Урок "Володимир Великий" Конспект уроку для 7 класу з історії України

Про матеріал
Конспект уроку для 7 класу з історії України за темою "Володимир Великий" Урок вивчення нового матеріалу. Метою уроку є ознайомити учнів із життям і діяльністю князя Володимира, його впливом на розквіт Київської держави; розкривати основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики; формути вміння визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення; називати найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби; за текстом розповідати про історичного діяча та про історичну подію; вибірково переказувати художній белетризований текст, вибирати з нього історичну інформацію; розповідати про одну з пам’яток княжої доби; відокремлювати в тексті головне від другорядного; коментувати ілюстрації та пояснювати історичні поняття; знаходити в тексті підручника упереджену інформацію; виховувати повагу до історичних постатей, почуття гордості за минуле свого народу.
Перегляд файлу

Тема уроку. Володимир Великий (980 – 1015)

Мета уроку. Ознайомити учнів із життям і діяльністю князя Володимира, його впливом на розквіт Київської держави; розкрити основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики; формувати вміння визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення; називати найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби; за текстом розповідати про історичного діяча та про історичну подію; вибірково переказувати художній белетризований текст, вибирати з нього історичну інформацію; розповідати про одну з пам’яток княжої доби; відокремлювати в тексті головне від другорядного; коментувати ілюстрації та пояснювати історичні поняття; знаходити в тексті підручника упереджену інформацію; виховувати повагу до історичних постатей, почуття гордості за минуле свого народу.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання уроку. Ілюстрації: портрет Володимира Великого, гроші Володимира, Десятинна церква; атлас з історії 7 класу; контурна карта;  картки з завданнями та запитаннями.

Хід уроку

Організація класу

 Добрий день! Сідайте. Перевірте, щоб у вас на партах лежали щоденники, підручники, зошити, ручки, атлас і контурна карта. 

Актуалізація опорних знань

На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо вивчати історії Київської Русі. А зараз я перевірю як ви засвоїли матеріали попередніх уроків, а в цей час 3 учні працюватимуть за картками. Будьте уважні за кожну правильну відповідь ви можете отримати монету, а яку ви дізнаєтесь в процесі уроку. 

1. Бесіда.

1) Діти, які ви знаєте східнослов’янські племена? (Древляни, поляни, сіверяни, тиверці, уличі, волиняни, дуліби, білі хорвати)

2) На землях якого племені було засновано місто Київ? (Поляни) 

3) Коли і який князь заснував його? (Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь)

4) Хто розпочав об’єднання східнослов’янських племен в одну державу? (Олег)

5) Що таке держава? (Держава – це спільність населення, що проживає на певній території і має єдині органи управління)

6) Володарів Київської держави нащадки називали: Олег Віщий, Ольга Мудра, Святослав Хоробрий. Поясніть, які були підстави для цього?

7) Хто такі князі? Якого князя в історії називають «Ясним Сонечком»?

2. Індивідуальні завдання для учнів.

(Поки ведеться бесіда з класом, слабші учні отримують завдання з картками)

Робота з картками.

Картка №1

Впорядкуйте визначення і поняття:

Військовий загін у слов’ян - … (Дружина)

Збори слов’янського племені - … (Віче)

Старший у війську, племені - … (Князь)

Група кровних родичів - … (Плем’я)

(Князь, дружина, плем’я, віче)

Картка №2

Хто із перерахованих осіб відповідає таким твердженням?

(Олег, Кий, Аскольд, Хорив, Нестор, Щек)

Літописець - … (Нестор)

Новгородський воєвода князя Рюрика, який захопив владу у Києві - … (Олег)

Один із братів – князів Київської держави - … (Аскольд)

Засновники міста Києва - … (Кий, Щек, Хорив)

Князь, що перетворив Київ на столичне місто Русі - … (Кий)

Картка №3

Вкажіть, кому з київських князів можуть належати слова:

А) «Іду на ви»; (Святослав)

Б) «Хай буде се мати городам руським»; (Олег)

В) «Мертві ж сорому не знають»;

Г) «Ідіть всі з даниною додому, а я ще трохи позбираю».(Ігор)   

(Олег, Ігор, Святослав)

Мотивація навчальної діяльності

У ході уроку ми ознайомимося з діяльністю князя Володимира, реформами, які він провадив, значенням їх для держави, проаналізуємо внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та поміркуємо, чому часи Володимира називають добою розквіту Київської Держави.

Вивчення нового матеріалу

1. Князь Володимир: людина і державець.

а) розповідь учителя з елементами бесіди  

(Демонструється портрет)

Діти, гляньте на портрет. Як ви думаєте, які риси характеру були притаманні князю? (Мужність, доброзичливість, справедливість, прагнення досягнути мети)

Є така народна мудрість, яка підтверджує ваші слова:

Вогнем та мечем охрестив він слов’янів –

За скільки років? – сказати вам не берусь,

З заклятих поганів зробив християнів,

Щоб ровнею стала всім Київська Русь. 

Київський Великий князь Володимир був сином князя Святослава Ігоревича та рабині – ключниці Малуші. Але сувора матір – княгиня Ольга заборонила синові одружуватися з рабинею – полонянкою, хоч і знатного роду. Вона мала намір його одружити на дочці візантійського імператора в інтересах держави. Сина у Малуші відібрали, а її відправили геть із князівського двору. Тому Володимир свої дитячі роки провів при княгині Ольги, яка і була його вихователькою.

Ще в юному віці Володимир був посаджений батьком у намісники Новгорода. Коли ж Святослав помер, то Володимиру довелось воювати зі своїми братами за великокняжий стіл у Києві. Великим князем Київським він став у 978 році. Літописець Нестор називав його самовладним правителем Руської землі. Після цього Володимир розпочав активну діяльність. Літопис Руський розповідає, яким став Володимир:

«Не ховайте собі скарбів на землі, де ото міль жере і злодії підкопують, а збирайте собі скарби на небі, де оні міль не жере, ні злодії не крадуть. І Довида він слухав, мені говорив: «Добрий чоловік милує і дає». Це почувши повелів він усякому старцеві і вбогому приходити на двір на княжий і брати всяку потребу – питво і їжу, із скарбниць кулони. І радив він також і це. Сказавши: «Немічні і недужі не можуть дійти до двору мого, - він повелів спорядити вози і поклав на них хлібів, м’яса, риби і овочів різних, і мед у бочках, а в других квас. І стали це возити по городу, запитуючи: «Де недужі чи старі, що не можуть ходити? І тим роздавати все на потребу».

 б) бесіда

1. Володимир виховувався як простий хлопчик чи як князівський син?

2. На ваш погляд, чи бачила княгиня Ольга в маленькому онукові майбутнього князя?

3. Які риси характеру були притаманні Володимиру?

4. Як у джерелі показано, що князь піклувався про хворих і немічних?

5. Чи поважав народ свого князя за таку доброчинну діяльність?

 Отже, ми можемо з упевненістю сказати, що посіяні княгинею Ольгою зерна зійшли пишними колосками у Володимировому серці. Він виріс гарним державцем, який намагався змінити на краще життя Київської Русі. Володимир став одним з найталановитіших політичних діячів тогочасної Європи. Він був добрим і людяним.

2. Внутрішня політика Володимира Великого.

а) метод «Навчаючи – вчуся» та бесіда

Володимир проводив широкомасштабну і далекоглядну внутрішню політику, спрямовану на зміцнення могутності Київської Русі через концентрацію державної влади у руках князя. Заходами, які могли б це забезпечити, стало впровадження ряду реформ, а саме: адміністративна, військова, оборонна, градобудівна, фінансова,судова, релігійна.

 Кожному з вас необхідно буде опрацювати одну з них за допомогою карток і познайомити своїх товаришів. На цю роботу відводиться 2 хв.

Картка №1

(учень готується біля дошки, робота з картою)

Адміністративна. Землі Київської держави  за князювання Володимира значно розширилися: простягнулися від Карпат на заході до Волги на сході, від Новгорода на півночі до Чорного моря на півдні. Всю державу поділено на 8 округів, округи на волості, на чолі яких було поставлено синів Володимира. Вся влада зосередилась у руках великокняжої родини. Найголовнішим був київський князь.

1. Яким чином здійснювалась адміністративна реформа? (Державу було поділено на 8 округів, округи на волості)

  1. Хто управляв державою?(Князь)

Картка №2

Градобудівна. Князь дбав про розбудову Києва (споруджував нові укріплення, зводив новий дитинець – «місто Володимира».) Дитинець – центральна укріплена частина міста (замку). Було зведено в Києві в Х столітті церкву Богородиці – Десятинну.

  1. Як князь дбав про розбудову своєї держави? (Споруджено нові укріплення, зводився новий дитинець – «місто Володимира»)
  2. Що таке дитинець? (Дитинець – центральна укріплена частина міста (замку))
  3. Яка будівля стала найвизначнішою спорудою Києва у Х столітті?(Десятинна церква)

(Демонструється фото на телевізорі )

Картка №3

Оборонна. Проведено будівництво фортеці – укріплень по південних кордонах держави, також навколо Києва, які стали опорними пунктами в боротьбі з печенігами («змієві вали»).

1. Як князь турбувався про захист Київської Русі? (Князь будував фортеці по південних кордонах держави, а також «змієві вали» з метою захисту від печенігів) 

(Демонструється фото на телевізорі)

Картка №4

Військова. Створено наймане військо, яке відбувало службу за землю, якою наділяв князь.

  1. Які зміни відбулися у військовій справі? (Створено наймане військо, яке відбувало службу за землю, якою наділяв князь)

Картка №5

Судова. Наведено порядок у судовій справі. Прагнув розмежувати єпископський та графський суди.

  1.  Як піклувався князь про внутрішній порядок держави? (Наведено порядок у судовій справі. Прагнув розмежувати єпископський та графський суди )

Картка №6

Фінансова. Князь Володимир карбував власні гроші – златники.

  1. Як називалися гроші Володимира Великого? (Златники)

(Демонструється фото на телевізорі)

Картка №7

Релігійна. Спробував реформувати язичництво. Виділив серед язичницьких богів шість найголовніших: Велеса, Перуна, Сварожича, Стрибога, Дажбога, мокш і наказав їм поклонятися. Запровадив у 988 році християнство, ліквідувавши язичництво.

  1. Що було запроваджено у 988 році? (Нову релігію – християнство)

(Демонструється фото на телевізорі)

 3. Зовнішня політика князя Володимира.

 а) розповідь учителя

Князю дісталася тяжка спадщина. Одним з головних завдань Володимира було утримання величезної території Київської держави під владою Києва (20 різних племен і народів)

  • 981 – 984 → в’ятичі

                → радимичі

                → хорвати

                → дуліби

+ Червенську Русь (ляхи)

+ ятвіги (983)

  • 985 × волзькі болгари

            × печенігами.

 Започаткував шлюбну династію, одруживши двох синів та трьох дочок з представниками європейських королівських династій.

 Протидіяв політиці Візантії встановити контроль над Київською Руссю, підписанням угоди в 1013 році.

Країна була розорена постійними війнами, наростала загроза з боку кочовиків-печенігів, що стояли за річкою Стугною, фактично під стінами Києва. 

Володимир був войовничим князем, він воював з багатьма народами, зміцнював  становище своєї держави, але й марно він не воював. Про це свідчить українська народна казка «Кирило Кожум’яка». Ви її уважно прослухайте і скажіть, чому саме цей сюжет вирішив літописець записати для наступних поколінь.

б) читання казки учнем

Одного разу печеніги підійшли до Києва, князі з дружиною виступили до них. І вождь печенігів запропонував князеві: «Не проливаймо крові наших воїнів, але виберемо зі свого війська по одному силачу – я одного і ти одного. І нехай вони стануть до бою. Як мій твого не поборе, то ми заберемося з Русі – України, а коли мій поб’є – тоді ми вас будемо три роки воювати. Зажурився князь Володимир, чи знайде такого богатиря, щоб здолав кремезного печеніга. Аж зголосився Кирило Кожум’яка і сказав, що буде битися з печенігом.

Ось як пише про це український поет Олександр Олесь у творі «Кожум’яка»:

Привели до князя хлопця:

Соромливий, мовчазний,

Невисокого і зросту,

Хоч доволі кремезний.

«Може, хочеш, князю знати

Чи міцна моя рука,

Роздражніть на пробу жартом

Найсильнішого бика».

Роздражнили. Бик на хлопця,

Але той схопив за бік

І кавалок м’яса вирвав…

Бик упав і кров’ю стік.

«Добре!» - князь сказав до хлопця,

А військам своїм звелів,

Щоб озброїлись і ждали

Щохвилини ворогів.

 І зійшовся Кирило з печенігом, і так скрутив його своїми руками, що тільки кістки хруснули – такий Кожум’яка був сильний! Коли Кожум’яка – богатир переміг велетня, печеніги повтікали у степ і вже Володимир мав спокій.

Третій довгий день минає

І ідуть борці на бій,

Князь і хан собі гадають:

«Хто поборе – твій чи мій?!»

Печеніг угледів хлопця

І сміється: «От, дурне,

Подолати, побороти

Воно  думає мене!!»

Не злякався Кожум’яка

І боротися почав.

Повертав борця і важив,

Потім, наче кожу, м’яв.

І нарешті, наче бочку,

 Обхопив і кинув вмить.

На землі без руху мертвий

Печеніг – борець лежить.

І на тім славетнім місці,

Де страшний борець упав,

На тім місці Володимир

Переяслав збудував.

в) бесіда

  1. Так, чому саме цей сюжет вирішив літописець записати для наступних поколінь?
  2. Чому часи Володимира називають добою розквіту Київської Держави?

Отже, князь Володимир доклав чимало зусиль для зміцнення і захисту від ворогів Київської держави. У казці «Кирило Кожум’яка» показано приклад мужності, хоробрості, відданості своїй Батьківщині. Поки кожний народ буде мати таких борців, він – не переможний.

Закріплення вивченого матеріалу

 Ми з вами розглянули політичну діяльність князя Володимира Великого і підсумовуючи давайте все вище сказане напишемо історичний диктант.

  1. Історичний диктант
  1. Київський князь Володимир – син … , онук княгині … і князя … . (Святослава, Ольги, Ігоря) 
  2. Він поділив територію своєї держави на … . (8 округів)
  3. Місто Володимира називалося … . (Дитинець)
  4. Гроші князя карбувалися із … і на них було зображено … . (Золота, Володимира)
  5. У … році було запроваджено … віру. (988, християнську)
  6. На честь цієї подій було побудовано … . (Десятинну церкву)

Підсумок уроку

 Київська Русь за правління Володимира Великого досягла політичної могутності, високого рівня військового, економічного і культурного піднесення, його діяльність сприяла розвиткові держави, зміцненню її міжнародного авторитету, стала врівень з тогочасними європейськими державами.

Оцінювання

 А тепер давайте поставимо оцінки. Порахуйте кількість монет, які кожен з вас заробив  на протязі уроку, враховуючи оцінки за історичний диктант. 

Домашнє завдання

§ 7 стр. 41 – 50; контурна карта;

1 група – відповіді на запитання 1 – 18;

2 група – відповіді на запитання 19 – 20;

3 група – відповідь на запитання 22.

   

doc
Додано
28 грудня 2021
Переглядів
1550
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку