Урок з історії України для 8 класу з теми" Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками."

                                                                           Історія України

         8 клас

                                           Автор: Заворотнюк О. С.

                                                                           вчитель історії та правознавства

                                                                           Пісківської гуманітарної  гімназії

                                                                          Бородянського району (районної                                           

                                                                          державної адміністрації, районної ради)

 

Розділ  2 Українські землі у першій половині ХVІІ століття

Урок   3

Тема : Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками. Гетьман П. Сагайдачний.

Мета :  розкрити характерні особливості  історії України першої половини XVII ст.. – «доби героїчних  походів»; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича – Сагайдачного; з’ясувати роль  українського козацтва в Хотинській війні; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела, складати портрет історичного діяча, працювати з контурною картою та історичним атласом; сприяти формуванню критичного мислення; виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та постатей, поважне ставлення до історичного минулого українського народу.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• називати час, місце проведення битв з чужоземними загарбниками;  
•  характеризувати  події першої половини XVII  століття в Україні;
•  визначати  роль П. Конашевича – Сагайдачного та українського козацтва в Хотинській війні;
• давати власну оцінку  подіям першої половини XVII ст. в Україні  – «доби героїчних  походів».

 Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, роздатковий матеріал.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв)

(вітання, підготовка робочого місця, створення позитивної психологічної атмосфери)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (3 хв)

На попередніх  уроках  ми відкрили першу сторінку героїчної доби в історії України - Доби Козаччини. Я пропоную пригадати деякі моменти вивченого раніше матеріалу.

1. Гра «Віднови втрачене»:

Перша згадка про українських козаків подана у «Хроніці» Мартина Бєльського під … р.

Перша козацька Січ була збудована на острові … князем … .

Легке маневрене судно козаків називалося … .

Козацька держава мала назву … .

Козаки, які перебували на службі у польського короля називалися … .

Зразок виконаного завдання:

1. 1489 р.
2. На острові Хортиця, князем Д.  Вишневецьким.
3. Чайка.
4. Запорозька Січ.
5. Реєстрові.

        2)Фронтальне опитування:

1. Назвіть основні причини виникнення козацтва та наростання національно - визвольної боротьби українського народу.

 

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Вчитель. Перед вами портрет одного із найвидатніших гетьманів України, якому присвячені слова Л. Беринди, що стали епіграфом нашого уроку –

 

Безсмертної слави достойний, гетьмане!

Жити вічно твоєму імені...

Скільки Дніпро з Дністром води нестимуть,

Стільки й хвалу тобі люди співатимуть.

Лукаш Беринда

Ким була ця людина? Чому саме їй присвячувалися віршовані рядки?

Пропоную записати у зошит тему нашого уроку : «Боротьба козаків проти турецько-татарських завойовників. П. Сагайдачний» і звернути увагу на його  головні завдання.

Проблемне завдання:

Доведіть, що початок XVII ст. заслужено дістав назву „ доби  героїчних походів” в історії козацтва.

V.Вивчення нового матеріалу.

План уроку

1.«Доба героїчних походів» та військове мистецтво козаків.

2.Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний: воїн, політик, дипломат, громадський діяч.

3.Хотинська битва 1621 року та участь у ній українського козацтва.

1.»Доба героїчних походів козаків» та військове мистецтво козаків.

Вчитель. Перед вами озвучені щойно рядки народних дум. Спробуймо проаналізувати зміст уривків та зробити висновки щодо наслідків, які мали для українців татарські напади .

1. Зажурилась Україна

Що ніде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой, маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки постягала,

Під хана погнала.

2. За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть…

Прогнозовані відповіді учнів.

Татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей.

 Тих, хто чинив опір, убивали.

Полонених продавали на невільницьких ринках.

Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями.

Із хлопчиків у військових казармах виховували яничарів.

Чоловіки працювали на будівельних роботах або доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.

Учитель:

Єдиною силою, яка здатна була протистояти ординцям були козаки. Вони, і тільки вони чатували кордони, ставили заслони на шляхах бусурманських орд.  З кінця XVI ст. козацтво, згуртоване в Запорізькій Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства.

Ще однією грізною силою того часу була Османська імперія.

Підсумок: татарські війська,  з’являючись на українських землях, «умивались, - за свідченням сучасника, - по лікоть у нашій крові та спустошували  все вогнем і мечем».

     Мужньо боронили козаки нашу землю не лише на суші, бо ж були не лише добрими піхотинцями, кіннотниками та артилеристами, а й вправними моряками.

    Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву « доби героїчних морських походів»  українського козацтва. Саме в той період були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що рознесли славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги свідчили , що козаки були неперевершеними майстрами морських боїв.

     У морських походах козаки як правило нападали на багаті приморські міста Криму та Туреччини. Після вторгнення вони вирізали захоплений зненацька гарнізон, майно, яке не поміщалось на чайки спалювали, цивільне ж населення опору не чинило. Розвідка та військова хитрість як правило приводили до перемоги.

Робота з  історичним документом 1.

Вчитель  пропонує  опрацювати документ, який заздалегідь підготовлений і лежить на партах учнів.

Запитання до документа:

1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу.
2. Опишіть вигляд козацької чайки.
3. Яким було спорядження козака – учасника походу?
4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?

Г. – Л. Боплан  про організацію козаками морських походів проти турків

Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни. Ті човни не мають корми, зводяться із стовбура човнового дерева – верби або липи – завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються дошками. Вони скріплюють їх дерев’яними цвяхами, настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах. Зазвичай на їхньому човні є 10 – 15 пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати.

Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також 4 – 6 фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із свитою і шапкою; беруть порох, свинець, ядра для своїх гармат. У кожного є компас.

Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць – молодик, і переховуються в очереті за 3 – 4 милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки завжди залишаються обдуреними.

.

Робота з документом 2.

Вчитель  пропонує  прочитати опис тактики ведення морського бою козаків з турками і дати відповіді на запитання.

Запитання до документу 2:

Що можна сказати про тактику ведення бою козаками?

Яке значення мали морські походи козаків?

Опис тактики морського бою козаків з турками з твору Г. – Л. Боплана.

… А коли вони наткнуться на якісь турецькі галери чи інші судна, то переслідують їх, нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається: їхні судна виступають з води не більше ніж на 2,5 стопи (32,5 см), тому козаки помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. Далі вони опускають на своєму човні щоглу і визначають напрямок вітру, намагаючись плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною. За годину перед заходом сонця вони щосили гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на відстані 4 км і  звідти стережуть їх, боячись втратити з поля зору. Потім десь близько опівночі (подавши сигнал) вони веслують до судна. Половина ж команди уже готова до бою й тільки й чекає, коли судно наблизиться настільки, щоб стрибнути на нього. Ті. Що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на них напало 80 чи 100 човнів, з яких сипляться люди, одразу ж захоплюючи корабель.

Учні самостійно роблять висновок щодо значення морських походів козаків.

Прогнозований висновок учнів:

• морські походи козаків мали велике значення;
• вони сприяли ослабленню Османської імперії;
• для запорожців вони були шляхом здобуття здобичі, що призводило до пограбування турецьких берегів.

Вчитель.:Доба  героїчних походів охоплює період з 1602 - 1623 рр.

Учням пропонується: (метод мозкового штурму)

• Висловити свої думки з приводу того, чому першу чверть XVII ст. названо «добою героїчних походів» .

Вчитель пропонує учням записати в зошитах визначення терміну «доба героїчних походів».

Прогнозована відповідь учнів:  «Доба героїчних походів» - це період перших двох десятиліть XVII ст., коли українські козаки здійснювали вдалі морські походи проти татар і турків, захоплювали їхні фортеці, руйнували їх і визволяли полонених українців.

Вчитель. Козацтво дійсно мало на той час неабияку силу, але разом з тим було політично неорганізоване і тому не могло переламати хід подій на свою користь. В тих складних умовах потрібна була людина, яка б зуміла об’єднати все українське козацтво в єдину могутню силу. І така людина з’явилась.

2. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний: воїн, політик, громадський діяч.

Вчитель: Петро Конашевич  - Сагайдачний  є чи не найвідомішим галичанином XVII ст. За допомогою підручника, знайти пояснення подвійного прізвища гетьмана. Отримавши прекрасну освіту в Острозькій академії, Сагайдачний усвідомив величезну роль освіти народу, тому все своє життя не забував про культурницьку діяльність. Після навчання деякий час працював в Києві, але зрозумівши , що освітянська праця не для нього рушив на Запоріжжя.

    На даному етапі уроку учні мають скласти об’єктивну характеристику історичного діяча. Заздалегідь окремим учням необхідно запропонувати підготувати повідомлення про Сагайдачного. На уроці вчитель звертає увагу учнів на накреслену  схему, яку учні переносять у зошити, а надалі, використовуючи виступи однокласників, доповнюють її зміст. Робота з роздатковим матеріалом (3).

 

Петро Конашевич - Сагайдачний

 

            Полководець                     Дипломат                         Громадський діяч

Вчитель. Козаки здійснили не один відважний похід.

• Робота з атласом: на які турецько – татарські фортеці здійснювали свої походи запорожці (Кафа, Кінбурн, Варна, Стамбул, Синоп).

• Робота з підручником: заповнити таблицю «Морські походи козаків»;
• позначити на контурній карті фортеці – Кафу, Константинополь, Трапезунд.
• Робота з документом :

Запитання до документа: як визначається роль Сагайдачного у творі?

З «Історії Хотинської війни» Я. Собеського

«Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі та мав незмінне щастя. Кілька разів погромив татар у степах перекопських і навів страх на Крим. Не менше уславили його морські походи – зруйнував кілька великих турецьких міст у Європі та Азії, попалив околиці Константинополя. Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і у всяких розмовах неговіркий».

3.Хотинська битва 1621 р.  та участь у ній українського козацтва.

Вивчити матеріал про участь козаків в Хотинській битві 1621 р. можна за допомогою методу «керованого читання». Учням пропонується  текст «Хотинська битва» .  Читати текст необхідно із зупинками. Після кожної зупинки учитель пропонує учням обговорити прочитане, після чого спрогнозувати подальший перебіг подій.

    Учитель: морські походи козаків, антитурецькі повстання призвели до того, що турецькі напади на українські землі почастішали. Такі події стали причиною польсько – турецької війни 1614 – 1621 рр. Польська армія під керівництвом Жолкевського була розбита турками під селищем Цецора  в 1620 р.,(учні знаходять в атласі і позначають на контурній карті). Султан  Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Король звернувся за допомогою до австрійського імператора та Папи Римського, але не отримав її. Сигізмунд III змушений був звернутись за допомогою до козаків.

• Робота учнів з текстом:

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва (Черкащина) почалася козацька рада. Тут зібралося майже 50 тисяч чоловік. Прибули гетьман Яків Бородавка, полковник Сагайдачний, духівництво.

1.Пригадайте, з якою метою скликалися козацькі ради?

2.Яка мета скликання ради в Сухій Діброві?

   Рада повинна була прийняти рішення, яке могло визначити подальшу долю всього українського народу. До козаків звернувся польський король з проханням приєднатися до польського війська, яке після розгрому під Цецорою турками, опинилося у безвихідному становищі.

Спрогнозуйте, яке рішення ухвалила козацька рада:

   Козацька рада ухвалила виступити на допомогу польському війську, обумовлюючи свою згоду на участь у війні виконанням королівським урядом ряду вимог:

• Визнання прав козацтва
• Розширення реєстру
• Скасування королівських законів, спрямованих проти козацтва.

Вчитель: стримуючи натиск ворожих сил, проводячи бої з окремими загонами ворога, Сагайдачний зумів об'єднатися з польським військом. У польському таборі дуже урочисто вітали появу козаків, на яких чекали як на рятівників.

   Який ваш прогноз щодо подальшого ходу військового сценарію?  Яку свою улюблену тактику застосували козаки проти турків?

Отже: Кримське ханство і Туреччина зобов'язувалися не нападати на українські і польські землі. Річ Посполита брала на себе обов'язок  заборонити козакам судноплавство по Дніпру і не допускати походів запорожців до Криму і Туреччини.

У результаті героїчних дій козаків у битві під Хотином було розвіяно міф про непереможність  турецької армії.

Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками.

Хотинська битва стала останньою у військовій кар'єрі гетьмана Сагайдачного.

 

 VІ. Осмислення нових знань (3 хв.)

Морсь походи підвищували авторитет й зміцнювали славу козацького війська в Європі.

 

VІІ. Систематизація та узагальнення  знань і умінь (8 хв.)

     Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі було закономірним явищем української історії. Воно протистояло не тільки турецько – татарській агресії, а й очолило національно – визвольний рух проти польського панування і боротьбу за власну державу. У боротьбі з турецько – татарською небезпекою українське козацтво перетворилося на велику силу, а Запорізька Січ стала джерелом формування української державності.  Історія  боротьби козаків з татарськими і турецькими нападниками, їх морські походи, діяльність гетьманам П. Конашевича – Сагайдачного належать до героїчних сторінок української історії і є апредметом гордості нашого народу у боротьбі проти поневолювачів.

VІІІ. Підведення підсумків уроку

    У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько – турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

    Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став Петро Конашевич – Сагайдачний.

    Під час Хотинської битви запорозьке козацтво засвідчило свою здатність відігравати роль впливового фактора міжнародного життя.

Рефлексія.

 

Чи виправдані  наші очікування?

• назвіть час, місце проведення битв з чужоземними загарбниками;
•  характеризуйте  події першої половини XVII  століття в Україні;
• визначати  роль П. Конашевича – Сагайдачного та українського козацтва в Хотинській війні;

• Повернення до проблемного завдання.

Доведіть, що початок XVII ст. заслужено дістав назву „ доби героїчних походів ”  в історії козацтва.

• Бліц – опитування:

Що таке «доба героїчних походів»?

Назвіть причини козацьких походів.

Коли козацький флот захопив Кафу?

Про яку визначну подію польський дослідник міг сказати наступні слова: «Українські козаки врятували Польщу від розгрому. Саме вони є нашими рятівниками».

• Згадаймо дати:

1606р. – морський похід козаків, здобули Варну;

1616р. – початок гетьманування Сагайдачного;

1621р.- Хотинська війна;

1602 – 1623 рр. – доба героїчних походів.

• Прокоментуйте наведені віршовані рядки, про кого в них йде мова?

 Бо такого ще не було в товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно яничара й бусурмана,

І ніхто не вів так мудро товариство в чистім полі,

Так братів ніхто не вивіз із турецької неволі.

Ти хоробрий, правий, чесний, всі обіцянки тримаєш,

Помагаючи сусідам, ти до бою поспішаєш.

Для могутності народу ти і про освіту дбаєш

І на школи ти даруєш більшу частку заповіту.( Сагайдачний)

ІХ. Інструктаж з домашнього завдання (1 хв.)

Опрацювати параграф

На контурній карті позначити згадувані на уроці татарські фортеці, захоплені козаками.

Підготувати повідомлення про Тараса Трясила.