Урок з біології 6 класу на тему: "Різноманітність та значення найпростіших тваринноподібних організмів"

Про матеріал
Нестандартний тип уроку (урок - сон), що розкриває різноманітність і значення в природі та житті людини найпростіших тваринноподібних організмів.
Перегляд файлу

                                   БІОЛОГІЯ 6 КЛАС.

   Тема уроку :  Різноманітність та значення найпростіших тваринноподібних організмів . Лабораторне дослідження «Спостереження інфузорій».

 Мета уроку :

- Сформувати знання про найпростіших твариноподібних організмів , розкрити їх значення в природі та житті людини.

- Розвивати вміння працювати з мікроскопом .

- Виховувати бережливе ставлення та любов до рідної природи. Формувати гігієнічні навички.

Обладнання уроку : Мікроскопи, таблиці .

Тип уроку :  урок вивчення нового матеріалу (урок - сон).

                                       Хід уроку.

  1. Актуалізація опорних знань.                                                                                       

- Чому найпростіні  організми називають одноклітинними ?

- Які представники одноклітинних організмів ви знаєте ?

- Яке їх середовище існування?

      2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

      Щоб знати , як людина  може  використовувати  найпростіші , або як з  ними вести боротьбу , нам потрібно вивчити їх різноманітність. Тому наша тема  сьогодні «Різноманітність твариноподібних організмів».

     3.Сприймання та усвідомлення матеріалу.

Вчитель : Отже, почнемо наш урок.

Учень: Тетяно Олександрівно!

Вчитель: Що ?

 Учень: Можна я розкажу сон, який сьогодні вночі мені приснився?

Вчитель: Сон?

Учень: Так.

Вчитель : Сни і сноведіння ми будемо вивчати у 8 класі , а зараз – найпростіші!

Учень: Ну можна ?

Вчитель: Який сон? Що там тобі приснилось ?

Учень : Та про найпростіших.

Вчитель: Про найпростіших? Ну добре, розказуй.

Учень: Вчора ввечері я вчив уроки і останню вчив біологію. Та так і заснув над книжкою . І сниться мені море, а може велика річка . А я сиджу на березі і ловлю рибу. Раптом з води почали виходити якісь істоти , наче дівчата , але не зовсім. У кожної щось таке на голові, а в деяких якісь картинки. Виходять , ніби танцюють , а потім розказують мені.  Ось дивіться !

     ( Звучить ніжна  музика . Із препараторської виходять Фораменіфера,   Радіолярія  та найпростіші грунту. Фораменіфера- дівчина , на голові якої корона у вигляді  черепашки , а на грудях фото фораменіфери)  виходить на середину класу і розповідає).

 

ФОРАМЕНІФЕРА : Ми фораменіфери типові представники морської фауни, ми входимо до складу бентосу. Чи знаєш ти , що бентос – це сукупність організмів , що існують у товщі дна та його поверхні у водоймах. Характерною нашою ознакою – є наявність захисної черепашки , яка має складну будову…

 

   ( Дівчина крутиться у танку з ритмічними помахами рук , розповівши виходить з класу).( Наперед виходить Радіолярія- дівчина з короною на голові у вигляді променів та малюнком радіолярії на грудях).

 

  РАДІОЛЯРІЯ:  Ми радіолярії входимо до складу планктону . Більшість із нас має внутрішньоклітинний мінеральний скелет складної будови. Він переважно з кремнезему. Наш скелет має вигляд радіально розташованих голок , які сполучаються в центрі клітини , вигляд дірчастих куль, вставлених одна в одну ; вигляд корон із довгими відростками. Цей скелет виконує захисну функцію і сприяє поширенню нас у товщі води. У нас , радіолярій, як і у фораменіфер , тоненькі псевдоподії , утворюють навколо клітин уловлювальну сітку для захоплення здобичі.

  Радіолярії протягом сотень мільйонів років беруть участь в утворенні осадових порід. З відкладів решток радіолярій в основному складається острів Барбадос у Карибському морі. З нас також утворилися родовища таких мінералів, як яшма та опали.

        ( Дає хлопчику мінерали , а сама  в танці виходить).

        ( Підходить представниця найпростіших грунтів).

 

ПРЕДСТАВНИЦЯ НАЙПРОСТІШИХ ГРУНТІВ : А ми – найпростіші грунтів. Тут і амеби , інфузорії і джгутикові. Ми живемо в капілярах грунту, заповнених водою. Живимось ми грунтовими бактеріями , водоростями, грибами , рештками живих організмів . Активні ми при наявності вологи . Засуху переносимо у вигляді цист. Ми в 5- 10 разів менші ніж наші родичі, що живуть у прісних водоймах , або морях. В 1 грамі грунту нас кілька сотень тисяч , а біомаса – 30 – 40 грам на метр квадратний . Біомаса – це сумарна маса особин певної групи , яка вимірюється в одиницях маси  у перерахунку на одиницю площі або об'єму  будь – якого середовища існування . Розкладаючи органічні речовини , ми беремо участь у процессах грунтоутворення , разом з іншими організмами. ( Кружляючи у танці , виходить).

     ( Виходить інша дівчина).

    ІНФУЗОРІЯ. А ми інфузорії – ентодініоморфи , поширені в одному із відділів шлунка жуйних парнокопитних тварин. Ми живимося бактеріями , які живуть разом з нами . Перетравлюючись вони   слугують для хазяїна джерелом поживних речовин.

    А ми паразити . Паразитичні  одноклітинні можуть потрапити в організм людини та багатьох видів тварин і викликати тяжкі захворювання. Але є форми найпростіших , які можуть співіснувати взаємовигідно . Це мутуалізм. У найпростіших мутуалістичні форми  трапляються серед джгутикових , що живуть у кишечнику комах , наприклад, тарганів, термітів. Вони допомагають їм перетравлювати клітковину, на яку багата їх їжа. Самі комахи не  виробляють ферменти, які сприяють перетравлюванню клітковини. Якщо комах штучно позбавити  джгутикових , то вони загинуть від голоду , навіть при достатній кількості їжі.

        ( Виходить. На її місце входить амеба дизентерійна ).

 АМЕБА. А ми – дизентерійні амеби знаходимося переважно у просвіті кишечника людини і живимося мікрофлорою. Це такі бактерії , що живуть у кишечнику і сприяють нормальній діяльності , не спричиняючи захворювань. Ми поїдаємо їх. Часто ми можемо проникати в стінки кишечника та руйнувати клітини слизової оболонки. Це приводить до виразки в кишках і кровавого проносу.  При цьому ми живимося еритроцитами  крові. Це такі червоні кров'яні тільця.  Потрапляємо ми до організму людини разом із сирою водою, коли вона випита прямо з річки , або з немитими овочами. Потрапляємо у вигляді цист , які виводяться з калом . Тож мийте овочі та фрукти перед вживанням , а також мийте руки перед вживанням їжі . Не пийте води з річок .

    ( Виходить . На її місце входить трипаносома ).

ТРИПАНОСОМА. Ми паразитичні джгутикові – трипаносоми . Ми паразитуємо у крові , лімфі та спинномозковій  рідині хребетних тварин. У людини ми можемо спричинити так звану сонну хворобу , поширену серед населення екваторіальної Африки. Зараження нами відбувається через муху це- це ( показує малюнок мухи це – це). Серед паразитичних джгутикових є ще й  лишманії та лямблії .

     ( Виходить. Заходять вдвох лейшманія та лямблія).

ЛЕЙШМАНІЯ. Ми – лейшманії , паразитуємо у клітинах людини, уражаючи шкіру , або внутрішні органи ( печінку, селезінку ). Нас переносять до людини  кровосисні двокрилі комахи – москіти.

ЛЯМБЛІЯ . Ми - лямблії  , паразитуємо у протоках печінки , тонкому кишечнику . Ми приводимо до порушення функції кишечника – його захворювання , а також до холециститу – це хвороба печінки.

     (Виходять. Заходять два споровики).

           СПОРОВИК 1. Ми – споровики , виключно паразитичні форми. Ми є         внутрішньоклітинними паразитами людини і тварини. Одними із небезпечних захворювань людини є малярія. Її збудник – малярійний плазмодій , який переноситься малярійним комаром від хворої людини до здорової . Відрізнити цей вид комара від звичайного можна за характерною позою комара , коли він сидить. ( Показує фото малярійного комара ). При укусі малярійного комара з його слиною у кров здорової людини проникають рухливі клітини малярійного плазмодія . Ці клітини спочатку потрапляють до клітин печінки людини , де відбувається перше нестатеве розмноження . Далі він уражає клітини крові – еритроцити. В еритроцитах малярійний плазмодій живиться , росте і знову розмножується нестатевим способом .

           СПОРОВИК 2. Але малярійний плазмодій може розмножуватися і статевим способом . Таким способом малярійний плазмодій розмножується в організмі самки малярійного комара . Уявіть собі самку малярійного комара , а в її організмі розмножується малярійний плазмодій статевим способом. Кров'ю людини живиться лише самка комара , якій білки крові необхідні для формування яєць . Самка – вампір . Самці малярійного комара живляться соками рослин . Самка ж передає здоровій людині малярійний плазмодій . Людина хворіє .

Малярія пребігає у людини дуже важко. У хворої людини через певні проміжки часу (24, 48 ,або 72 години) спостерігаються напади пропасниці , які виникають після руйнування уражених паразитом еритроцитів. Малярія супроводжується недокрів'ям , ураженням печінки і селезінки . Їх розміри під час хвороби збільшуються. Вони болять. Температура 39 – 40 градусів цельсія. Малярією дуже хворіли наші прабабусі і прадідусі.

Зараз це важке захворювання вдалося ліквідувати  на території Європи Північної Америки. Його ліквідації сприяло виявлення і лікування хворих на малярію , а також боротьба з переносником  - малярійним комаром. Вживалися заходи , спрямовані на знищення як дорослих комарів , так їх і личинок , які поширені у різних прісних водоймах . І малярія відступила.

( Виходять інфузорії ).

         ІНФУЗОРІЇ. Є паразитичні види і серед нас , інфузорій. Деякі з нас паразитують на шкірі і зябрах риб і можуть іноді , в разі масового ураження , привести до їх загибелі.

( Виходять).

        УЧЕНЬ : Мені так стало шкода  рибок , що вони гинуть . І я прокинувся . Нікого немає. І я зрозумів , що це був сон , біологічний сон.

        УЧИТЕЛЬ. Чудовий і повчальний у тебе, Саша, сон . І дійсно біологічний. З багатьма представниками одноклітинних ми познайомилися . А тепер давайте трішки узагальнемо цей матеріал . Давайте усно дамо відповілі на такі запитання :

  1. Яке середовище існування мають одноклітинні організми ?
  2. Фораменіфери входять до складу ….?.
  3. Радіолярії входять до складу ….?.
  4. Які скелети мають фораменіфери та радіолярії?
  5. Які представники найпростіших живуть у грунтах ?
  6. Яке вони мають значення в природі та житті людини?
  7. Які хвороби  спричиняють найпростіші ?
  8. Як уберегтися від цих хвороб ?

ВЧИТЕЛЬ.  Отже, сьогодні ми вивчили і прісноводні і морські одноклітинні  . Спільними для них є те , що вони знаходяться на клітинному рівні розвитку. Сьогодні нам Віталик приніс воду з річки. І ми розглянемо під мікроскоп , які ж одноклітинні організми живуть у нашій річці та виконаємо лабораторну роботу «Спостереження інфузорій». Достаньте свої зошити для лабораторних робіт та запишіть там сьогоднішнє число . (Учні працюють в зошитах для практичних та лабораторних робіт з друкованою основою ).

ВЧИТЕЛЬ. А зараз давайте згадаємо правила роботи  з мікроскопом та правила техніки безпеки під час проведення лабораторних робіт з біології.  ( Учні відповідають та розглядають під мікроскоп воду з річки , роблять необхідні записи в зошиті по інструкції до лабораторної роботи.)

ВЧИТЕЛЬ . Закінчуйте роботу з мікроскопом. Розглядаючи одноклітинних під мікроскоп ми повторили їх будову та процеси життєдіяльності. А тепер давайте ще узагальнимо наші знання, виконавши тести.

       (Учні виконують тести 5 хвилин, які вчитель приготував заздалегідь, потім вони обмінюються листочками і відбувається взаємоперевірка).

             ВЧИТЕЛЬ підводить пілсумки уроку та задає домашнє завдання.                     Вивчити відповідний параграф підручника та підготувати реферати по темі.

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
1 грудня 2021
Переглядів
637
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку