Методичний посібник з історії "Методи активізації пізнавальної та креативної діяльності учнів на уроках історії"

 

Комунальний заклад

Орлівщинський навчально-виховний комплекс

«загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний заклад»

Новомосковської районної ради Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема : « Методи активізації

пізнавальної та креативної діяльності учнів

на уроках історії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Вчитель історії: Резниченко О.В.

 

 

 

 

 

 

 

2017 рік

Тема  :  «Методи активізації пізнавальної та креативної діяльності учнів на уроках історії»

 

Анотація:

Робота містить інноваційні методичні прийоми які вчитель історії може застосувати для кращої активізації пізнавальної та креативної діяльності учнів на уроці історії.

 

 

План

Вступ

1. Мотивація – основний шлях активізації пізнавальної та креативної активності учнів на уроках історії.
2. Використання імітаційних неігрових методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії.
   • аналіз конкретної ситуації;
   • урок-бесіда «діалог з класом»
   • метод «мікрофон»
   • метод «незакінчені речення»
   • метод «мозковий штурм»
   • метод «дослідник»
3. Неімітаційні пізнавальні методи вивчення історії.

• креативна робота в парах
• метод «інтелектуальна розминка»
• метод «мозаїка»
• метод «дискусія»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

«. .Єдиний шлях до знань – це діяльність»

Б.Шоу

 З метою реалізації основних завдань Державного стандарту базової загальної середньої освіти з напрямку суспільствознавство, Закону України «Про освіту», основних вимог Концепції розвитку освіти в Україні, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, реалізації програмного матеріалу з історії, є впровадження сучасних передових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі, що забезпечує формування всебічно розвиненого, креативного та патріотично свідомого громадянина України.

Тому головною метою навчання з історії є формуванні суб’єкта – учня; його особистості, що навчається отримувати знання.

Тема, що розглядається, є безумовно актуальною. Сучасне життя висунуло суспільний запит на виховання творчої, патріотично-свідомої особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі нестандартні рішення. Дбаючи про розвиток творчих здібностей учнів, залучаючи до творчої праці, вчитель створюю всі необхідні умови для розвитку творчого мислення, розвиває здатність  до логічних міркувань, пов’язаних з потребою доводити, робити висновки, аналізувати та порівнювати історичні процеси, критично ставитися до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними. Розуміти складність розвитку історичних державотворчих процесів Української держави.

Вчителю необхідно впроваджувати у систему знань учнів не лише загальноісторичний державний контекст історії, але й залучати до вивчення краєзнавчої історії, малої Батьківщини. Важливим фактором в цьому етапі відіграють краєзнавчі сторінки під час викладення загальних історичних даних. Активізувати учнівську пізнавальну та креативну діяльність з вивчення історії допоможе застосування краєзнавчих матеріалів із шкільного історичного музею. Необхідно організувати навчально-пізнавальний процес таким чином, щоб забезпечити максимально можливу активність учнів при постійно діючому зворотному зв’язку.

І. Мотивація – основний напрям активізації пізнавальної та креативної активності учнів на уроках історії

  Одним  з кроків до будь-якої навчальної діяльності є мотивація.

Компонентами мотиваційної сфери навчання є його мотиви, цілі, емоції, а також його вміння навчатися. Учитель може лише активізувати формування в учнів мотиваторів (інтересів, схильностей, моральних норм, життєвих принципів, патріотичних почуттів)

Мотивацію навчальної діяльності можна здійснювати шляхом бесіди. У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікаві приклади, залучаються доповіді дітей, використовуються парадоксальність фактів                                               активізується пізнавальна діяльність учнів до даної теми.

Важливими методами для реалізації навчання з історії є методи активізації пізнавальної діяльності, що допоможуть вирішити комплекс проблем:

• усі учні класу включаються в роботу;
• опрацьовується, узагальнюється й повторюється велика кількість навчального матеріалу;
• кожен учень має можливість висловити власну думку;
• учні навчаються грамотно аргументувати свою точку зору й знаходити альтернативні рішення;
• формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі.

Запропоновані нижче методи впорядковані за принципом зростаючої складності. Спочатку розглядаються прості щодо організації методи, які доступні для будь-якого учнівського колективу.

Починаючи урок, варто заохочувати учнів до того, щоб вони самі окреслювали власні цілі.

Зосередитися учням на своїй меті допоможе простий список питань:

 1. Мета виступу учня

2. Засоби та умови (Які засоби є в розпорядженні? Як я можу їх використати? Що мені ще знадобиться додатково?)

 3.Зобов’язання (Чи прагну я докласти всіх зусиль для досягнення мети?)

 4.Дії (перший крок…, другий крок …)

 5.Можливі перешкоди (їх передбачення)

6.Спостереження та контроль (як себе проконтролювати?)

7.Підтримка (чи потрібна)

8.Перевірка (чи потрібно щось змінити, щоб досягти мети?)

9.Самооцінка (наскільки мені вдалося досягти мети?)

Надійним засобом є пізнавальний інтерес, який можна сформувати з допомогою створення проблемних ситуацій та шляхом їх розв’язання продовж вивчення певної теми. Працюючи над даною темою в своїй роботі визначив, що впроваджуючи сучасні методи активізації пізнавальної та креативної діяльності учнів дають позитивні результати, до 70 % якості знань і вмінь учнів з історії.

За ступенем активності учнів чи характером їхньої навчально-пізнавальної діяльності можна виокремити імітаційні та неімітаційні методи:

Імітаційні методи		Неімітаційні методи
Ігрові	Неігрові	Бесіда, сокрастична бесіда	«Асоціативний кущ»
Метод інсценування	Метод аналізу конкретної ситуації	Прес-конференція	«Мікрофон»
Ділові ігри	«Мозкова атака»	Дискусія	«Мозаїка»
	Метод круглого столу	Урок із заздалегідь запланованими помилками	Робота в парах
		Інтелектуальна розминка	Робота в групах

Протягом педагогічної діяльності в умовах сільської  школи визначив, що застосування ігрових форм навчання доцільно використовувати при викладанні навчального матеріалу  в 5-6 класах, в 7-8 класах необхідно застосовувати креативні неімітаційні методи навчання з поставленим конкретним проблемним питанням викладання історії, додатково застосовуючи краєзнавчі сторінки історії рідного краю.

Шкільний краєзнавчий музей має важливий етап у формуванні в учнів пізнавальної та креативної діяльності. Сприяє учнів до пошукової краєзнавчої роботи, допомагає вчителю активізувати діяльність учнів на уроці історії, поєднавши матеріал підручника з краєзнавчим дослідженням історії рідного краю.

ІІ. Імітаційні неігрові методи навчання

Пропоную методи імітаційних неігрових форм навчання, які є основними різновидами методичної діяльн6ості вчителя на уроці - це аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, круглий стіл тощо, що використовую у власній діяльності.

Аналіз конкретної ситуації

Аналіз конкретної ситуації, в основі якої лежить певна проблема, відрізняється від традиційних методів навчання тим, що практичних навичок учні набувають за допомогою реальних прикладів із життя країни, а також із певної професійної діяльності. На основі цього відбувається дискусія, що сприяє вирішенню суттєвої ситуаційної проблеми. Цей метод надає можливість порушувати будь-які проблеми, що випливають із ситуаційного опису. Тому він полегшує виникнення змістовних емоційних дискусій, мета яких – опрацювання обгрунтованого плану діяльності та прийняття відповідного рішення. Вивільняючи творче мислення під час всебічного аналізу конкретної ситуації, цей метод спонукає учнів до творчої дії та колективного самовдосконалення. Застосовую цей метод для учнів 7-9 класів, де він надає найбільшої результативності.

Залежно від дидактичної мети можна провести заняття. Пропоную такі різновиди методу аналізу конкретної ситуації:

Наприклад: Тема з історії України 8 клас: «Початок Національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років»:

• розв'язання ситуаційних задач – метод аналізу;

 - які чинники призвели до початку національно-визвольної війни?

розбір інцидентів (явищ) – метод інцидентів;

- яке було становище українського суспільства на передодні національно-визвольної війни?

• розбір конфліктів – метод конфліктів;

- які виникли протиріччя між запорізькими козаками та польським королем на передодні національно-визвольної війни?

• метод «лабіринту дій»;

- чому погіршилося становище селян?

- які релігійні протиріччя виникли на передодні війни?

- яку роль особисті образи Хмельницького відіграли у війні?

- чому виник конфлікт запорозьких козаків з польським королем;

• метод послідовних ситуацій.

Наприклад: Битва під Жовтими Водами.

• які події відбулися з приїздом Хмельницького на Січ?
• що сприяло обранню Хмельницького гетьманом?
• які дипломатичні відносини встановив Хмельницький з Кримським ханством?
• Чому обрання Хмельницького гетьманом викликало обурення в польського короля?
• Військове зіткнення в урочищі Жовтих Водах.

Урок-бесіда – «діалог з класом»

Найбільш поширена й порівняно проста форма активного залучення учнів до навчального процесу. Вона передбачає безпосередній контакт вчителя з учнями, що дає змогу зосередити увагу учнів на найбільш важливих проблемах теми, яка вивчається, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Участь учнів у бесіді можна забезпечити різними прийомами. Поширені в педагогічній практиці, наприклад, запитання до клас. Вони носять інформаційний характер, тобто спрямовані не на контроль, а на з'ясування думок і рівнів поінформованості учнів з проблеми, що вивчається, актуалізації знань, необхідних для її розуміння, та визначення ступеня готовності до сприйняття матеріалу уроку.. Коли рівень підготовленості учнів досить високий, можна ставити проблемні запитання, які, вказуючи на сутність навчальної проблеми, спонукають до обмірковування проблемної ситуації.

Учні, замислюючись над змістом ситуації, виявляють інтерес до теми з історії, позитивно ставляться до проблем, які підлягають вивченню, намагаються самостійно або разом з педагогом розв'язати проблемну ситуацію. Таким чином, відбувається всебічний і глибокий аналіз проблеми. Я застосовую дану методику для учнів 8-9 класів. Доцільність використання наведених методів пропоную на прикладі наступного уроку.

Орієнтовні проблеми для обговорення у 8 класі за темою: «Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 років під проводом Б.Хмельницького»

• що б ви записали в українському літописі, якщо жили б у середині

17 ст.

• яке значення в розвитку  українсько-російських відносин мало підписання Богданом Хмельницьким «Березневих статей»?
• як змінилися українсько-російські відносини після Решетилівських пунктів?
• кого б ви записали до п’ятірки найбільш впливових отаманів та гетьманів Запорізької Січі, чому?

Під час цього діалогу досить швидко залучаються всі учні класу. Це один із методів, що дозволяє досить швидко виявити ступінь підготовленості учнів до наступного уроку. Цей метод дозволяє досить швидко здійснити оцінювання активної групи учнів. Метод «Мікрофон»

  Учитель пропонує учням проблемне запитання. Вони беруть до рук «мікрофон» і передають один одному, по черзі висловлюючи свою думку із даного проблемного питання. Говорить тільки той хто отримав мікрофон. Відповіді повинні бути чіткі та лаконічні, вони не коментуються лише по закінченню робиться порівняння, наданої інформації, зіставлення із даними подіями, аналіз та узагальнення за даним питанням.

При вивченні історії України в 5 класі, коли учні лише усвідомлюють навчальний матеріал, знайомляться з історичними подіями, слід використовувати метод «Незакінчені речення» 

Визначивши тему для обговорення,  формую початок речення і пропоную учням закінчити його. Кожен наступний учасник діалогу має починати із наступного. Ця методика надає переваги та можливість в 5-6 класах при викладання історії та активізує увагу учнів за короткий час.

З практики застосування цієї методики, можу зазначити, що дана методика допомагає вчителю оцінити до 90% класу за короткий період часу, їх розуміння та знання історичних матеріалів.

Пропоную орієнтовні питання «незакінчені речення» для учнів 5 класу з вивчення історії України за темою «Національне відродження першої половини 19 ст.»

• Останнім гетьманом «Гетьманщини» був …
• Гетьманщину скасовано за наказом російської цариці …
• Запорізьку Січ зруйнували російські війська в …..
• Останнім кошовим отаманом Війська запорізького був …
• На українських землях кріпосну систему було введено…

Ключ до успіху: перетворіть гру на навчальний досвід і переконайтеся, що навчання – це здебільшого приємність.

Методичний метод: «Мозковий штурм»

Протягом своєї діяльності встановив, що даний метод «мозкового штурму» можна використовувати для різних вікових категорій, але найбільш доцільно використовувати його для учнів 7-9 класів де необхідно чітко сформулювати питання, записати його на дошці і пропоную учням висловити ідеї, коментарі, наведені фрази, що розкривають поставлену проблему. Усі пропозиції записуються на дошці у порядку їх надходження.

Наостанку відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій.

Пам’ятка для учня:

• Кажіть усе, що спадає Вам на думку стосовно заданого питання.
• Не обговорюйте й не критикуйте висловлювання товаришів.
• Можна повторювати запропоновані ідеї поповнюючи їх власними судженнями.
• Розширення висунутих ідей заохочується.

Орієнтовні питання для обговорення у 9 класі:

• які суспільно-політичні течії виникли на західноукраїнських землях в 50-60-х роках 19 ст.?
• методи боротьби москвофілів та народовців у західноукраїнських землях.
• позитивні та негативні сторони діяльності суспільно-політичних течій в західноукраїнських землях в другій половині 19 ст.

Метод «Дослідник» активізує пізнавальну діяльність учнів до володіння

нового матеріалу.

Учитель готує картки з фактами щодо визначеної теми і роздає по одній кожному учневі, чи певній парі. Упродовж кількох хвилин діти вивчають отриману інформацію. Аналізують, обговорюють, а по закінченню обговорення узагальнюють та відтворюють перед учнівською аудиторією. По закінченню обговорення вчитель разом з учнями робить загальний висновок з даного проблемного питання.

Орієнтовна тема:  «Розгортання Національно-визвольної війни 1648-1649 рр. під проводом Б.Хмельницького» 8 клас

Тематика інформації на картках:

1-ша група – Битва під Корсунем

2-га група – Битва під Пилявцями.

3-тя група - Облога Львова, та причини закінчення воєнної компанії

1648 року.

4-та група - Облога Збаражу, битва під Зборовом.

5-та група - Умови Зборівського договору

6-та група – Значення подій 1648-1649 років у створенні української держави «Гетьманщини»

ІІІ. Неімітаційні пізнавальні методи навчання

Креативна робота в парах

Кожен вчитель застосовує різні методи в своїй діяльності для досягнення найкращої мети – засвоєння знань і умінь учнями, тому можна також використовувати під час уроків методику не імітаційних пізнавальних методів, які я неодноразово використовую під час уроків історії.

Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо.

За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу.

На початкових етапах навчання учнів роботі в малих групах досить ефективною стає робота в парах. Її можна використати для досягнення будь-якої практичної мети (засвоєння, закріплення, перевірка знань, умінь, навичок), зокрема для:

• обговорення короткого тексту, завдання, документа;
• визначення ставлення партнера щодо відео, іншого джерела інформації;
• критичного аналізу чи редагування письмової роботи;
• підбиття підсумку уроку;
• проведення взаємовизначення рівня інформації;
• розроблення системи запитань з опрацьованої проблеми.

Основні етапи роботи за методом «Навчаючи, вчуся»

1.Постановка проблеми та її короткий аналіз.

2.Обєднання учнів у пари шляхом поділу класу на дві половини.

3.Установлення регламенту обговорення певної проблеми.

4.Процес основної роботи:

* учні працюють в парах чи мікро групах;

* співрозмовники тихо працюють, уточнюють один в одного інформацію та фіксують план відповіді;

* учні узагальнюють подану інформацію та чітко і коротко пояснюють перед класом, наводять приклади;

* співбесідники не змінюють тему до закінчення її обговорення, не перебивають один одного.

5.Представлення результатів. Загальне обговорення.

Повторити раніше вивчене, постаратися знайти цікаві підходи до мотивації нової теми – усе це дуже важливо!

Адже основна мета вчителя – дати нові знання, навчити чого-небудь, і краще, якщо це розумне, добре, вічне!

Досліджуючи методику пізнавальної активності учнів на уроках історії визначив піраміду сприймання різних методів навчання учнями 5-9 класів:

Інтелектуальна розминка

 

Цей прийом можна застосовувати з метою привести учнів в активний «стартовий» стан за допомогою актуалізації їхніх знань, обміну думками, опрацювання загальної позиції та формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності. Одночасно вчитель має можливість з'ясувати рівень підготовленості учнів до розв'язання певних теоретичних і практичних проблем та набуття знань.

Інтелектуальна розминка проводиться у швидкому темпі у формі експрес-опитування: вчитель звертається до учнів із запитаннями, на які вони повинні дати коротку, але конкретну і змістовну відповідь. На проведення цього дидактичного заходу я пропоную відводити не більше  10 хвилин. Розминка може передувати практично будь-яким груповим заняттям. Даний метод застосовую для учнів 6-8 класів.

«Мозаїка»

Даний метод застосовую для учнів 8-9 класів тому, що він розрахований на старшу вікову категорію дітей, які вміють самостійно працювати і виділяти головне. При складанні завдань в даному методі слід враховувати індивідуальні особливості учнів та давати різноскладові завдання.

Учням пропонується самостійно опрацювати матеріал (кожному різний) і законспектувати його в один із розділів таблиці за певний час. Після цього діти по черзі ознайомлюють свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним занотувати до таблиці ті самі нотатки. Наприкінці спілкування в усіх членів групи повинна бути заповнена таблиця.

Урок-дискусія

Проведення уроку-дискусії з певної теми, можна використати після опрацювання даної теми на уроці узагальнення вивченого матеріалу. Наводиться для вирішення проблемне питання та  передбачає активний обмін думками в інтервалах між логічними розділами уроку. Це, безперечно, пожвавлює навчальний процес, активізує пізнавальну діяльність учнів, дає можливість вчителю керувати колективною думкою дітей.

Отже, застосування вищезазначених  методичних прийомів сприяє активізації пізнавальної та креативної діяльності учнів на уроках історії.

Використання імітаційних ігрових методів «Незакінчене речення», «Мікрофон» при викладанні історії для учнів 5-6 класів підвищує їх активність на уроці та рівень знань до 70%.

Доцільним є залучення учнів до пошукових, дослідних завдань, що сприяють їх самостійному пізнанню історичних матеріалів, фактів, подій – це широке застосування методу «Навчаючись, вчусь» активізує їх креативну діяльність, вміння самостійно дослідити частинку історичного процесу, зробити висновок та узагальнити даний історичний матеріал.

Застосування методів неімітаційного характеру дає можливість активізувати навчальну та креативну діяльність учнів 8-9 класів.

Метод «Мозаїка» активізує вмінні виділити головне із поданого матеріалу, шляхом зіставлення дослідженого та узагальненого, а методичний прийом  «Інтелектуальна розминка» надає можливість активізувати діяльність учнів під час уроку до 65% 

Залучаючи інформаційно-комп’ютерні технології, під час вивчення уроків історії, активізується пізнавальна  та креативна активність учнів.

Значне місце в активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє шкільний краєзнавчий музей, матеріали якого допомагають узагальнити краєзнавчі знання із загальнодержавними та дослідити історію рідного краю, формуючи в учнів зацікавленість не лише історичним державотворчим процесом, а й історичним розвитком власного краю.

Систематичне впровадження інноваційних методик активізації пізнавальної та креативної діяльності учнів сприяє їх інтелектуальному та творчому розвитку, учні активно приймають участь у районних конкурсах та предметних олімпіадах.

 

 

 

Список використаних джерел та літератури:

 

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Київ - 2011.
2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи. Історія України. Всесвітня історія. Київ – 2013.
3. Коляда І., Микитчук С. Методика використання між предметних зв’язків з історії України та української літератури з теми: «Відродження початку 19 ст.» //Історія в школі № 5-6, - 2008
4. Власов В. Методика викладання курсу «Історія Стародавнього світу. Історія України» // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання. №1-2. 2014
5. Островський В.В. Методи активізації учнів // Історія та правознавство №2 – 2004
6. Ільченко О.М., Вознюк Л.В. Іду на випередження. Дніпропетровськ. Промінь – 2004
7. Махонін Д. О. Методичний аспект викладання //Економіка в школах України – 2006 № 5
8. Камбалова Я. Ґенеза уявлень про навчально-методичні комплекси в педагогічній думці: історико-методичний аспект.// Історія в школі. №4 -2008,
9. Камбалова Я. Методика: Навчаємося у грі.// Історія в школі. №2 -2008, ст..23
10. Десятов Д. Використання інтерактивних технологій на уроці історії//Історія в школі №2 – 2008 ст.43