Урок "Вступ. Що вивчає курс «Географія: регіони і країни». Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства в сучасному світі."

План – конспект уроку з предмету:

« Географія: регіони і країни»

 

Дата проведення__________ Група_________

Тема уроку: Вступ. Що вивчає курс «Географія: регіони і країни». Регіони світу (за класифікацією ООН). Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу. Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства у сучасному світі.

Мета уроку: формувати компетентності предметні: розглянути, що вивчає курс «Географія: регіони і країни», суспільний розвиток територій та географічних місць у світі з позицій географічного країнознавства; навчити визначати і розрізняти, що є об`єктом дослідження в географії, суспільно – географічні регіони, субрегіони за частинами світу, що таке глобалізація і як вона «працює» в світі; ключові:  математична: уміння оперувати текстовою та числовою інформацією; інформаційно – цифрова: уміння розпізнавати умовні позначення на карті,  критичне осмисленні інформації та джерел їх отримання; соціально – громадянська: висловлювати власну думку та  аргументувати, співпрацювати в команді; виховувати інтерес до предмета, свідоме й відповідальне ставлення до навчання.   

Тип уроку: формування компетентностей.

Методи навчання, прийоми: розповідь з елементами діалогу, перегляд та обговорення відеороліку «Глобалізація», таблиця «Наслідки глобалізації в економіці», прийом «Пригадаймо», бліц - опитування, робота в групах з електронним підручником, робота з електронним атласом.

Основні терміни та поняття: глобалізація, уніфікація, субрегіон, країнознавство.

Між предметні зв’язки: всесвітня історія, громадянська освіта, галузева 

економіка, зарубіжна література, інформатика.

Наочність: фізична та політична карти світу,  підручники «Географія» 10 клас, за ред. Бойко В.М., Брайчевського Ю.С., Яценко Б.П,  електроні атласи 10 клас, епіграф уроку, відеоролік «Глобалізація»https://www.youtube.com/watch?v=mCLRac8Xj1U, https://www.youtube.com/watch?v=PDN9D-SfLWY.

 Технічні засоби навчання: Інтернет-ресурс, комп’ютер, гаджети.                                   

                                                               Хід уроку

І. Організаційний момент.

•        Привітання з учнями, створення психологічної атмосфери уроку.

• Налаштування учнів на плідну співпрацю, ознайомлення зі структурою курсу, змістом підручника, вимогами до оцінювання знань учнів, ведення робочих зошитів. Перелік необхідної та додаткової літератури.

        

 Епіграф «Немає необхідності в жодних універсальних постулатах,

                                     крім загального закону географії, який говорить,

                                      що всі регіони    унікальні.

                                                                          Річард Гартшорн (США)

ІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Слово викладача. Перш ніж розпочати  урок  за темою, я хочу, щоб ви посміхнулися мені, потім - один одному, бо  це налаштує нас на добрі позитивні емоції. В основу курсу покладено регіональний та країнознавчий­ принципи. Загальною метою курсу є формування єдиної географічної картини світу на прикладі вивчення населення та просторової організації економіки як у регіонах, так і в окремих країнах­ з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних, економічних та екологічних аспектів. Перед­ вами постануть Європа, яка зробила величезний внесок у розвиток світової ци­вілізації; Азія та Америка, які вражають своїми контрастами; далека, неповторна й самобутня Океанія; Африка з її найбіднішими в світі країнами. Ви також ознайомитеся з окремими країнами з різних регіонів світу: США та Японією - лідерами світової економіки за багатьма показниками; Великою Британією, Францією, Німеччиною та Італією, які становлять основу європейської економічної системи; переселенськими країнами Канадою та Австралією, що за порівняно короткий час досягли високих­ економічних показників; Китаєм, Індією та Бразилією, відомими значним економічним зростанням в останні десятиліття; екзотичними країнами Африканського регіону - Єгиптом та ПАР; з Польщею, Білоруссю, Росією та їх економічним і політичним упливом на нашу державу. Таким чином, курс «Географія: регіони і країни» надасть уявлення про особливості населення й просторової організації економіки в регіо­нах світу та деяких країнах, сформує вміння орієнтуватися в світових та регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних та еко­логічних процесах.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Прийом « Пригадаймо»

1. Пригадайте, що вивчає фізична, економічна й соціальна географія?   

2.Які існують материки?

3. Чим різняться між собою поняття «материк» («континент»), «частина світу»? 

4.  Які методи дослідження застосовують економгеографи?

                                          ( Учні дають власні відповіді )

Слово викладача. Дякую за відповіді. Отже запишемо у зошитах число, тему, план уроку.

                                ( Учні роблять записи у зошитах з географії)

 

 Слово викладача.  Протягом  нашої співпраці в ході уроку  ми  визначимо: що вивчає курс «Географія: регіони і країни», розглянемо регіони світу (за класифікацією ООН), глобалізацію як провідну тенденцію розвитку сучасного світу, яке місце у сучасному світі займає пізнавальна та конструктивна роль країнознавства.

- Чи згодні ви з таким планом уроку?

   Якщо згодні, то приступаємо до його реалізації.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

( На дошці записано план)

ПЛАН

1.Вступ. Що вивчає курс «Географія: регіони і країни».

2.Регіони світу (за класифікацією ООН).

3. Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу.

4. Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства у сучасному світі.

 

 

Пояснення викладача.

1.Вступ. Що вивчає курс «Географія: регіони і країни».

Ви вже знаєте, що предметом вивчення суспільної географії є особливості й закономірності просторової (територіальної) організації суспільства як частини географічної оболонки Землі. Відповідно до змісту курсу, цього року ви будете її досліджувати на прикладі окремих регіонів та країн як основних одиниць сучасної соціально-політичної організації світу, що складаються з різнорідних, але взаємопов’язаних елементів. Курс має на меті сформувати географічну картину світу на рівні шкільної освіти. Саме цей курс завершує вашу базову географічну освіту в старшій школі.

Вивчаючи його, ви зможете:

• закріпити знання про сучасну політичну карту світу та її головні об’єкти;
• державний лад і типізацію країн за рівнем економічного розвитку;
• населення, його склад та процеси, які на нього впливають;
• сектори господарства та їхні складові;
•  з’ясувати склад регіонів світу;
• оцінити географічне положення, особливості природних умов і ресурсозабезпеченістьокремих регіонів світу і найбільших країн;
•  виявити характерні риси населення та господарства регіонів світу, найпотужніших держав і окремих держав-сусідів України;
• з’ясувати роль регіонів і окремих країн у світовому господарстві.

 

Пояснення викладача.

2.Регіони світу (за класифікацією ООН).

 Сучасний світ дуже різноманітний. Різноманітна не тільки природа окремих його частин, а й особливості їхнього економічного і соціального розвитку. Вам добре відомо про існування материків, на кожному з яких є природні зони, наприклад степів, пустель, широколистяних лісів. Суспільна географія пропонує познайомитися з іншим принципом поділу світу- на географічні регіони. Якщо природні зони відокремлені одна від одної природними межами, то поділ на регіони відбувається переважно за державними кордонами. Країни об’єднують у регіони виходячи з подібностей у їхньому географічному положенні, історичному, економічному та соціальному розвитку; з огляду на сусідство і зв’язки між ними.

Пізнання Землі відбувалося протягом тривалого часу.

Регіон світу (лат. regio - область) - група країн і територій, що мають спільне географічне положення й вирізняються спільними рисами: природними, істо­ричними, геополітичними, економічними, соціальними, культурними, етнічни­ми, демографічними, туристично-рекреаційними та ін.

Тому регіони, на які поділяють нашу планету, складалися історично в ході географічних відкриттів та в міру залучення нововідкритих земель до світового господарства, тобто їх межі мають історичне підґрунтя. З іншого боку, кожен регіон Землі - поняття просторове, тобто географічне.

Статистичний відділ ООН задля здійснення статистичного аналізу процесів та явищ, що відбуваються в сучасному світі, розробив систе­му, за якою поділив материки на великі регіони світу (макрорегіони), які, в свою чергу, поділяються на менші субрегіони.  Хочу зазначити,що віднесення країни чи території до того чи іншого регіону не залежить від жодних політичних, економічних або інших чинників. Так виникла геосхема ООН, за якою світ поділений на 5 великих

регіонів (макрорегіонів): Європа, Азія, Океанія, Америка та Африка. Кожен з них поділений на субрегіони (див. карту атласа,стр1).

Межі регіонів і субрегіонів не завжди збігаються з межами частин світу та материків. Так, регіон Європа за класифікацією ООН поши­рюється на Північну Азію, яка становить азійську частину Росії. Від­повідно площа регіону Азія є мен­шою, ніж частин світу, що має таку саму назву. Субрегіон Північна Америка, який є частиною регіону Америка, тягнеться від Гренландії на півночі до державного кордону США та Мексики на півдні. Тери­торія ж материка Північна Амери­ка простягається далі на південь до Панамського каналу.

 

 

 

Пояснення викладача.

3. Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу.

   Термін «глобалізація» пов’язаний з виникненням великої кількості різноманітних міжнародних відносин й організацій, які відіграють дедалі більшу роль у світовій економіці та політиці.

Вплив на регіональні й навіть світові процеси мають транснаціональні компанії (ТНК). На них припадає майже 50 % світового промислового виробництва. Вони забезпечують більше 70 % світової торгівлі. Серед 100 провідних економічних структур сучасного світу 52 - ТНК, інші - країни.

Одним з найважливіших наслідків глобалізації є формування глобального громадянського суспільства - організоване в глобальному масштабі об’єднання людей, які, незалежно від національної приналежності або громадянства, поділяють загальнолюдські цінності. Ці люди проявляють активність у розв’язанні проблем світового розвитку.

Глобалізація - інтеграція економік і суспільств. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес його перетворення в єдиний ринок товарів, послуг, капіталу, робочої сили та технологій. Розрізняють три основні форми глобалізації: економічну, політичну, культурну. Глобалізація це неминуче явище в історії людства, яке полягає в тому, що світ у результаті обміну товарами і про-

дуктами, інформацією, знаннями та культурними цінностями стає взаємоза-лежним. Важлива роль у цьому процесі належить міжнародним економічним

організаціям, які сприяють вільному переміщенню товарів, послуг і капіталів.      Уніфікація - це приведення до одноманітності, до єдиної форми або системи, наприклад, виробництво й поширення в усьому світі однакових (стандартних) видів продукції (автомобілів або електронних мобільних пристроїв відомих брендів тощо). У культурній сфері це дає можливість у різних куточках світу слухати однакову музику або переглядати одні й ті самі фільми.

На прикладі України ми бачимо, що відбувається і уніфікація законодавства.

Це пов’язано з тим, що інтеграція до європейської спільноти передбачає поширення стандартів демократичного суспільства, зокрема у сфері захисту прав громадян, гарантування свободи підприємницької діяльності, боротьби з корупцією. Значний вплив на соціально-економічну ситуацію в країни має Міжнародний валютний фонд (МВФ).Це ілюструє одну з особливостей глобалізації в політичній сфері, яка полягає в послабленні національних держав. З одного боку, цевідбувається в результаті впливу міжнародної спільноти, з іншого полягає в делегуванні частини повноважень впливовим міжнародним організаціям, таким як Організація Об’єднаних Націй (ООН), Світова організація торгівлі (СОТ), МВФ, Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), тощо.

Глобалізація прискорює розвиток людства і є його наслідком. Надшвидкі темпи змін можуть набути загрозливого характеру, і більшість країн намагаються їх контролювати. Критики глобалізації відзначають, що нерівність у нинішній глобальній системі торгівлі негативно позначається на країнах, що розвиваються, і водночас шкодить розвиненим країнам. Зокрема, африканські країни не отримали жодної користі від глобалізації. Їхній експорт, як і раніше, зводиться до обмеженого переліку основних видів сировини. Прихильники глобалізації вважають, що проведення політики відкритої економіки в таких країнах, як В’єтнам, Індія, Китай, Уганда, дозволило значною мірою скоротити масштаби бідності в них. Для того щоб усі країни могли отримувати вигоду від глобалізації, міжнародному співтовариству слід продовжити роботу з ліквідації перешкод в міжнародній торгівлі.

      Глобалізація прискорює розвиток людства і є його наслідком. Надшвидкі темпи змін можуть набути загрозливого характеру, і більшість країн намагаються їх контролювати. Навіть найрозвиненіші країни залежать від політичних та економічних процесів, які відбуваються у різних частинах планети. Наприклад, утворення світового фінансового ринку робить уразливими всі країни до глобальних фінансових криз. Формування загального міграційного простору сприяє поширенню міжнародного тероризму. Розвиток масової глобальної культури призводить до втрат традицій.

     Наприклад. Популярні телефони іРhone  виробляє американська корпорація Аррle. Проте реальне виробництво знаходиться у інших країнах а саме: Канаді, Мексиці, Німеччині, Франції, тощо. Подібним чином так працюють майже всі виробництва електроніки, авіабудування та інше.

Зараз ми разом з вами подивимося відеоролік «Глобалізація» та обговоримо які позитивні і які негативні ознаки має  процес глобалізації  для наших країн.

• Перегляд відеороліку «Глобалізація», його обговорення

               та складання таблиці « Наслідки глобалізації в економіці».

 

НАСЛІДКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ
Позитивні наслідки	Негативні наслідки
1.Поширення ринкової економіки, поглиблення міжнародного географічного поділу праці.	1.Різке зростання залежності національних економік від світового господарства.
2.Збільшення свободи підприємницької діяльності.	2.Нестійкість системи глобального ринку; економічна залежність країн спричиняє перенесення кризових ситуацій з однієї країни до інших.
3.Зростання економічної відкритості країн.	3. Концентрація все більших обсягів виробництва товарів і послуг у руках великих компаній із розвинених країн (ТНК).
4.Збільшення масштабів взаємовигідної торгівлі.	4.Поглиблення розриву в рівні життя між «золотим мільярдом» і найбільш відсталими країнами.
5. Поширення досягнень науково-технічного прогресу та інших досягнень цивілізації.	5.Існування небезпеки скуповування іноземними компаніями значної частини національного надбання окремих країн.
6.Підвищення ефективності виробництва,збільшення продуктивності праці, прискорення модернізації господарства.	6.Розорення дрібних виробників унаслідок конкуренції.
7.Поширення сучасних стандартів продукції та послуг. У різних країнах світу з’являється можливість виробляти й споживати однотипні, якісні товари.	7.Забезпечення невеликої кількості розвинених держав світовими сучасними технологіями, тоді якбагато країн, що розвиваються, залишаються постачальниками сировини.
8.Збільшення потоків інвестицій, які впливають на доходи жителів багатьох країн і поступово зрівнюють зарплати.	8.Ослаблення ролі уряду в регулюванні економіки своєї держави.
9.Сприяння швидкому переміщенню виробничих і трудових ресурсів, а також інформації, у тому числі економічної.	9.Поширення стандартних видів продукції може призвести до зникнення традиційних виробництв.
10.Прискорення темпів зростання життєвого рівня більшої частини населення країн, що розвиваються.	10.Посилення і наростання масштабів екологічних проблем.
11.Сприяння об’єднанню країн світу для розв’язання глобальних проблем людства, у тому числі енергетичної та продовольчої.

 

Пояснення викладача.

4. Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства у сучасному світі.

 

    Географія - найдавніша галузь знань, порівняно з фізикою, хімією, біологією. Географія - це не тільки пізнання, а й розуміння взаємозв’язків природних і суспільних процесів і явищ, уміння їх аналізувати та прогнозувати. Сучасні географічні дослідження давно відомих територій дають ученим безліч нових вражаючих відкриттів, не виявлення нових об’єктів, а відкриття географічних закономірностей у природі та суспільстві.

Країнознавство - це наука, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності.

 Виділяють три напрями країнознавства: фізико-географічний, економіко-географічний, соціально-політичний. Розрізняють різні види країнознавства кожний з яких має свій об’єкт та предмет дослідження.

Об’єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної організації світу, а також їхні великі частини (регіони та провідні міста) і різні

міждержавні регіональні та глобальні угрупування.

Предметом країнознавства є країни й регіони світу, що складаються з різнорідних, але взаємопов’язаних елементів, і які діють на світовій політичній арені. Країнознавство інтегрує в собі знання про країни, відображає економіко-соціально-політичну організацію світу. Пізнавальне значення країнознавства очевидне. Особливо зараз, коли Україна активно інтегрується у світову та європейську спільноту. Поступово поїздки до різних країн світу на навчання, роботу, ділові переговори, із метою відпочинку та знайомства з природою і культурою стають буденною справою. Для того щоб під час мандрівки відчувати себе впевнено, проявляти повагу до приймаючої сторони, зорієнтуватися в разі необхідності в незнайомій ситуації, потрібно не тільки володіти мовою, яку зрозуміють місцеві жителі (наприклад англійською). Також потрібно знати особливості державного ладу, географічного положення країни, міста, конкретної місцевості, об’єкти природи, традиції населення, рівень розвитку господарства, зокрема транспорту й зв’язку, поширені види товарів і послуг, які відомі на світовому ринку.

    У шкільній освіті в цьому вам допоможе курс «Географія: регіони та країни». Він не тільки відкриє вікно до різноманітних, часом унікальних куточків світу та познайомить із місцевими жителями, а й надасть необхідні інструменти та сформує вміння працювати з ними з метою отримання, відбору, аналізу та систематизації інформації про регіони, країни, народи.

    Сучасне країнознавство відіграє не тільки важливу пізнавальну, а й конструктивну роль. Це означає, що при великому колі питань, які досліджує країнознавство, воно не повинне перетворюватися на довідковий енциклопедичний опис, наприклад для туристів.

 Сучасне країнознавство стає в пригоді дипломатам, підприємцям, державним службовцям.

Значення країнознавства як науки зростає у зв’язку з активізацією міжнародних відносин України з іншими державами світу, у першу чергу європейськими. Зокрема, актуальним стає детальний аналіз демографічної,економічної, політичної ситуації в тих країнах, з якими наша держава підгримує найбільш тісні зв’язки. Це є необхідною умовою для прогнозування відносин у майбутньому з урахуванням всіх чинників, які на них впливають. Провідні українські вчені-географи стверджують, що цінність правильного, науково обґрунтованого передбачення у сфері міждержавних відносин стрімко зростає.

V. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

• Бліц – опитування.

1.Що вивчається в курсі «Географія: регіони та країни»?

2.Учому полягає пізнавальна роль країнознавства? Як ви розумієте конструктивну роль країнознавства?

3.Поясніть вплив глобалізації на розвиток сучасного світу.

4. Наведіть приклади практичної та конструктивної ролі географічних наук у сучасному світі.

5. Чому саме для вивчення географії потрібен вихід у світовий простір?

 

VІ. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

• Самостійна робота учнів з  електронним атласом.

                                            Завдання групам .

Кожна група (4-5 учнів) опра­цьовує одне питання . Час на підготовку -5 хв.,

 час виступу - 3 хв. Бажано, що б доповідали всі члени групи.

Група №1. Користуючись картою регіонів світу за класифікацією ООН назвіть  і покажіть на карті атлу субрегіони Європи, Азії, Океанії, Америки, Африки.

Група № 2. З’ясуйте та покажіть на карті, до якого субрегіону Європи відносять Україну та її держави-сусіди.

Група №3. З’ясуйте, до якого регіону, субрегіону, частини світу та материка належать такі держави: Німеччина, Мексика, Індія, Єгипет, Австралія, Росія.

VІІ. КОНТРОЛЬ ТА САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

• Самостійна робота учнів з  підручником.

Завдання.

1.Назвіть два-три джерела знань про регіони й країни світу, які ви маєте у своєму

розпорядженні, та вкажіть, яку інформацію можна отримати за їхньою допомогою.

VIІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Слово викладача. 

1.Отже підбиваючи підсумки уроку можна визначити основне, що географія 10 класу вивчає регіони й країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, що складаються з різнорідних,але взаємопов’язаних елементів.

Географічне країнознавство виникло ще за античних часів, а сьогодні воно відіграє важливу пізнавальну і конструктивну роль.

 Регіон світу - це сукупність країн, які об’єднані виходячи з подібностей у їхньому географічному положенні, історичному, економічному й соціальному розвитку; з огляду на сусідство і зв’язки між ними.

За регіони першого порядку приймають частини світу. Більшість частин світу поділяють на регіони другого порядку, або субрегіони.

Географічна інформація про регіони і країни світу міститься в підручниках

географії, картах, атласах, географічних словниках, довідниках, енциклопедіях, науково-популярній літературі, телевізійних передачах, художніх творах.

Наша співпраця здійснилася.

- Як ви  вважаєте ми виконали мету нашого уроку?

- Чи отримали ви задоволення?

2. Оцінювання та аналіз роботи учнів на уроці.

ІХ. ІНФОРМАЦІЯ  ТА ІНСТРУКТАЖ  ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати  матеріал уроку за підручником під редакцією Бойко В.М.,

 Брайчевського Ю.С.,  Яценко Б.П.,§ 1.

2. Виконати (за бажанням) творче завдання: підготуйте інформацію про невизнані держави та за­лежні території з різних регіонів світу. Поясніть причини їх виникнення та перспективи подальшого існування.