Урок з біології у 7 класі на тему: "Форми поведінки тварин: територіальна, соціальна”.

II семестр

Клас

Дата проведення

 

Урок 55

 Тема: Форми поведінки тварин: територіальна, соціальна.   Мета: розширити знання учнів про поведінку тварин; розглянути особливості територіальної поведінки; сформувати знання про принципи територіальної поведінки;  розширити знання учнів про поведінку тварин; установити особливості соціальної поведінки.                                                                                                  Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1.                Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

2.            Етап перевірки домашнього завдання.
3.        Актуалізація опорних знань.

“Так — ні”

Учитель зачитує твердження, а учні погоджуються або не погоджуються з ними.

1.               Інстинкти специфічні для кожного виду.
2.               Харчова поведінка притаманна всім тваринам і характеризується значною різноманітністю.
3.               Прикладом оборонної реакції є згортання їжака в клубок під час небезпеки
4.               Поведінку можна умовно поділити на природжену і набуту.
5.               Розчісування кігтями шерсті ссавцями є прикладом репродуктивної поведінки.
6.               Заготовлення бджолами меду є прикладом харчової поведінки.
7.               До захисної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки.
8.               У більшості видів тварин агресивні конфлікти відбуваються в осінній час, коли активні статеві залози.
9.               Репродуктивна поведінка — найскладніший і найважливіший тип поведінки тварин, пов’язаний з розмноженням.
10.          Полювання ссавців є способом добування нерухомих живих об’єктів.
11.          Батьківська поведінка об’єднує поведінкові акти, пов’язані з виведенням потомства.
12.          У птахів першою фазою батьківської поведінки вважається турбота про пташенят.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
так	так	так	так	ні	так	так	ні	так	ні	так	ні

“Поміркуй”

Визначити, до якої форми поведінки належать:

а) вистежування здобичі лисицею;

б) будівництво гнізда перепілкою;

в) вигодовування пташенят;

г) захист кішкою кошенят від собаки;

д) вилизування дитинчат вовчицею;

е) «купання» горобця в піску;

є) згортання їжака в клубок;

ж) тварини валяються в снігу;

з) обнюхування твариною навколишніх предметів;

и) викидання чорнильної фарби головоногими молюсками;

і) горіхівка ховає кедрові горішки в мох.

4.         Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Думка про те, що тварини захищають територію, яку вони використовують для виведення потомства, пошуку їжі або спаровування, була вперше висловлена маловідомим англійським орнітологом на ім’я Генрі Еліот Говард. Вивчивши безліч різних видів птахів, він помітив, що самці деяких видів, улаштувавшись в якомусь місці, виганяли із цих ділянок інших самців цього виду, коли вони туди забрідали. Він також зауважив, що на ці ділянки самці залучали самок цього виду і що там відбувалося спаровування і гніздування. Із часу цього відкриття явище територіальності було відзначене в багатьох видів. Пара, яка закріпила за собою територію (Говард увів цей термін до словника поведінки тварин у 20-ті роки минулого століття), має більше шансів знайти собі достатню кількість їжі та може спокійно робити все необхідне для виведення потомства.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, чи всім тваринам властива територіальна поведінка?

(Обговорення відповідей учнів.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

5.             Вивчення нового матеріалу.

Територіальна поведінка тварин

Розповідь учителя

 Територіальна поведінка тварин — сукупність різних форм активності тварин, спрямованих на завоювання та використання певного життєвого простору.

Запитання до учнів:

— Що буде для тварини життєвим простором?

Очікувана відповідь учнів:

 Життєвий простір для тварини — це територія, на якій міститься її гніздо (нора), ділянка для спарювання або багаті джерела їжі для неї та її нащадків.

Розповідь учителя

 Територіальна поведінка вперше з’являється в кільчастих червів і нижчих молюсків, у яких усі процеси життєдіяльності пов’язані з ділянкою, де вони мешкають. Проте така поведінка ще не може вважатися повноцінною територіальною, тому що тварина ніяк не мітить територію.

Технологія “Мікрофон”

— Як тварини можуть мітити свою територію?

Очікувана відповідь учнів:

 Територія може мітитися нанесенням пахучих речовин на предмети по периферії ділянки, звуковими і візуальними сигналами, а за візуальні сигнали можуть слугувати витоптані ділянки трави, обгризена кора дерев.

Проектування зображення на екран

 

 

Слово вчителя

 Майже всі ссавці живуть на індивідуальних територіях. Вони по-різному мітять межі своєї ділянки й запекло захищають її, нерідко вступаючи у смертельну сутичку з «порушниками кордонів».

Повідомлення учнів

Як ссавці мітять територію

 Для позначення індивідуальної території ссавці використовують запахи, які вони залишають на поверхні ґрунту або на рослинах, а також видаючи певні звуки. На тілі тварини є спеціальні залози, що виробляють феромони, які потрапляють у повітря і перебувають у ньому якийсь час. Цей запах уловлюють представники того ж виду й аналізують його, отримуючи чітку інформацію про того, хто є власником цієї ділянки і коли господар востаннє був на цьому місці. Для того, щоб запах тримався довше, багато ссавців залишають на межі території своєрідний «коктейль» із запахів — вони змішують сечу, калові маси і феромони. Найчастіше хижаки і гризуни, що володіють індивідуальною територією, мітять її межі каловими масами і сечею. Багато видів куниць позначають свої ділянки секретом особливої залози, яка знаходиться в ділянці анального отвору. Деякі територіальні особини під час сечовиділення встають на передні кінцівки, завдяки цьому сеча обприскує велику територію. Одних тільки запахових міток замало для того, щоб захистити територію від вторгнення іншого представника виду. У деяких випадках запахові мітки використовуються тільки для того, щоб особини, які живуть на одній ділянці, якомога рідше зустрічалися одне з одним (наприклад, борсуки).

Завдання для учнів:

— Спрогнозуйте розвиток подій, які можуть відбутися при зустрічі господаря території з незваним гостем.

Очікувана відповідь учнів:

 Якщо тварини все ж таки зустрічаються, то, перш ніж між ними відбудеться сутичка, господар території видає попереджувальне гарчання, потім стає в певні пози і лише в тому випадку, якщо незваний гість після всіх цих демонстрацій не залишить територію, господар переходить у наступ. При цьому тварини завдають одна одній серйозних травм, нерідко в результаті сутички один із супротивників гине.

Проектування зображення на екран

Розповідь учителя

— Території різних видів тварин можуть частково чи повністю збігатися, але тварини одного виду зазвичай мають власну територію.

Запитання для обговорення:

— Як ви вважаєте, від чого залежить величина ділянки (території), яку займає певний вид?

Очікувана відповідь учнів:

 Величина ділянок у багатьох випадках залежить саме від того, скільки корму на ній знаходиться.

Розповідь учителя

 Дрібні тварини (миші, ящірки, маленькі рибки) мають територію близько одного-кількох квадратних метрів, а леву чи тигру потрібна територія до 20 км² і навіть більше. Хижаки взагалі мають більшу територію, ніж їхні рослиноїдні жертви. Так, на лисячій території мусить бути багато територій мишей, на території лева — багато територій антилоп і зебр. Загальна площа залежить від двох факторів: від потреб у їжі її хазяїна і від продуктивності ґрунту.

 Територія тварини нерідко поділяється на різні ділянки, з якими пов’язані певні види діяльності, тобто існує внутрішній поділ території. Для багатьох видів тварин територія зазвичай включає: домівку першого порядку (місце найбільшої безпеки), домівки другого і третього порядків, перешкоди, туалет, комфортне місце (наприклад, дерево, яке використовується для чухання), місце купання, місце харчування (їдальня), комора, місце водопою тощо. На території існують основні й другорядні стежки.

Формулювання висновку

Закріплення території досягається різними способами:

1) охороною меж своєї території і прямою агресією по відношенню до чужинця;

2) особливою ритуальною поведінкою, що демонструє погрозу;

3) системою спеціальних сигналів і міток, що свідчать про зайнятість території.

Соціальна поведінка тварин

Розповідь учителя

 Соціальна поведінка тварин — це спільна діяльність особин, яка формує життя групи. Соціальна поведінка охоплює всі типи взаємодій тварин в угрупуванні, діапазон яких широкий. Одні тварини ведуть виключно одиночний спосіб життя, інші утворюють різноманітні за чисельністю (до багатьох особин) і рівнем складності угруповання. Багато видів протягом року переходять від одиночного до суспільного способу життя. Такі переходи притаманні багатьом видам птахів, деяким гризунам і хижим ссавцям (вовки).

Запитання до учнів:

— З якою метою тварини об’єднуються в групи?

— Які тварини об’єднуються в групи: одного чи різних видів?

— Більшість тварин з метою виживання об’єднуються в групи з особинами свого виду.

— Чи існують у природі повністю ізольовані тварини?

Очікувана відповідь учнів:

 Повністю ізольоване існування організмів у природі не трапляється, оскільки було б неможливим здійснення їхньої основної життєвої функції — розмноження.

Розповідь учителя

 У видів з ізольованим способом життя часто утворюються тимчасові угруповання особин у місцях зимівлі (сонечка, жужелиці) або в період, який передує розмноженню.

“Мозковий штурм”

— Які біологічні переваги групового способу життя?

Очікувана відповідь учнів:

 Біологічні переваги групового способу життя: полегшується пошук корму, забезпечується захист від ворогів, у риб та птахів менше енергії витрачається на переміщення у просторі, оскільки основну роботу — подолання опору води чи повітря — виконують більш сильні тварини, що рухаються попереду.

Розповідь учителя

 Велике значення має груповий спосіб життя в захисті від хижаків. Скупчення великої кількості особин істотно підвищує вірогідність раннього виявлення небезпеки. Властива груповим тваринам система взаємного сповіщення також є захисним механізмом. У різних тварин існують реакції переляку, які часто супроводжуються виділенням «речовин страху» (риби, хатні миші, амфібії). Реагування на речовини, що виділяють поранені або вбиті тварини,— це реакція пристосування на популяційному рівні, коли корисний для популяції ефект досягається ціною загибелі однієї чи кількох особин.

Це цікаво

• За померлою мурашкою її родичі продовжують піклуватися як за хворою. Тільки через 2–3 дні, коли померла мурашка починає виділяти специфічні феромони, її виносять на «цвинтар». Якщо на живу мурашку нанести «феромон смерті», то її також, незважаючи на відчайдушний опір, викинуть за межі мурашника. Жива мурашка поповзе назад, але її знову викинуть, і так буде тривати до тих пір, поки дощ не змиє з нещасної залишки речовини.

Розповідь учителя

 Поодинокі особини часто не в змозі захиститися від хижака, від якого стадо (зграя) обороняється успішно.

Запитання до учнів:

— Наведіть приклади, як група тварин захищається від хижаків.

(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

 Взаємовідносини суспільних тварин досягають високого рівня складності й характеризуються своїми нормами співжиття, високорозвиненими інстинктивними реакціями на форми поведінки та системами сигналізації для передачі інформації (їх умовно називають «мовою» тварин).

 Існує багато класифікацій різних типів об’єднання тварин, а також особливостей поведінки тварин усередині цих груп.

Розповідь учителя

 Багато видів тварин, як уже зазначалося, нормально розвиваються тільки тоді, коли об’єднуються в досить великі групи. Наприклад, баклани можуть існувати в групі, яка налічує не менше 10 000 особин і де на 1 м² припадає не менше 3 гнізд. В овець поза стадом частішають пульс і дихання. При вигляді стада, що наближається, ці процеси нормалізуються.

6.         Закріплення вивченого матеріалу.

Робота в парах.

Використовуючи матеріали опорних конспектів, один учень відтворює половину інформації, а другий закінчує речення.

Наприклад:

1. Чим більше їжі, …

…тим менша територія, що її займають тварини.

2. За розмірами тварин, яка з них — самка чи самець — є більшою, можна визначити, …

…кому належить дана територія.

3. Території різних видів тварин можуть частково чи повністю збігатися, але тварини одного виду…

…зазвичай мають власну територію.

Інтерактивна гра “Швидка допомога”

 Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими

“Цікаві запитання”

— Чи відомий вам вислів «як павуки в банці»? Проаналізуйте його з точки зору даних щодо територіальної поведінки павуків.

— Чи правильно стверджувати, що тварини б’ються до останнього, захищаючи свою територію?

7.     Підбиття підсумків уроку.
8. Домашнє завдання.