Небезпечні для людини представники гідроїдних. Медуза – хрестовикотруйна гідромедуза, що мешкає в прибережних водах північної частині Тихого океану. Діаметр «парасольки» 25-40 мм. Всередині прозорого тіла видно хрещатий малюнок, утворений пофарбованими внутрішніми органами. По краях парасольки розташовано близько 60 тонких щупалець, що несуть потовщення — скупчення жалких клітин. Ураження жалячими клітинами медузи-хрестовика не смертельне, але вкрай болюче.
Небезпечні для людини представники гідроїдних. Фізалія, або португальський корабликокеанічний вільноплаваючий колоніальний гідроїд, що складається з кількох видів поліпів. Поширені в усіх тропічних і субтропічних морях та у теплих водах відкритого океану. Португальський кораблик є потенційно небезпечною для людини істотою: відомо кілька смертельних випадків, зумовлених сильним ураженням його жалячими щупальцями; але звичайно навіть потужний щільний контакт із ним не призводить до наслідків, серйозніших за сильний біль. При цьому у відірваних від колонії і навіть висохлих щупальцях, викинутих на берег, лишаються активними і можуть завдавати ураження протягом кількох тижнів. Отрута розповсюджується по лімфатичній системі і може викликати сильний біль.
Ставромедузи. Група жалких тварин, у яких медузи сидячі і прикріплюються до субстрату стебловидним виростом на зовнішній поверхні купола. У Чорному морі зрідка трапляється представники цих медуз з роду Люцернарія, або морські ліхтарики. Як і всі кишковопорожнинні, люцернарії – хижаки, які живляться дрібними істотами.