Урок з історії України для 7-го класу на тему «Галицьке та Волинське князівства у другій половині 12 століття»

Конспект уроку

з історії України

для 7-го класу

на тему

«Галицьке та Волинське князівства у другій половині 12 століття»

Підготувала

учитель історії та правознавства

 Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області

Вистороп Т. В.

2017

Тема. Галицьке та Волинське князівства у другій половині 12 століття

Мета: охарактеризувати становище Галицької та Волинської земель у другій половині 12 ст., з’ясувати передумови об’єднання Галицького та Волинського князівств, схарактеризувати політичну діяльність Ярослава Осмомисла; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручник «Історія України 7 клас» (В. С. Власов), роздатковий матеріал

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Хронологічна задача.

Рік пограбування Києва Андрієм Боголюбським + кількість князів, які займали київський стіл від 1146 до 1246 р. – третя цифра року першої писемної згадки терміну «Україна».

1169 + 24 – 8 = 1185.

• Яка подія відбулася у 1185 р.?(Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців)

2. Вправа «Хто я?»

До дошки викликається 1 учень. Він стає до класу спиною. До спини учня кріпиться портрет відомого історичного діяча з попередньої теми. Учень повинен задати до решти класу 5 запитань. Решта може відповідати тільки «Так» або «Ні». Після цього учень має назвати історичного діяча.

Ярослав Мудрий     Ізяслав Ярославович   Володимир Великий    Володимир Мономах

3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Гра «Три князівства».

Кожен ряд уособлюватиме одне князівство (Київське, Чернігівське і Переяславське). Команди отримують однакові аркуші з переліком слів або словосполучень. Завдання кожного ряду: вибрати те, що стосується їхнього князівства.

Кожен ряд зачитує свої відповіді. Діти розуміють, що не всі слова використані.

Решта слів стосуються великого Галицько-Волинського князівства. Сьогодні ми дізнаємося які події передували об’єднанню Галицько-Волинської держави.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Волинське і Галицьке князівства виникли як наслідок місцевого розвитку, а не в результаті розпаду Київської держави. Тут існували численні міста і села. До складу Київської держави ці землі увійшли в кінці Х ст. за часів правління Володимира Святославича. Панували тут місцеві феодали, які зуміли об’єднати землі, населені дулібами, хорватами, бужанами, тиверцями та іншими племенами.

Формування Галицького князівства відбувалося в другій половині ХІ століття. Галичина була більш незалежною від Києва. Процес формування князівства пов’язують з правлінням  Ростислава Володимировича. Він же і став засновником першої Галицької князівської династії Ростиславичів.

Волинське князівство отримало свою назву від давнього племінного центру Волиню.  Проте столицею князівства стало місто Володимир. До середини ХІІ ст. Волинська земля не мала власної династії князів, а потім стала родовим володінням нащадків Ізяслава Мстиславича.

2. Робота з історичною картою (с. 97 підручника)

• Уважно роздивіться карту та виконайте завдання.
• У басейні яких річок лежали землі Галицького та Волинського князівств?
• Яких територіальних меж сягали землі князівств на півночі і сході?
• Який природний кордон відокремлював Галицьке князівство від сусідів на південному заході?
• З якими державами межували князівства на заході?
• Яким було місцеположення Галицького та Волинського князівств відносно Києва?

3. Робота з таблицею.

• На основі тексту підручника с. 108 – 110 заповніть таблицю.

Діяльність князя Ярослава Осмомисла

4. Слово вчителя.

По смерті Володимира прийшов до влади князь Роман із роду Мстиславичів. Досі він був лише волинським князем, а у 1199 році об’єднав Волинь з Галичиною і став князем великої Галицько-Волинської держави. Незабаром він приєднав до цієї держави і Київ. 

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота з візуальними джерелами. (с. 107 підручника)

Він височить на Крилоській горі при гостинці Львів - Івано-Франківськ, навпроти Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття. Цей величний пам'ятний знак споруджений на тому місці, де в княжі часи пролягла перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави, в урочищі Прокаліїв сад. Барельєф пам'ятного знака відображає історичні події періоду становлення Галицько-Волинської держави. Він є символом єднання древньоруських міст, назви яких викарбувані на велетенському мечі, уздовж якого можна прочитати літописні свідчення про городи руські й про Галич. На Ралі, яке увіковічнює мирну працю хліборобів, зображені міфологічні персонажі, давньоруські воїни, орачі, літописець. Меч, встромлений в землю, симовлізує припинення війн. Будівництво пам’ятника-символа розпочалося 1985 року, а у вересні 1987-го відбулося урочисте відкриття цього монумента, який нині величаво красується на всю околицю.

2. Розвиток мовлення. Робота з візуальним джерелом. (с. 110 підручника)

• Розгляньте картину П. Андрусева «Княжий бенкет». Поміркуйте, про що могли розмовляти двоє дружинників. Складіть на цю тему діалог.

6. Підсумки уроку.

• Закінчіть речення.

Я дізнався…

Мене здивувало…

Я б хотів більше дізнатися про…

7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 15 підручника.
2. Скласти історичний портрет Ярослава Осмомисла.