Урок з історії України

Підготувала вчитель історії та правознавтсва

Вашківецької ЗОШ І-ІІІ ступенів,

Вашківецької ОТГ,

Вижницького р-ну, Чернівецької обл

Нищук Ольга Павлівна

Монголо-татарська навала на українські землі

Мета: формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти характер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально-економічний розвиток українських земель; розвивати в учнів вміння знаходити необхідну інформацію в писемних джерелах для пояснення історичних явищ і подій, робити рецензії на виступи інших учнів; на прикладі героїчної оборони Києва від ординців продемонструвати учням відвагу і готовність русичів захищати рідну землю до загину; сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання.; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.

    Формувати предметні компетентності:  

Хронологічну – вміння орієнтуватися в історичному часі;

Просторову -   уміння орієнтуватися в історичному просторі за допомогою     

                          історичної карти;

Інформаційну – уміння працювати з джерелами  історичної інформації (картами,

                          історичними джерелами),

Логічну –          уміння ставити запитання та шукати відповіді.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалуиі формування вмінь та навичок.

Понятійно-термінологічне поле: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик, ­ярмо.

Основні дати: 1223р., 1239р., 1240р., 1241р., 1242р.

Обладнання: карта, атласи, навчальні картини, роздавальний матеріал, мультимедійна презентація, відео та аудіо записи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель. Наш урок дуже насичений, цікавий та емоційний. Щоб виконати заплановане, необхідно пригадати закони уроку.

1. Поводитися спокійно.

2. Поважати думку інших.

3. хочеш висловитись – підніми руку.

4. Свою точку зору аргументуй.

5. Не викрикуй.

II.  Актуалізація опорних знань

Слово вчителя.

Саме,  тоді, коли Київська Русь зазнавала політичної роздробленості, зі Сходу на Руську землю насувала нова небезпека.

•                   Розв’яжіть ребус  і прочитайте, який ворог загрожував Русі в ХІІІ сторітті.

Учні розв’язують ребус «монголо-татари».

•                   Хто такі монголо-татари? Звідки вони прийшли на українські землі і яке лихо принесли із собою?

На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

   Епіграф до нашого уроку є висловлювання  О. І. Герцена  «Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста».

Вчитель повідомляє тему, мету та завдання уроку.

Гра «Пазли»

1.               Який період переживала Київська Русь в ХІІІ ст.? (Період феодальної роздроблеості)
2.               Чому князя Ярослава прозвали «Осмомислом»? (Осмомисл – тобто такий, який мислить за вісьмох.)
3.               У чому полягають негативні наслідки феоальної роздробленості для Русі? (Ослаблення держави, в результаті чого вникла загроза захоплення ворогами)
4.               Дайте визнанчення пояття феодальна роздробленість. (Це розпад централізованої держави на окремі, незалежні удільні князівства.)
5.               Назвіть першу літописну згадку назви «Україна». (1187р.)
6.               У якому році відбувся з’їзд князів у Любечі? (1097р.)
7.               Яким було оснвне рішення Любецького з’їзд? («Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо руську змлю, хай держить  кожний отчину свою»)
8.               Кому і хто адресував наступні слова: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідівський. А коли не прийдеш, то знай , що багато зла станеться… » (Володимиру Мономаху, бояри Києва)
9.               В якому році було об’єднано Галицьке і Волинське князівства? (1199р.)
10.          В якому році Данило Романович остаточно утвердився у Галичі і переміг тевтонський орден ід Дорогочином? (1238р.)
11.          Хто являється автором «Пвчання дітям»? (Володимир Мономах)
12.          Яку назву має літературний твір, в якому розпвідається про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців? («Слово о полку Ігоревім»)
13.          Як називається перша збірка законів Київської Русі, хто являється її автором? («Руська правда», Ярослав Мудрий)
14.          Що таке вотчина?(земельне володіння, яке передається у спадок)
15.          За яким князем закріпилося прізвисько «тесть Європи»? (Ярослав Мудрий)
16.          В якому році Данило Галицький захопив Київ? (1239р.)

III.  Мотивація навчання школярів

Учитель. Монгольська навала і, як наслідок, ненависне ярмо були однією з найтрагічніших сторінок історії. Разом з тим, безперервна боротьба населення Київської Русі свідчила про те, що не існує на світі сили, здатної знищити волю до перемоги та звільнення.

IV.  Сприйняття та первинне засвоєння учнями нового матеріалу

План

1. Перша навала монголів. Чингізхан. Битва на р. Калка 31 травня 1223 р.

2. Нова навала монголів. Хан Батий. Героїчна оборона м. Києва (грудень 1240 р.).

3. Встановлення золотоординського ярма та його наслідки.

1. Перша навала монголів. Чингісхан. Битва на р. Калка 31 травня 1223 р

 Розповідь вчителя

  Перше зіткнення Давньої Русі з монголами відбулося в 1223р.,  коли 30-ти тисячниймонгольський загін з розвіувальними цілями пройшов із Закавказзя в причорноморські степи, розбивши аланів і половців. Переможені монголами половці звернулисяпо допомогу до руських князів. Зо їх призову в степ виступило об'єднане військо на члі з трьома сильними князями Південної Русі: Мстиславом Романовичем Київським, Мстиславом Святославовичем Чернігівським і Мстиславом Галицьким.

З метою поглиблення нового матеріалу пропоную роботу з історичними дерелами.

Робота в групах

 Учні опрацьовують уривки зісторичних джерел про битву руських князів із монголо-татрами на річці Калка (1223р.), після чого відповідають на питання «Методом мозкової атаки».

Перша група. Із «Літопису Руського»

  У рік 6732 /1224/ . У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на  землю Половецьку, і половці стали / супроти них. Але навіть хан/ Юрій Кончакович, що був найбільщий між усіх половці, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі \половці\ побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, \то\ ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, \і\ нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі,  а ніж на своїй».

Друга група. Із «Тверського літопису»

Мстислав відправив до своїх братів за допомогою, кажучи так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили, і нам буде гірше від них…»… І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області … і вирушили в похід проти татар…

І вийшли в поле, і зустрілися з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко в поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу, і повернулися назад зі стадами… Князь Мстислав Галицький звелів Данилу Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони табором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор і, побачивши татарські полки, повернувся і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишилися в таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, б обули між ними великі чвари.

  І так зустрілися полки… і була битва згубною, через наші гріхи. І були переможені князі руські.

  Князь же київський Мстислав Романович і Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборились вони на горі над річкою Калкою і влаштували загорожу із кілок. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали на руських князів іпереслідували їх, б'ючи, до Дніпра. 

Татари захопили укріплення і людей перебили, усі полягли тут кісьтми. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідали, і так стогнали князі, і життя своє закінчили…

Третя група. Татари йдуть

 Перша звістка про безжалісних завойовників – татаро-монголів прийшла до Києва у 1223р. Принесли її половці, які просили допомоги і захисту від могутніх завойовників у київського князя Мстислава. Половські посланці розповіли, що монголів іде велика сила і веде їх жорстокий і безстрашний полководець Чингісхан. Ординці вже захопили Китай, країни кавказу, загарбали квітучі міста Середньої Азії Бухару та Самарканд. Тепер вони наближаються до кордонів руської землі. «Сьогодні нас б'ють, а завтра вас здолають, якщо не допоможе», - переконувати киян половці. Після князівської ради київська дружина разом з іншими руськими полками та половцями рушила назустріч ворогу. Давній літопис перказує про стрвшне знамення – сонячне затемнення, яке супроводжувало руське військо. У поході виникли суперечки між князями: одні вважали, що треба стати на кордоні і чекати татар, інші наполягали йти назустріч Орді. Були йтакі сміливі, що вже розбили передові загони монголів і рушили наздоганяти їх у степ, сподіваючись на велику здобич. Не було єдності у руських князів. Кожен самостійно обирав тактику боротьби з кочовиками. Київський князь мстислав відстоював оборронну тактику. На високому пагорбі поставив він табір з усіх сторін укріпив його.

А Галицький князь Мстислав з союзниками вирішив вийти на рівнину біля річки Калки, щоб дати бій татарам. Як могутня морська хвиля накриває піщаний берег, так татарська орда охопила розпорошене руське військо. «І була січа зла і люта», - сповіщає нам літописець. І пали перед татарською кіннотою передові полки галичан і волинців. Здобувши перемогу на рівнині, татари оточили табір киян. Три доби йшла жорстока битва. Київський князь добре знав військову справу, він вправно керував обороною. Кияни влучно вражали татарських вершників стрілами, збивали їх списами, відбивались всі атаки ворога. Тоді татарський воєвода пішов на хитрість: пообіцяв випустити військо Мстислава за великий викуп. Кияни прийняли пропозицію татар. Але коли дружинники вийшли з табору, кочовики напали на них з двох боків. Хоробро бились київські лицарі, але перевага була на боці ворога. Загинуло багато русичів. Знайшов смерть і сам князь Мстислав Київський. Татари захопили полонених, поклали на них дошки, сіли зверху і почали святкувати перемогу. Після битви на Калці татари зазнали великих втрат, і хан наказав повернути коней у рідні степи.

 IV група

  Опрацьовує п.1 &15 ст. 132-135.

Питання щодо закріплення знань про битву на р.Калці.

(Використовуємо «Метод мозкової атаки»)

1.               Чи вірно вирішило київське вічк дати бій монголо-татарам? Свою думку обгрунтуйте.
2.               Хто брав участ у битві на річці Калка?
3.               Хто переміг у цій битві?
4.               Визначте причини поразки військових дружинн руських князів та їхніх союзників.
5.               Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше?
6.               Чому руські дружинники зазнали поразки на річці Калці? Які наслідки для Київської Русі мала ця битва?

Позначте на контурній карті місце битви на річці Калка 1223р.

31 травня 1223 р. в битві на р.Калці (поблизу Азовського моря) в результаті неузгодених дій своїх ватажків союзне русько-половецьке військо зазнало поразки. Шість руських князів загинули, троє, в тому числі київський князь, потрапили в полон і були по-звірячому вбито монголами. Завойовники переслідували відступаючих аж до руських меж, а потім повернули назад, в середньоазіатські стеми. Таким чином на русі вперше відчули військову міць монгольських орд. 

2. Нова навала монголів. Хан Батий. . Героїчна оборона м. Києва (грудень 1240р.).

Перегляд 58 серії відеофільму «Історія України» про новий похід монголо-татар під проводо хана Батия 1237-1239рр.

Дайте відповідь на питання:

1.               Куди подлись татари після битви на р.Калці?
2.               Які руські князівства були завойовані татарами 1237-1238рр.?
3.               Яких руйнувань зазнавали завойовані землі?
4.               Яке місто мало стати наступним на шляху лютих завойовників?

Позначте на контурній карті походи монголо-татар 1237-1239рр.

Розповідь вчителя (Демонстрація схеми міста Києва)

Оборона Києва від монголо-татар

Чисельність орд Батия, ан думку ряду дослідників, досягала 140 тис. воїнів, при чому власне монголів налічувалося не більше  50 тис. чоловік. У цей час руські князі могли зібрати з усіх земель не більше 1\3 від цього числа.

  Київ, «матір гоодів руських», був першим великим містом на шляху нового нашестя монголів. Розташувавшись на високих пагорбах над Дніпром, велике місто було сильно укріплене. Міцні вали «міста Ярослава» прикривали Київ зі сходу, півдня і заходу – висота валу досягала майже 12 метрів і ширина – 20 метрів. Загальна протяжність валів  перевищувала  по периметру 3,5 км. По валу тягнулись дерев’яні стіни, зміцнені кам’яними надбрамними баштами. Дослідник древнього Києва М.К.Каргер пише, що «вали Ярославового міста по своїй міцності не мали рівних в історії староруської фортифікації»Другим укріпленим рубежем були вали і стіни древнього «міста Володимира». І, накінець, всередині «міста Володимира» були укріплення навкруги так званого «Ярославового двору». Оточений міцними валами Київ з  багаточисленнм населенням могло стати серйозною перепоною на шляху монголо-татар.

Розгляд питання про оборону Києва від монголо-татар відбувається шляхом опрацювання учнями історичного джерела.

Учні опрацьовують уривок з історичного джерела. Кометоване читання.

"НЕ ПОСОРОМИМО Ж, БРАТИ, ЗЕМЛІ РУСЬКОЇ".

Гуде вічовий дзвін! Б'є на сполох. Тривога в Києві. Орда йде. Дружинники захопили в степу татарську розвідку. В короткій сутичці кочівників перебили, але одного привели до міста. Полонений поводився зухвало. Переказував, що сунеться до Києва велике військо онука Чингісхана, непереможного хана Батия. Перед ним уже скорилося багато руських міст. Тепер черга Києва. Але ще не було такого, щоб ішла на милість переможцю "матір городів руських". Тому поспішають на віче кияни. Вирує Софійський майдан. Воєвода Дмитро ледве утримує натовп. На велике віче привели якогось іноземця, який пройшов Північно-Східну Русь і бачив наслідки Батиєвої навали. "Сила йде, якої не бачили. Вже Рязань пала і великий Володимир. Ніхто не встоїть пе¬ред язичниками", - каже іноземець. "В огні Коломна і Суздаль, а руські дружини розбиті на річці Ситі, всюди, де пройшли татари, там тільки кров і згарище". Напружено мовчить Софійська площа. "Так, може, покоритись супостатам, віддати їм ключі від давнього міста, забути славу батьків, схилити голову перед ворогом і врятувати своє життя? Таке було в історії багатьох народів. У безнадійній ситуації треба вибирати меншу з бід". "Хай воєвода Дмитро скаже", -лунає над площею. - "Говори! Говори, воєводо!"

І піднявся над площею воєвода Дмитро, низько тричі вклонився народові і сказав тоді: "Люди київські! Ще ніколи не схиляв перед ворогом колін Великий Київ. Ні діди, ні батьки наші не просили милості у язичників! Так встаньмо всі разом за жінок наших, за дітей наших, за віру православную. Станьмо на смерть за землю Руську, за славний Київ!" Віче відповіло: "За Русь! За Київ! Вмремо, але не покоримося!". День і ніч місто готувалося до смертельної битви. Кияни укріплювали міські стіни і вали, носили до мурів велике каміння, варили смолу. І старі, і малі, озброївшись мечами, сокирами, піднялися на міські стіни.У листопаді 1239 р. передовий татарський загін, який очолював хан Менгу, підійшов до Києва. Татари були вражені красою і багатством міста. На дніпровських пагорбах виблискували позолоченими куполами церкви, велично височіли кам'яні палати та будівлі. Татари передчували велику здобич, але не ризикнули штурмувати місто раптово.

На початку грудня 1240 р. до Києва підійшли основні сили монголо-татар. Ординців було так багато, що від скрипіння возів, ревіння верблюдівта іржання коней не було чути людського голосу. Киянам доводилося кричати, щоб почути один одного. Почався штурм. Головного удару татари завдали в районі Лядських воріт, з боку Хрещатика. Сильний мороз скував Козине болото, і це дало змогу кочівникам підвести до укріплень могутні тарани. Каменеметальні машини руйнували ворота та міські укріплення. Хмари татарських стріл знищували все живе. Кияни стали на захист рідного міста. Поруч з дружинниками киъвські мужі рубали ворога біля стін та на валах, вражали татар стрілами та списами. Але сили були нерівні. Після кількадобового штурму монголи увірвалися в "місто Ярослава". Кияни підпалили свої будівлі й відступили до "міста Володимира". Тут вони прийняли свій останній бій. Керівника київської оборони, пораненого воєводу Дмитра привели до Батия. Але той, бачачи мужнього киянина, подарував йому життя. "Якби у мене була тисяча таких воїнів, я завоював би весь світ", - схвально мовив татарський хан.

Татари вщент пограбували та спустошили Київ. А давній літопис сповіщає: "... здобули Київ татари і Святу Софію пограбували, й монастирі всі, й ікони, й хрести і всі узороччя церковні взяли, а людей від малого до великого всіх убили мечем". У місті з 50 тис. киян після татарського погрому залишилося не більше 2-х тисяч.Як поранений птах-Фенікс упав на землю, але не покорився ворогові наш славетний Київ - "матір городів руських".

 

Робота в групах

Учні складають запитання до тексту.

Зразки запитань:

1.                Яку тактику застосували монголо-татари для взяття міста?
2.                Які моральні риси виявили захисники Києва під час оборони міста?
3.                Чим завершилася оборона міста?

Проміжний підсумок:

1.                Оборона Києва, яка тривала 93 дні, стала символом волелюбності та незламності духу українського народу, однією з найбільших оборонних битв середньовічної Європи.
2.                Після розгрому Києва 1240 року і захоплення Галицько-Волинського князівства взимку 1241 року, Руська держава вже е оговталась.
3.                Прийнявши на себе основний удар монголів, суттєво послабила його руйнівні наслідки для народів Східної та Центральної Європи і таким чином допомогли їм уникнути розгрому і зберегт свою державну незалежність.  

 

4. Встановлення золотоординського ярма та його наслідки..

     Золотоординські хани перетворили місцевих князів і бояр на своїх слухняних васалів і замислили увічнити феодальну роздробленість. Щоб утримати у покорі руський народ. «О, зліша за зло честь татарська!» - з болем у серці писав літописець.

      Київське, Переяславське і Чернігівське князівства увійшли до одного із західних улусів (володінь) Золотої Орди. Там постійно кочувала татарська орда, готова будь-якої хвилини до озброєного нападу.

Робота за картиною С. Іванова «Баскаки»

      У Києві правив золотоординський намісник - баскак, який контролював місцеву владу, відав збором данини та обліком населення. На картині ми бачимо невелике село, куди прибув із монгольським загоном збирач данини - баскак.

БАСКАК – татарський урядовець, намісник монгольського хана й збирач податкі на Русі в часи монголо-татарської неволі.

   Село розташовано серед лісу. Одна хата з ґанком і різьбленими стовпами, що підпирають дах. Над хатою - дерев’яна главка. Це сільська церква. Біля ґанку стоїть натовп селян. На передньому плані, на розстеленій ряднині, всякого роду начиння: срібні оклади ікон, нитки перлів, глеки, гаманці з грошима. Це данина. Неподалік віз із хлібом. Сюди ж пригнали у «полон» зв’язаних чоловіків і жінок, дівчат, підлітків. Їх монголи відведуть у рабство.

     Дівчинка намагається скинути з себе пута. Це помітив збирач данини, що сидить верхи. Він наказує покарати її. І ось вже здіймається батіг у руці слуги, що стоїть зліва. На непокірну дівчину чекає жорстока роз­права.

Народ не хотів підкорятися завойовникам. У різних місцях країни спалахували повстання. Ось чому баскаки з’явилися у село з численною охороною. У будь-який момент воїни готові були кинутися у натовп і придушити хвилю протесту.

У кого нема грошей,
У того дитя візьме.
У кого дитя немає,
У того дружину візьме.
У кого дружини немає,
Того самого головою візьме.

Так співалося у народній пісні.

Документ

Вони (золотоординці) ні з ким не укладали мир, окрім тих, що підкорялися їм, бо... мають від Чингізхана наказ підпорядкувати собі всі народи...

І ось, що вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм заманеться, на війну і давати десятину з усього - як з людей, так і з речей... Чоловіків, що мають дружин, забирали з собою, так само чинили з жінками, у яких не було законних мужів... Іншим же, за ординськими звичаями, переписавши їх, наказували, щоб кожен, як малий, так і дорослий, навіть одноденне немовля, бідне й багате, платили данину... Хто не заплатить данину, залишається у рабстві...

 

Наслідки монгольської навали
Руйнація та падіння ролі міст	Занепад ремесла і торгівлі	Демографічні втрати	Знищення
За підрахунками археологів, із 74 руських міст ХІІ-ХІІІ ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.	Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвело до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей  (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.	Фізичне знищення, рабство та втеча стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.	Значної частини феодальної еліти.

Висновки: Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах:

•                 Економічній (система податей та повинностей – данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.);
•                 Політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача ярликів на управління землями);
•                 Військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах).

 Стежити за збереженням та зміцненням системи залежності покликані були ханські наміснки в руських землях – баскаки. Крім того, з метою ослаблення Русі, Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи. Лише до середини XIV ст. на землі Північно-Східної та Південно-Західної Русі було здійснено понад  200 воєнних нападів  ординцями.

  Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, якісно змінивши структуру влади в руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на українські землі, загальувавши їх на багато віків наперед.

VІ. Закріплення нового  матеріалу.

Гра «Світлофор»

Погоджуюсь. Не погоджуюсь. Можу доповнити.

1.               Іго – важкий та принизливий гніт.
2.               Героїчну оборону Києва очолив воєвода Данило.
3.               Річка Калка – це річка, яка розташована поблизу Азовського моря.
4.               Останнім місцем опору монголам в Києві стала Десятинна церква.
5.               Перший похід на Русь очолив хан Мамай.
6.               Ясир -  це данина продуктами харчування.
7.               Місто Київ – це славетне, героїчне місто.
8.               Монгольська навала стала важким випробуванням для Київської Русі.
9.               Баскак  – це татарський урядовець.
10.          Ярлик – це грамота для залежних праветелів.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал піручника  і виконати завдання &15, завдання 12-13, усно.