Урок «Які особливості розміщення природних зон Африки»

                                Урок – подорож з географії у 7 класі.

Тема: «Які особливості розміщення природних зон Африки»

Мета: сформувати в учнів поняття про особливості розміщення природних зон Африки; поглибити систему знань учнів про взаємозв’язок природних компонентів у складі природних зон;

Розвивати географічне мислення, вміння застосовувати знання на практиці в нових нестандартних ситуаціях;

      Виховувати інтерес до даної теми, любов та бережне ставлення до природи;

Обладнання: карта природних зон Африки, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: урок-подорож.

Метод: словесний , наочний, дослідницько –пошуковий

 

Форми організації роботи: індивідуальні, групові, колективні.

 

Хід уроку

 

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Доброго дня! 
Всі готові до уроку?
Перевірте чи все для подорожі є на партах,
Тож гаразд, часу не гаєм
І урок розпочинаєм.
Девіз уроку: Думаємо - оперативно,

                       Відповідаємо - правильно!

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

 

“Африка! Африка Дивна країна!!  

  Мавпу й слона ви зустрінете там.

 Й інша живе теплолюбна тварина –

це бегемот, або гіпопотам!”

         

           (Надія Красоткіна)

На попередніх уроках ми вже трошки мандрували з вами дивовижним і загадковим материком, улюбленицею Сонця - Африкою.

 « … Але й життя прекрасне ще й тому, що можна мандрувати»

І щоб переконатися в справедливості цих слів сьогоднішній урок є мандрівкою.                                                                              

З чого починається будь - яка мандрівка?

(учні дають відповіді – пропозиції )

На мою думку, нашу мандрівку розпочинаємо зі збору рюкзака. Нам потрібно зібрати до рюкзака необхідні речі ( в нашому випадку ) - це ваші знання. Від наповнення рюкзака ми зможемо мандрувати далі.

 

Ця дивовижна і унікальна Африка!

Яка ж вона насправді?

« Подумайте! Пригадайте! Відшукайте!»

 

1. РОЗМИНКА.

Завдання: швидко відповісти на запитання.  Завдання оцінюються в1 бал.                                                          
1. Площа материка … ( 30,3 млн. км)
2. В основі материка Африка залягає давня платформа….( Африкано– Аравійська платформа)
3. Чи наявні поклади алмазів? (так)
4. На півночі розташовані молоді гори … ( Атлаські)
5. На якій річці розташований водоспад Вікторія? (р.Замбезі)
6. Річки Африки належать до басейнів … ( Атлантичного і Індійського океанів).
7. Найбільша річка Африки і світу …. ( Ніл)
8. Найбільше озеро материка .. ( Вікторія)

9. Які моря омивають Африку? (Червоне, Середземне)

10. Яка річка двічі перетинає екватор?( р.Конго)

11.​ Яка найвища точка на території Африки? (г.Кіліманджаро, 5895 м )

12.​ Який найбільший острів знаходиться біля берегів Африки?( о. Мадагаскар)
 

Із завданнями розминки ви впоралися і наповнюємо рюкзачок вашими

географічними знаннями. ( виконані завдання вкладаються в рюкзачок).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Учитель:
Африка – материк з надзвичайно багатою і різноманітною природою. Тут є й ліси, які нагадують безкрайнє зелене море, й відкриті простори саван з унікальними тваринами, й жаркі нескінченні пустелі, де роками не випадає жодної краплі дощу.

Отже, тема нашого уроку «Які особливості розміщення природних зон Африки» (запишіть у зошити)

Завдання нашого уроку:

1. Що називають природною зоною?

2. З’ясувати закономірностей розташування природних зон Африки, їх формування;

3. Особливості клімату, ґрунтів, рослинного, тваринного світу.

4. Пояснити та простежити взаємозв’язки між цими компонентами.

 

ІY. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Кожна природна зона материка характеризується за таким планом: ( зачитати)

План характеристики природної зони:

1. Розташування території - географічне положення.

2. Кліматичні особливості

3. Переважання типів ґрунтів

4. Особливості рослинного покриву

5. Особливості тваринного світу

6. Видозміни природних комплексів людиною.

 

       Цей план є в кожного з вас на парті, він нам знадобиться і при характеристиці

 природних зон інших материків.

       Але на сьогоднішній урок ми його розташували у вигляді таблички, і це є вашою «Творчою лабораторією » на час нашої мандрівки.

      Потрапляючи в певну природну зону ваше завдання: заповнювати відповідну

колонку таблички.

      По закінченню уроку ми отримаємо повну картину про природні зони Африки, які розглянемо на сьогоднішньому уроці.

«Творча лабораторія »

Природна зона		Клімат	Ґрунти	Рослини	Тварини

Учитель: Для визначення в яких природних зонах розташована Африка, ми

проведемо « Географічний практикум».

Завдання: Перед вами атласи. За картою географічних поясів та природних зон світу визначте природні зони Африки. (відповідь учнів)

Учитель:

Визначивши природні зони материка вирушаємо в подорож .

Будьте дуже уважними, спостережливими, допитливими і з подорожі ви повернетесь з масою вражень і великим багажем знань.

А розпочинаємо нашу мандрівку із самого серця Африки – вологих екваторіальних лісів.

          Зона вологих екваторіальних лісів охоплює узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора та басейн річки Конго. Вона простягається на 1600 км з півночі на південь і на 5000 км із заходу на схід. Ця природна зона своєрідна й неповторна. Тут практично відсутні пори року: і взимку, і влітку температура повітря становить приблизно +24 °С. За рік випадає понад 2000 мм опадів. Дощі ллють щодня, зазвичай по обіді. Вода й тепло створюють ідеальні умови для розвитку всього живого, тому тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси — гілеї (від грецьк. «хіле» — ліс). З літака вони нагадують зелене море.

     В умовах екваторіального лісу утворилися червоно-жовті фералітні ґрунти (від латин, ferrum — залізо). Саме сполуки заліза надають їм червоного кольору.

       В екваторіальних лісах Африки налічується понад 25 000 видів рослин. Тільки дерев — майже 1000 видів. У цих лісах завжди волого й темно. Ліс настільки густий, що роздивитися щось неподалік неможливо: навколо кущі, обплетені ліанами дерева, повалені велетенські колоди.

       

 Екваторіальний ліс має дві характерні ознаки: він вічнозелений і багатоярусний.

Вічнозелений ліс тому, що рослини ніколи не скидають листя повністю. Завдяки теплій і вологій погоді протягом року листя може існувати на пагоні 2-3 роки.

У лісах помірного поясу 3-4 яруси рослин. У гілеях їх 5-8 (мал. 68)! Знизу — царство тіньовитривалих мохів і повзучих рослин. Вище піднімаються невибагливі до світла чагарники та молоді деревця. Тут багато деревоподібних папоротей, бананів. Ще вище ростуть дерева 15-20 м заввишки, яким потрібно більше світла. Серед них багато цінних порід, таких як червоне, ебенове, сандалове, жовте дерева. Трапляються також хлібне, мускатне дерева. Ще вище панують фікуси й різні види пальм. Найвищими є світлолюбні дерева сейби, розлогі крони яких сягають 60-80 м. У таких високих дерев листя тверде й випаровує мало води. Адже підняти її на таку висоту важко навіть найпотужнішій кореневій системі. Широкі корені-підпірки допомагають утримати стовбур у вертикальному положенні.

 Про яку рослину вологих екваторіальних лісів ідеться?

У зеленім мороці гілеї

          Народилася рослина – фея.

         Велетні їй сонце затуляли –

         На побачення із небом не пускали,

         Та вона, п’ючи землиці соки,

         Дерево обв’юнила високе,

         Перестрибувала на сусідні крони,

        Зависаючи над мороком бездонним.

        Притискалась до гілок поцвілих,

        Зберігаючи свої останні сили,

        І зустріла сонце золотисте,

        Спалахнувши зеленавим листям...

        Ось би й нам так рватись до світила,

        Коли весь світ навколо – як чорнило.            ( ЛІАНА )

 Тваринний світ вологих екваторіальних лісів багатий і різноманітний.  Заселені всі яруси лісу. Тут живуть великі людиноподібні мавпи — горили й шимпанзе. Справжнім велетнем є двометрова горила з густою чорною шерстю. Вона має велику Справжнім велетнем є двометрова горила з густою чорною шерстю. Вона має велику фізичну силу. Справжнім велетнем є двометрова горила з густою чорною шерстю.

Серед дерев пурхають різноманітні птахи: фруктовий голуб, різні види папуг, птахи-носороги, дятли, нектарниці, бананоїди. Дуже багато комах: терміти, москіти, жуки, метелики, бджоли, бабки, скорпіони, павуки.

З наземних тварин поширені ящірки, землерийки, земляні гадюки, пітони, китицевухі й лісові свині, африканський оленьок (заввишки 40 см), лісові антилопи. Дивовижним створінням природи є окапі (мал. 26) — тварина зі смугастими задніми кінцівками, наче в зебри. Насправді це карликова жирафа, утричі нижча за свого височенного родича. Зрідка трапляється карликовий бегемот, який важить у 10-12 разів менше, ніж справжній.

Екологічні проблеми гілей. Африканське землеробство веде боротьбу з гілеєю підсічно-вогняним способом. При  цьому ліс підпалюють, а попелом удобрюють землю. Такі ґрунти є родючими кілька років,а потім виснажуються. Слід їх залишати і очищувати від лісу нову ділянку. Стійкими до вогню лишаються лише олійні пальми. Так площа африканської гілеї уже скоротилася вдвічі. А екваторіальний ліс – це “зелені легені” нашої планети.

Учитель: ми побували в вологих екваторіальних лісах.

Основні особливості цієї природної зони ви записали в табличці.

Учитель:

Рухаємося далі.

На нашому шляху переміно – вологі ліси.

   Переміно – вологі ліси розташовані на північ і південь від екваторіального поясу

– це субекваторіальний пояс. Ця зона має багато спільного з екваторіальними

лісами.

  Ритм життя в цій зоні залежить від сезонів. Влітку - панують екваторіальні повітряні

маси. І тому літо вологе до 2000 мм опадів. А взимку панують тропічні повітряні маси і тому

зима суха. Температура січня + 24 ; липня +26.

Грунти - червонного кольору їх ще називають - латеритні.

    Рослинний і тваринний світ бідніший ніж в екваторіальному поясі.

   

Ці ліси більш освоєні людиною.Тут живуть племена які займаються мисливством і рибальством.

Я хочу звернути увагу на швидку виробку цих лісів – а це «легені» нашої планети.

Вирубують ліси заради цінних порід дерев. А разом із лісом гинуть і тварини.

Ми повинні звернути увагу, на охорону і збереження екваторіальних лісів.

Адже це проблема не одного материка, а всієї планети – це наше повітря !!!

Учитель : Савани і рідколісся.

                       В Африці є дивний край.
                Де він – спробуй угадай.

                Є там літо і зима,

                Осені й весни нема.

                Влітку – з патлами дощі,

              Наче у племен вожді.

              А сліпучою зимою

              Сохнуть трави під ногою

              Навіть велетні – слони,

             Мабуть, бачать  жовті сни.

             Неборака – крокодил

    Важко диха з усіх сил.

            А жирулі – бегемоти

            Не вилазять із болота.

            Отакая тут зима –

            Спасу від жари нема.      ( Савана)

 

    Перед нами  простягнулися неозорі рівнини, де панують трави, серед яких ростуть окремо або групами дерева та чагарники. Це – савани. Савани лежать у субекваторіальному поясі Північної і Південної півкулі. Тому їх клімат постійно спекотний, але перемінно-вологий: чітко розрізняють вологий і сухий сезони. Савана вражає відкритим простором і свіжим прозорим повітрям. У сухий сезон сонце нещадно випалює трави, а дерева завбачливо скидають листя. Тоді савана стає жовто-бурою. У вологий сезон дощі заливають спраглу землю. Болота переповнюються водою, а низини претворюються на озера. Земля вкривається розкішною зеленню, і савана перетворюється на море високих соковитих трав. Грунти червоно бурі.

             Рослинний світ має свої пристосування до таких природних умов. Типовим деревом саван, їх  «візитною карткою», є баобаб. Його довге коріння глибоко проникає в землю, а надзвичайно м’яка деревина просочується водою, створюючи її запас. Кора баобаба - дивовижне вогненепроникне пристосування. Це дерево-товстун. Маючи висоту 25 м., його стовбур може становити 20 метрів у діаметрі. Коли дерево скидає листя, то його оголені гілки нагадують підняте догори коріння. Через це він отримав назву « дерево догори  коренями». Баобаб – довгожитель. Є дерева, яким понад 5 тисяч років. У савані ростуть мімози, різноманітні пальми.

Цікавим є тваринний світ саван. Це – слони, буйволи, носороги, бегемоти. Серед копитних тварин побачили – антилоп канна і гну, газелі, дикі коні, леви, леопарди, гепарди і гієни. А ще:страуси, нектарки, грифи, ткачики, чаплі, крокодили, ящірки, змії, черпахи, хамелеони, сарана, терміти...За кількістю видів рослин і тварин, що припадають на одиницю площі, савани Африки не мають рівних собі серед природних зон.

   Через перевипасання худоби та неправильну обробку ґрунтів в Африці наростає процес опустелювання саван. Піски поглинають ріллю, що веде до значних втрат продовольства.

Підведемо підсумки дослідження цієї зони.

( зачитують записи таблички)

Учитель: (зачитуює опис..)

  Мандраємо  далі….  Де ми?  Хмар на небі не має, Сонце розпікає земну поверхню до +80 градусів С, а температура повітря сягає +50 градусів С. Безхмарне небо стає причиною і нічного холоду, оскільки хмари вночі виконують роль « ковдри», що захищає земну поверхню від охолодження. Тому вночі температура падає іноді до 0 градусів С. Відбуваються різкі коливання температури. Спеку особливо важко переносити через гарячі й сухі вітри, вони здіймають хмари піску, бархани на очах оживають, пил закриває сонце. Розпеченим сухим повітрям важко дихати. У рот, ніс і очі потрапляє пісок. Усе живе ховається, і пустеля видається мертвою. Та це ж зона пустель та напівпустель.

      Рослин майже немає. Щоб вижити в суворих умовах, рослини пристосувались  добувати вологу і зменшувати її випаровування. Чагарники під час тривалих посух здатні скидати не тільки листя, а й гілки та кору.У надзвичайно сухій Сахарі поширені здебільшого колючі чагарники і невисокі акації. Ще бідніша рослинність у пустелі Наміб, про яку кажуть, що Бог створив її у гніві.

 

         Природні комплекси африканських пустель зазнають докорінної зміни в районах розробки корисних копалин. В 50-х роках ХХ ст. в Сахарі були відкриті великі поклади нафти, що докорінно змінило природу в районах нафтопромислу

Учитель:

Зона твердолистих вічнозелених лісів та чагарників простяглася вузькою прибережною смугою вздовж Атлаських і Капських гір на півночі і на півдні Африки. Ця зона сформувалась в умовах субтропічного клімату з прохолодною зимою та спекотним сухим літом.

t◦січня = 8-16◦ С t◦липня  = 22◦ С

Опади – 500-1000мм (максимум взимку).  Коричневі грунти.

Ось і добігла наша подорож кінця. Ми багато мандрували, і багато чого взнали!

 

Y. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ.

Міні – диктант

Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С-савани, П- пустелі,.

1.​ Вічнозелені ліси, що ростуть у 6 – 7 ярусів.--г

2.​ Тут росте товсте бочкоподібне дерево.--с

3.​ Тварини й рослини тут дуже економлять воду.--п

4.​ Проживає «велика п’ятірка» : слон, носоріг, буйвіл, лев, жираф.--с

5.​ Батьківщина кавунів і вельвічії.--п

6.​ Поширені жовто-червоні малородючі грунти.--г

7.​ Частина рослин є ефемерами.---п

8.​ Острівцями життя є оазиси, а їхньою царицею фінікова пальма.--п

9.​ Ростуть високі трави, в яких може сховатися вершник.--с

 

YI. ПІДСУМОК УРОКУ

• Отже, яку тему ми вчили сьогодні на уроці?
• 
  Які природні зони знаходяться в межах Африки?

Учитель і учні :  На материку чітко проявляється зона географічної зональності: екваторіальні ліси змінюються саванами, які переходять у тропічні пустелі, а на північному і південному побережжях континенту вузькою смугою простяглися – субтропічні твердолисті ліси і чагарники.

YII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф 24

Презентація «Природні зони Африки: фотосафарі  найбільшими національними парками материка»