Урок з історії України для 9-го класу на тему «Суспільно-політичне життя у 60 – 80 рр. ХІХ століття»

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з історії України

для 9-го класу

на тему

«Суспільно-політичне життя у 60 – 80 рр. ХІХ століття»

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавста

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

 

2018 рік

Тема. Суспільно-політичне життя у 60-80 рр. ХІХ століття

Мета: охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя західноукраїнських земель у 60-80 рр. ХІХ ст., проаналізувати діяльність суспільно-політичних течій, що сформувались на цих землях, її значенням для України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними джерелами, вміння висловлювати власні судження; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: підручник «Історія України : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. С. Власов. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 304 с.».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

2 Відкриття залізниці «Перемишль – Львів».1861

3 Створення у Львові першого кооперативу в західноукраїнських землях. 1883

1 Скасування австрійським імператором панщини. 1848

2. Складіть речення, використовуючи поняття і терміни: «сервітути», «кооперативний рух», «споживчий кооператив», «трудова еміграція».
3. Оберіть правильні твердження.

Для становища західноукраїнського селянства було характерним

1. широке застосування машин у виробництві
2. аграрне перенаселення
3. ліквідація селянського малоземелля
4. ліквідація поміщицького землеволодіння
5. кооперативний рух
6. втрата поміщиками права на сервітути
7. масова трудова міграція

4. Назвіть висловлювання, що характеризує зміст поняття кооперація.

А   фінансування певних галузей економіки

Б   форма об’єднання людей, які займаються певним видом діяльності, на пайовій основі

В   форма трудової еміграції

Г   зазначено різновид кредитної кооперації

5. Завершіть речення

На кінець 19 століття 75 % населення Східної Галичини та Буковини були зайняті у…

А   видобутку та переробці нафти

Б   сільському та лісовому господарствах

В   кооперативному русі

Г   промисловому виробництві  

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з літературним джерелом.

Леонід Кисельов

ВІН БУВ ЯК ПОЛУМ'Я...

Він був як полум'я. Його рядки — 
Дзвінкі і небезпечні, наче криця, 
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Він був як полум'я. Свої слова —
Легкі, як небо, сині, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,
Він в наші душі спраглі наливав.

Він був як полум'я. Тепер ідіть,
Мо' пощастить знайти в трухлявій шафі 
Засохлу риму, клоччя біографій, 
Анкетну сповідь і газетну їдь.

Він був як полум'я.
(1968)

• Про кого, на вашу думку, цей вірш?
• Як автор говорить про Т. Шевченка?
• У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження. Тож не дивно, що саме його ім’ям називали різні українські організації. Сьогодні ми продовжимо говорити про утвердження національної свідомості українського народу та ще одну організацію, названу на честь Т. Шевченка, яка зробила величезний внесок в розвиток української самосвідомості.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

• У другій половині ХІХ століття на українських землях, що перебували у складі Австро-Угорської імперії сформувалося дві течії: москвофіли та народовці (українофіли).
• Висловіть припущення, за що могла виступати кожна течія?

2. Робота з таблицею.

• Опрацюйте зміст таблиці та дайте відповіді на запитання.

Москвофіли	Народовці
Представники: Д. Зубрицький, А. Добрянський, Б. Дідицький, Я. Головацький	Представники: В. Шашкевич, К. Климкович, Ф. Заревич, Є. Згарський
Орієнтовані на Росію представники консервативної інтелігенції, прихильники теорії «єдиного загальноросійського народу від Карпат до Уралу». Фінансова підтримка з боку Росії	Відбивали інтереси молодої української інтелігенції, національної буржуазії, уніатського та православного духовенства. Газета «Діло», часописи «Вечорниці», «Мета», «Нива»
1860-1880 рр. – виходить газета «Слово», москвофіли контролюють більшість українських громадських організацій. 1870 р. – засновано політичну організацію «Руська Рада», що намагалася стати єдиним представником українців Галичини. «Ми більше не є русинами 1848 р., ми є справжні росіяни».1871 – 1878 рр. – у галицьких селах москвофіли відкрили 181 народну читальню. 1882 р. – судовий процес над «москвофілами», яких звинуватили у зраді, звів нанівець діяльність цієї організації.	1861 р. – створено товариство «Руська Бесіда», за якого виник перший професійний театр (1864 р.). 1868 р. – Львів. Утворено товариство «Просвіта» на чолі з А. Вахняніним для організації культурно-освітньої діяльності серед українських селян. 1873 р. – Львів. На кошти Є. Милорадовича створено літературне товариство ім. Шевченка. 1879 р. – Ю. Романчук почав видавати газету для селян «Батьківщина». 1885 р. – заснування народовцями політичної організації «Народна Рада». Цілі: народність, демократія, федералізм.

Запитання:

• Назвіть представників москвофілів.
• Назвіть представників народовців.
• Інтереси яких верств населення представляли течії?
• Які організації були засновані народовцями?
• З якою метою було створено товариство «Народна рада»?
• Які організації були створені москвофілами?
• З якою метою було створено товариство «Руська рада»?
• То які ж цілі переслідувала кожна течія?

3. Робота з історичним джерелом (с. 182 підручника).

• Прочитайте фрагмент джерела. Охарактеризуйте отриману інформацію.

4. Слово вчителя.

У 1868 році народовцями у Львові було засновано товариство «Просвіта» - з метою культурного розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. Товариством було видано багато книг, підручників, брошур, літературно-наукових альманахів. Філії «Просвіти» та читальні з’явилися ледь не по всій Галичині та Буковині. У 1869 р. товариством була заснована власна наукова бібліотека з читальнею та видано «Читанку для сільських людей» - «Зоря». Першим головою товариства став педагог та композитор Анатоль Вахнянин.

У 1873 р. у Львові, за ініціативи народовців, було створено Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка. Спершу основною метою товариства був розвиток української словесності. У 1892 р. за ініціативи О. Кониського воно перетворювалось на товариство фахових науковців та науковців-аматорів. Було сформовано три відділи: філологічний, історико-філософський та математико-природничо-медичний. Товариство стало називатися Науковим товариством ім. Т. Шевченка.

За головування Михайла Грушевського НТШ товариство мало власну друкарню, а пізніше було створено «Видавничу спілку» для видання української художньої літератури та науково-популярних книжок. Товариство сприяло вихованню талановитої наукової молоді. Фактично – це перша в українська Академія наук.

5. Робота з історичним джерелом (с. 184 підручника).

• Ознайомтеся з фрагментом джерела.
• У чому історичне значення згаданих подій/явищ?

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Вправа «Хто/що зайве?».

• Оберіть зайве. Обґрунтуйте свою думку.

• Д. Зубрицький, А. Добрянський, В. Шашкевич, Я. Головацький. (Представник народовців)
• НТШ, «Слово», «Просвіта», «Зоря». (Засновано москвофілами)
• «Діло», «Батьківщина», «Бесіда», «Свобода». (Літературний журнал)

2. Виберіть твердження, що характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка у розвиток української науки та освіти?

1. Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало

функції і університету, і дослідних інститутів.

2. Його діяльність заклала основи розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях.

3. Сприяло пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснувало культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця.

4. Через обмін науковою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку на міжнародному рівні.

5. Видавало праці українських учених, письменників, громадських діячів як Східної, так і Західної України.

6. Згуртувало навколо себе інтелектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 22 підручника.
2. Підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України в ХІХ столітті