Урок "Вода,вода..." матеріали до уроку
Тема: Вода, вода … навкруг вода.
Урок – екскурс.
Тема: Вода, вода … навкруг вода.
Мета: - показати учням, що вода – дивовижна речовина,
- Обговорити з учням, якої чистоти вода нас оточує,
- З’ясувати , чому у воді тіла мають меншу вагу,
- З’ясувати, коли тіла плавають у воді, а коли тонуть,
- З’ясувати, чому важкі кораблі не тонуть,
- Розвивати інтерес до вивчення природи,
- Виховувати зацікавленість у збереженні навколишнього світу.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
І. Вступ. Актуалізація опорних знань.
Вода – дивовижна речовина, без якої життя на планеті Земля було б не можливим. За своїми властивостями, воді сильно відрізняється від усіх інших.
Що ми знаємо про воду із повсякденного життя?
ІІ. А) Вивчення навчального матеріалу.
1. Вода зберігає свій об’єм .
2. Вода приймає форму посудини, у яку її налито.
3. До води можна застосувати закон Паскаля: тиск, що створюється на воду, передається у всі напрямки без зміни.
4. У воді всі тіла стають легшими.
5. У воді на всі тіла діє виштовхувальна сила ( сила Архімеда).
6. У природі - Вода , єдина речовина, яка може бути у трьох агрегатних станах: а) твердий – лід; б) рідкий – вода; в) газоподібний – пара.
7. Стан води залежить від температури.
Б) 1. Усі рідини у природі, при зниженні температури, стискаються, а вода – розширюється.
2. На уроках географії ви говорили про те, що вода руйнує гори. Вдень вона потрапляє у тріщини, а вночі, розширюючись, віддаляє шматки порід. Тому гори з часом руйнуються.
3. Рідини погано стискаються, у порівнянні з газами. Стискання погане тому, що молекули розташовані впритул одна до одної.
Вчені провели такий досвід:
Воду налили у свинцеву кулю, і запаяли її. Потім вдарили по ній важким молотом. Вода просочилася крізь стінки кулі.
Висновок: рідина намагається зберегти свій об’єм.
ІІІ. На дошці ви бачите різні види сніжинок.
Зробіть і ви свої зразки сніжинок. Покажіть свої роботи.
/ Прикріпляємо їх на дошці./ Подивіться на всі сніжинки, серед них не має однакових.
Висновок: Виявляється, у природі не існує двох сніжинок однакової форми.
В ) А зараз проведемо поетичний конкурс.
Ви любите вірші?
Я – дуже. Давайте згадаємо, які вірші про сніг та воду ви знаєте.
/ Поки учні збираються з думками, читаю ті вірші, що приготувала я./
Японці, великі цінителі прекрасного у природі, порівнюють сніг з пелюстками сакури…
«Ніде не має такої снігової ковдри, як у нашій країні, ніде не має таких широких рівнин , як у нас. І ніде ви не побачите таких красивих зимових полів, як на наших територіях.» - писав у своїй книзі «Клімат земної кулі» географ А.І.Воєйков.
Г) Діти, а яка вода нам потрібна?
- Звичайно ж чиста.
Проведемо дослід і перевіримо, яку воду ми п’ємо.
Вам необхідно нанести краплинку води на скло і покласти скло на підвіконня. Коли вода висохне, ми побачимо , який слід вона залишить.
/ Діти проводять дослід, кладуть скельця на підвіконня./
Д) Наше з вами завдання, зберігати воду чистою, не забруднювати водоймища.
Послухаємо повідомлення, яке приготував ваш товариш, про водоймища нашого району.
ІІІ. Дослідження властивостей води.
Ми вже говорили, що у воді всі тіла стають легшими. Переконаємося у цьому.
Дослід:
1. Підвісимо тіло на гачок динамометра.
2. Відмітимо покази динамометра.
3. Зануримо вантаж у воду( тіло не торкається дна посудини).
4. Як змінилися покази динамометра?
5. Пояснити, чому змінилися покази динамометра.
Тіло стало легшим тому що у воді крім сили тяжіння діє ще й виштовхувальна сила. Вона направлена вгору, тому вага тіла у воді зменшується на величину виштовхувальної сили.
Давайте обчислимо величину цієї сили.
2Н – 1,8Н = 0,2Н – ( сила Архімеда).
Проблема.
1.А чому ж тоді деякі тіла тонуть?
- Тому що виштовхувальна сила менша за значенням, ніж сила тяжіння.
2. Скажіть, а коли тіло плаває?
- Коли сила тяжіння дорівнює виштовхувальній силі.
3. А коли тіло спливає на поверхню води ( як коркова пробка)?
- Коли виштовхувальна сила за значенням більша за силу тяжіння.
Ми з’ясували: коли тіло тоне, коли плаває і коли спливає.
Знову повернемося до властивостей води.
/ Бесіда за малюнком/.
Виявляється, що вода має найбільшу густину при температурі +4 С. При нижчій температурі, або при вищій за дане значення, її густина дещо менша.
Завдяки цьому, восени та взимку , у глибоких водоймищах конвекція відбувається дещо своєрідно. Вода, охолоджуючись, зверху опускається до низу тільки до тих пір, доки не досягне шару води з температурою +4 С. Тоді у стоячій воді встановлюється розподіл температур, як показано на малюнку. Завдяки цьому під льодом живуть риби у воді.
У води є ще одна особлива властивість. Якщо вкинути шматочок свинцю у розплавлений свинець – він потоне, так як його густина більша за густину розплавленого свинцю. А вода? Замерзла вода – лід – має густину 900кг/м, що менше за густину води (1000кг/м), тому лід плаває у воді. Величезні шматки льоду, які відламуються від льодовиків – айсберги – плавають у океані, і становлять загрозу для кораблів, тому що 2/3 айсберга знаходиться під водою.
Вивчення інших властивостей води ми продовжимо у старших класах.
Причини такої дивовижної поведінки води вчені не можуть пояснити
про публікацію авторської розробки
Додати розробку