Урок "Юридична відповідальність"

Право . Клас 9 . Урок № 9

Тема: Юридична відповідальність

Мета: розкрити зміст понять юридичної відповідальності, крайньої необхідності, необхідної оборони; ознайомити з видами юридичної відповідальності та конституційни­ми принципами юридичної відповідальності; навчити ви­значати наявність підстав для притягнення до юридич­ної відповідальності, аналізувати події суспільного життя з точки зору права; виховувати поважне ставлення до за­конів і законності.

Обладнання матеріали:  Конституція України, Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, Цивільний кодекс.

Базові поняття-й терміни:  юридична відповідальність, види юридичної відповідальності.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

 і.   Організаційний етап

► Перевірка домашнього завдання:

учитель проводить експрес-опитування щодо визначення по­нять: правомірна поведінка, правопорушення, злочин, проступки, об'єкт

правопорушення, протиправне діяння, суб'єкт правопорушення, об'єктивна і суб'єктивна сторона правопорушення, вина, мотив та мета правопорушен­ня. Учні наводять приклади щодо кожного з цих понять;

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Учитель розповідає про те, що жити в суспільстві й бути вільним від нього неможливо: у будь-яких життєвих ситуаціях людина повинна погоджувати свої вчинки з існуючими в суспільстві нормами й цінностями, з інтересами інших людей. Діючи згідно з ними, вона діє відповідально. У свою чергу, суспільство постійно контролює діяльність людини, адекват­но реагуючи на різні варіанти поведінки (заохочуючи, схвалюючи відпо­відальну поведінку й караючи порушника). Тому відповідальність можна охарактеризувати як суспільні відносини між людиною і контролюючою її поведінку інстанцією (державою, суспільством). Завдяки їй у суспільстві й забезпечуються організованість і порядок. Одним із засобів боротьби з правопорушеннями є юридична відпові­дальність.

III. Вивчення нового матеріалу

► Розповідь учителя

1.  Що таке юридична відповідальність

Юридична відповідальність — це юридичний обов'язок правопорушни­ка зазнати примусового позбавлення певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення. Появі юридичної відповідальності передує неправомірна поведінка. У ній знаходить відбиття негативне ставлення держави до правопорушен­ня й людини, яка його скоїла.

Юридична відповідальність проявляється в певних негативних на­слідках для правопорушника (штраф за безквитковий проїзд у примісь­кій електричці, відшкодування збитку винуватцем автоаварії, догана сту­дентові, який пропускав заняття, і т.д.). Право застосовувати ті чи інші міри впливу надано державним органам (іноді й недержавним) і посадовим особам. Але оскільки в одного є право покарати, то в іншого з'являється обов'язок прийняти це покарання. Саме в цьому обов'язку й полягає суть юридичної відповідальності.

2.  Види і принципи юридичної відповідальності

Будь-який відступ від норм, що прийняті в суспільстві, зустрічає явний чи прихований осуд. Особа, яка здійснила, аморальний вчинок,засуджується людьми. Будь-яке правопорушення передбачає певну юри­дичну відповідальність.  ' ,

Залежно від видів правопорушень розрізняють види юридичної відпові­дальності:

♦ кримінальна відповідальність — полягає в застосуванні покарання до винної у вчиненні злочину особи;

♦ адміністративна відповідальність — полягає в накладенні адміні­стративних стягнень (штрафи, втрата спеціальних прав, поперед­ження та інші) на винних осіб, які порушили правила, що діють у сфері державного управління;

цивільно-правова відповідальність — полягає в накладенні цивільно-правових стягнень (неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків) на винну особу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, або за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за по­рушення деяких особистих прав (честь, гідність, ділова репутація);

♦ дисциплінарна відповідальність— здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств, організацій дисциплінарних стягнень за порушення дисципліни. Розрізняють такі види дисциплінарної відповідальності: трудова, військова, службова, навчальна та інші.

♦ матеріальна відповідальність — різновид юридичної відповідаль­ності працівника за майнову (матеріальну) шкоду, заподіяну під­приємству, установі, організації;

♦ конституційна відповідальність — особливий вид юридичної від­повідальності, що настає за вчинення конституційного правопору­шення.

♦ Можна сказати, що юридична відповідальність являє собою адек­ватну «відповідь» держави на порушення норм права і ґрунтується на таких принципах:

♦ відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру;

♦ законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладен­ня юридичної відповідальності;

♦ гуманність і своєчасність юридичної відповідальності.

3.  Особливості юридичної відповідальності неповнолітніх

Неповнолітній (особа, яка не досягла 18 років), який скоїв злочин, не­стиме за своє діяння кримінальну відповідальність з 16 років. За деякі зло­чини (убивство, зґвалтування) передбачена відповідальність з 14 років.

До дитини, що скоїла злочин у віці від 11 до 14 років, не можуть бути застосовані кримінальні покарання. Батьки такої дитини сплачуватимуть штраф до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (його розмір на цей час становить 17 гривень).

У разі скоєння неповнолітнім адміністративного проступку, він нестиме відповідальність з 16 років (наприклад, за порушення правил дорожнього руху, за образливе чіпляння до перехожих, за порушення громадського порядку і спокою).

Якщо неповнолітнім скоєне цивільне правопорушення (наприклад, на­несення майнової шкоди іншій людині), то обов'язок відшкодувати збитки настає з 14 років, за умови, іцо він має власне майно чи заробіток. За відсут­ності власного майна чи заробітку шкоду повинні відшкодувати його батьки. На батьків покладається такий обов'язок і до виповнення дитині 14 років.

Потім учитель пропонує учням за методом «Негативна рольова гра» (див. Додаток 1) розіграти одну із запропонованих учнями ситуацій, у яких неповнолітні несуть юридичну відповідальність. Після цього, використову­ючи цей самий метод, «переграють» спочатку всю гру у правильний спосіб.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

► Запитання для повторення й обговорення

1. Які існують види юридичної відповідальності?

2. Якими є цілі та принципи юридичної відповідальності?

3. Якою є мета юридичної відповідальності?

V. Самостійна робота учнів

► Визначте, чи настане відповідальність у наведених ситуаціях:

♦ 2 жовтня 2007 року громадянин К. вчинив крадіжку на суму 90 грн і 12 жовтня того ж року був затриманий. 1 листопада 2007 року набув чинності закон, за яким крадіжка на суму до 500 грн не є кримі­нальним злочином, а тягне лише адміністративну відповідальність.

 (Відповідь: громадянин не буде притягнутий до кримінальної від­повідальності, тому що закон, який пом'якшує чи скасовує відпо­відальність, має зворотну силу.)

♦ Власник мотоцикла відмовився надати його для того, щоб відвезти до лікарні людину, яка потрапила в аварію. Юнаки мотоцикл відібрали силою, проте повернули його власникові того ж дня

. (Відповідь: юна­ки не будуть притягнуті до кримінальної чи адміністративної відпо­відальності, тому що вони діяли в стані крайньої необхідності.)

VI. Підсумки уроку

1. Учитель оцінює самостійну роботу учнів.

2. Учні самостійно підбивають підсумок уроку, використовуючи нові знання, які вони здобули в процесі уроку, демонструють розуміння змісту юридичної відповідальності, наводять приклади щодо юридичної відпові­дальності неповнолітніх.

VII. Домашнє завдання

1. Установити і записати до таблиці види юридичної відповідальності, яка настає в пропонованих ситуаціях:

Ситуація	Вид юридичної відповідальності
Крадіжка державного майна
Несплата комунальних послуг
Безквитковий проїзд у транспорті
Невчасна поставка хліба до магазину
Пошкодження парти в школі

2. Указати вид юридичної відповідальності, про який ідеться у наве­деному вислові:

Вид юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні встановле­ного цивільним законодавством заходу примусового впливу до порушника цивільних прав та обов'язків.

а) адміністративна відповідальність;

б) цивільно-правова відповідальність;

в) кримінальна відповідальність;

г) конституційна відповідальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Право . Клас 9 . Урок № 7 . Дата __________.

Тема: Конституція — Основний Закон держави

Мета: ознайомити учнів з Основним Законом держави, струк­турою і основними положеннями Конституції України; висвітлити роль Конституції у житті нашої держави; роз­крити структуру і повноваження законодавчої, виконавчої і судової влади; розвивати вміння працювати з юридич­ними документами; виховувати в учнів поважне ставлен­ня до законів, закріплених Конституцією України.

Обладнання Конституція України,

Базові поняття й терміни: конституція, законодавча влада, виконавча влада, судо­ва влада.

Тип уроку:комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний етап

► Перевірка домашнього завдання:

а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: юридична відповідальність, види юридичної відповідальності;

б) перевіряє у зошитах заповнену вдома таблицю щодо видів юридич­ної відповідальності в пропонованих ситуаціях.

На цьому етапі уроку можна скористатися методом «Виграш у лоте­рею» (див. Додаток 1).

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

► Розповідь учителя

Конституція посідає особливе місце серед інших законів держави. Цей документ закріплює основні права, свободи та обов'язки громадян, дер­жавного ладу, розбудови держави; він визначає, як утворюються і діють органи влади. Конституція — фундамент для всіх законів у державі, най­важливіший нормативно-правовий акт, який завжди допомагає захистити наші права.

III. Вивчення нового матеріалу

► Розповідь учителя з елементами бесіди

1.  Основний закон держави

Слово «конституція» у сучасну мову прийшло з латинської мови. Воно перекладається як «затвердження». У Стародавньому Римі конституціями називали окремі документи, які видавали імператори.

У сучасному розумінні конституція — це політичний, нормативно-правовий акт держави (основний закон), який закріплює основи суспільно­го ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи органі­зації та діяльності державних органів, права та обов'язки громадян.

Конституція посідає особливе місце серед усіх законів держави. Цей документ закріплює основні права, свободи та обов'язки громадян, осно­ви державного устрою, визначає, як утворюються та діють органи влади. Конституція — це фундамент для всіх законів у державі, найважливіший нормативно-правовий акт, який має особливі властивості:

♦ Конституція визначає права та обов'язки суб'єктів права, перспекти­ву державного й суспільного розвитку; звертається до загальноприй­нятих людських цінностей та виховує людину в дусі їх пошани.

♦ Конституція має високий ступінь стабільності, уносити до неї зміни можна тільки за дотримання певної процедури.

♦ Конституція — юридична база для українського законодавства. За­кони не повинні вступати у суперечність з конституцією.

♦ Конституція має специфічний предмет правового регулюван­ня — найважливіші суспільні відносини в державі.

♦ Конституція розробляється та приймається в особливому порядку.

♦ Конституція має високий рівень захисту з боку держави.

2.  Структура Конституції України і зміст її окремих положень

Конституція України складається з преамбули (вступ), основної части­ни, яка охоплює тринадцять розділів, прикінцевих положень (розділ XIV) та перехідних положень (розділ XV), 161 статті.

Наша країна обрала шлях демократичного розвитку. Найважливішим етапом на цьому шляху і в державотворчому процесі стало прийняття на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конститу­ції — Основного Закону України. У преамбулі Конституції України ви­значено мету державного будівництва: «розвивати, укріплювати демокра­тичну, соціальну, правову державу».

Демократична — це така держава, в якій народ бере участь в управ­лінні її справами.

Соціальна держава забезпечує кожній людині можливість повноцінно­го, здорового життя з гідним рівнем добробуту. Правовою називають дер­жаву, яка відповідає перед людиною за свою діяльність згідно із законом. Своєю Конституцією Україна проголосила, що вона прагне стати такою державою.

У Конституції записано, які права і свободи людини гарантовані дер­жавою, які органи влади є в Україні, що саме вони повинні робити, як те­риторіально побудована наша держава, які обов'язки мають громадяни, та ін.

Конституцією України закріплюється право кожного громадянина дер­жави на життя, працю, власність, освіту, медичне обслуговування, свободу віросповідання, свободу слова, право обирати й бути обраним до органів влади та інші. З положень цього документа витікають усі інші закони дер­жави, і жоден з них не може суперечити Конституції України. Конституція України — основний та юридично найсильніший закон нашої держави.

3. Влада та її повноваження

Конституція України закріплює принцип розподілу влади на законо­давчу, виконавчу та судову.

Законодавча влада приймає закони. У Верховній Раді України пра­цюють депутати, обрані народом. Шляхом голосування вони приймають, змінюють чи скасовують закони, за якими живуть усі люди в Україні.

Виконавча влада забезпечує виконання цих законів; управління дер­жавою; підтримання порядку в державі; займається розвитком економіки. Найвищим (центральним) органом виконавчої влади в Україні є уряд — Ка­бінет Міністрів України.

У районах та областях управління здійснюють місцеві органи вико­навчої влади — обласні та районні державні адміністрації/Такі ж органи є і в містах.

Судова влада забезпечує правосуддя в державі, що здійснюється суда­ми. Суди розглядають будь-які спірні питання, що виникають між людьми, підприємствами, організаціями. Суди виносять вироки громадянам, вин­ним у скоєнні злочинів.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

► Запитання для повторення й обговорення

1. Що таке Конституція?

2. У чому полягає відмінність Конституції від інших законодавчих актів?

3. Коли прийнято чинну Конституцію України?

4. Дайте характеристику структури Конституції України.

5. Які загальні засади існування української держави закріплено в Конституції України?

6. Яка роль і повноваження влади в державі?

► Завдання

Дайте характеристику нашої держави згідно з Конституцією України.

V, Самостійна робота учнів

► Робота з документом

1. Прочитайте ст. 1 Конституції України. Дайте визначення понять: суверенітет, правова держава, демократія.

2. Знайдіть у розділі І Конституції України вказівки на Державні сим­воли України. Як ви вважаєте, навіщо вони потрібні?

3. Прочитайте розділ IV Конституції України. Які адміністративні одиниці в складі України ви можете назвати? На території якого району, області, населеного пункту розташована ваша домівка?

VI. Підсумки уроку

Оцінювання самостійної роботи учнів

Учитель узагальнює відповіді учнів, наводить визначення поняття «соціальна держава» і робить висновок, що характеристика України, яка надається в Конституції, визначає шлях розвитку нашої держави; указує, що положення Конституції підтверджують цю характеристику; наголошує на необхідності шанобливого ставлення до Державних символів України.

V!!. Домашнє завдання

1. Дайте визначення поняттям: конституція, законодавча влада, ви­конавча влада, судова влада.

2. Підготуйте повідомлення про Державний Герб України, Державний Прапор України, Державний Гімн України.