Урок №
Тема: Поняття про механізми регуляції. Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга
Мета:
освітня: сформулювати поняття про регуляторні системи організму людини; розглянути основні принципи нервової, ендокринної та імунної регуляції функцій організму; ознайомити із загальним планом будови нервової системи, рефлекторної дуги, будовою, функцією и типами нейронів, поняттям «синапс», пригадати еволюцію нервової системи;
розвивальна:формувати та розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з опорними схемами, формулювати висновки; сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук;
виховна:виховувати комунікативні навички, уміння спілкуватися; сприяти формуванню основних уявлень про наукове пізнання світу.
Очікувані результати: оперує термінами: механізми регуляції (нервова), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуга; називає: частини рефлекторної дуги; характеризує: будову нейрона; шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі.
Основні терміни та поняття:нервова регуляція, нейрон, рефлекс, рефлекторна дуга, синапс, нейромедіатори
Обладнання та матеріали: зашити, підручники, малюнок, картки з завданнями.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний етап
- Я трохи хвилююся. Хочу обговорити з вами дуже важливі питання, відповісти на які, здавалося б, легко, але насправді – складно. Дуже хочу, аби наш урок був вдалим. Заплющить очі, побажайте в думках своїм однокласникам, собі й мені успіхів.
Ми починаємо урок, а на уроці ми…
Уважні!
Розумні!
Організовані!
Кмітливі!
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1.Бесіда:
- Які органи належать до внутрішніх?
- Що таке фізіологічні системи?
- Які фізіологічні системи людини ви знаєте? Які їхні функції?
- Які є регуляторні системи організму?
- Чим відрізняються між собою гуморальна й нервова регуляція?
- Що таке функціональні системи? Наведіть приклади.
2.Тестові завдання (на встановлення однієї правильної відповіді.)
1. Укажіть орган, який не належить до видільної системи:
А стравохід
Б нирка
В сечовий міхур
Г сечовидільний канал
2. Укажіть орган, який не належить до кровоносної системи:
А артерія
Б вени
В серце
Г трахея
3. Укажіть орган, який не належить до дихальної системи:
А легені
Б носова порожнина
В бронхи
Г капіляри
4. Укажіть орган, який не належить до травної системи:
А печінка
Б гортань
В шлунок
Г підшлункова залоза
5. Укажіть орган, який не належить до нервової системи:
А головний мозок
Б спинний мозок
В жовтий кістковий мозок
Г нерви
6. Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є:
А мозок
Б нейрон
В нерви
Г нейроглія
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та завдань уроку.
1.Слово вчителя
Не можна не дивуватися тому, в яких різних умовах довкілля може жити людина: при температурі повітря від +50 до -70 °С (120° різниці!), витримувати тривале голодування або брати участь у конкурсі ненажер, жити в горах чи нижче від рівня моря. За допомогою певних засобів захисту людина може перебувати в космосі, під водою. Все це було б неможливим, якби в організмі не існували механізми, що забезпечують сталість його внутрішнього середовища.
Сталість внутрішнього середовища організму на будь-якому рівні називається гомеостазом. Системні механізми гомеостазу забезпечуються взаємодією найважливіших регуляторних систем: нервової, гуморальної та імунної. Принципи злагодженої роботи цих систем ми розглянемо сьогодні на уроці.
2.Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.
Вправа “Незакінчені речення” . Учням надається можливість визначити свої очікування від даного уроку:
– від вчителя я очікую…
– від учнів я очікую…
– від себе я очікую…
– мета, яку я прагну досягнути…
Декілька учнів озвучують свої очікування.
IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
Розповідь вчителя
Важливою умовою нормального функціонування організму людини є дотримання відносної сталості внутрішнього середовища, як-от: певної температури тіла, величини артеріального тиску, хімічного складу крові тощо. Як ви пригадуєте, це називають гомеостазом. Гомеостаз організму людини підтримується взаємодією трьох регуляторних систем: нервової, ендокринної та імунної. Вони забезпечують функціонування складного багатоклітинного організму як єдиної цілісної біологічної системи й зумовлюють його реакції на зміни умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Зокрема, за потреби посилюється або послаблюється діяльність органів та їхніх систем, узгоджується їхня дія, здійснюється їхнє тимчасове об’єднання для здійснення певної функції. Ви вже знаєте, що таке тимчасове об’єднання органів з різних фізіологічних систем називають функціональною системою.
2.Загальні принципи нервової регуляції (розповідь вчителя з елементами бесіди)
Розповідь вчителя
Ви вже знаєте, що нервова регуляція має рефлекторний характер. Вона забезпечує швидкі реакції на дію різноманітних подразників зовнішнього та внутрішнього середовища.
Механізм нервової регуляції полягає в тому, що спеціальні рецептори сприймають різні впливи (подразнення) зовнішнього і внутрішнього середовища. Нервові імпульси, які мають електричну природу, передаються від рецепторів до певних центрів центральної нервової системи. Від них нервові імпульси надходять до робочих органів, змінюючи певним чином їхню діяльність. Під впливом нервових імпульсів діяльність відповідних тканин та органів збуджується або гальмується. Таким чином, завдяки нервовій системі організм людини здатний швидко сприймати подразники довкілля, а також зміни у власному внутрішньому середовищі і так само швидко на них реагувати.
Запитання для учнів:
Розповідь вчителя
Сукупність нейронів, які беруть участь у здійсненні рефлексу, називають нервовим центром. Сукупність структур нервової системи, що беруть участь у здійсненні певного рефлексу, називають рефлекторною дугою.
Рефлекторні дуги більшості рефлексів проходять через центральну нервову систему. При цьому центри простіших рефлексів розташовані переважно у спинному мозку (наприклад, колінний, сечовиділення), складніших - у головному. Тому головний мозок контролює поведінку людини й забезпечує прояви вищої нервової діяльності, зокрема психічну.
Діяльність нервової системи здійснюється за допомогою рефлексів.
Рефлекс (від лат. refleocus- відбитий) - відповідна реакція організму на подразнення, що відбувається за участю нервової системи і під її контролем.
Рефлекси забезпечують регуляцію всіх фізіологічних функцій організму і пристосування діяльності окремих органів і систем до його потреб. Так, за допомогою рефлексів під час травлення регулюється виділення слини, шлункового і підшлункового соку; під час фізичної праці змінюється інтенсивність кровообігу і дихання, регулюється тонус м'язів. Рефлекторними процесами підтримується сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз). Видатний російський учений І.П. Павлов поділив усі рефлекси людини на безумовні (природжені) та умовні (набуті).
Будь-який рефлекс забезпечує так звана рефлекторна дуга. Це шлях, по якому сигнали від рецепторів передаються нейронами до центральної нервової системи і від неї до робочих органів.
До складу рефлекторної дуги зазвичай входять:
рецептори,
чутливі (доцентрові) нейрони;
вставні нейрони;
рухові (відцентрові) нейрони,
робочий орган.
Найпростіша (двонейронна) рефлекторна дуга складається з двох нейронів - чутливого й рухового.
Рецептори (від лат. рецептор - той, що сприймає) - це або спеціалізовані клітини (наприклад, світлочутливі), або кінцеві структури чутливих нервових клітин.
Функціонально нервову систему поділяють на соматичну та вегетативну. Соматична нервова система керує рухами скелетних м’язів, сприймає і проводить сигнали від органів чуття, забезпечуючи зв’язок організму із зовнішнім середовищем. Вегетативна нервова система регулює роботу внутрішніх органів (шлунка, печінки, нирок, серця, судин тощо), обмін речовин, стан нервової системи в цілому. її діяльність не перебуває під контролем свідомості людини, звідси й друга назва - автономна. До більшості органів підходять два вегетативні нерви - симпатичний і парасимпатичний. Сигнали, які надходять по кожному з них від центральної нервової системи, зумовлюють протилежну дію: один підсилює, інший - послаблює активність органа. Ви пам’ятаєте, наприклад, що нервові імпульси, які надходять по симпатичних нервах, посилюють роботу серця, підвищують кров’яний тиск, а по парасимпатичних - навпаки. Загалом симпатичні нерви активуються за умов фізичного чи психічного напруження, а парасимпатичні - у стані спокою.
Характерними рисами нервової регуляції є: швидкість дії;
• відносно нетривалий час дії;
• рефлекторний характер роботи;
• спрямованість дії: від певного нервового центру нервовий імпульс прямує до відповідного робочого органа.
3.Поняття синапсів (розповідь вчителя, робота з малюнками)
Розповідь вчителя
Синапс - структура, завдяки якій здійснюються контакти (проведення сигналів - нервових імпульсів) між двома нейронами або між нейроном і м’язовою клітиною. Синапс має передсиналтичну і післясинаптичну частини, мембрани яких зазвичай розділено синаптичною щілиною.
Передсинаптична частина - це кінцеві бляшки відгалужень аксона однієї нервової клітини, а післясинаптична - ділянки іншого нейрона або м’язової клітини, на які передається збудження.
У передсинаптичній частині синапсу містяться міхурці зі специфічною речовиною, що виконує роль посередника, - нейромедіатором.
Нейромедіатори — це біологічно активні речовини, за допомогою яких нервовий імпульс (який має електричну природу) передається з передсинаптичної клітини на післясинаптичну мембрану через синаптичну щілину.
До нейромедіаторів належать такі сполуки, як адреналін, норадреналін, гістамін, ацетилхолін та інші (про них ви дізнаєтеся згодом).
Коли нервові імпульси доходять до синапсу, пухирці з нейромедіатором руйнуються. Він потрапляє в синаптичну щілину, впливаючи на постсинаптичну мембрану клітини, яка приймає інформацію. Збудження через синаптичну щілину передається дуже швидко. Потім нейромедіатор руйнується специфічними ферментами.
Є синапси, які забезпечують прискорення передачі нервових імпульсів, а є гальмівні, що перешкоджають поширенню збудження по мережі нейронів, запобігаючи розладам у роботі нервової системи.
Високорозвинена нервова система людини забезпечує її діяльність не тільки як біологічної істоти, але і як члена суспільства, бо слугує основою формування мови та суто людських форм мислення, пам’яті, навчання, почуттів.
V. Узагальнення і закріплення знань
1.Тестова робота
1. Позначте групу тканин, яка є складовою верхнього шару шкіри:
а) епітеліальна; б) тканини внутрішнього середовища; в) м'язова; г) нервова.
2. Вкажіть групу тканин, до якої входять кров і лімфа:
а) епітеліальна; б) тканини внутрішнього середовища; в) м'язова; г) нервова.
3. Вкажіть групу тканин, до якої належать кісткова і хрящова тканини:
а) епітеліальна; б) тканини внутрішнього середовища; в) м'язова; г) нервова.
4. Знайдіть відповідність між назвами тканин і органами, до складу яких вони входять:
1 Хрящова тканина |
А череп |
2 Залозистий епітелій |
Б вушна раковина |
3 Непосмуговані м'язи |
В головний мозок |
4 Нервова тканина |
Г щитоподібна залоза |
|
Д артерії |
2.Вправа «Своя шпаргалка»
Учні мають створити власний опорний конспект щодо нової теми, який вони зможуть використати під час відповіді на наступних уроках.
3. Скласти порівняльну характеристику нервової та гуморальної регуляції.
Нервова регуляція |
Гуморальна регуляція |
Здійснюється за допомогою нервових імпульсів В основі регуляції лежить рефлекторний принцип Здійснюється швидко Регуляція має точну направленість Нерви залишаються в організмі без змін |
Здійснюється за допомогою гуморальних чинників — гормонів В основі регуляції лежать рідкі середовища — кров, лімфа, тканинна рідина Здійснюється повільно Регуляція не має точну направленість Гормони, які надійшли в кров, швидко розпадаються |
VI. Підбиття підсумків уроку
Гра «Мікрофон»
Учні по черзі відповідають на запитання: «Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася), що…».
Аналіз роботи учнів на уроці, виставлення оцінок.
VII. Надання та пояснення домашнього завдання
1.Опрацювати §53 та відповідати на запитання після параграфу.
2.Творче завдання: скласти кросворд за вивченою темою.
1