Урок "Властивості твердих тіл, рідин і газів"

Дата:      Клас: 5   Природознавство

Урок №

Тема: Властивості твердих тіл, рідин і газів

Мета уроку: формувати в школярів уявлення про властивості твердих тіл, рідин і газів; розвивати вміння аналізувати та порівнювати; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні називають властивості газів, рідин та твердих тіл; пояснюють відмінність між твердим, рідким та газуватим станом речовин.

Базові поняття та терміни: тверді речовини, рідкі речовини, газуваті речовини.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Етап перевірки домашнього завдання

• фронтальна бесіда
1. Що таке природа?
2. Що називають об’єктами природи?
3. Що таке тіло?
4. З чого складаються тіла?
5. Яку будову має речовина?
6. Що називають атомом?
7. Чим молекули відрізняються від атомів?
8. Що ви розумієте під поняттям “хімічний елемент”?
9. Чи співпадає кількість хімічних елементів і утворених ними хімічних речовин?
10. Чому?
• Завдання.  Закінчити речення.
1. Фізика – це наука, яка вивчає...(фізичні тіла).
2. Фізичне тіло складається з ...(речовин).
3. Наука, яка вивчає речовини називається...(хімія).
4. Речовина складається з ...(атомів, молекул).
5. Частинки з яких складаються молекули називаються...(атомами).
6. Атоми – це... ( хімічно неподільні частинки речовини).
7. Однакові атоми, об’єднуючись між собою утворюють ...(хімічні елементи).
8. Кожний хімічний елемент має ...(назву та символ).
9. Молекула кисню складається з двох атомів...(оксигену).
10. До складу молекули води входить...(два атоми Гідрогену та один атом Оксигену).
• Завдання
Вірю не вірю (учням пропонується позначити вірні твердження).
1. Все, що знаходиться навколо нас є природа.
2. Камінь, стіл, дошка, книга - це фізичні тіла.
3. Всі фізичні тіла складаються з речовин.
4. Ртуть, собака, пляшка – це речовини.
5. Хімічно неподільною частинкою речовини є молекула.
6. Оксиген, кисень, гідроген, вода – це хімічні елементи.
7. Кожний хімічний елемент має свій символ і назву.
8. Хімічні елементи вивчає фізика.
9. Один хімічний елемент може утворювати декілька хімічних речовин.
10. Атоми сполучаються між собою, утворюючи ...(молекули). 
 

ІІІ. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань

Творче завдання.

Назвіть тіло за його описом, відгадайте, з якої речовини воно складається.

1)  Це тіло ми зустрічаємо у вигляді грудок кусочків. Воно біле. Може залишати після себе слід.

2)  Це тіло гостре. З його допомогою людина збиває дерев’яні бруски. Може іржавіти.

3)  Це тіло має круглу форму. Воно заповнено повітрям. Без нього неможливі ні футбол, ні баскетбол, ні волейбол.

ІV. Етап засвоєння нових знань

Оголошення теми, мети та завдань уроку.
Щодня кожен з нас спостерігає за навколишнім світом, який постійно змінюється.
• Як називають зміни в навколишньому середовищі? (зміни, які відбуваються в навколишньому середовищі називають явищами природи).

Гадаю, що ви здогадалися, що сьогодні ми з вами будемо говорити про речовини та їх агрегатний стан. (Оголошення теми, мети та завдань уроку)
План (запис на дошці)
1. Стани речовини.
2. Тверді речовини
3. Рідини.
4. Гази.
1. Стани речовини.
• Що ми вивчали на попередньому уроці? (на попередньому уроці ми вивчали будову речовини).
• Що таке речовина? (речовина – це те, з чого складається фізичне тіло).

• Чого в природі більше тіл чи речовин? (тіл, бо з однієї речовини можуть утворюватися декілька фізичних тіл).

• Наведіть приклади фізичних тіл, які утворені з однієї речовини? (стіл, парта, дошка, стілець – зроблені з дерева).

Так, дійсно, з однієї речовини можуть бути виготовлені різні фізичні тіла, і навпаки, тіло може складатися з різних речовин. Так, наприклад, до складу граніту входять кварц, польовий шпат і слюда.

• Чи всі речовини однакові? (ні).

• Чим відрізняються між собою речовини? (є речовини тверді, рідкі та газоподібні).

Отже, всі речовини відрізняються між собою, перш за все, станом у якому перебувають.

Стан, у якому перебуває речовина за певних умов називають агрегатним станом речовини (термінологічна робота).

• У якому агрегатному стані можуть перебувати речовини?

(у рідкому, твердому та газоподібному ).

• Наведіть приклади речовини у різних агрегатних станах?

(лід, вода у вигляді рідини, водяна пара).

• Яку будову має речовина?

(складається з молекул, які в свою чергу складаються з атомів)

• Чи однаково розташовуються молекули речовини у різних агрегатних станах? (ні).

Так, дійсно, у газоподібному стані молекули розташовані хаотично, на великій відстані одна від одної, зв’язки між молекулами слабкі. У рідкому стані – хаотично, але на невеликій відстані одна від одної, зв’язки між молекулами міцніші. У твердих сполуках молекули розташовані у певному порядку (кристалічна гратка), зв’язки між молекулами міцні.

Демонстраційний експеримент (проводить вчитель).

Шматочки подрібненого льоду насипають у суху пробірку, затиснену в пробіркотримачі, і рівномірно нагрівають над спиртівкою. Дотримуючись правил безпеки, розплавляють лід до утворення води, потім — підігрівають, до утворення пари. 

За допомогою предметного скельця учитель демонструє явище конденсації (утворення води з пари).

В ході проведення досліду вчитель ставить навідні запитання: 

• Яке явище природи ви зараз спостерігаєте? (Нагрівання, випаровування, перетворення пари на воду). 

• При якій температурі починає кипіти вода? Замерзати?(Вода кипить при температурі 100?С, замерзає – при 0 ?С

• Де в природі можна спостерігати явище випаровування? (Висихання білизни, калюж, води з акваріума тощо). 

• Від чого залежить стан речовини? (Від температури).

Таким чином, одна й та сама речовина може перебувати в трьох різних станах — твердому, рідкому та газоподібному. Агрегатний стан речовини залежить від різних факторів, одним з яких є температура. (учні складають опорну схему).

З’ясуємо, за якими ознаками ті чи інші речовини називають твердими, рідкими чи газоподібними.
2.Тверді речовини.

Особливістю твердих речовин є те, що всі вони мають власну форму. Наприклад, крейда, парафінова свічка. Форму твердої речовини можна змінити, але так чи інакше, вона в них є.

Проаналізуємо дослід описаний в підручнику (робота з підручником ст. 22, мал.16).
Взяли шматочок свинцю, опустили його у мірний циліндр з водою, зафіксували рівень води. Вийняли свинець зі склянки, вдарили по ньому молотком, його форма змінилася. Потім свинець знову опустили у мірний циліндр з водою, рівень води при цьому не змінився.. 

• Що вимірює мірний циліндр? (об’єм)

• Якщо рівень води в обох випадках не змінився, то про що це говорить? ( об’єм води, а відповідно і твердого тіла не змінився)

• Який можна зробити висновок? (тверді тіла зберігають свій об'єм та мають власну форму, яку можна змінити).  (учні складають опорну схему).
3.Рідини. 

На відміну від твердих тіл, рідини не мають власної форми. Вони набувають форму посудини, у яку їх наливають. Якщо наповнити рідинами кілька посудин різної форми то можна побачити, що всі рідини приймають форму посудини. Якщо будь-яку рідину перелити в іншу посудину, то вона набуде іншої форми, повторивши форму цієї посудини. (Демонстація колби, хімічного стакану, заповнених рідиною, яка заздалегідь підфарбована перманганатом калію, робота з підручником стор. 22, мал.17)

• Який можна зробити висновок? ( рідини не мають власної форми, вони набувають форми посудини, в яку їх наливають).

Вода, спирт, олія, молоко розтікаються по поверхні, якщо їх вилити з посудини. Ми говоримо: «тече вода», «ллється молоко», «витікає пальне». Все це ілюструє властивість рідин, яку називають текучістю. 

• Де може бути використана ця властивість?

Вона використовується під час транспортування рідин. Наприклад, вода по трубах надходить у будівлі, басейни і фонтани, нафта і рідке паливо тече у нафтопроводах, розплавлений метал металурги виливають у форми.
Наберемо у шприц води, закриємо його отвір і будемо тиснути на поршень (робота з підручником, мал. 18). Які б зусилля ми не прикладали, стиснути воду неможливо.
Коли ми наливаємо рідину в ту чи іншу посудину, вона займає в ній певний простір. Простір, який займає рідина в посудині, називається об'ємом рідини.(термінологічна робота)

• Який можна зробити висновок? (рідини мають свій власний об'єм, та не мають форми, набувають форму посудини, в яку налиті. Рідину не можна стиснути).
(учні складають опорну схему).
4.Гази. 

Уявіть, що ви йдете на вулицю грати у футбол. За допомогою насоса надуваєте м’яч, він набуває певної форми. Після першого кидка м’яч летить на дерево і потрапляє на гостру гілку 

• Що відбувається з м’ячем? 
(Повітря швидко виходить і він втрачає свою форму).

Таким чином, гази не мають власної форми та об’єму. .
Закриємо пальцем отвір шприца натиснемо на його поршень. Поршень без великих зусиль переміщується, бо об'єм повітря зменшується (робота з підручником, мал. 11)

• Який можна зробити висновок?
((гази легко змінюють форму і об'єм, легко стискуються).

Гази мають ще одну особливу властивість, якої немає у твердих тіл та рідин. Вони займають весь наданий їм об’єм. (робота з підручником, мал. 20 стор.24)

Якщо колбу, заповнену газом поставити на порожню колбу, то через деякий час газ заповнить й другу колбу(учні складають опорну схему).

4.  Фізкультхвилинка.

Хвилинка відпочинку: «Агрегатний стан речовин»

Учні об’єднуються у 3 групи (якщо клас невеликий, то виконуємо завдання всі разом) і виходять на середину класу.

Зараз ви не учні, а частинки, з яких складаються речовини.

Зобразіть : а) тверду речовину (учні стають один біля одного); б) рідку (учні трохи відступають один від одного, тримаючись за руку, намагаються пересуватися); в) газоподібну (стають на відстані один від одного, пересуваються по класу)

Фізичні властивості речовин.

Властивості речовин – це ознаки, за якими речовини схожі, або відрізняються між собою.

До них належать:

колір, запах, смак

агрегатний стан

температури плавлення, кипіння та замерзання

розчинність у воді

електро- та теплопровідність тощо

•                   Опишіть за цим планом цукор, олію, сіль (робота в групах)

V. Етап закріплення нових знань

1.                   З чого складаються тіла?
2.                   Що таке речовина?
3.                   Які бувають стани речовини?
4.                   Які чинники впливають на зміну стану речовини?
5.                   Для чого потрібні знання про агрегатні стани речовини?
6.                   Чи правильне таке твердження: «Якщо склянку і блюдце наповнити доверху водою, то вода швидше випарується зі склянки». Відповідь обґрунтуйте.

 Робота з деформованим текстом.

Уставте пропущені слова.

• Якщо рідину об’ємом 20 мл залити до колби, у якій може поміститись 50 мл, то налита рідина прийме … колби, але не займе весь … .
• Тверде тіло має власну … , не розтікається по обсязі контейнера і не … його форму.
• Газ розширюється, поки не заповнить весь відведений йому … . Якщо збільшити або зменшити об’єм посудини, молекули рівномірно … в новому обсязі.

VІ. Етап інформації учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

•                   Виконання вправ за посиланнями:

http://learningapps.org/display?v=pya3yvqs101

http://learningapps.org/display?v=px5gqhs6501

Підбиття підсумків уроку

Продовжити речення :

На уроці я дізнався….,

Мені цікаво було…

Мені не цікаво було…..

Мені сподобалося…

Мені не сподобалося….

Я хотів би дізнатися…