Тема уроку: Захворювання органів сечовидільної системи та профілактика їх.
Мета уроку: вивчити захворювання органів сечовидільної системи та профілактика їх; вивчити симптоми захворювань; розвити навички, що будуть запобігати утворенню цих хвороб; сформувати навички здорового способу життя; виховати ціннісне ставлення для здоров'я; виховувати інтерес до предмету.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, зошит, таблиці, картки з завданнями.
Хід уроку:
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.
Опитування учнів.
1. Назвіть будову та функції сечовидільної системи.
2. Розказати про будову нирок.
3. Значення нефрону.
4. Здійснення сечовипускання і органи сечовидільної системи, що беруть участь в цьому процесі.
5. Нервова та гуморальна регуляція нирок.
В чому ж причина передчасного помирання населення? Хвороби є основною причиною того, що більшість населення Землі помирає не доживаючи середнього віку життя.
Науковці вияснили, що виникнення хвороб залежить від самої людини. «Життя наше коротке, тому що ми ним погано розпоряджаємось» - як ви розумієте вислів давньоримського філософа Сенека?
Сьогодні на уроці ми поговоримо про найпоширеніші хвороби сечовидільної системи та визначимо засоби їхньої профілактики, тому що близько 75 % хвороб дорослих «зароблені» ними у дитинстві чи у підлітковому віці й, щоб їх уникнути, треба досконало володіти знаннями про себе та повною мірою уявляти наслідки дії негативних чинників. Невипадково ще в епоху феодалізму Фредеріко Джурдані в книзі «Скарби харезмського шаху» писав: «Запам’ятай! Головним скарбом життя є не землі, які ти завоював, не багатства, які у тебе в скриньках, не жінки, які у тебе в гаремі. Головним скарбом життя є здоров’я і, щоб його зберегти потрібно багато знати
Центральним органом сечовидільної системи є нирки, тому ураження їх є найнебезпечнішим для організму. Ознаки порушення нирок: поява набряків, тупий, ниючий біль у попереку, зміна кількості та кольору сечі, головний біль, підвищення температури, загальна слабкість. Поява цих симптомів є підставою для звернення до лікаря. Визначальним у діагностуванні захворювань сечовидільної системи є загальний аналіз сечі. Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник можуть уражатися хвороботворними мікроорганізмами, які потрапляють у кров з різних осередків інфекції в організмі, наприклад під час ангіни. Якщо людина не дотримується правил особистої гігієни, хвороботворні мікроорганізми проникають через сечівнику сечовий міхурі звідти поширюються на всі органи сечовидільної системи, спричиняючи їх запалення. Отож хвороби сечовидільної системи можуть бути спричинені висхідною та низхідною інфекціями. Які ж бувають захворювання сечовидільної системи? До найнебезпечніших хвороб сечовидільної системи належить запалення нефронів – гломерулонефрит. Найчастіше розвивається після захворювань на ангіну, дифтерію або скарлатину. Наслідком цієї хвороби є утворення набряків. Пієлонефрит – запальний процес з переважним ураженням канальцевої системи нирки. Захворювання супроводжується болісним сечовипусканням, підвищенням температури тіла, сонливістю. Цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура, уретрит – запалення слизової оболонки сечівника. Ці захворювання спричиняють різні мікроорганізми, які потрапляють у сечівник та у сечовий міхур за недотримання правил особистої гігієни або за переохолодження. Запальні процеси в цих органах супроводжуються частими позивами на сечовипускання, болісними відчуттями під час нього, підвищення температури. Однією з поширених хвороб сечовидільної системи є сечокам’яна хвороба. Вона проявляється появою так званих кам’янців у нирках та сечовивідних шляхах. Ці камінці утворюються з компонентів сечі – солей сечової кислоти, кальцій ортофосфату тощо. Можуть спричиняти ниркову коліку. Може підвищуватися температура. Щоб уникнути цих захворювань потрібно своєчасно лікувати різні інфекційні захворювання, вести правильний спосіб життя.
Самостійна робота учнів з підручником і розроблення рекомендацій «Як знизити ризик захворювання».
Як знизити ризик захворювань органів виділення.
1. Дотримуватись правил особистої гігієни.
2. Вести здоровий спосіб життя, загартовувати організм.
3. Не вживати алкоголь, наркотики.
4. Лікарські засоби приймати лише за призначенням лікаря.
5. Раціонально і збалансовано харчуватись.
6. Своєчасно лікувати зуби, ангіну.
7. Уникати переохолодження організму і застуди.
8. Не перевтомлюватись, дотримуватись режиму праці, відпочинку і сну.
Робота з дидактичнами картками. В кожного в карті описані симпоми. Завдання полягає в тому, що ви повинні поставити правильний діагноз. (Додаток 1)
Отже, основними ознаками захворювань сечовидільної системи є: набряки, зміна кількості та кольору сечі, біль при сечовипусканні. Порушення функціонування сечовидільної системи пов’язані як з розладами сечоутворення, так і з виведенням сечі з організму. Смертельно небезпечним є запалення нефронів та їх руйнування. Порушення обміну речовин може спричинити утворення «камінців» у нирках і сечовивідних шляхах. Запальні процеси в органах видільної системи спричиняють хвороботворні мікроорганізми. Треба уникати потрапляння до організму алкоголю, наркотиків і токсичних речовин.
7. Домашнє завдання.
Параграф 25, завдання 1, 2 в зошиті.
8. Додатки.