Урок до Дня гідності, вшанування пам'яті героїв Небесної сотні, воїнів АТО

Сценарій виховного заходу

«День гідності та свободи»

                                                                                                                                      Підготувала

                                                                                        вчитель  Кожокар Е.А.

2016 рік

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, воїнів АТО, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв  з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою. Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», список прізвищ героїв  з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Хід заходу

Під мелодію заходять ведучі.

Ведучий: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

Ведучий: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

ПАУЗА: Мелодія голосніше

В: Українська земля -  це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

Спокон віків українці боронили свою волю, незалежність, прагнення до свободи.   Але вистояли, вибороли свободу! Ціною власних життів…

Учень 1 
Моя ти рiдна Україно,
На прапорi твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосi шумить.
Пройшла страшний ти час розрухи,
Голодомору i вiйни,
Розправили величнi крила
Твої знедоленi сини.
 

Учень 4 
За нашу правду i свободу
Життя спокiйно вiддамо,
Як нашi предки воювали
За наше щастя i добро. 
Здобудем волю i свободу
Ми для онукiв та дiтей,
Здобудем славу i майбутнє 

Для України та людей!..
 

В.: Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українська молодь, студенти, школярі вийшли на Майдан, вибираючи та відстоюючи свою гідність, право стати європейською державою. В їх руках були лише прапори України та Євросоюзу, а в очах – надія та віра у майбутнє.

В.: Коли в Києві з’явилися  перші жертви, чути було стогони поранених. Розпочався відлік Небесної сотні, відлік нової історичної епохи – прагнення вистояти до останнього та  відправити злочинну владу у відставку.

 В.:   Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і надала шанс збудувати нову демократичну правову державу. 13 листопада 2014 року Президент Україні Петро Олексійович Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи
 

  В.:    Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

Вед.1 Перегорнемо сторінки історії  Відео Євромайдан - 2014   

                                                         (На фоні відео звучать слова)
 

В.    Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили.

Учень:
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кров’ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий.
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…              (Скрипка, на фоні скрипки звучать слова)

В.:  «Небесна Сотня»…Юнаки,батьки

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу.

В.: Ніхто навіть не міг уявити, що у 21 столітті розпочнеться братовбивча війна між народами, які пліч-о-пліч боролись за свободу і Перемогу у Другій Світовій війні.

 В.: Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна. Справжня кровопролитна війна. Нас намагаються  винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець має зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

 В.: Тисячі українців, що вистояли на Майдані, взявши в руки зброю, вирушили на Схід України, на Донбас, в зону анти терористичної операції, щоб захистити завоювання Революції гідності. Тисячі добровольців та воїнів запасу ідуть на війну, обороняти Україну від свавілля російських бойовиків.

Вед.2
Живи, Україно, живи для краси, 
Для сили, для правди, для волі!.. 
Шуми, Україно, як рідні ліси, 
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги, 
І руки не скрутять ворожі: 
Стоять твої вірні сини навкруги 
З шаблями в руках на сторожі

Вед.1
Стоять, присягають тобі на шаблях 
І жити, і вмерти з тобою, 
І прапори рідні в кривавих боях 
Ніколи не вкрити ганьбою!

 

Вед.2 
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
 

В.: Серед перших воїнів АТО, які добровільно за покликом серця вирушили на війну  – наші земляки. Із вірою в серці, без жодних вагань вони їхали боронити Схід України від російських бойовиків. Війна забрала життя багатьох вінничан, наших земляків. Згадаймо їх імена.

В.: 

   Москалюк Олександр Васи́льович — капітан, Міністерство внутрішніх справ України, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина». Заступник командира роти з виховної роботи, Вінницький полк Західного ОТО. Загинув 14 жовтня 2014-го під мінометним обстрілом в часі прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 (біля села Сміле Слов'яносербського району).

В.:  

Нагороджений: За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) церковною медаллю «За жертовність і любов до України. Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях вдячних земляків.      Герої не вмирають!

В.:  22 листопада Великим потрясінням стала звістка про загибель у зоні проведення антитерористичної операції ще одного нашого земляка- 24-річного Віктора Крючкова. В районі Бахмутської траси хлопець підірвався на міні. 

 Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях вдячних земляків. Герої не вмирають!

В.:  Як за волю поклали безцінне життя
покоління запам’ятають.
Так… герої не вмирають,
і їх Славі не буде кінця.

 В.: Сьогодні я молюсь за Україну,
За всіх померлих і за всіх живих,
Які будь-що боронять вже руїну,
Допоки стукіт серця не затих.

Сьогодні я молюсь за батька й брата,
За чиюсь матір і її синів.
Всіх кривдників чекає вже розплата,
На жаль, ціною багатьох життів.
 

В.: Щодня, у боротьбі з ворожими загарбниками, Україна втрачає своїх синів. Кожен, з загиблих воїнів, залишиться у нашій пам'яті, вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців.

В.:   Хай палають свічки пам’яті про загиблих воїнів АТО та героїв «Небесної Сотні» у наших серцях.                                               

    (Покласти квіти до меморіальної дошки)

 (Виходять всі учасники із запаленими свічечками)

В.:   Вшануймо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання «Гей, пливе кача»                          (відео на фоні)

 В.: Саме сьогодні, в цей час, нам необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави. Наше завдання - проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою.

В.:   Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну! 
В.:   Життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ви частинка народу. Без вас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».