Урок Володимир Сосюра «Любіть Україну».

Про матеріал

Мета: опрацювати ідейно - художній зміст твору поета «Любіть Україну»; удосконалювати навички та вміння аналізувати текст; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал, формувати навички чіткого,емоційного монологічного мовлення робити висновки, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до рідної України.

Перегляд файлу

Клас -  8

Розділ програми – «Світ української поезії»

 

Тема. Володимир Сосюра «Любіть Україну».

Мета: опрацювати ідейно - художній зміст твору поета «Любіть Україну»; удосконалювати навички та вміння аналізувати текст; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал,  формувати навички чіткого,емоційного монологічного мовлення робити висновки, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до рідної України.

Тип уроку: засвоєння знань і формування умінь.

             Інтеграція:  музичне мистецтво, зарубіжна література.

Обладнання: портрет В.Сосюри,фотоколаж, відеозапис

Епіграф:

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля.
Добридень тобі, Україно моя!

Павло Тичина

                                                             Перебіг уроку

І.Організаційний момент.  Психоемоційне налаштування. (ціннісно-смислова,соціальна  компетентності).

Слово вчителя (Притча про рідний край)

Цар лісу, одного разу вирішив очистити місце, яке заросло бур'яном і було загиджене в лісі. Цар наказав всім, хто проживав там, всім тваринам покинути це місце, так як він пустить по ньому вогонь, який все очистить. Всі тварини розбіглися, і цар запалив вогонь по цій місцевості.
Коли все згоріло, цар раптом почув жалібні стогони. Глянувши на землю, він побачив напівобгорілу змію.
- Чому ти не покинула це місце? Хіба ти не чула моїх попереджень? - Запитав цар-лев.
- Чула я твої попередження, але в цьому місці прожили сім поколінь моїх предків. Як же я могла покинути свою батьківщину? Не змогла я поповзти з неї, - відповіла змія.
Мораль: Як би не хотіли винищити народ з його території, але він все одно буде повертатись на рідну землю, бо вона рідна і дорога серцю. Померти і бути похованим в рідному краї, це рівносильність тому, як подорожувати ціле життя, а потім повернутись додому на відпочинок. Українці, завжди повертатимуться на свої території, про це свідчить історія.

                          Демонстрація фотоколажу

ІІ. Цілеутворення. Мотивація навчальної діяльності.  (ціннісно-смислова, навчально-пізнавальна,мотиваційна   компетентності).

-Які знання ви повинні засвоїти?

-Якими уміннями зможете оперувати?

Чи потрібна нам у житті ця поезія? Чи потрібно їй приділяти стільки часу? Чи, можливо, їй давно уже слід заблукати у минулому?

-Що таке патріотизм?Чи має він індивідуальний характер?

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду учнів (функціональна компетентність)

-Опрацювання схеми аналізу ліричного твору

 

III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу(спілкування державною мовою; уміння вчитися протягом усього життя; соціальна та громадянська,функціональна  компетентності)

Аналіз вірша В. Сосюри «Любіть Україну»

1.Слово вчителя

      Безліч творів В. Сосюри присвячено патріотичній темі, протягом цілого життя він повсякчас сповідається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ вітчизни поступово розростається: від маленької Третьої Роти через степове роздолля Донеччини - до всього українського світу з неодмінними «ясними зорями » й «тихим водами». Саме за незгасну любов до України неповторному поету судилося зазнати найбільше прикрощів, але одні приписи чи й навіть вирок не змусили його відректися від найдорожчого.

2.Історія написання твору

Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення.

Поет часто потерпав за свої вірші. Йому навіть закидали, що він недруг українського народу. Командній лізі Сталіна – Берії - Кагановича необхідно було вбити в людях саме дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідної країни.

Патріотичний вірш «Любіть Україну»,написаний у 1944р., у 1951р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.

Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті».

3. Виразне й осмислене читання поезії

4. Обмін враженнями щодо прочитаного, інтерактивна вправа «Асоціативний кущ” (Україна)

 

5.Словникова робота

Купина –у біблійній міфології - кущ, який горить і якимось чудом не згорає;

зойки – крики;

пурпуровий – темно – червоний;

канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях.

 6.Аналіз вірша за опорною схемою

І. Загальні питання:

1. Назва твору, ім'я автора.
2.Назва збірки, складовою якої є вірш.
3. Рік написання та видання.
4. Поштовх для створення збірки чи вірша.
5.Кому присвячений.
6. Наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:
 

1. Тема, ідея.

2. Жанр твору (громадянська, інтимна, пезайжна, філософська, релігійна лірика тощо).

3. Композиція твору (варто пам'ятати, що в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті, виділяють такі композиційні етапи почуття:

а) вихідний момент у розвитку почуття;

б) розвиток почуття;

в) кульмінація (можлива);

г) резюме, або авторський висновок.

4. Ключові образи твору (звернімо увагу, що найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя - це умовна дійова особа, думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі).

5. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку), як саме?

Епітети, порівняння, метафори, уособлення, символи, гіпербола, літота, алітерація, асонанс, інверсія, анафора, епіфора, градація, обрамлення (кільце), риторичні питання, оклики.

8. Версифікація твору. Рими:

1) чоловічою називається така рима, в якій наголос на останньому складі (чужинí -- менí);

 2) жіночою називається така рима, в якій наголос на передостанньом складі (бýду -- забýде);

3) дактилічною називається така рима, в якій наголос падає на третій від кінця склад (вíченьки -- нíченьки);

4) гіпердактилічною називається така рима, в якій наголос падає на четвертий або п'ятий від кінця склад (кíшечкою -- усмíшечкою).

Спосіб римування:

1) Суміжне або парне -- коли римуються суміжні (сусідні) рядки парами. Таке римування умовно позначаємо: аа бб вв

2) Перехресне римування -- складніше, в ньому римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні -- з непарними; воно найпоширеніше у сьогоденній силабо-тонічній версифікації. Схема: абаб.

3) Кільцеве або охопне (оповите) римування -- коли римуються перший рядок з четвертим, а другий -- з третім. Два рядки з парними римами оповивають згори й знизу два рядки, які теж римуються між собою. Схема: абба.

4) Монорима або наскрізне римування (франц. monorime від грецьк. monos -- один) -- вірш, у якому всі рядки (більше трьох) охоплює одна рима. Схема: ааааа...

Віршовий розмір: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест

ІІІ. Культурологічні питання:


1.Синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці.
2.Українознавчі аспекти.
3.Культурологічне оточення, наявність музичного супроводу.
4.Думки митців та критиків.
5.Власна думка про твір.

 

Фізкультпауза (компетентність здорового життя):

- зоровий тренажер Базарного В.Ф.

Картинки по запросу зоровий тренажер базарного

-емоційна розрядка:Посміхніться,скажіть «ги-и-и»,а потім надавіть на «точку сміху»-вона на кінчику носа- і вимовіть звуки «ха-ха-ха» спочатку повільно,а потім усе швидше.

 

7. Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями:

- З приводу чого В. Сосюра написав свій вірш?

- Чому письменник вважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і у «годину негоди»?

- Що приваблює автора вірша в Батьківщині?

- Чим необхідно довести свою любов до рідного краю?

- Якою В. Сосюра зображує Україну?

- З якою метою Україна порівнюється з купиною?

- Як у вірші згадується воєнне лихоліття?

- Поясніть, як ви розумієте рядки:

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!..

-Чому В. Сосюра акцентує увагу на вічному звязку кожної людини з Батьківщиною?

-Від чого застерігає автор поезії юнака і дівчину у своєму зверненні до них?

-Чому ця поезія актуальна і сьогодні?

 

8. Перегляд відеоролику із   записом Гімну України у виконанні артистів Слов`янського району Донецької області (знято у рамках Міжнародної естафети "Free Ukraine 25"(соціальна та громадянська компетентності)

 

9.Порівняйте вірш В.Сосюри «Любіть Україну»та вірш М.Лермонтова «Родина» (спілкування державною мовою; уміння вчитися протягом усього життя; соціальна та громадянська,функціональна  компетентності)

 

-Що спільного у зображенні теми народу та Батьківщини?

Люблю отчизну я, но странною любовью!
Не победит ее рассудок мой.
Ни слава, купленная кровью,
Ни полный гордого доверия покой,
Ни темной старины заветные преданья
Не шевелят во мне отрадного мечтанья.
Но я люблю - за что, не знаю сам -
Ее степей холодное молчанье,
Ее лесов безбрежных колыханье,
Разливы рек ее, подобные морям;
Проселочным путем люблю скакать в телеге
И, взором медленным пронзая ночи тень,
Встречать по сторонам, вздыхая о ночлеге,
Дрожащие огни печальных деревень;
Люблю дымок спаленной жнивы,
В степи ночующий обоз
И на холме средь желтой нивы
Чету белеющих берез.
С отрадой, многим незнакомой,
Я вижу полное гумно,
Избу, покрытую соломой,
С резными ставнями окно;
И в праздник, вечером росистым,
Смотреть до полночи готов
На пляску с топаньем и свистом
Под говор пьяных мужичков. 

 

IV. Закріплення знань, умінь та навичок

1.Проведення тестового опитування

1.1.Віршований розмір вірша:

а) хорей; б) ямб; в) дактиль;г) амфібрахій.

2. Поезія має форму:

а) послання; б) монологу; в) діалогу г) полілогу.

3. Художній засіб у творі «Любить Україну!»:

а) гіпербола; б) анафора; в) антитеза; г) епітет.

4. Уперше вірш був опублікований у:

а) «Громаді»; б) «Житті і слові»; в) «Літературній газеті»;г) «Новій зорі».

5. Україну В. Сосюра називає:

а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою.

6. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до:

а) юнака; б) дівчини; в) вихованців дитячого садку;

г) тих, хто у скрутній для країни час зрадив її.

7. «Всім серцем любіть Україну свою, - і вічним ми будемо з нею».

Дані рядки в композиційній будові твору є:

а) експозицією; б) кульмінацією; в) завязкою; г) розвязкою.

8. Дерева, які шумлять над ставом:

а) тополі; б) берези в) верби; г) клени.

9. Українську мову В. Сосюра називає:

а) милозвучною; б) соловїною в) гучною; г) веселою.

10. Рідна країна горить – не згорає, як та:

а) зірка; б) райдуга; в) діброва г) купина.

11. Любити свій край потрібно:

а) як вишневий сад; б) у годину негоди в) мов цінну річ;
г) не звертаючи уваги на ментальність його народу.

12. Без Батьківщини кожний українець:

а) сирота; б) вітер в полі; в) порох і дим; г) дорожній пил.

 

V. Підсумок уроку

VI. Оцінювання: оцінювальний лист

1.Сьогодні на уроці я дізналася(дізнався) про ЩО?

2.Сьогодні на уроці я навчилася(навчився)  ЧОМУ?

3.Сьогодні на уроці я навчилася(навчився) краще виконувати ЩО?

4.Сьогодні на уроці я могла (міг) би краще виконати ЩО?

 

 

VII. Домашнє завдання

Вірш «Любіть Україну» вивчити напам’ять.

 

 

Використані джерела:

http://osvita.ua/school/lessons_summary/literature/14168/

https://www.youtube.com/watch?time_continue=7&v=jlOhR9u2sUo


 

doc
Додано
13 жовтня 2018
Переглядів
1902
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку