Тема уроку: Вода, склад води, поширеність у природі, фізичні влвастивості.

Мета :

• створити умови для ознайомлення з водою як природним оксидом: доповнити й узагальнити знання про поширення води в природі, її фізичні властивості, роль для живої природи, народного господарста та в побуті; розкрити кругообіг води в природі, способи її очищення;
• сприяти розвитку навчально-комунікативних умінь: управляти увагою, вести діалог, брати участь в дискусії;  вміння використовувати комп’ютерні програми для розширення знань з теми.
• сприяти вихованню бережливого ставлення до природного середовища, бажання брати участь в природоохоронній роботі; довести необхідність раціонального використання водних ресурсів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи : ілюстративно-пояснювальний, репродуктивний, частково-пошуковий.

Форми: фронтальна,  парна,  індивідуальна, диференційовано-групова

Основні поняття: агрегатні стани води, кругообіг води, густина води.

Міжпредметні зв’язки: географія (водні ресурси України), природознавство (кругообіг води в природі), біологія (біологічні функції води, процес фотосинтезу), екологія (охорона природних водойм від забруднення).

Демонстрації : водопровідна вода, мінеральна вода,  дистильована вода.

Обладнання: Таблиці “Застосування води”, “Кругообіг води в природі”. Карта України. Комп’ютери. Електронні проекти “Вода – найважливіший природний оксид” та “Динаміка хімічного складу підземних вод Чернігівського району”

Хід уроку:

1. Психологічний настрій.  Звучить спокійна  музика

У великого педагога В.Сухомлинського є такий вислів: «Музика виправляє душу людини, як гімнастика тіло». Ви чули коли-небудь як співає природа, пробуджуючись від зимового сну? Як співають стіни будинку , в якому панує мир і злагода? Чи, можливо, ви чули, як співає душа людини? Як ви думаєте, від чого може співати душа людини? Від радості, щастя…

     А що нам може на уроці принести радість? Успіх, вдача.

Так, хоч невеликий успіх може зробити нас щасливими.

То ж  я бажаю вам, щоб в кінці уроку, прислухавшись до стану своєї душі, ви відчули її спів.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:

• формування інтересу до теми, що вивчається:
• спрямованість на успішне засвоєння матеріалу;
• установка на повноту, міцність, точність запам’ятовування матеріалу.

IV. Актуалізація опорних знань.

1. Які речовини називаються оксидами?
2. Наведіть приклади оксидів, які за звичайних умов перебувають у твердому, рідкому та газоподібному стані?
3. Назвіть найвідоміший рідкий оксид, з яким ви стикаєтеся щоденно?

Сьогодні наш урок буде присвячено речовині, що створила нашу планету, речовині, без якої неможливе життя на Землі – це вода. Чому саме зараз ми вивчаємо воду? Так, адже вода – це оксид. Вода – найважливіший природний оксид. Це обличчя нашої планети, її поверхня на три четверті покрита водою. У краплинах води можна побачити життя зеленого листка і людини, труби заводів – гігантів і зелені поля, слвд космічного корабля і схід сонця. Що ж таке вода? Про її життєдайну і руйнівну силу ми сьогодні поговоримо.

V. Вивчення нового матеріалу:

1. Робота в групах:

Ознайомлення з електронним варіантом проекту “Вода як найважливіший природний оксид”  (автор учениця 10а класу Волик Н.)

Обговорення проекту: відповіді на ключове та допоміжні питання.

2.Ознайомлення з фрагментом роботи, підготовленої на конкурс МАН. Повідомлення учениці Борисенко Катерини, 10а клас.

ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПІДЗЕМНИХ ВОД З СКВАЖИН РАЙОНу

   Найпоширеніша на Землі речовина – вода, знаходиться в земній корі – літосфері- у зв’язаному вигляді. Запаси прісної води, що містять до 0,05% солей зосереджені  під с. Новополтавка та на території смт Чернігівка (ТОВ “Колос”). Аналіз проб води показав вміст завислих речовин, глини та вміст розчинених речовин: іонів флуору, нітратів, сульфатів, карбонатів, фосфатів, хлоридів, нітритів, катіонів феруму, купруму, нікелю, мангану, цинку, плюмбуму, кальцію, магнію, натрію, літію, калію та інших. Хімічний аналіз проб води з Новополтавської №7 та Чернігівської  №5 скважин, який зроблено на підставі даних Чернігівської санітарно-епідемічної станції, представлено в додатку.

Вода, що біжить вапнистими гірськими породами, взаємодіє з оксидом карбону (1У) і перетворює карбонати кальцію і магнію на розчинні кислі солі – гідрокарбонати, а сама вода стає твердою.Твердість води обумовлена наявністю у воді гідрокарбонатів кальцію та магнію, сульфатів, хлоридів, нітратів кальцію і магнію. Тверда вода  здебільшого непридатна до використання в промисловості та  в побуті, хоча в санітарно-гігієнічному відношенні йони кальцію і магнію не шкідливі.Твердість прісної води залежить від джерела і пори року. Під час весняних паводків твердість води   зменшується, а в зимовий період підвищується. Проби води із найбільших скважин Чернігівського району: №7 с.Новополтавка та №5 смт Чернігівка взято в зимовий період. Новополтавська вода має твердість 4,0 моль/м³ і відноситься до вод середньої твердості, а Чернігівська вода при твердості 10 Для зменшення твердості води користувалися двома способами: кип’ятінням і добавлянням  соди. При кип’ятінні йони Са²⁺ випадають в осад у вигляді карбонатів:

Ca²⁺ + 2HCO₃^- = CaCO₃ + H₂O + CO₂,

А йони Mg²⁺  - у вигляді карбонату:

Mg²⁺ + 2HCO₃^-  = MgCO₃ + CO₂ + H₂O     або гідроксиду магнію:

     Mg²⁺ + 2HCO₃^-  = Mg(OН)₂ + 2CO₂

При додаванні соди для пом’якшення води відбуваються процеси:

      Ca(HCO₃)₂ + Na₂CO₃ = CaCO₃ + 2NaHCO₃

Mg(HCO₃)₂ + Na₂CO₃ = MgCO₃ + 2NaHCO₃

За своїми властивостями і хімічними показниками більш придатною для пиття є вода з Новополтавської скважини, проте проблема забезпечення жителів смт Чернігівки новополтавською водою залишається відкритою через необхідність значних капіталовкладень в реконструкцію системи водозабезпечення селища.

Хоча східна і північно-східна частина селища все ж таки користується питтєвою водою саме з цієї скважини.

Через те, що жителями селища споживається здебільшого тверда вода, в районі високий рівень захворюваності  нирок, печінки і жовчного міхура, пов’язаних з відкладанням в цих органах каменів.

Тому вивчення підземних вод з метою їх найбільш ефективного використання в інтересах людини, а також вирішення проблем водозабезпечення населених пунктів району є досить актуальним питанням в районі. Особливого значення набуває також бережне використання питної води і вирішення проблеми її очистки.

VI. Первинне закріплення учнями нового матеріалу.

1. Вода не тільки творець, а й руйнівник. Методика інтерактивного навчання – дискусійне навчання. Займи позицію: учні, висказавши свою думку, займають місце біля плакатів відповідно своїм поглядам. Обговорення різних точок зору.

VII. Узагальнення і систематизація знань.

1. Клас ділиться на групи: географи, біологи, фізики, хіміки, екологи, етнографи. Кожна група характеризує воду з точки зору цих наук.
2. Вікторина.

1. Хто перший обгрунтував склад води? (А.Лавуазьє)
2. Яким розплавленим металом можна заморозити воду? (Ртуттю)
3. Який колір має чиста вода? (У товстому шарі-світло-блакитний)
4. Яка вода стає каламутною, якщо на неї подихати? (Вапняна)
5. Чи корисно пити чисту воду?  (Ні)
6. Чому лід плаває на воді? (Густина льоду менша за густину води).

VIII.Підсумок уроку: аналіз навчальних досягнень учнів, вказати типові недоліки і шляхи їх усунення.

ІХ. Домашнє завдання. Вивчити п. 25.

Додатково:

1.Розрахувати масу води в своєму організмі. (Підручник. Рудзітис Г.Е. Хімія: Неорганічна хімія: М.: Освіта, 1991.- 159с.

2. Ознайомитися з проектом “Динаміка хімічного складу підземних вод Чернігівського району”  (автор електронного варіанту Волик Н.)