Урок з біології на тему: "Ланцюги живлення і потік енергії. Взаємозв’язок компонентів екосистеми" (7 клас)

Дерев’янко Ю.О.,

учитель біології І категорії

КУ ССШ І-ІІІ ст. №7

м. Суми, Сумської області

Дата: ____________

Тема:

Ланцюги живлення і потік енергії.

Взаємозв’язок компонентів екосистеми

Мета:

Освітня:

розширити знання учнів про компоненти екосистеми та зв’язки між ними; сформувати знання про ланцюги живлення і потік енергії в екосистемах

Розвиваюча:

розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, встановлювати взаємозв’язки

Виховна:

формувати розуміння того, що людина – частина природи.

Цілі:

учні повинні знати:

• визначення понять «екологічна ніша», «ланцюг живлення», «трофічний рівень», «продуценти», «консументи», «редуценти», «трофічна сітка», «колообіг речовин та потік енергії»

учні повинні вміти:

• описувати передачу енергії в екосистемі;
• наводити приклади ланцюгів живлення, організмів різних трофічних рівнів (продуцентів, консументів, редуцентів), розпізнавати їх на малюнках;
• пояснювати різницю між організмами різних трофічних рівнів;
• працювати з додатковою літературою, підручником.

учні повинні розуміти:

• роль організмів у кругообігу речовин (на прикладі кисню, вуглекислого газу, води) у природі й повернення хімічних елементів у середовище.

Обладнання та матеріали:

проектор, екран, ноутбук

Тип уроку: урок     засвоєння    нових  знань

Міжпредметні зв’язки: географія

Базові поняття та терміни:

екологічна ніша, ланцюг живлення, трофічний рівень, продуценти, консументи, редуценти, трофічна сітка, колообіг речовин та потік енергії

План уроку

Хід уроку

І. Орієнтація, мотивація діяльності

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку

«Створення сприятливого клімату»

Слово вчителя:

 Я прийшла до вас на урок з гарним настроєм (малює на дошці радісний смайлик).  Намалюйте на полях смайлик, який відповідає вашому емоційному стану на даний момент.

ІІ. Цілепокладання

1. Актуалізація й корекція опорних знань

• «Розумний куб»

Запитання на гранях куба:

1. Чи однакова температура тіла в акули й кита, які проживають в одній і тій самій акваторії океану?

2. Чому в спекотні дні собака висовує язик і часто дихає?

3. Як вплине на кількість зайців зникнення в лісі лисиць і вовків?

4. Які пристосування мають тварини до нічного способу життя?

5. Які пристосування мають тварини – мешканці пустель до навколишнього середовища?

6. Які пристосування мають тварини до зміни температури навколишнього середовища?

• Перевірка індивідуального завдання: кросворд на тему «Чинники середовища»*.

2. Мотивація навчальної діяльності

«Біологічна задача»

Зачитування уривку вірша Надії Красоткіної «Бджілка»:

Вдень тепло стало, бджілка прилетіла,

Бо ж сонце світить, квіточки цвітуть.

На жовтий крокус бджілонька присіла,

А там нектар, то ж в ньому вся і суть.

Цвітуть квітки, а значить є що їсти,

І можна жити, бо весна прийшла…

 Обговорення поетичних рядків:

• Взаємодію між якими організмами описано у вірші? (бджолою та рослиною (крокусом))
• Чи можна вважати таку взаємодію взаємовигідною? Відповідь поясніть (учні пояснюють на основі знань з ботаніки про запилення рослин та зоології про живлення тварин)

 Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо харчові зв’язки живих організмів в екосистемах.

3. Повідомлення теми, мети, завдань  уроку

Слово вчителя:

Учні разом з учителем формулюють мету, завдання уроку.

«Мозковий штурм»

Учні висловлюють свої асоціації до поняття «ланцюг живлення».  Учитель записує їх на дошці не відкидаючи неправильні та не коментуючи. Після всі разом аналізують та узагальнюють. Учитель звертає увагу на значення живлення як процесу, що забезпечує надходження до організму енергії та будівельного матеріалу.

4. Визначення очікуваних результатів

 «Мікрофон»

?

– Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Цілереалізація

1. Сприйняття й первинне усвідомлення  навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення

Пояснення вчителя з елементами бесіди; повідомлення учнів

• Екологічна ніша

Бесіда, розповідь учителя, робота учнів з підручником

Слово вчителя:

 Екосистема включає популяції багатьох видів, які мешкаючи поряд, взаємодіють між собою. Живі організми мають забезпечувати свої базові біологічні потреби, отримуючи необхідне з навколишнього середовища. Кожен вид організмів має свої унікальні вимоги до середовища життя. Сукупність їх та територію мешкання називають екологічною нішею. Екологічна ніша  біологічного виду визначається насамперед різними формами взаємодій з іншими видами та неорганічним середовищем, а потім територіальним місцем (розташуванням у просторі). Види організмів з схожими біологічними потребами, як правило, жорстко конкурують. Це з часом призводить або до витіснення слабшого виду з екосистеми, або до зайняття цим видом іншої екологічної ніші. Наприклад, сірі пацюки витісняють чорних з спільних територій мешкання, бо вони є більш агресивними. Два види морських жолудів пристосувались до життя в одній екосистемі завдяки різному просторовому розташуванню (робота з мал. 312, с. 228 підручника). Багато вчених стверджують, що в екосистемі стільки екологічних ніш, скільки видів її населяє.

• Поняття про харчові зв’язки та ланцюги живлення

Бесіда, розповідь учителя, робота учнів з підручником

Слово вчителя:

Живі організми як відкриті біологічні системи не можуть існувати ізольовано. Для забезпечення всіх потреб вони мають взаємодіяти з середовищем життя (неорганічним середовищем, організмами свого та інших видів). Одним із найбільш чітко виражених взаємодій є харчові або трофічні зв’язки (по типу «їжа ─ споживач»).

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

?

Що таке ланцюг живлення? (аналіз малюнка 313, с. 228)

Обговорення відповідей учнів

Учні роблять висновок, що на малюнку зображені організми: рослина, заєць, вовк, жук-гнойовик. Причому розташовані в певному логічному порядку: кожен наступний живиться попереднім (заєць живиться травою, вовк зайцем, жук-гнойовик екскрементами вовка). Ланцюг живлення – це ряд організмів, об’єднаних харчовими зв’язками, де кожен наступний живиться попереднім.

• Групи організмів за живленням (структура екологічної системи)

«Робота в парах»

  Завдання для роботи:

  Опрацювати матеріал підручника §52 (с. 229), з’ясувати на які групи поділяються живі організми за особливостями живлення; скласти схему «Структура екосистеми».

• Місце живих організмів в ланцюгах живлення

Пояснення вчителя з елементами бесіди

• ланцюги живлення починаються з продуцентів, організмів, які мають автотрофний тип живлення (рослинами);
• продуцентами живляться рослиноїдні тварини (фітофаги) – це консументи І порядку.

?

Назвати рослиноїдних тварин – представників різних систематичних груп (молюски – ставковик; комахи ─ коник, колорадський жук, гусінь метеликів, хрущ, бджола; риби ─ товстолоб; рептилії ─ слонова черепаха, ігуани; птахи ─ снігур, шишкар; ссавці ─ миша, вівця, коза, корова).

• рослиноїдними тваринами живляться хижі (м’ясоїдні) тварини; дрібні м’ясоїдні чи комахоїдні можуть стати здобиччю більших хижих тварин – консументами ІІ та ІІІ порядків.

?

Навести приклади хижих (м’ясоїдних, комахоїдних) тварин – представників різних систематичних груп (молюски ─ рапана, каракатиця, восьминіг, кальмар; комахи ─ жук-сонечко, турун, богомол; павуки ─ павук-хрестовик, тарантул; риби ─ акули, щука, судак, окунь; амфібії ─ жаба ставкова, ропуха, саламандра; плазуни ─ змія, ящірка; птахи ─ сова, орел, сокіл, лунь, серпокрилець; ссавці ─ тхір, куниця, ласка, горностай, видра).

• крім рослиноїдних та хижих є ще група всеїдних тварин.

?

Наведіть приклади всеїдних тварин (річковий рак, сазан, ворона, ведмідь).

• всеїдні та невеликі за розмірами м’ясоїдні тварини можуть займати різне положення у ланцюгах живлення (тобто, можуть бути консументами І, ІІ та ІІІ порядків в різних ланцюгах).

Наприклад: рослина → лосось → ведмідь. Рослина → ведмідь.

«Проблемне питання»

?

  Ланцюги живлення, зазвичай, включають не більше 4-5 ланок. Чому?

  Аналіз мал. 314 на с. 229 підручника

(від однієї ланки ланцюга живлення до іншої переходить тільки 10% енергії, що накопичується у вигляді органічної речовини тіла тварини;  90% енергії витрачається на процеси життєдіяльності та теплоутворення; через втрату більшої частини енергії ланцюги живлення не можуть бути довгими).

• Типи ланцюгів живлення

  Аналіз малюнка на с. 232 підручника, пояснення вчителя, складання схеми:

Ланцюги живлення:

• Пасовищні (ланцюги виїдання) – ланцюг живлення, що починається рослинами:

трава → зелений коник → ящірка → яструб

• Детритні (ланцюги розщеплення) – ланцюг живлення, що починається мертвою органікою (детрит):

опале листя → дощовий черв’як → кріт → лисиця

  ?

  З яких організмів починаються ланцюги живлення в океані? Які організми можуть входити до цього ланцюга живлення?

(майже всі ланцюги живлення в океані починаються з фітопланктону:

фітопланктон → зоопланктон (рачки) → мідії → морська зірка)

!

Найдовшими є ланцюги живлення в океанах: вони можуть складатися з 6-7, а інколи навіть з 8 ланок.

• Трофічна сітка

  Аналіз мал. 315 на с. 232 підручника, пояснення вчителя, формулювання висновку (за реальних умов ланцюги живлення перехрещуються, утворюючи трофічні сітки або мережі)

• Роль організмів у колообігу речовин у природі

  Аналіз мал. 316 на с. 231 підручника, пояснення вчителя, формулювання висновку

!

Основною умовою існуванням екосистем є колообіг речовин і потік енергії – перенесення хімічних елементів, речовин та енергії в екосистемі, що здійснюється за участі живих організмів.

2. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих

«Творча лабораторія»

Завдання:

Скласти 3-4 ланцюги живлення. У два ланцюги включіть один і той же організм, щоби він займав різні трофічні рівні.

  ?

До яких наслідків може призвести випадіння однієї ланки ланцюга живлення? Поясніть на прикладі одного ланцюга.

«Фізкультхвилинка»

Проводить учень за бажанням

- Чи знаєте ви, який австралійський дощ?

Піднімається вітер (Потираємо руки)

Падають перші краплини дощу  (Клацаємо пальцями)

Почалася злива  (Плескаємо долонями по стегнах)

Злива перетворилася на бурю (Топаємо)

Ось буря стихає (Плескаємо долонями по грудині)

Стихає злива (Плескаємо долонями по стегнах)

Закінчується дощ, падають останні краплі (Клацаємо пальцями)

Шумить тільки вітер (Потираємо долонями)

Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору)

3. Повідомлення  домашнього завдання

• опрацювати § 52;
• відповісти на запитання до § 52 (1-4, с. 232);
• індивідуальне завдання рубрики «Слідство ведуть біологи» (виконати завдання із рубрики підручника «Для допитливих і кмітливих»            (с. 232)): Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обґрунтувати свою думку.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий

1. Підведення підсумків уроку
2. Рефлексія

Заповнення таблиці «ЗХВ»

Цінування, оцінювання

«Самооцінювання»

 Заповнення листа самоконтролю:

 Чи досяг я мети уроку?

  Так   Ні

 Я працював на уроці на ______%

 Заслуговую на оцінку ____.

 Чи потрібна допомога під час виконання домашнього завдання?

  Так   Ні

 Учитель заслуховує листи учнів, вносить за необхідності корективи, виставляє оцінки; звертається до учнів з проханням намалювати смайлик, який відповідає їхньому емоційному стану під кінець уроку, робить відповідні висновки.

Використані джерела:

1. Біологія: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л.І. Остапченко та ін. – К.: Генеза, 2015. – 256 с.
2. Мукоїда М.М. Конспект уроку біології для 7 класу по темі «Ланцюги живлення» / М.М. Мукоїда. URL: https://abetkaland.in.ua/konspekt-uroku-biologiyi-dlya-7-klasu-po-temi-lantsyugy-zhyvlennya/.
3. Шпарик М.М. Конспект уроку біології для 7 класу по темі «Ланцюги живлення і потік енергії» / М.М. Шпарик. URL: https://naurok.com.ua/library/lancugi-zivlenna-i-potik-energii-82616.html.