Урок. "Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення".

Урок. Вітер. Причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення.

Мета: визначити причини виникнення вітру; ознайомитись з районами виникнення й поширення різних типів ґрунтів; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

  Ласкавець, Дмухач, Крутій, Бігун, Посвистач, Степовий, Польовий, Горішній, Грозовий, Буревій та багато інших назв можна зустріти в стародавніх казках та легендах.  Діти, на вашу думку, що саме називали в давнину такими словами українці? Так, вітри! За вказівкою головного вітродмуха з чотирьох сторін світу дмуть чотири велетні з величезними вусами. Вітер руйнує, але й несе насолоду в спекотні літні дні, тому люди в стародавні часи таку величезну силу ототожнювали з царем-батьком вітрів Стрибогом. Саме з вітрами ми будемо знайомитись сьогодні на уроці.

3. Вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя.

   Хоча повітря ми не бачимо, але його рух завжди відчуваємо. Саме рух повітря і називається вітром. Внаслідок різних температур утворюються області з різним атмосферним тиском. Варто тиску в якомусь місці знизитись або підвищитись, і повітря почне переміщуватись до місця, де атмосферний тиск нижчий. Запам’ятайте: вітер – це горизонтальний(або близький до нього)  рух повітря з області з більш високим тиском в область з низьким тиском.

  Учням надається 10-15 хвилин для роботи з підручником.

   Робота в парах. Учні опрацьовують матеріал підручника, намагаючись знайти відповіді на ці запитання.

   Прийом «Мікрофон».

  Обговорення з учнями запитань, пояснення вчителя у разі необхідності.

4. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання, розвиток практичних навичок.

• Що таке атмосферний тиск?
• Який тиск вважається нормальним?
• Як розподіляється атмосферний тиск на Землі?
• Узимку на узбережжі тиск становить 770 мм рт. ст., а над морем – 760 мм рт. ст. Яким буде напрямок вітру? Намалюйте схему.
• Коли забудовували місто Одесу, то враховували переважні напрямки вітру. Тобто для правильного розташування будинків потрібно знати напрямки вітру. Для цього використовують своєрідні схеми-діаграми –рози вітрів, які наочно вказують повторюваність вітрів різних напрямків за певний час.

Побудуємо такий графік – розу вітрів за даними:

Вчитель на дошці малює графік з поясненнями для учнів.

5. Узагальнення, систематизація знань.

 У давні часи, коли ще не було приладів, швидкість і силу вітру визначали за місцевими ознаками, за певними назвами. За багатьма ознаками було розроблено орієнтовну 12-бальну шкалу. Вона дає змогу  визначити силу вітру в балах, а потім і його швидкість.

На метеостанціях силу і напрямок вітру визначають за допомогою флюгера, а швидкість – анемометра.

Спробуйте визначити про який вітер йде мова у віршах Т. Г. Шевченка:

 (учні записують номер і назву вітру).

1. Реве та стогне Дніпр широкий

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма…

2. …Реве, стогне, завиває

Лози нагинає;

Грім гогоче, а блискавка

Хмару роздирає…

3. Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють…

  ( 1- ураган; 2- шторм; 3- штиль)

6. Підсумок уроку. Рефлексі. Домашнє завдання.