Урок з природознавства у 2 класі "Як вимірювати температуру повітря"

Про матеріал

Ознайомити із властивостями рідин розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні; розвивати вміння спостерігати за ходом та результатами дослідів, доводити власну думку; вдосконалювати дослідницькі вміння і здатність спостерігати та передбачувати результати дослідів; дати поняття «термометр»; навчити користуватися побутовими термометрами (визначати, записувати і читати його показання), сприяти опануванню способів навчально-пізнавальної діяльності, виховувати зацікавленість до вивчення природи.

Перегляд файлу

Методична розробка навчального заняття з використанням інтерактивних методів з природознавства. 2 клас

 

Тема.

Як вимірювати температуру повітря?

Мета:

ознайомити із властивостями рідин розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні; розвивати вміння спостерігати за ходом та результатами дослідів, доводити власну думку; вдосконалювати дослідницькі вміння і здатність спостерігати та передбачувати результати дослідів; дати поняття «термометр»; навчити користуватися побутовими термометрами (визначати, записувати і читати його показання), сприяти опануванню способів навчально-пізнавальної діяльності, виховувати зацікавленість до вивчення природи.

Обладнання:

іграшка Зайченя, малюнок сонця, промінці із завданням, термометри: медичний (ртутний та електронний), кімнатний, надвірний, водяний, технічний, обладнання для проведення досліду, комп’ютер, презентація «Термометр», портрети вчених Галілео Галілея, Андерса Цельсія та Даніеля Фаренгейта.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Форма уроку: урок з використанням мультимедійного супроводу.

Хід уроку

І. Організація класу.

Урок природознавства

Розпочинаємо з вами.

Чекають сьогодні

Серйозні нас справи.

Тож дарма часу не втрачаємо,

 До роботи приступаємо.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Вправа «Синоптики повідомляють».

- Доброго дня, я вітаю всіх, хто хоче знати, якою буде сьогодні погода.

(Розповідають про пору року, місяць, стан неба, опади, вітер, інші явища природи.)

- Як називаються зміни, що відбуваються в природі?

- Які явища природи найчастіше бувають восени?

- Молодці, продовжуйте вести спостереження, уважно придивляйтеся до змін, які відбуваються в природі. А зараз подумайте і скажіть чи залежить ваш настрій від погоди і як саме?

2. Повторення вивченого матеріалу.

- Відгадайте загадку:

Влітку першим прокидається,

Із землицею вітається.

Ну, а взимку – не спішить,

Треба ж і йому спочить. ( Сонце)

 - Сонечко зігріває своїми променями все: рослин, тварин і нас. (слайд1)

Дарує веселу усмішку і гарний настрій. Поділіться і ви один з одним усмішками, щоб у класі запанувала атмосфера доброти і дружби, яка неодмінно допоможе нам у роботі. А щоб сонечко заясніло своїми промінцями, треба виконати його завдання.

(Діти обирають сонячний промінець, відповідають на запитання та прикріплюють його до сонечка).

Завдання на промінцях:

1.Чому буває день і ніч?

2. Чому відбувається зміна пір року на Землі?

3. Скільки годин триває день влітку?

4. За який час земля обертається навколо Сонця.

5 . Що можна визначити за допомогою гномона?

6 . В якому місяці найкоротші дні в році?

7. Що є джерелом тепла для живих організмів на Землі?

8. Як змінюються тіла живої і неживої природи під дією сонячного проміння?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Проблемне завдання.

- Діти, зайченя Вуханьчик захворіло. Мама наказала йому пити лише теплу воду. Та воно розгубилося і не може визначити, в якій склянці на столі стоїть тепла вода. Допоможемо йому? (слайд 2)

2. Проведення досліду на визначення температури води в склянках.

- Проведемо дослід. Перед нами три склянки з водою: гарячою, теплою і холодною. Мета досліду: на дотик визначити температуру води.

 (Один учень визначає на дотик і порівнює температуру води в першій й другій склянках.

 Висновок: в першій склянці вода гаряча, а в другій – холодна.

Другий учень визначає і порівнює воду в другій і третій склянках.

 Висновок: у другій склянці вода тепла, в третій – холодна.)

- Ми отримали суперечливу інформацію: в другій склянці вода то тепла, то холодна. За допомогою чого ж ми могли б встановити справжню температуру води?

- Так, за допомогою термометра.

- Сьогодні на уроці ми дізнаємось, які бувають термометри, ознайомимось з його будовою, навчимось ним користуватись і допоможемо зайченяті Вуханьчику.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

- Термометр – це дуже важливий прилад в житті людини. Він допомагає у багатьох сферах людської діяльності. Чи знаєте ви, де в житті використовують термометри?

2. Словникова робота.

- Слово «термометр» прийшло до нас із грецької мови. Якщо уважно прислухаєтесь, то почуєте, що воно складається з двох слів. Яких?

- Що, на вашу думку, означає кожна частина слова?

- Пропоную про це дізнатися на с.18 вашого підручника.

- Отже, термометр – прилад, за допомогою якого ми вимірюємо температуру тепла чи холоду.

 Вважають, що винахідником термометра був Галілео Галілей. (слайд 3)

 В основу термометра він поклав властивість води змінюватись при нагріванні та охолодженні.

 За допомого досліду побачимо, як же відбувається зміна рівня води при нагріванні та охолодженні. Наллємо повну пробірку води кімнатної температури і закриємо її корком із скляною трубочкою. Позначимо рівень води. Опустимо тепер пробірку у склянку із гарячою водою.

- Як змінився рівень води? Скільки її стало?(Вода піднялась по трубці вгору, її стало більше.)

А тепер опустимо пробірку у склянку із холодною водою.

- Що стало з рівнем води в трубці? (Він знизився.)

- Зробіть висновок: яку властивість мають рідини при нагріванні і охолодженні? (При нагріванні вода розширюється, а при охолодженні - стискається.)

 Властивість рідини при нагріванні розширюватися, а при охолодженні стискатися покладено у принцип дії термометра.

3. Ознайомлення учнів із різновидами термометрів (слайди 4-5 ).

- Відповідно до призначення термометри бувають:

- медичні (ртутний та електронний);

- надвірні;

- кімнатні;

- водяні;

- ґрунтові;

- технічні.

4. Аналіз будови термометра.( слайд 6)

- Уважно роздивіться термометр і ознайомимось з його будовою. Незалежно від його призначення він складається із:

- шкали, на якій є поділки із цифрами;

- запаяної скляної трубочки;

- рідини (спирту або ртуті).

 Розглянемо детальніше шкалу. Кожна поділка шкали відповідає

 1 градусу - одиниці вимірювання температури . Кінець стовпчика рідини в трубці термометра вказує на число градусів. На шкалі, крім цифр, ви бачите літеру С. Це скорочене позначення прізвища винахідника даної шкали Андерса Цельсія. (слайд 7). Воно означає, що ми міряємо температуру у градусах Цельсія. За 0˚ у шкалі Цельсія прийнято вважати температуру танення льоду, або замерзання води. А за 100˚ - температуру кипіння води. (слайд 8).

 Використовується ще шкала іншого винахідника Даніеля Фаренгейта. На ній зображують літеру F. (слайд 9 )

 У Фаренгейта 0˚ - надзвичайно низька температура, 32˚ - температура танення льоду, 212˚ - температура кипіння води. (слайд 10 )

 У запаяній скляній трубочці перебуває рідина червоного кольору. Як ви думаєте, що це за рідина?

- Це спирт. Він не замерзає на морозі, тому його використовують у надвірних, кімнатних та інших термометрах.

- Яка ще рідина зустрічається в термометрах? (Ртуть)

- Що ви знаєте про ртуть?

- Ртуть – це рідкий метал, який від нагрівання розширюється, але при охолодженні не стискається. Він дуже отруйний, тому поводитись із ртутним термометром треба обережно, щоб не розбити. Якщо ж трапилася така прикрість, то самим збирати ртуть не можна, треба покликати дорослих. Ні в якому разі не можна її збирати пилососом, або торкатися руками.

5. Фізкультхвилинка .

 Дзінь-дзелень, дзінь-дзелень, працювали цілий день,

 А тепер спочинем трішки, розімнемо ручки й ніжки.

 Руки вгору, руки вниз, на всі боки повернись,

 У долоньки поплескали і руками помахали.

 Ніжками затупотіли, потім дружно всі присіли,

 Встали хутко, посміхнулись і до праці повернулись.

V. Узагальнення, систематизація й осмислення знань.

1. Вправляння в читанні та записуванні показників термометра .

- У середині шкали термометра ви бачите нуль. Це межа між градусами тепла і градусами морозу.

 Зараз ми потренуємось правильно називати температуру (слайд11):

+ 9 ˚ С – дев’ять градусів тепла, або дев’ять градусів вище нуля, або плюс дев’ять градусів за Цельсієм.

 – 20˚С – двадцять градусів морозу, або двадцять градусів нижче нуля, або мінус двадцять градусів за Цельсієм.

а) читання показань учнями (слайд12 ) :

+ 8˚ С, +12 ˚ С, + 7˚ С, – 14 ˚ С, – 10 ˚ С, – 26 ˚ С, – 3 ˚С, + 24 ˚ С, –19 ˚ С, 0 ˚ С.

б) записування показань термометра (робота в парах) (слайд 13 ):

вісім градусів тепла, п'ятнадцять градусів вище нуля, тринадцять градусів морозу, мінус чотири градуси за Цельсієм, плюс сімнадцять градусів вище нуля.

2.Робота в малих групах. Практична робота. Вимірювання температури повітря та води. Розв’язування природничих задач. (слайд 14)

 - Назвіть відомі вам види термометрів та утворіть робочі групи. (Діти називають види термометрів : медичний, ртутний, електронний, технічний, ґрунтовий, кімнатний та об’єднуються в групи.)

- Як вимірювати температуру? (покласти термометр на деякий час у потрібне місце і зачекати 5-7 хвилин)

- Визначте температуру:

1 група – повітря в класі біля вікна;

2 група – повітря на коридорі біля вікна;

3 група – на підлозі в класі;

4 група – води в 2 склянці;

5 група – за вікном класу;

6 група – температуру води з водопровідного крану .

(Відведений час 5 хвилин, протягом цього часу діти в групах розв’язують природничі задачі.)

Природничі задачі.

1. Євгенко ввечері налив у склянку води і виніс її на мороз. Коли вніс вранці до хати, то вода через деякий час почала витікати через верх склянки. Чому це сталося?

2. Наталя хоче заморозити в морозильній камері вишневий сік. Скільки соку їй потрібно налити в пластикову пляшку? Про яку властивість рідини вона повинна знати?

3. Тарас налив в одну скляну трубку води, а в іншу – спирт. Яка із цих трубок вціліє на морозі?

4. Михайлик сказав, що замість спирту в надвірному термометрі можна використати забарвлену воду. Чи погодитесь ви з ним? Чому?

(Підведення підсумків розв’язування задач та вимірювання температури. Запис виміряної температури до таблиці.)

3.Розгадування кросворду «Термометр» (слайд 15):

 

1.Т

е

м

п

е

р

а

т

у

р

у

2.ц

 Е

л

ь

с

і

й

 

3.

 Р

 

 

 

 

 

 

4.

 

 М

 

 

 

 

 

 

 

5.

 О

 

 

 

 

 6.

 М

 

 

 

 

 

 

7.

 Е

 

 

 

8.

 Т

 

 

 

 

 

9.

 

 

 

 Р

 

 

 

 

 

1. Що вимірюють термометром?

2. Шкалою якого вченого користуємось для визначення температури?

3. Як називається найменша поділка на шкалі термометра?

4. Який термометр вимірює температуру повітря в кімнаті?

5. Що замерзає при температурі 0 ˚С?

6. Ртуть – це рідкий ….

7. Що означає слово « термо » ?

8. Якщо не прибрати розбитий термометр може статися ….

9.Що означає слово «метр»?

4. Робота з зошитом.

V. Підсумок уроку.

1.Вправа «Незакінчене речення».

- Діти, продовжте речення «Сьогодні на уроці я…»

2. Прийом «Вишиванка».

- Оцініть проведений нами урок.

Учні на дошці наклеюють різнокольорові квадратики, які означають:

- урок цікавий

- хочемо таких уроків

- урок результативний

- урок не цікавий

 

3. Домашнє завдання.

 Прочитати матеріал підручника с.25-27, разом з батьками ознайомитись з пам’яткою «Якщо розбився ртутний термометр» та виготовити модель термометра .


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Володарська М.О., Татарінова Н.В. Усі уроки природознавства. 2 клас. – Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 336 с.: таб. – (Серія «Усі уроки в початковій школі»).

2. Гільберг Т.Г., Сак Т.В. Природознавство: підруч.для 2 кл./ Видавництво «Генеза», 2012.- 160 с.: іл..

3. Державний стандарт початкової загальної освіти.

4. Інноваційні технології в початковій школі / Автори - упорядники: В. П. Телячук, О.В. Лесіна. 2-ге вид. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.-233, [7]с. – (Серія «Педагогічні інновації. Майстерня»).

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. -392с.

6. Тетьоркіна В. А. Природознавство. Розробки уроків. 2 клас / В.А.Тетьоркіна, С.М. Погорелова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013. – 336 с.

7. Навчальні програми. 2 клас: методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2017\2018 навчальному році / Укладач А.В. Лотоцька. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 240 с.

 

 

docx
Додано
16 листопада 2018
Переглядів
4209
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку