Урок-Віртуальна експедиція з метою проведення досліджень паливних корисних копалин України

Урок-Віртуальна  експедиція

з метою проведення досліджень паливних корисних копалин України

Мета: формувати знання про особливості поширення основних груп корисних копалин, розглянути закономірності поширення паливних корисних копалин по території України, удосконалити практичні уміння встановлювати та пояснювати зв’язки між розміщенням корисних копалин тектонічною і геологічною будовою за допомогою карт атласу; аналізувати та робити висновки, самостійно застосовувати знання для вирішення практичних завдань; виховувати національно свідомого громадянина, дбайливого господаря, бережливе ставлення до природних ресурсів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь

Методи та прийоми: розповідь, бесіда, практичні методи (робота з картосхемами, робота з атласом), ребус ,Метод «Кубик Блума»

Обладнання та література: карта мінерально-сировинних ресурсів України, підручник, «колекція паливних корисних копалин, атласи, робочий конспект уроку, ноутбук, проектор, маршрутні листи.

Ключові поняття та терміни: корисні копалини, родовище корисних копалин

Географічна номенклатура: Донецький, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн; Дніпровський буровугільний басейн; Східний, західний, південний нафтогазоносні регіони, Бовтиське родовище горючих сланців, родовища торфу

ХІД УРОКУ

 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (2 хв)

Земля багата надрами і ви-

Сьогодні всі дослідниками станьте!

Незвідане для кожного із вас

Із надр землі знаннями лиш дістаньте!

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (4хв)

Дорогі діти, до нас прийшов лист. Але відкрити його і прочитати зможе лише той, хто розгадає  ребус

Лист

    «Дорогі учні 8   класу. Пропонуємо вам вирушити в експедицію, тему якої ви тільки що розгадали у ребусі.

Ви маєте створити 2 експедиційні групи, кожна з яких ,виконавши завдання , зможе довести гіпотезу «Україна багата на паливні корисні копалини» ( учні формують групи). Кінцевим результатом експедиції є створення карти паливних корисних копалин. Допоможе вам у цьому маршрутний лист

За кожне виконане завдання група отримає частину карти . Об`єднавши зусилля ваші групи обов`язково досягнуть результату.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ (7 хв)

Щоб вирушити в експедицію ,вам необхідно взяти із собою знанння які  ви вже  маєте.

Метод «Кубик Блума»

Слова

корисні копалини,  тектонічна плита,щит,осадові породи

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ(20хв)

Сл.вч.

Геологи – це люди , які займаються пошуком корисних копалин, а також вивченням особливостей та багатств надр землі. Сьогодні ви трішки відчуєте себе геологами. Геологи під час експедиції прокладають собі стежки –маршрути для того щоб довести свою гіпотезу. То ж вперед незвіданими стежками!

Отже, кожна група отримає матшрутний лист

Стежка1

Група 1

1.Визначити як класифікуються корисні копалини та позначити схематично(Заповнити таблицю паливні к.к,рудні за прикладом зі слайду)

Група 2

1Визначити як класифікуються корисні копалини та позначити схематично(Заповнити таблицю паливні к.к, неруднік.к за прикладом зі слайду)

Сл.вч.

Щоб пройти 2 стежку необхідно якісну складову корисних копалин та його зовнішній вигляд, а також з’ясувати місця залягання .На допомогу ви візьмете собі підручники і атласи

Стежка2 (робота з підручником)

Група1

Познайомитися з термінами

Родовище корисних копалин – це місце зосередження сировини у достатній для розробки кількості. Родовище (чи група родовищ) може бути розташоване в певному басейні (вугільному, залізорудному тощо) чи утворювати регіон, область, провінцію (нафтогазоносну, рудну тощо).

Розвідати про паливні корисні копалини України та місця (басейни та родовища) їх залягання:

- Кам’яне вугілля зовні являє собою щільну породу чорного, іноді сіро-чорного кольору з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею. Містить 75-97% і навіть більше вуглецю, а також водень, кисень, сірку, азот, летучі речовини, вологу й золу.

Буре вугілля — тверде викопне вугілля, що утворилося з торфу, містить 65-70% вуглецю, бурого кольору, наймолодше з викопного вугілля. Використовується як місцеве паливо, а також як хімічна сировина. Містить багато води (43%), і тому має низьку теплоту згоряння. Крім того, містить більшу кількість летких речовин (до 50%). Утворюється з відмерлих органічних решток під тиском навантаження і дією підвищеної температури на глибинах бл. 1 км.

Вугільні басейни
 

• Донецький кам’яновугільний — у районі Донецької складчастості; S ≈ 50 тис. км2; 120 пластів досягають робочої потужності
в 0,6 м, максимально — до 1,2—1,5 м; промислові запаси вугілля
оцінюються в 109 млрд т.
• Львівсько-Волинський кам’яновугільний — у районі ГалицькоВолинського прогину; S ≈ 10 тис. км2; глибини залягання пластів від 300 до 900 м, максимальна потужність 2,8 м; промислові
запаси вугілля оцінюються в 1 млрд т.
• Дніпровський буровугільний — приурочений до осадового чохла
Українського щита; S ≈ 150 тис. км2; загальні запаси конденційного вугілля оцінюються близько в 4 млрд т; глибини залягання
пластів від 10—60 м до 120—150 м; потужність пластів від 1,5 до
12 м.
 

Торф  — порода рослинного походження, утворена протягом тисяч років з недорозкладених рослинних залишків (трав, мохів та деревини), які внаслідок високої вологості та поганого доступу повітря мінералізувалися лише частково. Колір торфу надає гумус, котрий зумовлює  його основні властивості й надає м'якість.

• Торф залягає — у заболочених районах на півночі і заході країни; запаси
становлять близько 2,5 млрд т; використовується як паливо для
місцевих потреб, сировина для органічних добрив; видобуток незначний.

Група2

Познайомитися з термінами

Родовище корисних копалин – це місце зосередження сировини у достатній для розробки кількості. Родовище (чи група родовищ) може бути розташоване в певному басейні (вугільному, залізорудному тощо) чи утворювати регіон, область, провінцію (нафтогазоносну, рудну тощо).

Розвідати про паливні корисні копалини України та місця (басейни та родовища) їх залягання:

 Нафта: забарвлення червоно-коричневе буває жовто-зелене і чорне іноді зустрічається і безбарвна нафта. Має характериний запах, легша за воду, у воді нерозчиннаю.

Нафта завжди перебуває у гірській породі, фактично у камені. Нафтові ріки, які може собі хтось уявити, зникли чи не сто років тому майже так само швидко, як і з'явилися. Нині паливо потрібно видобувати із надр землі. Нафта має у чомусь зберігатися, вона легша від води і може витекти на поверхню.

Природний газ – газоподібна корисна копалина без кольору і запаху, горить голубим полум’ям із виділенням великої кількості тепла, використовується як паливо і сировина для хімічної промисловості

нафтогазоносні райони
• Дніпровсько-Донецький район— у межах ДДЗ; понад 140 родовищ нафти, нафто-газоконденсату, газу і конденсату (Шебелинське,
Гнідинцівське, леляківське), які поступово змінюються з північного заходу на південний схід; сировина якісна, газ переважно
метановий (98,5 %), нафти малопарафінисті з умістом сірки до
1 %; продуктивні горизонти — на глибинах 360—6 000 м.
• Карпатський район — у межах Передкарпатського, Закарпатського
прогинів, Карпатської складчастої споруди; найстаріший в Європі район нафтовидобування; багато родовищ вичерпані.
• Причорноморсько-Кримський — у межах Причорноморського
прогину; маловивчений; поклади на глибинах від 200 до 5000 м,
на суші та в шельфовій зоні (Голіцинське).
 

Горю́чі сла́нці  — тверді горючі корисні копалини, осадові породи, що містять в основному органічну речовину (вимерлих морських і озерних тварин) що ріднить їх з нафтою. Як правило, це рештки найпростіших водоростей. В грудках всі сланці є досить твердими і щільними утвореннями, що іноді розшаровуються на плитки. Горючі сланці, крім того, легко спалахують і горять полум’ям, що коптить.

 • Горючі сланці — у межах Українського щита (Бовтиське),
Дніпровсько-Донецької западини, смугою вздовж східного схилу Карпат; використовуються для отримання смол; наявні запаси майже не використовуються.

Сл.вч.

На шляху у геологів-експедиторів часто трапляється перешкода

Перш , ніж приступити до третього завдання необхідно розфасувати корисні копалини згідно класифікації. Це дозволить отримати ключ до карти паливних корисних копалин.Ця карта буде потрібна для 3 завдання.
 

Завдання 3(робота з атласом та контурною картою)

Позначте на контурній карті України місця залягання паливних корисних копалин та підпишіть їх назви.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ(5хв)

Тести (1 праввильна відповідь- 2б)

1. Укажіть рядок з назвами нафтогазових родовищ, розташованих у Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній провінції:

А. Богородчанське, Долинське, Бориславське

Б.Шебелинське, Західнохрестищенське, Леляківське

В. Джанкойське, Глібівське, Штормове          

 Г. Качанівське, Єфремівське, Стрілківське

2. Виберіть із переліку перспективні газоносні райони сланцевого газу:

А. Кримська      Б. Карпатська       В. Юзівська         Г. Волинська 

    Д. Олеська         Е. Донецька

3. В Україні великі запаси горючих сланців залягають у…

А. Юзівському родовищі            Б. Бовтиському родовищі

В. Долинському родовищі          Г. Любельському родовищі

4. Найбільшими нафтовими і нафтогазовими родовищами Східного нафтогазоносного регіону України є…

А. Олександрійське, Тяглівське, Любельське          

Б. Глібівське, Казантипське, Голіцинське

В. Дашавське, Бориславське, Богородчанське

Г.Леляківське, Гнідинцівське, Глинсько-Розбишівське

5. Яке найбільше родовище бурого вугілля в Україні?

А. Любельське           Б. Олександрійське            В. Тяглівське      

    Г. Міжрічинське

6. Розмістіть послідовно вугільні басейни України відповідно до їх розташування із заходу на схід.

А. Донецький

Б. Львівсько-Волинський

В. Дніпровський

Відповіді: 1б,2в,3б,4г.5б,6 (б,в,а)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ (5 хв)

Самооцінювання учнів.(за тестами та дорожніми листами)

Рефлексія(метод «Мікрофон»)

Закінчи речення

«Під час експедиції я дізнався нового…, навчився…»

Домашнє завдання (2хв)

Опрацювати параграф

Додаток 1

Вугільні басейни
• Донецький кам’яновугільний — у районі Донецької складчастості; S ≈ 50 тис. км2; 120 пластів досягають робочої потужності
в 0,6 м, максимально — до 1,2—1,5 м; промислові запаси вугілля
оцінюються в 109 млрд т.
• Львівсько-Волинський кам’яновугільний — у районі ГалицькоВолинського прогину; S ≈ 10 тис. км2; глибини залягання пластів від 300 до 900 м, максимальна потужність 2,8 м; промислові
запаси вугілля оцінюються в 1 млрд т.
• Дніпровський буровугільний — приурочений до осадового чохла
Українського щита; S ≈ 150 тис. км2; загальні запаси конденційного вугілля оцінюються близько в 4 млрд т; глибини залягання
пластів від 10—60 м до 120—150 м; потужність пластів від 1,5 до
12 м.
нафтогазоносні райони
• Дніпровсько-Донецький район— у межах ДДЗ; понад 140 родовищ нафти, нафто-газоконденсату, газу і конденсату (Шебелинське,
Гнідинцівське, леляківське), які поступово змінюються з північного заходу на південний схід; сировина якісна, газ переважно
метановий (98,5 %), нафти малопарафінисті з умістом сірки до
1 %; продуктивні горизонти — на глибинах 360—6 000 м.
• Карпатський район — у межах Передкарпатського, Закарпатського
прогинів, Карпатської складчастої споруди; найстаріший в Європі район нафтовидобування; багато родовищ вичерпані.
• Причорноморсько-Кримський — у межах Причорноморського
прогину; маловивчений; поклади на глибинах від 200 до 5000 м,
на суші та в шельфовій зоні (Голіцинське).
3. інші паливні ресурси
• Горючі сланці — у межах Українського щита (Бовтиське),
Дніпровсько-Донецької западини, смугою вздовж східного схилу Карпат; використовуються для отримання смол; наявні запаси майже не використовуються.
• Торф — у заболочених районах на півночі і заході країни; запаси
становлять близько 2,5 млрд т; використовується як паливо для
місцевих потреб, сировина для органічних добрив; видобуток незначний.

Дорожня карта

Група 1

Дорожня карта

Група 2

Додаток 3

Нафта: забарвлення червоно-коричневе буває жовто-зелене і чорне іноді зустрічається і безбарвна нафта. Має характериний запах, легша за воду, у воді нерозчиннаю.

Нафта завжди перебуває у гірській породі, фактично у камені. Нафтові ріки, які може собі хтось уявити, зникли чи не сто років тому майже так само швидко, як і з'явилися. Нині паливо потрібно видобувати із надр землі. Нафта має у чомусь зберігатися, вона легша від води і може витекти на поверхню.

Природний газ – газоподібна корисна копалина без кольору і запаху, горить голубим полум’ям із виділенням великої кількості тепла, використовується як паливо і сировина для хімічної промисловості

Торф  — порода рослинного походження, утворена протягом тисяч років з недорозкладених рослинних залишків (трав, мохів та деревини), які внаслідок високої вологості та поганого доступу повітря мінералізувалися лише частково. Колір торфу надає гумус, котрий зумовлює  його основні властивості й надає м'якість

Кам’яне вугілля зовні являє собою щільну породу чорного, іноді сіро-чорного кольору з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею. Містить 75-97% і навіть більше вуглецю, а також водень, кисень, сірку, азот, летучі речовини, вологу й золу.

Буре вугілля — тверде викопне вугілля, що утворилося з торфу, містить 65-70% вуглецю, бурого кольору, наймолодше з викопного вугілля. Використовується як місцеве паливо, а також як хімічна сировина. Містить багато води (43%), і тому має низьку теплоту згоряння. Крім того, містить більшу кількість летких речовин (до 50%). Утворюється з відмерлих органічних решток під тиском навантаження і дією підвищеної температури на глибинах бл. 1 км.