла, легких наповнювачів бетонів, в'яжучих та інших будівельних матеріалів.

Потреби будівництва України повністю забезпечуються власними мінеральними ресурсами. Користуються попитом за кордоном цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабрадорити родовищ України вивозять у країни близького і далекого зарубіжжя. В Україні є значні ресурси в'яжучої мінеральної та цегельно-черепичної мінеральної сировини.

Для виробництва будівельних матеріалів дедалі ширше використовують вторинні мінеральні відходи промисловості — розкривні породи родовищ, продукти збагачення руд та вугілля тощо.

Родовища піску й бутового каменю трапляються майже в усіх областях України, особливо багаті на них Житомирська, Вінницька, Запорізька, Кіровоградська та Закарпатська області. Підприємства, що спеціалізуються на видобуванні й переробці бутового каменю, сипких будівельних матеріалів, розміщені в районах видобування. Щоб наблизити перевезення дешевих будівельних матеріалів, розробляють місцеві родовища.

Україна славиться гранітом, лабрадоритом, мармуром й мармуровидними вапняками, пісковиком та іншим природним каменем, який використовують для будівництва доріг, набережних, облицювання станцій метро, підземних переходів, фундаментів і стін будинків, як важкий наповнювач для бетону, для виготовлення пам'ятників, розподільних щитів (мармур) і сувенірів. Однак видобувають природного каменю порівняно небагато.

Сучасне будівництво потребує різних за якістю і властивостями бетонів. Особливу цінність мають легкі пористі бетони, з яких виготовляють стінові панелі житлових будинків. Для виробництва їх використовують легкі наповнювачі. У природі таких наповнювачів немає, тому їх створюють штучно. Це — керамзит, термозит, сипкий перліт тощо. Керамзит — штучний пористий матеріал який виробляють з легкоплавких глинистих порід. Сировина для його виробництва є в багатьох місцях України — біля Харкова, Полтави, Сум, Одеси, Кривого Рога, Житомира, Могилева-Подільського та ін. Термозит — шлакова пемза, яку виготовляють з доменних шлаків, тому виробництво цього наповнювача розміщене в центрах чорної металургії. Пористий перліт виробляють з природної сировини — перліту, який залягає в Закарпатті. 3 1м3 перліту одержують 6—12 м3 пористого перліту, тому підприємства з виробництва його розміщують у районах споживання.

У південних районах України виробляють черепашник, який має добрі тепло- та звукоізоляційні властивості, легко обробляється, дешевий. Його широко використовують у будівництві.

Виробництво будівельної кераміки — галузь промисловості, яка об'єднує ряд підприємств для виробництва фасадної керамічної плитки, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки, санітарно-будівельної кислототривкої кераміки, каналізаційних та дренажних труб (табл. 32).

Будівельну кераміку виробляють з тугоплавкої або вогнетривкої глини з домішками каоліну, кварцевого піску, пегматиту, поширених у різних областях України, особливо в межах Українського щита, окислів окремих кольорових металів та інших мінеральних або органічних сполук.

Виробництво будівельної кераміки почало розвиватися в Україні ще наприкінці XIX ст., коли було споруджено Харківський керамічний завод, два заводи керамічної плитки у Слов'янську і Часовому Ярі та завод санітарно-будівельного фаянсу у Славуті. Тепер це сучасні механізовані підприємства. Крім того, працюють керамічні заводи в Києві, Львові, Артемівську, облицювальної плитки і керамічних труб — у Харкові.

Виробництво керамічних глазурованих плиток зосереджено в Слов'янську (Донецька обл.), Харкові та Львові, а метлахських — у Харкові та Артемівську (Донецька обл.). Воно може бути створене у Вінницькій та Житомирській областях з каоліну; у Закарпатській, Хмельницькій і Кіровоградській — з тугоплавких і вогнетривких глин; у південних областях — на базі вогнетривких і тугоплавких глин Причорномор'я та Приазов'я, що дасть змогу повністю задовольнити потреби будівництва.

Подальший розвиток галузі спрямований на зростання обсягу та якості різноманітної продукції (великорозмірної стінової кераміки, плиток широкої кольорової гами, легкого керамзиту, труб великого діаметра та ін.) для промислового та житлово-комунального будівництва.

Виробництво будівельного фаянсу й фарфору. Будівельний фарфор і фаянс виробляють у Славуті (Хмельницька обл.) на комбінаті "Будфаянс", електроізоляційні вироби для електричної промисловості — в Первомайську (Житомирська обл.). Виробництво будівельного фаянсу зосереджено в Донецькій області. У Запоріжжі виробляють високовольтні ізолятори для ЛЕП, електростанцій і підстанцій. У Слов'янську (Донецька обл.) виготовляють електроізоляційні вироби для електро- та радіотехнічної промисловості.

Україна не задовольняє потреб господарства у будівельному фарфорі й фаянсі, тому їх частково доставляють з Білорусі, Росії та Чехії. Достатня кількість різноманітної сировини дає можливість розширити це виробництво.

Виробництво будівельного вапна й гіпсу. Останніми роками середньорічне виробництво будівельного вапна становить майже 736,0 тис. т, будівельного гіпсу (у 1995 р. — 130,0 тис. т). Крім того, в Україні виробляється 7,4 млн. т технологічного вапна (використовується в цукровій та металургійній промисловості). Сировиною для виробництва вапна є крейда, вапняки, мармур та інші карбонатні породи. Заводи цієї галузі розміщені в районах видобування сировини, а готову продукцію вивозять іноді на значні відстані.

Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська і Чернівецька області. Найбільше виробляють вапна в Хмельницькій області і понад 100 тис. т його вивозять до Черкаської й Київської областей. З Вінницької області вапно вивозять до Кіровоградської, Дніпропетровської і Черкаської областей, а з Львівської — до Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької й Київської.

На півдні найбільше вапна виробляє Херсонська область, а звідти його вивозять до Одеської, Миколаївської та інших областей.

Виробництво крейди. У будівництві крейду використовують для малярних робіт, виготовлення віконної замазки, шпаклівки, а також як наповнювач у паперовій та азбесто-гумовій промисловості, для виробництва соди, фарб, цементу, будівельного вапна тощо.

Великі запаси крейди є в Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській і Чернівецькій областях. Видобуток будівельної крейди в Україні перевищує 2 млн. т, а як сировини для цементної промисловості — 7,5 млн. т.
 

Виробництво м'якої покрівлі — рубероїду, толю, пергаміну — налагоджено у багатьох областях України. Виробництво м'якої покрівлі зосереджено у великих містах. Найбільшим її виробником в Україні є Київ (18,8 % виробництва країни).

Виробництво віконного скла. В Україні є шість заводів листового і технічного скла. Найбільші з них — Лисичанський "Пролетар", Костянтинівський склоробний та завод "Автоскло" і Запорізький склоробний. Скло виробляється на склозаводах Луганської й Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла міркового віконного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного скловидного мармуру.

Фарфорова промисловість має в Україні центри Коростень, Баранівка, Городниця, Кам'яний Брід, Довбичі (Житомирська обл.), Дружківка (Донецька обл.), Полтава, Кіровоград, Суми, Борислав (Львівська обл.), Синельникове (Дніпропетровська обл.) і Тернопіль.

 

Прийом «Картографічна лабораторія»

Під керівництвом учнів, учитель наносить на контурну карту основні центри промисловості будівельних матеріалів.

Проблеми й перспективи розвитку галузі

Однією з проблем будівельної галузі є застарілі технології та недосконалість очисних споруд, тому підприємства галузі за­вдають шкоди навколишньому середовищу. Особливо небезпечні підприємства цементної промисловості.

У перспективі передбачаються реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальші механізація та автоматизація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів

поліпшеної якості, а також комплексне використання сировини, широке впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, забезпечення повного виконання обсягів будівельно-монтажних робіт.

 

IV. Узагальнення та систематизація знань

Пройдіть онлайн тест за допомогою «НаУрок»

V. Підсумки уроку

Прийом «Аукціон ідей»

Методика проведення: Починається за 3-4 хв. до кінця уроку.

VI. Домашнє завдання

1) Підготувати короткі повідомлення про новітні будівельні матеріали.

 

doc
Пов’язані теми
Географія, Розробки уроків
Додано
2 квітня
Переглядів
37
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку