Урок "Який у зими святковий календар. День Святого Миколая. Новий рік. Різдво. Додавання і віднімання в межах 100. Обчислення значень виразів. Розв’язання задач"

Інтегрований урок з курсу «ЯДС» та математики

Тема. Який у зими святковий календар. День Святого Миколая. Новий рік. Різдво. Додавання і віднімання в межах 100. Обчислення значень  виразів. Розв’язання задач

Мета:  закріпити вміння  додавати та віднімати в межах 100, вдосконалити навички розв’язування задач; виробляти культуру математичних записів; розвивати уміння грамотно, логічно, повно відповідати на запитання, аргументувати свої дії; розвивати логічне мислення, пам'ять, творчу активність учнів; виховувати доброзичливість, уважність, самостійність, інтерес до математики; створити мотивацію до подальшого вивчення предмета.

Розширення та уточнення змісту свят: Святого Миколая, Нового року, Різдва Христового. Ознайомити із традиціями і обрядами рідного краю, пригадати колядки, щедрівки. Сприяти відродженню славних народних традицій. Працювати над розвитком усного мовлення учнів. Виховувати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України.

 

 

Хід уроку

І. Організація класу

1. Психоемоційне налаштування.

- Діти, сподіваюсь, що кожен з вас у гарному настрої. Зараз ми переконаємось у цьому. Покажіть свою долоньку. Дайте «п’ять». А тепер, будь ласка, загніть мізинчик, якщо ви сьогодні прокинулись у гарному настрої. Загніть наступний палець, якщо вас вранці розбудила дорога вам людина. Загніть середній палець, якщо ви зустріли друга. Загніть вказівний  пальчик ті, хто чекав на сьогоднішній урок. Покажіть, який у вас зараз настрій.

- Ось в такому настрої я б хотіла, щоб пройшов весь наш навчальний день. Не будемо гаяти часу.

- Усі готові до уроку?

- Підручник є?  

- Ручка є?

- Зошит є?

- Впевненість і бажання пізнавати щось нове є?

- Добрий настрій маємо?

- Маємо!

- Тоді ми наш урок розпочинаємо!

- Знаєте, мені дуже цікаво, чи вийде у нас з вами цей урок? Адже математика – наука точна! І без вас я зовсім не впораюся. Розумієте, навіть у народі кажуть, що одна голова добре, а дві ще краще. Як гадаєте, чого вчить ця приказка?

- Так, вона вчить взаємодіяти разом і досягати результатів командою. А я вірю, що ми з вами будемо класною командою.

 2. Інтерактивна вправа  «Мікрофон»

      - Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок. (Цікавим, навчальним, повчальним, веселим, загадковим…)

      - А ви на уроці якими повинні бути? (Дисциплінованими, уважними, активними, розумними, кмітливими…)

      - Якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий урок. А він у нас сьогодні дійсно незвичайний.    

- Для нашого уроку нам стануть в нагоді такі правила:

1. Один за всіх – всі за одного.

2. Умій говорити та слухати.

3. Поважай усі висловлені думки.

4. Будь ввічливим: не ображай і не ображайся.

5. Будь активним.

6. Пиши та говори правильно.

 

3. Фенологічні спостереження «Синоптична хмаринка»

     - Пригадайте, який день тижня сьогодні? Яке число? Який місяць? Яка пора року?

ІІ. Оголошення теми уроку

     - Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати вміння додавати та віднімати в межах 100, розв’язувати задачі, а ще продовжимо знайомство з зимовими святами,  традиціями та обрядами нашої рідної України.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Вправа «Мозковий штурм».

- А ви любите свята?

- Які зимові свята ви знаєте?

- Яке ваше найулюбленіше свято?

- Що ви відчуваєте під час свята?

- Чим свята відрізняються від звичайних днів? (Вихідний, гарний настрій, подарунки, смачні страви, солодощі)

                                                                                                                                          2.  Вправа «Продовж   речення».  

Я люблю свята, тому що …

Пропоную з’ясувати, за що найбільше ви любите свято. Отже,

• якщо тому що багато подарунків – візьміть червону цеглинку
• якщо тому, що приходить багато друзів – візьміть жовту
• якщо тому, що можна їсти  багато  солодкого – візьміть зелену
• якщо тому, що можна веселитись, розважати і танцювати – візьміть синій
• якщо тому, що можна відпочивати і нічого не робити – візьміть помаранчевий

ІV. Актуалізація опорних знань

 Перше зимове свято, з яким ми вже познайомились – День Святого Миколая.

Запитання для обговорення.

 - Коли ми святкуємо День Святого  Миколая? (6  грудня.)

- Що відбувається  в цей день? (На землю спускається Святий Миколай).

-  Що робить Миколай-чудотворець на землі?  

-  Куди Миколай кладе подарунки? (Під подушки, іноді у черевички.)

- Що ви запам’ятали про  це свято? (Що  потрібно  робити  добрі справи)

- Які добрі справи ви вже встигли   зробити?

- А зараз ми зробимо ще одну добру справу.

1. Усний рахунок «З’ясуй, під якою ялинкою живе зайчик»

2. Хвилинка каліграфії

- З якої букви починається слово «зима»? На яку цифру схожа ця буква? Яке число отримаємо, якщо запишемо 2 рази цю цифру?

V. Закріплення

Відгадайте загадку.

З неба падають сніжинки,

Люди всі несуть ялинки.

Рік старий кудись утік –

Так приходить… (Новий рік)

4. Розповідь вчителя.

Новий рік святкують усі народи з давніх часів. Правда, до кожного народу Новий рік приходить у свій час. Крім того, існує безліч різних традицій і звичаїв.

Довгий час стародавні слов'яни святкували Новий рік 1 березня. Вони подарували нам традицію запалювати вогники на новорічних ялинках. Запалювання вогню обіцяло хороший врожай.  Пізніше  Новий рік стали відзначати 1 вересня.

Понад 300 років тому  святкувати Новий рік почали  1 січня. Тоді ж з'явилася традиція прикрашати ялинки, влаштовувати феєрверки та новорічні костюмовані карнавали.

Хочете  більше дізнатися про те, як святкують Новий рік в інших країнах?

Коли годинник починає бити північ, англійці відкривають задні двері будинку. Вони вважають, що з них тихенько виходить старий рік. З останнім ударом годинника відкривають парадні двері і зустрічають Новий рік.

В Угорщині в першу секунду нового року починають свистіти в дитячі дудочки, ріжки і свистульки. Таким чином відганяють від дому злих духів і закликають радість.

В Ірландії напередодні Нового року  двері всіх будинків відкриваються  навстіж  і будь-хто може увійти до будинку  та приєднатися до святкування.

Найбільш відомою традицією в Італії вважається звільнення помешкання від мотлоху. В новорічну ніч викидають з дому все непотрібне і старе.  Вони думають, що на місце старих речей прийдуть нові.

В Іспанії Новий рік зустрічають у колі друзів.. Тут існує традиція – в Новорічну ніч з’їсти 12 виноградин. Іспанці вірять, що виноград принесе їм удачу в кожному місяці наступного року.

    Традиція прикрашати ялинку прийшла до нас з Німеччини. В давнину вважали, що ялинка - дерево духів лісу. Їй приносили дарунки, ними й прикрашали ялинку.

У сиву давнину наші предки зустрічали Новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, в якій росло деревце, вносили в хату. В теплі розвивалися бруньки, і дерево рясно вкривалося біло-рожевим цвітом.

Навколо новорічної вишні люди веселилися – водили хороводи, співали пісень. Квітуче деревце залишалося в хаті аж до весни. Потім його висаджували в теплу землю.

Тільки згодом квітучу біляву вишню замінила вічнозелена ялинка.

 - А як у вас у родині зустрічають Новий рік?

   Серед прикрас на ялинці був лист з проханням допомогти розв’язати задачу.

1.  Прочитай задачу. Розглянь короткий запис. Розв’яжи задачу за поданим планом.

Різдвяні свята на нашій землі – це насправді казковий і радісний період, що супроводжується урочистими гуляннями, жартами, колядками, щедрівками та веселими виставами – вертепами. Традиції та обряди різдвяних святок існують вже дуже багато років.

 Вечір напередодні Різдва - Святий вечір – 31 грудня. Невід’ємною частиною святкування Різдвяних свят завжди був дідух – сніп із пшеничних, житніх або вівсяних колосків, який прикрашали гілочками калини, стрічками чи засушеними квітами.

 Цю прикрасу вносили до оселі напередодні Святвечора та залишали на покуті під іконами – у найпочеснішому місці в домі. Українська назва такого снопа не є випадковою, оскільки розтлумачити її можна як дідівський дух, тобто дух предків. Він є символом урожаю, родючості, оберега роду, добробуту й духовних цінностей українця. Традиція робити дідуха на свята засвідчує велику шану й повагу людей до своїх пращурів.

Існує звичай  готувати на Святу вечерю кутю, яку називають багатою.  Крім неї на стіл ставлять ще одинадцять пісних страв. Готується така кутя з товченої пшениці або ячменю, приправляється медом, горіхами, маком і родзинками. Також на столі мають бути вареники, борщ, риба, картопля та, звісно ж, запашний узвар.             

Усі страви символізують собою 12 місяців у році і 12 апостолів – учнів Ісуса Христа. Щойно на небі у Святий вечір з’являється перша зірка, вся родина сідає за святкову вечерю, розпочинаючи трапезу із традиційної молитви. В цей час господар дому має благословити вечерю, спробувати кутю, перехрестити її та підкинути трішки до стелі. Якщо прилипне хоч кілька зерен – слід чекати гарного врожаю. Для дітей справжньою забавою була традиція ховатись під столом чи ставати поблизу дідуха та імітувати голоси різних домашніх тварин: корів, курей, свиней, кіз, овець тощо. Робилось усе це для того, щоб у господі водилось багато такої живності наступного року.

Різдво. У цей день люди йдуть до церкви на святкове богослужіння, яке починається ще з ночі. Невдовзі родина збирається на сніданок або обід (вже не пісний) і починає готуватися до зустрічі гостей у другій половині дня. Вважалося, що найпершим гостем на Різдво має бути чоловік, якого неодмінно пригощали у своєму домі. Дівчат і жінок першими до господи намагалися не впускати, оскільки за повір’ям вони могли «принести лихо». Вже після полудня молодь збиралася в гурти й починала колядувати. Зазвичай ватаги колядників формували парубки, які обирали між собою старшого – «березу», а також «козу», «пастуха», «міхоношу» та інших обрядових персонажів. Зокрема «козу» вдягали у вивернутий хутром назовні кожушок, чіпляли роги, хвіст і дзвіночок на шию. «Береза» обов’язково мав носити із собою восьмикутну зірку як символ знаменитої Віфлеємської зорі, що знаменувала народження Ісуса. Хлопці заходили до кожного подвір’я, просили дозволу розпочати свої привітання і, отримавши згоду, починали співати колядки, жартувати й розігрувати різні сценки. В піснях-колядках господарю з господинею, а також усій їхній родині бажали щастя та здоров’я, добробуту, гарного урожаю і хорошого приплоду худоби.

 Господарі щиро дякували гостям за привітання і обдаровували їх різними смаколиками: яблуками, горіхами, бубликами. Іноді й до хати за святковий стіл запрошували. Колядників із нетерпінням чекали у кожному домі, вважалося, що чим більше їх завітає до оселі, тим щедрішим для родини буде наступний рік. У деяких регіонах України колядувати ходили не лише парубки, але й дівчата своїми власними ватагами. Співали вони на подвір’ях, до хати не заходили, а носили із собою ліхтарі у вигляді зірки чи місяця, які прив’язувались до довгих тичок і кожному здалека вказували на те, що йдуть дівчата-колядники. 

2. Подивіться на фігури. Може є серед них фігура у формі зірки або місяця?

Назви фігури, у яких є прямі кути.

VI. Підсумок. Вправа «Інтерв’ю».

•          Чого ви навчились на уроці?
•          Що найбільше вас вразило чи здивувало під час уроку?
•          Що нового ви сьогодні дізнались?
•          Чи було вам важко? Якщо так, то що саме?
•          Продовжіть речення. Тепер я знаю, що …

VII. Рефлексія. Вправа «Веселка».