Урок з хімії на тему:" Кислотні опади"

 

Тема. Кислотні опади, їх вплив на живу та неживу природу.

 

Мета:

формування ключових компетентностей:

• основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• соціальна та громадянська компетентності;
• екологічна грамотність і здорове життя;
• спілкування державною мовою;

формування предметних компетентностей:

• формувати поняття про  кислотні опади, їх виникнення, хімізм процесу утворення, роль в житті людини і вплив на оточуюче середовище;
• формувати знання про склад  та властивості неметалічних оксидів, що знаходяться у атмосфері;
• формувати поняття про кислотність розчинів атмосферних опадів;
• формувати вміння складати формули сполук та рівняння реакцій;
• розвивати хімічну мову, екологічне мислення;
• виховувати інтерес до вивчення хімії.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп'ютер, роздавальний матеріал. 

Тип уроку: ВНМ(Д) – вивчення нового матеріалу( додатковий об’єм).

Форми роботи: евристична бесіда, прийом «Мікрофон»,  прийом «Хімічний крос»,  демонстрація відео та ілюстрацій.

Хід заняття

I. Організація класу.

Вчитель:

 - Сьогодні, наше з вами заняття хотілося б почати з таких слів:

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать – можна повторять,

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що палають, а не горять! (В. Симоненко)

Прийом «Мікрофон»

 - Як ви думаєте, чому наше сьогодні з вами заняття ми розпочинаємо саме з цих слів?

  Здобувачі освіти по черзі починають висловлювати свої думки.

Вчитель:

 - Зверніть вашу увагу, ваші думки різні, але по-своєму правильні. Ми з вами спілкуємось, аналізуємо і  ділимося своїми почуттями  та думками. І це дуже добре, так як, таким чином, ми розвиваємося і вдосконалюємося. І це і є саме життя, яке стає яскравим тоді, коли ми не просто «палаємо», а «горимо» полум'ям бажань до пізнання себе та всього, що нас оточує. Тому я вам бажаю, щоб ваше полум'я бажань до знань ніколи не згасало, а ставало все  більш яскравішим і яскравішим.

 - А щоб нам з вами налаштуватися на активну та плідну роботу, давайте з вами виконаємо такі вправи.

Вчитель разом із здобувачами освіти виконують вправи для актуалізація півкуль головного мозку, які дають можливість активувати обидві півкулі головного мозку незалежно від того яка є ведучою. Це забезпечує краще засвоєння отриманого матеріалу.

Здобувачі освіти на аркуші паперу одночасно малюють фігури обома руками:

• круги в одному напрямку;
• круги в різні напрямки.

А потім однією рукою круг, іншою лінію і навпаки.

II. Оголошення теми і мети заняття.

Вчитель:

 - Темою нашого з вами заняття є: « Кислотні дощі, їх вплив на живу та неживу природу». І наше з вами завдання – зрозуміти, що таке кислотні дощі, чому вони виникають та як утворюються і їхній вплив на живу та неживу природу.

III. Актуалізація опорних знань.

Вчитель:

А перед тим як перейти до вивчення нашої теми, давайте виконаємо з вами завдання на повторення матеріалу, який ми вже з вами вивчили.

Прийом «Хімічний крос»

Вчитель диктує, учні записують тільки відповіді.

1. Всі речовини поділяються на …

2. Прості речовини – це…

3. Прості речовини поділяються на…

4. До неметалів належать…

5. Складні речовини – це…

6. Складні речовини поділяються на…

7. Оксиди – це…

8. Оксиди поділяються на…

9. Кислотні оксиди – це…

10. Кислоти – це…

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Мікрофон»

Вчитель:

 - Скажіть, а чи доводилося вам спостерігати, як після довгоочікуваного літнього дощу рослини, замість того, щоб рости й плодоносити, жовкнуть, в'януть і навіть гинуть? Як ви гадаєте, чому так відбувається?

Здобувачі освіти по черзі починають висловлювати свої думки.

Вчитель:

 - З великою ймовірністю можна стверджувати, що дощ був незвичайний, а кислотний, саме він і завдав шкоди рослинам. Кислотні дощі пошкоджують листки, руйнують їхні захисні воскові покриви, через що ті стають легкопроникними для комах, шкідливих грибів і мікроорганізмів. Змінюється обмін речовин у клітинах рослин, що сповільнює їх ріст і розвиток, знижуються врожаї. І це ми з вами розглянули тільки один із наслідків впливу кислотних дощів на живу і неживу природу. А існують і інші наслідки. Під дією кислотних опадів істотно прискорюється корозія металів, порушується цілісність лакофарбових покриттів і скла, руйнуються будівлі й пам'ятники архітектури. Окрім рослин, кислотні дощі завдають шкоди тваринам, водоймам і водоростям, збільшують кислотність ґрунтів, погіршуючи їх родючість. Внаслідок контактування з кислотними дощами у людей підвищується ризик захворювання на астму, алергію, онкологічні захворювання.

- Тому тема нашого з вами сьогодні заняття: « Кислотні дощі, їх вплив на живу та неживу природу» є однією з найважливіших та найактуальніших проблем усього людства.

V. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель:

 - Давайте з вами запишемо визначення поняття, що ж таке кислотні опади.

Кислотні опади — це всі види опадів (дощ, сніг, град, туман), кислотність яких нижча за 5,5.

 - Давайте згадаємо, а що ж таке кислотність і як вона визначається?

Перш за все, давайте згадаємо, що представляють собою кислоти з точки зору електролітичної дисоціації. Кислота – це електроліт, під час дисоціації якого у водних розчинах утворюються катіони лише одного типу – гідратовані йони гідрогену. За звичайних умов ця концентрація гідроген- іонів мала, і цими цифрами користуватися незручно, тому вводять поняття водневого показника, або рН. Як вам відомо, для визначення точного значення рН використовують рН-метри, а також спеціальні електронні прилади. Доступним для нас є спосіб визначення значення рН за допомогою універсального індикаторного папірця.

Вчитель роздає карточки зі шкалою значень рН здобувачам освіти і одночасно розповідає інформацію( Додаток 1).

 -  Порівнюючи його колір у досліджуваному середовищі зі шкалою, з'ясовують, кислотним, лужним чи нейтральним воно є. Кислотність атмосферних опадів має різні значення, її вважають нормальною, якщо рН 5,6 (через розчинний у воді вуглекислий газ). Таким чином, кислотні опади – це будь-які опади (дощі,тумани, сніг), кислотність яких вище нормальної.  Хімічний аналіз кислотних  опадів показує наявність у них сульфітної, сульфатної, нітритної, нітратної кислот. Поява цих речовин в опадах — наслідок забруднення атмосфери оксидами Сульфуру та Нітрогену.

Вчитель:

 - А тепер давайте з вами згадаємо, що таке атмосфера – це газова оболонка Землі. Вона складається з декількох шарів: тропосфери, стратосфери, мезосфери та термосфери.

Вчитель роздає картки і здобувачі освіти працюють із картками, потім  йде обговорення(Додаток 2).

Прийом "Мікрофон"

Вчитель:

 - А тепер я хочу у вас запитати, як ви гадаєте скільки часу людина може витримати без повітря?

Здобувачі освіти по черзі починають висловлювати свої думки.

  - Давайте разом із вами це перевіримо, провівши такий експеримент. Вдихаємо і затримуємо повітря на 30 хвилин. Як ви себе почуваєте після такого експерименту. Так, не дуже добре, бо без повітря ми не можемо дихати і жити. А з чого ж складається повітря? Повітря — це суміш азоту, кисню, вуглекислого газу (CO₂) та деяких інертних газів.Воно також містить різну кількість водяного пару. Також повітря може містити у своєму складі і численні домішки. Але ми всі з вами розуміємо, що дуже важливо, щоб повітря, яке  ми вдихаємо було чистим. І в той же час хочеться звернути вашу увагу на те, що під впливом багатьох чинників на сьогодні наше повітря зазнає інтенсивного забруднення.

Вчитель показує демонстрацію фільму «Наше повітря» за  посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=VREZAKrDWxM

  Вчитель:

 - Подивившись цей фільм, давайте виділимо основні фактори забруднення повітря.

Вчитель проектує на екран ілюстрацію. (Додаток 3). Йде обговорення.

Вчитель:

- А як же забруднення атмосфери пов'язане з виникненням кислотних опадів?  Кислотний опади утворюються в атмосфері в результаті реакції між водяною парою й такими забруднюючими речовинами, як сульфур(IV) оксид SO₂, сульфур(VI) оксид SO₃, нітроген(IV) оксид NO₂, що потрапляють у повітря під час природного та антропогенного забруднення атмосфери. Це кислотні оксиди, тому продуктами реакцій з водою є сульфатна, сульфітна, нітратна, нітритна кислоти.

Хімізм розглянутих процесів передають такі рівняння реакцій:

 

 Н₂О + SO₂ = H₂SO₃    (сульфітна кислота)

 

2H₂SO₃+ O₂ = 2H₂SO4     ( сульфатна кислота)

 

У  результаті фотохімічного окиснення сульфур(ІV) оксид зазнає перетворення за схемою SO₂ → SO₃:

 

2SO₂+ О₂ = 2SO₃         

 Н₂О + SO₃= H₂SO_{4          (}сульфатна кислота)

 

 Несолетворний нітроген(ІІ) оксид у повітрі легко окиснюється до нітроген(IV) оксиду, який є кислотним оксидом двох кислот:

 

2NO2 + H2O=HNO2 +НNO3     (нітритна та нітратна кислоти)

 

Утворені кислоти в аерозольному вигляді перебувають у хмарах, а разом з опадами потрапляють на землю.  Аерозолі сульфітної й сульфатної кислот складають близько 2/3 кислотних опадів, 1/3 — це аерозолі нітритної й нітратної кислот.

 Вчитель проектує на екран ілюстрацію (Додаток 4), або інтерактивну ілюстрацію утворення кислотних опадів із компакт-диску " Зелений пакет". Йде обговорення.

Вчитель:

- Давайте ж з вами тепер розглянемо, як же впливають кислотні опади на живу і неживу природу.

Шкідлива дія на фактори навколишнього середовища:

– врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3–8% внаслідок ушкодження листя кислотами;

– кислі опади спричиняють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни та флори;

– деградують і гинуть ліси;

– отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба  і численні види комах;

– зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться;

– зникнення лісів у гірських районах  зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів;

– різко прискорюється руйнування пам’ятників архітектури, житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком;

– вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричиняє захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Вчитель проектує на екран інтерактивну ілюстрацію з компакт-диску «Зелений пакет». Йде обговорення.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Виконання тестів за  посиланням

Приєднатися для виконання тесту на сайті «На Урок» (join.naurok.ua)

  VII. Підбиття підсумків уроку.

Рефлексія:

Сьогодні  я дізнався(лася)…

Сьогодні мені сподобалося…

Сьогодні мені не сподобалося…

Сьогодні я зрозумів(ла)…

Мій настрій…

 VIII. Домашнє завдання.

Підготувати вдома доповідь на тему: « Що може зробити суспільство для зменшення кислотних опадів?"

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Атмосфера
	Атмосфера складається з чотирьох шарів повітря, що покривають Землю. Нижній шар атмосфери називається тропосфера. Хоча висота цього шару лише 8-11 км над поверхнею Землі, тропосфера містить 95% усіх атмосферних газів.
	Саме тут змішуються забруднювальні речовини та вступають у реакцію з елементами атмосфери. Тропосфера відіграє надзвичайно важливу роль у підтримці життя на Землі. Наступний шар назиавється стратосфера. Його верхня межа знаходиться на висоті 30-50 км. Над поверхнею Землі. 2/3 верхньої частини стратосфери складаються з озону, який є надзвичайно важливим для фільтрації ультрафіолетового випромінювання. Без цього шару життя на Землі не могло б існувати. Деякі забруднювальні гази піднімаються із тропосфери у стратосферу та руйнують озоновий шар.
	Два верхні шари називаються мезосфера та термосфера. Хоча природні атмосферні процеси є саморегулюючими, речовини та хімічні сполуки, що утворюються в результаті людської діяльності, можуть спричинти зворотні процесив атмосфері та призвести до істотної зміни клімату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4