Урок з історії України Король Данило - будівничий Галицько-Волинської держави

Щасливський ЗЗСО

Урок історії України в 7 класі

« Король Данило – будівничий Галицько – Волинської держави»

Вчитель історії Тороп С.О.

Тема уроку: «Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави»

Очікуванні результати: учні знають визначні дати часів правління Данила             

                   Галицького,  утворення Галицько- Волинської держави,  битви на річці

                 Калці, час монгольської навали на  Русь, дату коронування Данила                   

                  Романовича; вміють  узагальнювати та систематизувати знання про

                 особливості розвитку Галицько – Волинського князівства в період

                правління Данила Галицького; висловлюють своє ставлення до особи

                 короля Данила та його ролі в розбудові української держави.

Основні поняття : ярлик, легант, регент, коронація.

Хід уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Охарактеризувати історико-географічне положення і особливості розвитку Галичини

 і Волині.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми  продовжимо знайомитися з одним із найвідоміших князів, сином Романа Мстиславовича - Данилом. Нам з вами  необхідно дати  відповідь  на запитання – яке місце займає Данило  Романович  в історії нашої держави. Розглянемо сім основних віх життєвого  та даржавотворчого шляху Данила Галицького, а ви  намалюйте в зошитах  лінію часу, відмічаючи головні дати життя та діяльності князя.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

На дошці план уроку.

          План.

1.Дитинство. На чужині.

2.Юність. Битва на р. Калці.

3.Утвердження. Перемога під Дорогочином.

4.Зрілість. «О, лиха ти, честь татарськая!»

5.Справи державні  «Тут я збудую город»…

6.Проти татар. Коронація.

7.Останні дні. «Сей же Данило був другим на Соломоні»

Розкриваючи перше, а надалі , і наступні  питання плану, надається слово учням, які опрацювали додаткову літературу з теми : Галицько-Волинський літопис,  історичні праці Грушевського, Дорошенка, Крип’якевича, Субтельного та літературні джерела Лотоцький А. «Княжа слава», Хижняк А. «Данила Галицький», Кащинський Й. «Сказання про короля Данила».

Учні. «А назавтра  княгиня вчинила раду… і  втекли вони в ляхи. При цім Данило узяв дядько  перед себе і вийшов із города, а Василька взяв піп Юрій з кормилицею і вийшов із города дірою городської стіни… У ті ж роки (Лешко Білий) послав Данила в угри і з ним послав свого  Вячеслава Лисого… Король (Андрій) пожалкував про те, що сталось, і залишив Данила в себе»… (Галицько-Волинський літопис)

« І так лишився малий княжич Данилко на Угорщині, а княжа Романова з княжичем Васильком  у Кракові. Не мав Данилко при собі нікого із  своїх, тільки Дмитруся, ще батькового отрока…

Король Андрій, як опікун подбав і про дальшу  освіту княжича. Передусім передав його  вчителеві латинської мови…

Княжич Данилко був пильний учень і скоро  засвоював собі цю, світову тоді, мову. Та не забував княжич і лицарського діла…»   (А.Лотоцький «Княжа слава»)

Підсумок вчителя . Отже дитинства Данила  пройшло в складних умовах політичної кризи, боротьби за владу. 1210 року угорські і волинські  полки увійшли до  Галича і посадили на стіл малого Данила, а вже 1213р, боярин Кормильчич  оголосив себе  князем. Невдоволений  угорський князь знову вводить війська і  призначає королем свого сина Соломона. 1219р. влада  у Галичі переходить  до Новгородського князя Мстислава Удатного , зятем якого був юний Данило.

Тим часом руським землям загрожувала нова  небезпека – з азійських степів, очолювані Чингісханом, сунули монголо-татарські полчища.

Учні. Повідомлення учнів про битву на р. Калці 31  травня 1223р. У складі Галицької дружини був22 річний Данило. Це було його перше бойове хрещення.

« Князь Данило кидався в саму гущу татар і відразу , куди він налітав, татари розбігалися, багато з них залишилося на землі з розкраяними головами» (Хижняк «Данило Галицький»)

«…Кріпко вони билися…Данило, бачивши, що все сильніше в битві налягають вороги…повернув коня свого  на втечу…І коли він біг, то захотів води, пивши відчув рану на тілі своєму…» (Галицько-Волинський літопис)

«…Сумний вертався князь Данило з недобитками у Володимир. Рана на грудях пекла його, та він на неї не вважав. Його лютіше пекла душевна рана, болів душею над перемогою невірних татар над українськими силами…» (Лотоцький «Княжа слава»)

Вчитель   Після битви на р.Калці Данило зміцнює своє становище на Волині. У1228р. після  смерті Мстислава Удатного , розпочинає підготовку до опанування Галичем. Навесні 1238р. Данило направляється з дружиною на північний захід своїх володінь, щоб захистити  місто Дорогочин від тевтонів-хрестоносців.

Учень. «Виглянуло сонце й освітило рицарські полки. Заблищали щити і наконечники копій, заіскрилися дивовижні рогаті німецькі шоломи. Рицарі стояли на лузі , по обидва боки шляху. Вони стояли, немовби неживі істоти, тільки іноді якийсь кінь ударить ногою. Грізний вигляд ворогів приголомшив руських воїнів. Згадали Данилові слова – справді, з такою силою ще не доводилося зустрічатись…Надівши шоломи, Данило опустив забрало і подав знак…Твердою рукою відбили руські воїни наскок хрестоносців-пройдисвітів на Дорогочин. Обірвали марення завойовників, перед якими вже мерехтіла в пожадливій уяві багата Волинська земля …» (Хижняк «Данило Галицький»)

Вчитель. А в цей час монголо-татари, пограбувавши північно-східні руські землі, почнуть завойовувати території сучасної України.

Що відбулося у 1240р.? (робота з підручником). Учні розповідають про оборону Києва  та захоплення міста монголо-татарами.

Вчитель  Навесні 1241р. вторглися завойовники в Галицькі і Волинські землі. Князь Данило був в Угорщині, збирав сили для відсічі ворога, а повернувшись, застав руїни. Пройшло декілька років, багато чого було відбудовано.

(Вчитель пропонує класу розглянути слайд де князь Данило на прийомі у хана.

Метод «Оберіть позицію»  Учні оцінюють вчинок Данила Галицького. Клас поділено на дві групи

І група – «Данило – боягуз»

ІІ група  - Це був тактичний хід.

Учні обговорюють свої позиції.

Вчитель Повернувшись від Батия, Данило розпочав новий етап державотворення. Реформував військо,  адміністративний апарат, бояр приборкав, розбудовує міста. 1256 – Львів, а ще раніше Холм. Укріплюються замки. В зовнішній політиці порозумівся з правителями Угорщини, Польщі

Гра «Відшукай зайве слово»

1.Король, хан, орда, іго, м.Сарай.

2.Хозари, монголо, печеніги, древляни, половці.

3.Батий, Сулейман, Мамай, Тохтамиш, Чингізхан.

Вчитель  Та найвища мета  Данила – це звільнення  руських земель від монголо-татарського іга.

Питання до класу.  Що таке хрестові походи? Хто їх організовував?

Після відповідей учнів говориться про спробу Данила Галицького при допомозі папи Римського організувати такий похід проти монголо-татар. Сторони готові були піти на компроміс.

Інокентій ІV пообіцяв зібрати рицарів Європи на  хрестовий похід. Данило – прийняти від папи королівську корону, що означало союз (унію) православної та католицької церков під зверхністю папи.

Учень «Данило не хотів, щоб навколо  прийняття ним з папських рук королівської корони було багато шуму. Тому коронація відбулася тихо й скромно, на самій північно-західній окраїні Данилових земель в Дорогочині (1253р)    (Д.Дорошенко Нарис історії України)

Вчитель. Але папа  не організував христовий похід, а Данило Галицький не посприяв унії. Чому?

Спираючись на набуті знання з всесвітньої історії дайте відповідь (тому що христоносці не вбачали для себе інтересу та вигоди, а ідею воз’єднання з католиками під  зверхністю папи не підтримували православні).

 Тому не отримавши підтримки , Данило припинив стосунки з Римом і вступив у відкрите протистояння з Золотою Ордою.

1254 рік Данило пішов  у наступ.  Здобуває перемогу над Куремсою і відвойовує землі вздовж Південного Бугу, Случі, Тетерева. Готується до визволення Києва. Замінивши Куремсу  на досвіченого полководця Бурундая , Орда 1259 року розпочинає наступ. По дорозі ханське військо спалювало  міста і  села, грабувало, забирало людей в полон. Прибувши в Галичину, Бурундай наказав знищити всі укріплення, що й було зроблено. Нашестя  Бурундуя  завдало князю нищівного удару – загинула ідея всього його життя: звільнення  з-під жорсткої влади Золотої Орди.

Останні роки Данило важко хворів, підводило серце, майже втратив зір.

1256 році князь помер у місті Холм. Так підійшло до кінця життя Данила Галицького, а ми маємо відповісти на основне питання уроку. (проблемне завдання)

Відповіді учнів

1.Визначна особистість.

2.Державний діяч, якому вдалося у важких умовах зберегти цілісність Галицько-Волинської держави.

3.Дипломат, який вивів свою державу на міжнародний рівень.

4.Талановитий полководець, який отримав багато перемог, хоробрий воїн.

5.Галицько-Волинська держава  проіснувала після князя Данила ще  майже сотню років і стала  правонаступницею Київської Русі.

Перевірка вчителем заповнення учнями лінії часу.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Опрацювати матеріал підручника . Написати історичний портрет Данила Галицького.

Схема характеристики історичної особи

(Складання історичного портрету)

1.Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті.

2.Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

3.Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

4.Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

5.Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

6. У чому значення діяльності цієї особистості.

7.Яке ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?