Урок з біології 6 класу на тему: "Мохи та їх різноманітність, значення в природі та житті людини"

                       БІОЛОГІЯ 6 КЛАС.

Тема уроку:  «Мохи та їх різноманітність , їх значення в природі та житті людини.»

Мета уроку : Вивчити будову, спосіб життя , розмноження мохів. Ознайомити учнів з різноманітністю мохів та їх значенням в природі та житті людини. Розвивати спостережливість , уміння робити висновки , працювати з роздатковим матеріалом, підручниками. Виховувати бережливе ставлення до рідної природи.

Тип уроку : урок засвоєння нових знань ( урок – подорож).

Обладнання уроку : гербарні зразки мохів , таблиці , лупи, лінійки , торф, комп'ютер.

                                         Хід уроку.

1. Актуалізація опорних знань .

 - Який відділ рослин ми почали вивчати на попередньому уроці ?

                                               (Мохоподібні, або бріофіти)

 - Що це за рослини?

                           (Багаторічні , досить дрібні , висота 2-5 см і лише окремі види – 50 см.)

 - Де вони поширені?

                        (У вологих місцях і у гірських районах , в сухих степах та пустелях . Є і водяні . Ростуть на грунті в лісах , на болотах , стовбурах дерев, на солом'яних дахах.)

 - Чим характерний життєвий цикл мохоподібних?

 - Як пристосувалися мохоподібні до життя на суші та в несприятливих умовах ?

            ( Багаторічний гаметофіт , тіло якого побудоване з гаплоїдних клітин дуже чутливих до нестачі вологи . Може висихати  до повітряно – сухого стану , та після дощу оживати навіть через15 років . Фотосинтез може здійснюватися навіть під снігом і в дуже темних печерах . Вологу вбирають із атмосфери , завдяки особливостям будови листків.)

 - Як називається наука, що займається вивченням мохів ?

                                   ( Бріологія)

2. Мотивація навчальної діяльності учнів :

Вчитель:

    Мохи дуже цікаві своєю будовою та життєдіяльністю . Що ж це за рослини такі ?  Щоб краще вивчити ці рослини , ми проведемо заочну подорож до лісу та луки .

    Отже, сідаймо в автобус , який повезе нас в наш , так званий Баранячий яр . Тут і ставок , і луки і вологий ліс – все поряд.

         ( Звучить легка музика)

А по дорозі ми пригадаємо :

1. Що таке спорофіт? Гаметофіт?
2. Що таке гамети та які вони є ?

3.Сприймання та усвідомлення матеріалу.

Перша наша зупинка  « Зелений луг». ( На моніторі комп'ютера фото зеленого лугу).

Як же тут гарно! А давайте пробіжимось по ній. Ось під ногами ми відчуваємо якісь «подушечки». Якого вони кольору ? Зеленого. Вони утворені численними , зближеними між собою рослинами моху – зозуленого льону , або політриху звичайного.

   ( Показую гербарний зразок та на моніторі комп'ютера з'являється малюнок зозуленого льону.)

Яка довжина рослини ? Виміряємо лінійкою . До 20 см , іноді до 30 см.

- Чи розгалужене її стебло ? ( Не розгалужене).

- Чим воно вкрите ? ( Дрібненькими листочками )

- Чи має ця рослина корінь ? ( Ні)

- А чим же вона кріпиться в грунті ? ( Ризоїдами)

   Отже , ця рослина складається з єдиного нерозгалуженогостебла , густо вкритими , спірально розміщеними листочками.У верхній частині . на яку потрапляє світло , стебло та листочки зелені , у нижній – жовто – бурі ( тому що в умовах недостатньої освітленості зелений хлорофіл руйнується). У нас бурі рослини . Під мікроскопом можна помітити , що в нижній частині стебла помітні волосинкоподібні відростки , які відходять в усі боки.

- Яку вони виконують роль ? Ризоїди у мохів виконують функції кореня ; утримання рослин у грунті та вбирання з нього розчинів поживних речовин . Але на відміну від коренів вони не мають тканини.

- Що ми бачимо на верхівці стебла ? Такі коробочки з кришечками .Це спорогон. Він складається з ніжки , коробочки і стопи , якою він прикріплений до тіла жіночого гаметофіту . Коробочка відкривається кришечкою , по краю якої є зубці . У суху погоду зубці відгинаються назавні і спори висипаються з коробочки , а в сиру – загинаються в середину , запобігаючи висипанню спор і потраплянню вологи до коробочки. До того часу , доки спори не достигли , коробочка вкрита ковпачком , який є залишком гаметофіту . Коробочка , що сидить  на довгій ніжці і прикрита зверху ковпачком , щось нагадує. Що саме ? Пташку , яка присіла на билинку. Саме через це , ймовірно, і називають у нас політрих – зозулиним льоном.  Отже, політрих звичайний має стебло і листки і належить до листостеблових мохів.

      Відправляємось на наступну зупинку . Наступна наша зупинка «Чарівний ліс» ( На моніторі комп'ютера картинка лісу). На дитячі голоси захоплення лісом виходить дідусь лісовичок.

 Дідусь лісовичок : Хто ж це тут галасує ? Обережно! Тут дуже багато вологи.  Можна потрапити в лісове болото . А чому ви завітали до лісу ?

Дівчинка 1: Ми, дідусю, мохи вивчаємо, їх різноманітність.

Дівчинка 2: Чи не могли б ви нам їх показати та розповісти про них ?

Лісовичок: Можу, звичайно можу. Я проведу вас до лісового болота . Але відшукаєте мохи самі . Хто найбільше спостережливий ?

Дівчинка 3: Дідусю, я ось що знайшла!

Дівчатка : І я і я!

Лісовичок: Це мох Шребера . Він належить до листостеблових. Поширений він у вологих лісах, болотах, луках. На  болотах та в тундрі мохи складають основу вологих угрупувань .

- Ось перед вами мох сфагнум. Яке у нього стебло? Розгалужене. Сфагнові мохи, або білі мохи , так само , як і політрих мають листкостеблову будову гаметофіту. Розгляньте малюнок на моніторі комп'ютера. Розвиток гаметофіту сфагнуму починається , як і у всіх мохоподібних., зі спорами. Спора проростаючи утворює пластинчастий проросток , на якому розвивається дорослий гаметофіт. На відміну від зозулиниго льону , він звичайно однодомний . Отже, у сфагнуму чоловічі і жіночі статеві органи знаходяться на одній і тій же рослині. Археогонії розміщуються на верхівках стебел , а антеридії – на бокових гілочках , так як стебло сфагнуму дуже розгалужене.  Ризоїди у сфагнуму є лише на початкових етапах його життя. У дорослих рослин ризоїди відсутні , вони їм не потрібні. Чому?

       Сфагнум вбирає воду спеціальними клітинами , які називаються водоносними. Ці клітини мертві , великі за розмірами , розміщуються вони в стеблі та листках . Листок складається з одного шару клітин. Водоносні клітини здатні накопичувати дуже багато води (  в 20 -30 разів більше маси самого моху), або повітря. Від цих клітин залежить колір сфагнуму. Ось чому заболочений грунт у нашому лісі . У відмерлої рослини водоносні клітини заповнені повітрям . У сухому стані сфагнові мохи мають білуватий колір , тому їх і називають білими мохами.

   Крім мертвих клітин в листку , сфагнуму є і живі клітини , дрібні , зелені , вузенькі , їх можна розглянути тільки за великого  збільшення мікроскопа . Розмножуються сфагнові мохи спорами і вегетативно (гілочками). Спори утворюються в спорангію , що знаходяться в коробочці спорогону , з'єднаною з гаметофітом. А чи однакові коробочки у політриха і сфагнуму ? Порівняйте їх.

-Ні. Правильно, коробочка сфагнуму побудована значно простіше , ніж у політриха і відкривається кришечкою.

Учениця. Дідусю, а яке значення мають мохи?

Лісовичок. Давайта подумаємо разом. ( До вчительки) Дочко, допоможи нам. Стомився я вже.

Вчитель. Гаразд, дідусю. Давайте візьмемо до уваги той факт , що мохи мають водоносні клітини , що вбирають вологу всією поверхнею . До чого це може призвести ? До заболочення місцевості . Мохи швидко вбирають і добре утримують воду , регулюючи водний баланс грунту. Вони також сприяють переведенню поверхневого стоку в підземний і тим самим запобігають ерозії грунту . Як біжить вода , розмивається грунт і зноситься верхній родючий шар землі в долини. А мохи , поверхневі води переводять в підземні. Оселяючись на камінні , піску , тощо , вони виступають у ролі рослин – піонерів. Мохи сприяють перетворенню відмерлих органічних решток на торф.

- Ось який торф. (Демонструє торф).Торф має надзвичайно важливе значення в практичній діяльності людини. Торф , що утворюється на низинних болотах, де переважають зелені мохи , багатий на золу.  Тому його використовують , як цінне добриво , для виготовлення торфоперегнійних горщиків.

   Сфагнові мохи ростуть переважно на верхових болотах . Вони виділяють речовини , кислоти , що згубно діють на бактерії , і тому затримують процеси життя відмерлих решток. З цих решток поступово утворюються великі запаси,  які й перетворюються на торф . Процес утворення торфу відбувається дуже повільно , за 10 років нагромаджується шар товщиною 1см. За оцінками спеціалістів , торфовища займають  не менше 1% земної поверхні .  Україна має великі площі боліт і великі запаси торфу.

   У нас в нашій області великі торфорозробки в Ірдині, за Черкасами . Багато добували торфу раніше в Золотоноші , в селі Гельмязов Золотоніського району , в селі Білоусівці Драбівського району . Завозили в села , сушили і використовували, як паливо. Щорічно в нашій країні видобувається близько 10 мільйонів тонн торфу. Його використовують … Знайдіть в параграфі підручника , де ж використовують торф.

 (Діти відповідають)

З торфу добувають… Знайдіть в підручнику , що ж добувають з торфу ?

(Відповіді учнів)

  Висушені сфагнові мохи використовувались під час першої та другої світових воєн , як перев'язочні матеріали , замість вати , адже вони мають бактерицидні властивості і дуже гігроскопічні , тобто здатні поглинати вологу.

    У недалекому минулому , а саме в 50 – 60 роки минулого століття , для збільшення посівних площ під сільськогосподарські культури на Україні та Поліссі були проведені значні роботи по осушуванню боліт . Осушення боліт проводилися і в нашому Золотоніському районі  і в сусідньому Чорнобаївському районі.

   Як велося осушування ? На найглибших місцях болота , проривали канали . Вода стікала туди із всього болота і воно ставало сухим. Але грунти по осушених болотах були малопродуктивними.

   З часом цей захід обернувся неабияким лихом для людей і природи. Осушування боліт позначилося на водному режимі малих річок , що брали з них початок. Річки почали міліти , пересихати і взагалі зникати . Зникла вода в колодязях . Треба було бурити свердловини , ставити водонапірні башні . З припиненням осушування боліт природні екосистеми повільно почали відновлюватися. Але для їх повного відновлення потрібно було дуже багато часу. Всім відомо , що зруйнувати будь – що легко, а відновити зруйноване набагато важче.

   Все ,  що ми говорили  про значення мохів , було позитивне. Але мохи мають і негативне значення . Відшукайте в тексті параграфу – яке ?

( Діти відповідають).

Вчитель . Отже, діти наша екскурсія доходить до кінця . Сідайте в автобус і повертаємось до рідної школи.  А поки їдемо додому давайте згадаємо вивчений матеріал.

4.Осмислення матеріалу.

- Назвіть відомі вам мохоподібні.

- Чому мохоподібні дуже чутливі до вологи ?

- Які пристосування до виживання в екосистемах мають мохи?

Добре. Ви молодці. Гарно засвоїли новий матеріал. А ось і наша школа. Давайте зайдемо до нашого класу та запишемо домашнє завдання . Вивчіть параграф     39  стор. 173 – 176.  Підготувати презентацію на тему «Застосування мохоподібних». А зараз підведемо підсумки уроку та виставимо оцінки за роботу на уроці.