Урок "Впровадження непу в Україні та його особливості"

Про матеріал

План-конспект уроку з історії України для 10 класу з теми "Впровадження непу в Україні та його особливості" призначений для уроків у класах історичного профілю. На уроці шляхом опрацювання візуальних і текстових джерел десятикласники визначать причини, цілі запровадження непу, його характерні риси, а також особливості в Україні.

Перегляд файлу

Тема. Впровадження непу в Україні та його особливості

Мета: – з'ясувати причини і цілі запровадження непу; охарактеризувати сутність непу; з’ясувати хід відбудови господарства на основі непу (відбудова сільського господарства, промисловості, проведення грошової реформи); розповісти про кризи непу; визначити обмеженість і суперечності непу; з’ясувати особливості впровадження непу в Україні; визначити позитивні і негативні результати непу; довести, що неп – вимушений тактичний крок, а не стратегіч­на лінія;

− формувати вміння оцінювати історичні події, працювати з різними джерелами інформації; складати таблиці і схеми;

− сприяти формуванню національної самосвідомості учнів, їх історичної пам’яті.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, ілюстративний і роздатковий матеріал, таблиці, схеми.

Основні поняття: нова економічна полі­тика, продподаток, оре­нда, денаціоналізація, трест, червонець, госпроз­рахунок.

Основні дати: 8–16 березня 1921 р. – X з'їзд РКП(б) – доповідь В. Леніна «Про продовольчий податок»; чер­вень 1921 р. – всеукраїнська нарада КП(б)У, схвален­ня непу; 1922 р.– початок здійснення непу в Україні.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Організація класу.

 Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 Бліц-опитування.

 1) Яким було міжнародне становище УСРР на початку 20-х років? (УСРР перебувала в міжнародній ізоляції)?

 2) Яким було внутрішнє становище УСРР (Економічна розруха, політична нестабільність, голод 1921–1923 рр.)? Що ускладнювало внутрішні негаразди в країні? (Проведення політики «воєнного комунізму»)

3) Які засади «воєнного комунізму»?

Підсумок: політична і економічна криза, непевне становище більшовиків. Ці фактори змусили більшовиків відмовитись від політики «воєнного комунізму».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

«Мозковий штурм».

Запропонуйте шляхи виходу з ситуації, що склалася в УСРР на початку 20-х років.

 Відповіді учнів.

 Слово вчителя.

 На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось, як більшовики вийшли з кризової ситуації, що склалася в Україні на початку 20-х років.

Вивчення нового матеріалу

План

1. Причини і цілі запровадження непу.

2. Сутність непу.

3. Відбудова господарства. Грошова реформа. Кризи непу.

4. Обмеженість непу.

5. Особливості впровадження непу в УСРР.

6. Суперечності непу.

 

1. Причини і цілі запровадження непу

Розповідь учителя.

На початку 1921 р. майже вся Україна була охоплена селянським повстанських рухом. Висувалися гасла «Ради без більшовиків». Найбільш серйозним і послідовним було повстання проти ра­дянської влади матросів у Кронштадті у березні 1921 р.

Причини запровадження непу:

- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;

- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового і сільськогосподарського виробництва;

- масові повстання селян, робітників, солдатів і матросів;

- політична і економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;

- спад світового комуністичного руху, невиправдання надій більшовиків на світову революцію;

- спроба утримати владу будь-яким способом.

Таким чином, перехід до нової економічної політики (непу), яка дістала таку назву на відміну від попередньої політики, спрямованої на негайну побудову комунізму, відбувався під тиском реалій господарського і політичного життя. Це був вимушений компроміс між потребами життя, законами економіки і більшовицької ідеологією.

Завдання.

Визначте цілі непу.

«Мозковий штурм» (на основі ілюстративного матеріалу «Могучим ударом труда мы уничтожим оковы разрухи», «Ленин и электрификация», «Из России неповской будет Россия социалистическая», «Победа революции в сотрудничестве рабочих и крестьян», «Все на выборы», «Борись с пережитками старого, строй новый социалистический быт», «Да здравствует Коммунистический интернационал» ).

 

 

 

Цілі запровадження непу:

1) ліквідувати економічну розруху і відбудувати господарство;

2) відшукати нові шляхи побудови соціалізму в СРСР;

3) зняти соціальну напругу, укріпити соціальну базу радянської влади в формі союзу робітників і селян;

4) покращити соціальне-економічне становище суспільства;

5) подолати міжнародну ізоляцію.

Підсумок: неп мав на меті зберегти владу більшовиків.

2. Сутність непу

Розповідь учителя (супроводжується роботою з датами, що записані на дошці).

В. Ленін не мав чіткої, завчасно розробленої програми відступу від попередньої політики і намагався зберегти максимум її «здобутків». Йшлося насамперед про державну власність на так звані «командні висоти» економіки. Контроль над великою промисловістю, шляхами сполучення і фінансово-банківською системою, як і раніше, вважався найбільшим здобутком партії.

Неп розпочався зі скасування продрозкладки. 15 березня 1921 р. X з'їзд РКП(б) прийняв постанову «Про заміну розкладки натуральним податком». У червні 1921 р. відбулася всеукраїнська нарада КП(б)У, на якій було схвален­о неп. На підставі рішень X з'їзду РКП(б) ВУЦВК і Раднарком УСРР прийняли декре­ти і розпорядження, спрямовані на впровадження непу. Однак тільки 1922 р.  в Україні почалося здійснення непу.

Робота  зі таблицею-розкладушкою.

Основні риси непу:

1) заміна продрозкладки продподатком;

2) оренда землі;

3) передача в приватну власність дрібної і середньої промисловості;

4) об'єднанням підприємств у госпрозрахункові трести;

5) утворенням синдикатів – організацій із закупівлі сировини, планування торговельних операцій і збуту однорідної продукції;

6) допущення в економіку іноземного капіталу та створення змішаних підприємств;

7) скасування загальної трудової повинності, запровадження добровільного найму та звільнення робочої сили;

8) відновлення товарно-грошових відносин;

9) проведення грошової реформи 1922-1924 рр.;

10) запровадження вільної торгівлі.

Підсумок. В УСРР було започатковано будівництво державного капіталізму.

3. Відбудова господарства. Грошова реформа. Кризи непу

Перевірка випереджального диференційованого творчого домашнього завдання.

Робота в парах.

Пари представляють міні-проекти у формі усного журналу.

1. Відбудова сільського господарства

Малюнки (один з них намальований учнем) і таблиця з поясненням.

 

Пояснення учителя.

Кооперація – об’єднання селянських господарств при збереженні приватної власності та найманої праці.

2. Відбудова промисловості

Ілюстрації (радянські агітаційні плакати 20-х років) і схема з поясненням.

Пояснення учителя.

Госпрозрахунковий трест – об’єднання підприємств за галузевим або територіальним принципом з наданням їм господарської самостійності з метою отримання прибутку.

3. Грошова реформа 1922-1924 рр.

Ілюстрації (зображення грошей) і пояснення.

Приблизні відповіді учнів.

Грошова реформа 1922–1924 років – реформа з обміну старих знецінених рублів («радзнаків») на нові та впровадження твердої, забезпеченої золотом валюти – червінця. Реформа мала на меті:

– впорядкувати грошову систему країни, яка опинилась на межі розвалу після перших років комуністичного існування;

– зупинити інфляцію;

– створити підґрунтя для успішного впровадження непу.

10 жовтня 1921 року Всеросійський ЦВК, а 4 січня 1922 року ВУЦВК прийняли декрет «Про заходи щодо впорядкування фінансового господарства».

В основу реформи було покладено ідею про обіг кількох грошових одиниць. Одна грощова одиниця – червонець – забезпечувався золотом, інша – це простий паперовий рубль («радзнак»). Тобто в країні протягом деякого часу мало існувати кілька грошових систем.

Червінці випускались у вигляді монет і паперових грошей. Металеві червінці в основному використовувалися урядом для зовнішньоторговельних операцій, а паперові – для внутрішніх.

З листопада 1922 року почалося надходження в обіг паперових банкнот номіналом в 1, 3, 5, 10 і 25 червінців.

В лютому 1924 р. були випущені в обіг казначейські квитки в 1, 3 і 5 рублів золотом. Випуск «радзнаків» було припинено. Розпочався обов'язковий обмін «радзнаків» на нові гроші. Для обміну встановлювавсь курс: 1 рубль 1924 року дорівнював 50 тис. руб. «радзнаків» 1923 року. Обмін закінчився до червня 1924. В Україні викуп «радзнаків» розпочався 10 травня 1924 року.

Таким чином, була створена єдина грошова система, яка включала однакових за платіжною силою банківські квитки (червінці), казначейські квитки (рублі) та розмінні монети. Введення в країні твердої конвертованої грошової одиниці (червінця) дозволило зупинити інфляційний процес, забезпечити відбудову народного господарства. Стабілізація курсу валюти сприяла розвитку кредитування. У 1921-1923 рр. була створена радянська кредитно-банківська система.

4. Кризи непу

Схема і пояснення.

Підсумок. На основі непу до 1928 р. було відбудовано економіку УСРР.

4. Обмеженість непу

5. Особливості впровадження непу в УСРР

6. Суперечності непу

Робота в групах.

Клас об’єднується у три групи, кожна з яких опрацьовує матеріал.

Група № 1 – «Обмеженість непу».

Приблизні відповіді учнів.

  1. Неп обмежувався сферою економічного життя.
  2. Політичних змін у суспільстві не відбулося.
  3. УСРР залишалася цілком залежною від центру, її суверенітет був фіктивний.
  4. В політичній сфері відбулося пожвавлення роботи Рад, розширилися виборчі права населення.
  5. Радянська буржуазія була позбавлена політичних прав.
  6. В Україні існувала лише одна політична партія – КП(б)У як обласна організація РКП(б); представники інших партій жорстоко переслідувались.

Група № 2 – «Особливості впровадження непу в УСРР» (роздатковий матеріал № 1).

Неп запроваджувався в УСРР з більшими труднощами, ніж у Росії. У керівництві КП(б)У виявилося більше опонентів йому, ніж у Росії.

Неп розпочали здійснювати в Україні тільки з 1922 р. Це пояснювалося тим, що практично до 1922 р. не припинялися дії селянських повстанських загонів.

Проти запровадження непу виступали комітети незаможних селян (комнезами).

Серед особливостей непу в УСРР також слід відзначити швидкі темпи насичення ринку товарами і відбудови промисловості.

Група № 3 – «Суперечності непу» (роздатковий матеріал № 2).

На основі непу було відновлено господарство. Однак для подальшого розвитку економіки не було резервів. Іноземних інвестицій та внутрішніх заощаджень виявилося недостатньо для будівництва великої індустрії.

Державні підприємства були малодоходними. Оскільки селяни відмовлялися здавати державі хліб за низькими цінами, у держави різко зменшилася кількість товарного хліба, який можна було б продати за кордон, щоб за виручену валюту купити іноземну техніку. Як наслідок – зниження темпів економічного розвитку у другій половині 20-х років.

В УСРР з’явилася нова категорія населення – непмани – так звана радянська буржуазія. Непмани були заможною верствою населення, однак були позбавлені політичних прав, зокрема, не мали виборчих прав, не могли вступати у профспілки тощо.

Головна суперечність непу полягала у тому, що в умовах однопартійного політичного режиму в УСРР намагалися запровадити риси ринкового господарства, поєднавши його з командною економікою.

Підсумок. Неп мав як переваги, так і недоліки.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

«Дерево рішень».

 Результати непу.

 На дошці намальовано дерево. Учні мають на кроні дерева прикріпити листочки: на лівому боці - з негативним результатом непу, на правому – з позитивним.

Далі відбувається обговорення.

Приблизні відповіді.

Позитивні результати непу.

  1. Подолання економічної розрухи і відновлення господарства.
  2. Сільське господарство стало прибутковим.
  3. Збільшення промислової продукції.
  4. Зростання продуктивності праці.
  5. Збільшення національного доходу.
  6. Поява твердої радянської валюти.
  7. Зростання матеріального добробуту населення.

Негативні результати непу.

1) Непропорційний розвиток основних галузей економіки.

2) Відставання темпів розвитку промисловості від сільського господарства.

3) Розшарування селянства.

4) Зростання безробіття.

5) Фінансові проблеми.

V. Домашнє завдання

Опрацювати конспект і текст підручника (§ 39-40 (п. 1-2)).

VІ. Підсумки уроку

Вправа «Незакінчене речення».

На сьогоднішньому уроці я дізнався (-лась) про неп…

 

doc
Додано
23 березня 2021
Переглядів
4619
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку