Урок з хімії у 7 класі на тему: "Світ хімічних елементів"

План-конспект уроку з хімії в 7 класі       Дата:

Вчитель: Філіпчук Т.А.

Тема: Світ хімічних елементів.

Мета навчальна: узагальнити, система­тизувати та розширити знання учнів про хімічні елементи.

Мета розвиваюча: роз­вивати спостережливість, увагу й логічне мислення; сприяти розвитку самостійності, творчої активності.

Мета виховна: виховувати пізнавальний інтерес до хімії, відповідальність та наполегливості у досягненні поставленої мети.

Тип уроку: семінар.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вправа «Смайлик»

Перш, ніж розпочати наш сьогоднішній урок, давайте подумаємо від чого залежить наш настрій? Ми можемо його самі собі створити. Створіть смайлик, що відображав би настрій, який ви хотіли б, щоб був у вашого товариша на сьогоднішньому уроці й подаруйте один одному.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. Ми з вами вже півроку вивчаємо хімію і всі, мабуть, вже зрозуміли що це дуже потрібна наука. По телевізору ми кожен день бачимо ми кожен день бачимо реклами тих чи інших миючих засобів, техніки, продуктів харчування. Чим же хімія нам допомагає? Давайте зробимо невеличку рекламу хімії.

Реклама хімії

Вчитель. Важко навіть уявити, к без хімії прожити!

Учень 1. Чистить, миє і годує,

Живить, травить і лікує.

Тіло наше прикриває,

На городі помагає:

Учень 2. Щоб родили помідори,

Ми під них підсиплем добрив.

Якщо природа збій дала,

Скоригується краса:

Учень 3.Там підмажем, підфарбуєм.

Що не треба — затушуєм.

Є косметика у нас.

Станеш ти красуня враз!

Учень 4. Посуд, меблі і тканини —

Це хімічні речовини.

І повітря, і вода,

Взагалі природа вся!

Учень 5. Хімію вивчай охоче —

І в халепу ти не вскочиш.

Будеш знать про неї все —

Вона користь принесе!

Вчитель. Молодці! А без чого не можна уявити хімію? Звичайно, без хімічних елементів. Ми з вами вивчали деякі хімічні елементи декілька місяців тому але як говорить епіграф сьогоднішнього уроку - слова П.Лапласа. Те, що ми знаємо, - обмежене, а те, що ми не знаємо, - безкінечне. Отож, вирушаймо у Світ хімічних елементів

 

ІІІ. Виклад нового матеріалу.

Те, що ми знаємо, - обмежене,

 а те, що ми не знаємо, - безкінечне.

П. Лаплас.

1. Історія створення символів та хронологія відкриття хімічних елементів

Вчитель. З давніх-давен ученим було відомо про існування сірки й таких семи металів, як золото, срібло, мідь, залізо, олово, сви­нець та ртуть. Але люди не знали, як їх називати та позначати. Алхімі­ки вважали, що в природі, крім цих семи металів, інших немає і що вони пов'язані із середовищем існування людини, станом її душі, днем тижня і космосом. На той час було відомо про існування лише сімох планет, тому сім згада­них вище металів називались так само, як і ці планети.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алхімічні позначення не містили символів хімічних елементів, не характери­зували складу речовини, а були лише її умовним позначенням, за допомогою якого алхіміки «зашифровували» свої таємниці, при­чому майже у кожного з них був свій набір подібних знаків, відомий лише йому одному.

Алхімічні позначення металів
Метал	Астрологічні поняття
Срібло	Понеділок, сни, рани, грабунки
Залізо	Вівторок, війни, в'язниці, шлюби, ненависть
Ртуть	Середа, хвороби, борги, торгівля, страх
Олово	Четвер, гідність, бажання, багатство
Мідь	П'ятниця, дружба й любов
Свинець	Субота, наука і життя
Золото	Неділя, надія, щастя, прибуток і спадщина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У середні віки було відкрито: Вісмут, Арсен.

У XVII ст. люди дізналися про існування Фосфору, Нітрогену, Берилію, Гідрогену, Воль­фраму, Ітрію, Оксигену, Кобальту, Молібдену, Мангану, Магнію, Нікелю, Платини, Стронцію, Титану, Телуру, Урану, Хлору, Цирконію.

У першій половині XIX ст. учені відкрили Алюміній, Бор, Бром, Ванадій, Йод, Іридій, Калій, Кальцій, Кадмій, Лантан, Літій, Натрій, Ніобій, Осмій, Паладій, Рутеній, Родій, Селен, Силіцій, Тербій, Торій, Тан­тал, Фтор, Церій.

У другій половині XIX ст. стали відомими Аргон, Актиній, Гадоліній, Гелій, Германій, Диспрозій, Індій, Криптон, Ксенон, Неон, Неодим, Празеодим, Полоній, Рубідій, Родій, Скандій, Тулій, Талій.

У першій половині XX ст. — Гафній, Євро­пій, Лютецій, Протактиній, Радон, Реній.

У середині XX ст. було штучно добуто Америцій, Астат, Берклій, Каліфорній, Кюрій, Менделевій (1955 р.) Нептуній, Плу­тоній, Прометій, Технецій, Фермій, Францій, Ейнштейній (1952 р.), Нобелій, Лоуренсій.

 

 

 

Відкриття хімічних елементів за останні 5 років відображає діаграма

Штучно добуто такі елементи:

43 — Технецій (Тс), 61 — Прометій (Рm), 85 — Астат (Аt), 87 — Францій (Fr), 93 — Нептуній (Nр), 94 — Плутоній (Рu), 95 — Америцій (Аm), 96 — Кюрій (Сm), 97 — Берклій (Вк), 98 — Каліфорній (Сf), 99 — Ейнштейній (Еs), 100 — Фермій (Fm), 101 — Менделевій (Мd), 102 — Нобелій (Nо), 103 — Лоуренсій (Lr).

Назви хімічних елементів Слово «елемент» пішло від латинського еlеmеntum, утвореного з назв трьох літер ла­тинського алфавіту  L (ель), М (ем), N (ен) — еlеmеntum. Значення цієї назви можна тлумачити так: подібно до того, як слова скла­дені з літер, усі тіла складаються з елементів.

Першими ввели позначення хімічних елементів у вигляді дуг, рисок, кружків та перших літер французької назви елемента фанцузи — інженер Жак-Анрі Гассенфрац та хімік і лікар П'єр-Опост Аде. Потім Дальтон почав застосовувати свої символи хі­мічних елементів. Згодом швед­ський хімік Берцеліус запропону­вав використовувати як символи хімічних елементів перші літери їх латинських назв, а в разі збігу пер­ших літер — додавати ще й другу літеру. Так, для позначення Оксигену він узяв символ О — першу літе­ру від Охуgenium, для Гідрогену — Н — від Нуdrogenium, для Карбо­ну — С —від Саrbonium. Пропози­цію Берцеліуса підтримали інші хі­міки. Ця система позначень хіміч­них елементів збереглася й донині.

2. Походження назв хімічних елементів

Вчитель. Про походження назв деяких хімічних елементів розкажуть наші учні – знавці певної науки. Будь-ласка, Хімік.

Учень 1 (Хімік). Назви деяких хімічних елементів утворилися за назвою їх сполук:

Гідроген — той, що народжує воду [від гр. hуdrо (вода) та gеnos (рід, народження)];

Оксиген — той, що народжує кислоти [від гр. охуs (кислий)];

Нітроген — той, що народжує селітру [від гр. nitron (селітра)];

Карбон — той, що народжує вугілля [від лат. Саrbо, саrbonis (ву­гілля)].

Вчитель. Наступний, Астроном.

Учень 2 (Астроном). За назвою небесних тіл Сонячної системи названо такі хімічні елементи:

Паладій — за назвою відкрито­го у Сонячній сис­темі астероїда Палада;

Селен — від гр. назви Місяця;

Уран — за назвою планети Уран;

Гелій — від лат. назви Сонця;

Нептуній — за назвою планети Нептун;

Плутоній—за назвою планети Плутон;

Телур — за назвою планети Земля (у давньорим. міфо­логії Телурія — мати-Земля).

Вчитель. Що ж нам цікавого розкаже Країнознавець?

 

Учень 3 (Країнознавець). На честь країн, міст і час­тин світу названо такі елементи:

Галій — від лат. назви Франції;

Гафній — від давньої лат. на­зви Копенгагена;

Германій — від назви Німеч­чини;

Ітрій, Тербій, Ербій, Ітербій — на честь французького міста Ітербю, в якому працювали першовід­кривачі цих елементів і знайдено мінерал ітербіт-гадолініт;

Кадмій — від гр. назви старо­давньої фортеці міста Фіви;

Купрум — від гр. назви остро­ва Кіпр;

Реній — за назвою річки Рейн;

Рутеній — від лат. назви Росії;

Скандій — за назвою півостро­ва Скандинавія;

Європій — за назвою частини світу Європа;

Америцій — за назвою части­ни світу Америка;

Каліфорній — за назвою штату Каліфорнія (США);

Дубній — за назвою міста Дубно (РФ);

Полоній — від лат. назви Польщі;

Берклій — за назвою міста Берклі(США);

Лютецій — від старої лат. на­зви Парижа «Лютеція».

Вчитель. Будь-ласка, Геолог

Учень 4 (Геолог). Частина хімічних елементів дістали свої назви за на­звами мінералів, у яких вони були відкриті:

Алюміній — від лат. алумен — галун;

Барій — від мінералу барит;

Бор — від мінералу бура;

Кальцій — від лат. вапняк;

Літій — від гр. камінь;

Магній — від лат. назви міне­ралу магнесіа;

Цирконій — від мінералу циркон;

Самарій — від уральського мінералу самарськиту, знайдено­го російським інженером В.Є. Са­марським.

Вчитель. А зараз Науковець

Учень 5 (Науковець). Деякі хімічні елементи названо на честь відомих учених:

Кюрій — на честь учених П'єра Кюрі та Марії Склодовської-Кюрі;

Енштейній — на честь Альберта Ейнштейна;

Фермій — на честь Анрі Ферма;

Менделевій — на честь Д.І. Менделєєва;

Нобелій — на честь Альфреда Нобеля;

Лоуренцій — на честь Лоуренса;

Резерфорді й — на честь Резер­форда;

Борій — на честь Бора;

Жоліотій — на честь фран­цузького фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі.

Вчитель. Будь-ласка, Кольорознавець

Учень 6 (Кольорознавець). Колір хімічних еле­ментів та їх сполук теж позначився на їх назвах:

Берилій — зелений, за кольо­ром мінералу смарагд;

Бісмут — від нім. вайсмутер (біла речовина);

Аурум — за кольором металу;

Індій — від ісп. індіго (яскраво-синій);

Йод — від гр. іонус (фіолето­вий);

Іридій—від лат. іридіс (веселка);

Арсен — від гр. арсені кум (зо­лотаво-жовтий);

Родій — від гр. родон (роже­вий);

Рубідій — від лат. рубідус (чер­воно-коричневий);

Сульфур — від санскр. сира (світло-жовтий);

Аргентум — від гр. аргос (білий);

Хлор — від гр. клорос (жовто-зелений);

Хром — від гр. кромос (колір);

Цезій—від лат. цесіус (блакит­ний колір неба).

Вчитель. Про що нам розповідає історія, послухаємо Історика.

Учень 7 (Історик). Є хімічні елементи, на­звані за іменами богів і героїв ле­генд:

Ванадій — Ванадіс (ім'я давньо-скандинавської богині);

Кобальт— від нім. кобальд (до­мовик, гном);

Необідій — від гр. необей (доч­ка Тантали);

Меркурій — за іменем бога, заступника торгівлі і подорожей;

Тантал — ім'я героя давньої міфології;

Титан — бог, який мав горду вдачу;

Торій — скандинавський бог грому й бурі;

Прометій — на честь давньо­грецького титана Прометея.

Вчитель. Наступний Дослідник.

Учень 8 (Дослідник). Частину хімічних елементів названо за їх властивостями, а також властивостями їх сполук, а саме:

Нітроген (лат. та укр.) — без­життєвий;

Аргон —бездіяльний, інертний;

Бром — від гр. смердючий;

Калій — від араб, аль-каї (їдкий);

Криптон—таємний, потайли­вий;

Ксенон — чужий;

Манган — від гр. манганес (той, що очищає);

Натрій — від араб, натрон (мийна дія);

Осмій — від гр. осме (запах);

Меркурій (Гідраргірум) — від гр. рідке срібло;

Фосфор — від гр. фосфорос (той, що світиться в темряві);

Фтор — від гр. фторос (той, що руйнує);

Стибій (Антимоній) — від лат. протимонашеський.

 

3. Про походження назв елементів та їх відкриття

Вчитель. Коли в сім’ї народжується дитина, батьки дають їй ім’я. Так само при відкритті елемента вчений дає йому назву. Часто ця назва залежить від ситуації і місця відкриття того чи іншого елемента. Учні підготували розповіді про відкриття деяких елементів.

Учень 1.     Неон

Англійський хімік В. Рамзай писав: «Коли ми вперше розглядали спектр нововідкритого елемента, при цьому був і мій 12-річний син. «Тату, — сказав він, — як зветься цей красивий газ?» — «Це ще не вирішено», — відповів я. «Він що, новий?» — поцікавився він. «Нововідкритий», — заперечив я. «То чому б тоді не назвати його novum?» — «Це не підходить, бо novum — це не грецьке слово; ми назвемо його неоном, що по-грецьки означає «новий». Ось так».

 

Учень 2.     Самарій

У тридцятих роках XIX ст. одна з рос­ійських гірничих експедицій знайшла на Уралі новий, до того часу невідомий мінерал самарскіт. Він був названий на честь гірни­чого інженера Самарського, який обіймав тоді посаду начальника штабу гірничих інже­нерів. Але у 1879 р. французький хімік Лекок де Буабодран відкрив в уральському мінералі самарскіті новий, невідомий хімічний елемент, що увійшов до таблиці елементів під назвою самарій (від назви міне­ралу). Так ім'я інженера Самарського було увічнене у хімії.

Учень 3.     Рутеній

На початку XIX ст. Урал був одним з найбагатших у світі родовищ платинових ме­талів. Росія виявилася найбільшим поста­чальником платини на світовий ринок. Цей метал був необхідний для карбування монет. У 1840 р. за дослідження платинових руд і металів взявся професор Казанського уні­верситету К.К. Клаус. Він добув новий, досі не відомий елемент групи платинових мета­лічних елементів. Учений назвав його на честь своєї батьківщини Рутенієм — від ла­тинського слова «КиіЬепіа» — «Росія».

Учень 4.     Кадмій

Кадмій було виявлено у 1817 р. у цинкових препаратах, що продавалися в аптеках. Під час дослідження цих препаратів з'ясувалося, що вони дають деякі реакції, не властиві Zn. Було висловлено припущення, що препа­рати містять Аз, тому із аптек їх було конфісковано. Але пізніше учені довели, що в них міститься невідомий елемент. Виявилося, що він завжди супроводжує цинк, тому його назвали Кадмієм — від грецького слова «кадмейя» — «цинкова руда».

Учень 5.    Азот (Нітроген)

Російську назву цей елемент отримав від грецького слова, що в перекладі означає «той, що не підтримує життя». Академік Прянишников у праці «Азот у житті рос­лин» дає інше пояснення. Він зазначає, що слово «азот» існувало ще за часів алхіміків, складене воно штучно: з перших і останніх літер усіх алфавітів: латинського, грецько­го, єврейського. «Альфа» — перша літера в усіх алфавітах, «зет» — остання літера ла­тинського алфавіту, «омега» — грецького, «тов» — єврейського. В цьому розумінні «азот» у алхіміків означав «початок усіх початків».

4. Чи знаєте ви, що...

Вчитель. А зараз рубрика Чи знаєте ви, що...

•   Елемент Сульфур алхіміки називали «жовчю бога Вулкана».
•   Метал свинець укорочував життя жите­лям Давнього Риму. З нього робили труби для подання води. Під дією води і розчине­них у ній газів свинець переходив у розчин, потрапляв в організм людини і повільно труїв його.
•   Назва Вольфраму у перекладі з німець­кої означає «вовча піна». Назва мінералу вольфрамит походить від німецьких слів «вольф» — «вовк» і «ран» — «піна», що у словосполученні дає «вовчу піну». При­сутність цього мінералу в рудах заважала виплавці олова, бо він «пожирав» олово, ніби вовк вівцю.
•   Елемент Стибій алхіміки зображали у вигляді змії, що звивається. Цей символ він одержав через здатність сурми розчиняти метали, навіть золото. Наприклад, розчи­нення золота сурмою алхіміки зображали у вигляді вовка, котрий пожирає царя.
•   Назви Йоду і Родію пов'язані з назвами квітів: слово «йод» в перекладі з грецької означає «фіолетовий», «колір фіалки», а слово «родій» перекладається як «рожевий», «ружа».
•   Назва елемента Талію з латинської пе­рекладається як «молода зелена гілка». Ця назва пов'язала з зеленою лінією в спектрі.
•   Назва елемента Неону ідентична назві акваріумної рибки.

 

ІV. Закріплення вивченого.

1. Вправа «Світлофор»

Вчитель. Ви маєте на столі 3 види карток: зелену, жовту і червону. Коли я буду зачитувати запитання, ви їх підіймаєте: червону – «не знаю», жовту – «не впевнений», зелену – «я знаю».

1.        Які елементи найпоширеніші в земній корі? Відповідь: О, Sі.
2.        Які елементи найпоширеніші у Всесвіті? Відповідь: Н, Не.
3.        Який елемент можна розплавити в руці? Відповідь: Цезій, температура його плавлення 28,5 °С.
4.        Які елементи можна запалити холодною водою? Відповідь: Li, Na, К, Rb, Сs, тобто лужні метали. Вони дуже бурхливо взаємодіють з водою.
5.        Яким елементом, що за нормальних умов перебуває у рідкому стані, можна заморозити воду? Відповідь: ртуттю, тому що температура плавлення ртуті 38,9 °С. Якщо її остудити до температури від -20 °С до -30 °С, то нею можна заморозити воду.
6.        Який елемент цінується в десятки разів дорожче за золото? У якому випадку платять гроші, щоб його позбутися? Відповідь: Карбон. Він існує у двох алотропних модифікаціях — діамант і сажа. Діамант цінується в десятки разів більше, ніж золото, а від сажі завжди позбуваються, за що платять гроші сажотрусам.
7.        Скільки елементів міститься в людському організмі? Відповідь: близько 50. Це Оксиген, Гідроген, Нітроген, Ферум, Кальцій та інші. Цікавий факт: маса Оксигену в організмі дорос­лої людини — 45 кг.
8.        Які елементи одержали назву на честь різних країн світу? Відповідь: Галій — стародав­ня назва Франції; Германій — на честь Німеччини; Рутеній — еле­мент, названий на честь Росії; Полоній — на честь Польщі; Францій — на честь Франції.
9.        Які елементи названо на честь частин світу? Відповідь: Європій, Аме­рицій.
10.   Які елементи названо на честь учених? Відповідь: № 64. Гадоліній. Названо на честь фінського про­фесора хімії Ю. Гадоліна, члена-кореспондента Петербурзької ака­демії наук. № 96. Кюрій. Був названий на честь Марії Склодовської-Кюрі та П'сра Кюрі. № 99. Енштейній. Названий на честь видатного вченого XX ст. Альберта Ейнштейна, творця теорії відносності. № 100. Фермій. Названо на честь видатного вченого Енріко Фермі. № 101. Менделевій. Названо на честь геніального автора пе­ріодичної системи елементів Д.І. Менделєєва. № 102. Нобелій. Елемент, який названо на честь Альфреда Нобеля, ученого-хіміка, що заповідав свої капітали для премій за наукові відкриття.
11.   Які елементи названо на честь небесних тіл? Відповідь: Уран, Нептуній, Плутоній, Селен, Телур, Гелій, Меркурій.
12.   Який елемент має кілька мільйонів сполук? Відповідь: Карбон, усі орга­нічні сполуки (їх відомо кілька мільйонів) — це сполуки Карбону.
13.   Який елемент у десятки тисяч разів дорожчий за золото? Відповідь: Радій. Його відкри­ло подружжя Кюрі. У перекладі з латини радій означає «випромі­нюючий, променистий». Це штучно добутий радіоактивний елемент, ціна 1 г радію відповідає ціні 25 кг золота.
14.   Який елемент спочатку було виявлено на Сонці, а лише потім — на Землі? Відповідь: Гелій.
15.   Нестача яких елементів в організмі людини призводить до карієсу? Відповідь: Флуор, Кальцій.

 

2) «Кросворд «Елемент»

Вчитель. На дошці зображений кросворд «Елемент». А що ж за цифри? Як ви гадаєте? Отож, давайте його розгадаємо! (Ферум, Галій, Оксисен, Кадмій, Селен, Ксенон, Астат)

 

 

 

V. Підсумок уроку.

Вправа «Незавершене речення»

Кожен з учнів промовляє початок речення, обов’язковий для всіх: «На сьогоднішньому уроці я дізнався (-лась) про …» і завершує власною думкою

 

VІ. Домашнє завдання:

1) Скласти опорний план-конспект сьогоднішнього уроку.

2) Творче завдання: скласти казку, або кросворд про хімічні елементи.