Урок "Взаємозв"язок неживої природи, рослин і тварин"

Про матеріал

Вчить учнів знаходити причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами та неживої природи; ознайомити з поняттями «ланцюжки живлення», «рослиноїдні», «усеїдні», «хижі» тварини; формувати природознавчу компе- тентність, ціннісні орієнтації;продовжувати розвивати навички спостережливості; виховувати бережливе ставлення до природи.

Перегляд файлу

Тема:Взаємозв’язок між неживою природою, рослинами

і тваринами (слайд 1)

Мета :

Освітня: учити знаходити причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами та неживої природи; ознайомити з поняттями «ланцюжки живлення», «рослиноїдні», «усеїдні», «хижі» тварини; формувати природознавчу компе- тентність, ціннісні орієнтації;

Розвиваюча: продовжувати розвивати навички спостережливості;

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, відповіді учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, слайд - шоу.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з обладнанням, підручником.

Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов'язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: використання віршів, відеофрагментів.

Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв'язки: біологія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, комп'ютер.

Основні поняття та терміни:всеїдні, хижі, рослиноїдні, ланцюг живлення

Девіз уроку: Природа – єдина книга, усі сторінки якої повні

глибокого змісту (Гете) (слайд 2)

ХІД УРОКУ

I.Організаційна частина.

1. Адаптивна хвилинка , створення сприятливої атмосфери.

Доторкніться ручками один до одного і подаруйте усмішку, впевненість в тому, що нам сьогодні все вдасться.

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи взятись враз!

Розпочнемо свій урок,

Тож назад не зробим крок.

Будем ми трудитись гарно,

Не мине й хвилини марно.

2. Робота над девізом уроку.

Сьогодні у нас незвичайний урок – урок –калейдоскоп. Що таке калейдоскоп? Це слово іншомовного походження. Це дитяча іграшка, яка складається з різнобарвних скелець, які переливаються і утворюють різнобарвний, строкатий візерунок. Отож, урок наш буде цікавий, насичений різними завданнями, іграми, проблемами, які нам потрібно буде вирішити. А оцінити свої знання ви зможете самі, наклеюючи за кожну правильну відповідь одну наклейку на шаблончик сонечка. В кінці уроку ми відтворимо калейдоскоп наших знань.

Прочитайте , будь ласка, девіз уроку. Дійсно книгу природи можна порівняти з калейдоскопом. Вона така ж різнобарвна,різноманітна і строката. На сьогоднішньому уроці ми будемо продовжувати знайомитися зі змістом цих сторінок.

II. Актуалізація опорних знань

Щоб багато знати, треба бути спостережливим, тому перша сторінка, яку ми відкриємо, це «Сторінка спостережень» (слайд 3, 1 част.)

1. Три хвилинки про сьогоднішню днинку.

— Яка зараз пора року?

— Який місяць настав?

— Який сьогодні день?

— Подивіться і скажіть, який стан неба.

— Чи були зранку опади?

2. Вправа «Точка опори»

Назвіть осінні місяці? Чому саме так вони називаються?

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської

Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник,

весільник.

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там

опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі

останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву.

Які ознаки осені ви помітили в неживій природі?
А в живій?
Які пташки відлетіли у вирій?
А які залишилися на зимівлю на рідній землі?

Які зміни відбулися в житті звірів?

3. Узагальнення вчителем з елементами бесіди. (слайд 3, продовж.)

Таким чином ми переконалися, що осінь приходить до нас поступово. Сонце все нижче піднімається над горизонтом. Дні стають коротші, а ночі довшими. Температура повітря все частіше наближається до нуля градусів, починаються перші приморозки. Через це відбуваються зміни і в живій природі. Птахи відлітають на зимівлю до теплих країн, інші тварини готуються до зимівлі вдома: одні залягають у сплячку, дехто перебирається ближче до людей, де можна прогодуватися?

Отже , перегортаємо наступну сторінку нашої книги.

Сторінка 2 «Жива –нежива природа»

Гра «Мовчанка» (слайд 4)

За допомогою сигнальних карток відрізнити живу природу від неживої: кружечок зеленого кольору - жива ; коричневого – нежива.

III. Мотивація начальної діяльності

Сторінка 3 «Цікаво знати…» (слайд 5)

Ми з вами знаємо, що не людина створила природу, а природа створила людину. Проте забуваємо про це, і тому в нашому житті часто виникають деякі труднощі.

Ще давні єгиптяни зробили на піраміді Хеопса такий запис: «Люди гинуть від невміння користуватися силами природи й від незнання свого світу».

— Як ви розумієте цей запис? Навіщо людині пізнавати таємниці природи?

IV. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми з вами дізнаємося дещо нове про зв'язки у природі, про те, які зміни відбуваються в неживій та живій природі восени та чому одні тварини не зможуть існувати, якщо не буде інших.

Тема нашого уроку: Взаємозв’язок між неживою та живою природою, рослинами і тваринами.(слайд 6)

Раніше ви вже вивчили колообіг води в природі. Давайте згадаємо як це відбувається.

Під дією сонця вода випаровується і перетворюється на хмари. Хмари відносяться вітрами і проливаються дощами. А дощик на що йде? На рослини. Отже, сонечко прогріває грунт, дощик зверху поливає і рослини ростуть. А як збирання врожаю залежить від погодніх умов? Розгляньте мал. на сторінці 63

— Як ви гадаєте, для чого людям потрібно вивчати навколишній світ та його особливості? (Людина — частина живої природи, її життя залежить від навколишнього світу.)

V. Первинне сприйняття і усвідомлення нового матеріалу

Сторінка 4 «Народ скаже, як зав’яже» (слайд 7)

1. Бесіда — пояснення прислів'їв.

Ми з'ясували, що восени в природі відбуваються суттєві зміни.

Про це є багато прислів'їв. Як ви розумієте наприклад такі?

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Жовтень ходить по краю, виганяє птахів із раю.

У жовтні тільки руки мерзнуть, а в листопаді й ноги дубіють.

Фізкультхвилинка. (слайд 8)

Сторінка 5 «Спосіб живлення» (слайд 9)

3.Аналіз блок-схеми «Спосіб живлення».

Повторення понять «хижі», «усеїдні», «рослиноїдні тварини».

— Уважно роздивіться схему. Про що ви з неї дізналися?

Тварини

Усеїдні Хижі Рослиноїдні

— Наведіть приклади всеїдних тварин (їжак, ведмідь, білка, карась, кабан); хижих тварин (лисиця, вовк, яструб, рись, сова); рослиноїдних тварин (заєць, олень, ховрах, бджола, лось).

Інтерактивна гра «Незавершене речення».(слайд 10)

— Доповніть подані речення:

Тварин за способом живлення поділяють на

Хижі тварини — це ... .

Усеїдними називають тварин, які живляться ... .

Рослиноїдні тварини — це ... .

Сторінка 6 «Про всіх на світі» (слайд 11)

5.Ознайомлення з поняттям «ланцюги живлення» . Розповідь з елементами бесіди.

У природі існують тісні взаємозв'язки між рослинним і тваринним світом, їх можна побачити, якщо скласти «ланцюг живлення».

Ланцюг живлення — це послідовність харчування одних організмів іншими. Уявіть собі поле. Навесні, коли зійшов сніг, а ґрунт прогрівся, посіяли пшеницю. Дощі її напували, сонце зігрівало. Проросло колосся. Під літню спеку воно дозріло, і колос, повний зерна, почав хилитися до землі. Поряд є нірка, у якій живе мишка. Вона харчується зерном із поля. Також тут є степова гадюка. Вона полює на мишей. А високо в небі кружляє яструб. Він харчується гадюкою.

(Пшениця -> миша —> гадюка -> яструб.)

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

Опрацювання дискусійних питань методом «ПРЕС».(слайд 12)

— Як ви гадаєте, чи зможе прожити яструб, якщо в полях не будуть рости зернові рослини?

— Подумайте, як людина може вплинути на цей ланцюг? (Людина може і колосся зібрати, і мишей зі зміями виловити, і птахові нашкодити.)

— Дайте відповідь, використовуючи такі слова:

Я вважаю, що ... .

Тому, що ... .

Наприклад: ... .

Отже, ... .

А що станеться, якщо одна з ланок ланцюга живлення випаде?

Слайд 13 – мультфільм ( 3 хв)

2. Складання ланцюгів живлення за малюнками і текстом підручника (с.63 ).

3. Складання ланцюгів живлення. Робота в групах.

— Розгляньте картки. Утворіть ланцюги живлення.

(На картках зображені: жаба, чапля, комар, сова, миша, бджола, ко-нюшина, кабан, вовк, жолудь.)

— Які ланцюги живлення ви утворили?

(Комар - жаба - чапля;

конюшина - бджола - миша - сова;

жолудь - кабан - вовк.)

Сторінка 7 «Казкова» Слайд 14

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Сторінка 8 «Підсумкова» Слайд 15

— Які нові знання про тварин ми одержали на уроці?

Що було найцікавішим?

— Наведіть приклади того, що в природі все пов'язане.

— Як ви повинні ставитись до природи?

Добігає кінця наш урок. Чи виконали ми завдання, що ставили перед собою на початку уроку?

А зараз підсумуємо нашу роботу. Підрахуйте свої наліпки. ( Відбувається оцінювання учнів)

Так, на сьогоднішньому уроці ми поповнили свої знання, дізналися багато цікавого про тварин. Але ми відкрили лише кілька сторінок природи. А щоб краще пізнати природу, треба бути спостережливим, допитливим, наполегливим.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (слайд 16)