Урок з історії України " Козацько селянські повстання"

Урок- практична робота  «Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Епоха морських героїчних походів. Хотинська війна»

Мета:

 охарактеризувати процес активної діяльності українського козацтва першої четверті 17 ст. а також приділити велику увагу видатній лічності українського гетьмана Петра Конашевича- Сагайдачного;  

 сприяти розвитку аналітичного мислення, зорової пам’яті, цілісного сприйняття історичних явищ, критичного мислення, вміння працювати з історичними документами;

 формувати інформаційну, комунікативну компетенції;

 виховувати в учнів загальнолюдські цінності, любов до історії України.

Тип уроку: урок засвоєння нового навчального матеріалу на основі  роботи з документами;

Форма проведення: урок-практичне заняття

Обладнання: телевізор,проектор; малюнки учнів,фотографії «Опорний конспект» для учнів

                                                           Бо такого ще не було

                                                           В товаристві отамана ,

                                                           Ще ніхто не бив так славно

                                                           Яничара й басурмана .

                                                           І ніхто не вів так мудро

                                                           Товариство в чистім полі ,

                                                           Так братів ніхто не вивів

                                                           Із турецької неволі .

                          

                            Хід уроку

1. Організація класу до уроку .   

2. Вивчення нового матеріалу. Оголошення теми та мотивація мети уроку .

                                         План

1. Морські походи козаків .

2. Біографія  П. Конашевича–Сагайдачного .

3. Діяльність П. Конашевича–Сагайдачного ;

а) політична ;

б) військова ;

в) просвітницька.

4. Участь українського козацтва у Хотинській війні .

Доброго дня, шановні учні. Сьогодні ми з вами продовжуємо досліджувати історію українського козацтва. Ми дізнаємося про добу «Героїчних морських походів козаків» і познайомимося з легендарним гетьманом України перших двох десятиліть 17 ст. Петром Конашевичем – Сагайдачним,  який власне цю добу і уособлює, на основі історичнихджерел, як польських так і українських, щоб зробити історичну оцінку постаті різнобічною. Отже, це і є темою нашого уроку. З якою метою ми здійснюємо з вами вивчення цієї теми? (відповіді учнів). Наш урок проходитиме в формі практичної роботи, яку ви будете виконувати , згідно своїх опорних конспектів.

Евристична бесіда

-  Давайте пригадаємо значення слова козак- (відповіді учнів)

- До складу якої держави входили українські землі з 1569 року? (відповіді учнів)

- Від чого страждало українське населення найбільше? (відповіді учнів – татари; закріпачення, релігійне гноблення)

- Хто міг захистити українця від усіх цих напастей?

Підсумок етапу._Отже, козак – це перш за все захисник, жодної державної інституції, яка захищала би українця в складі Речі Посполитої не було, саме тому в кожній українській хаті на стіні поряд з образами, висіла завжди народна картина «Козак Мамай», бо українця міг захистити лише Бог або козак. 

                   

II. Вивчення нового матеріалу

II.1.Для того, щоб спростувати або підтвердити наш висновок, пропоную вам опрацювати документ №1, уривок з першої книги, завдяки якій про українців, їхній побут, козацькі традиції тощо, дізнаються в Європі, бо написав цю книгу Гійом Левассер де Боплан, французький інженер, військовий картограф, який перебував довгий час на службі у польського короля в 1630-х до 1640-х роках, і, повернувшись до Франції, написав свою неупереджену розвідку про життя українського населення очима стороннього спостерігача.

Завдання 1. Документ №1. ЯКІ ПОВИННОСТІ СЕЛЯН ЩОДО ПАНІВ

«Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими Святами і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, — а щотри роки — й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у таких тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються у гіршому становищі, ніж каторжанин на галері. Таке рабство є причиною того, що багато селян тікає, а найвідважніші з них подаються на Запоріжжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені. Проживши тут певний час і взявши участь у морському поході, вони стають запорізькими козаками…»

Гійом Левассер де Боплан. Опис України, кількох провінцій королівства польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Руан, 1660 рік

Бесіда за уривком

- Отже, чи дійсно становище українського населення в складі РП було надзвичайно складним?

- Хто нам про це повідомляє?

- Отже, сподіватися на якусь сторонню допомогу українцям не  доводилося, тому і з'явилося таке надзвичайне явище – українське козацтво. Якими ж були козаки?

                                    (Сценка)

Жартівлива сценка «Хитра тактика»

Група козаків на сцені займається військовими вправами, до них виходить хлопець, захоплено дивиться на козаків. Відбувається діалог

 - Новоприбулий?

- Так

- Зовешся як? Якого роду?

- Козак Голота. Не боюся ні огня, ні меча, ні третього болота

- Бачу, що козак. Чи не той це козак, що полем килиїмським гуляв, татарина багатого поцілив, коня його забрав?

- Саме той.

- Перехрестися.

- Ось вам (хреститься)

- Чи не той то козак, що проміняв дівку на тютюн і люльку?

- За дівками не волочуся, Україні краще прислужуся. Великих статків не маю: небо, зорі, оселедець, тай усе багатство. А ще – шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита,     вітром підбита, куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає.

- Сміливець! Ще й патріот. Такі нам треба. Розкажи нам краще, як із турком воювати думаєш.

- Як батько Богдан: вогнем і мечем!

- Ух, який. Мечем, кажеш. А якщо не буде меча?

- Хитрістю! Бац-бац – і турок без голови!

- Бачив я різних сміливців, гарно говорили, а як до діла, то й п’ятами накивали, аж у Польщі зловили.

- А чого вони втікали?

- Злякалися, мабуть, Ось слухай, як усе було.

Уяви собі, що

Йдеш ти полем килиїмським  без патронів, розстріляв усе.

А тобі назустріч турка сатана несе.

Що ти зробиш?

— Заховаюсь в ямі, за кущем...

— Знайде, синку,  й вб’є, й поцупить торбу із харчем

Є одна козацька хитрість, знай її і ти.

Не ховатись, а на турка треба прямо йти.

Перед ним ти сядь, роззуйся, і штани зніми,

І лупцюй по морді турка  мокрими штаньми.

Турок, тих штанів боїться більше, ніж вогню.

Це кажу я щиру правду, не якусь брехню.

- Ге. Добре, якщо буде поблизу вода.

Чи баюра, чи калюжа, чи який струмок...

А як ні, то що робити?

— Не журись, синок!

Доки будеш роззуватись та знімать штани,

Десять раз у тебе стануть мокрими вони.

-  Ніколи не чув про таку військову тактику. Ось, наприклад, окопування чи укріплення возами, чи трьома шеренгами наступати: один стріляє, другий заряджає, а третій подає, то це чув. А щоб мокрими штаньми – не знаю такого… То ви щось не те  кажете. Не може бути, щоб козак турка боявся.

- А хто каже, що боявся, то стратегія така, хлопче. Ось повоюєш з моє, тоді знатимеш.

 - Мабуть, під Хотином з батьком Сагайдачним  також таку тактику застосовували, бо побігли турки аж за тридев’ять земель. Кидалися козаки на турка, мов вовки на здобич. Куль не боялися, смерті не боялися, за зраду тяжко карали.

- Зрада – тяжкий гріх, хлопче.  Бачу, ти  про козаків, кошових отаманів та гетьманів трохи знаєш. А пісні козацької вмієш заспівати? Ту, що про Сагайдачного.

- Як підтримаєте, то й заспіваю.

Козаки разом з новоприбулим під пісню йдуть зі сцени 

Ой на…

- Ой  на горі та й женці жнуть.

II.2. Козаки були вправними, сміливими, відважними. Саме такими вони виступають в численних  українських переказах, легендах, думах. Народ зафіксував в своїй історичній пам’яті видатного гетьмана Петра Конашевича – Сагайдачного, а усну оцінку народу жодне писемне джерело заперечити не може, бо «Народ скаже , як зав’яже». Власне, і пісня «Ой, на горі та й женці жнуть», яку ми щойно чули, теж присвячена Сагайдачному. Давайте познайомимось з постаттю легендарного гетьмана .

Біографія Петра Конашевича Сагайдачного

А)(Виступ учениці, яка отримала випереджальне завдання)

Б)Діяльність П. Сагайдачного(відеоматеріал)

II.3. Ми почули оцінку постаті Сагайдачного на основі українських джерел, тепер давайте познайомимось з точкою зору , яка наведена в польських джерелах ( Ян Собеський - шляхтич , державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої)

Завдання 2.Документ №2

 1. «Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі і мав незмінне щастя. Багато разів погромив татар на степах перекопських і навів страх на Крим.

Не менше прославили його морські походи - і тут завжди мав він щастя: зруйнував кілька великих міст турецьких у Європі і Азії, попалив околиці Константинополя... Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був перший, а коли доводилося відступати -останній; рука його ніколи не давала промаху, був проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий».

Я. Собеський. «Історія Хотинського походу 1621 р.»

Бесіда за джерелом

1. Як польський хроніст характеризує гетьмана загалом та його відносини з польською владою? Порівняйте з попередніми оцінками Сагайдачного, які ми чули раніше

2. Поміркуйте, чи об’єктивно автор джерела висвітлював події?

 3. Як впливали відносини гетьмана з поляками на становище козацтва і українських земель у складі Речі Посполитої в цілому?

Коментар  вчителя після відповідей учнів. Ян Собеський - Представник знатного магнатського роду Речі Посполитої, батько короля Яна III Собеського. На чолі власної гусарської хоругви брав участь у поході королевича Речі Посполитої Владислава IV Вази на Москву у 1618 році. Учасник Хотинської війни 1621 року, один з авторів польсько-турецького Хотинського договору 1621 року, тому з Сагайдачним був знайомий  близько, міг дійсно об'єктивно оцінити його діяльність, як полководця, дипломата. Написав мемуари «Історія Хотинського походу 1621 р.» У них високо оцінював діяльність гетьмана Петра Сагайдачного, але недооцінював роль українського козацтва під час Хотинської війни 1621 року.

Отже, враховуючи те, що і польські, і українські джерела позитивно оцінюють Сагайдачного, про що це може свідчити? Кому ж служив Сагайдачний – полякам чи українцям?

(відповіді учнів)

II.5. РОБОТА З АТЛАСОМ

Будь  ласка відкрийте атласи на ст.4 і виконайте завдання;

1)знайдіть на карті головні напрямки походів гетьмана Петра Сагайдачного;

2)визначте головні місця битв;

3)Укажіть битву в якій гетьман отримав поранення яке привело до смерті.

Таблиця 2. Встановіть відповідність, поєднавши стрілочкою похід і його дату.

дата	похід
1606	Напад на Перекоп
1608	Напад на Варну
1616 рік	Напад на Стамбул
1615, 1617	Взяття Кафи

 

II.4. Хотинська війна

Розповідь учителя

II.6. Портрети Сагайдачного .

Учень 1.У 1622 році помер славетний герой Хотинської війни Петро Конашевич – Сагайдачний. Помер, не стільки від отруєної турецької стріли, скільки від того, що жодної з обіцянок , які щедро давав йому польський король для того, щоб козаки в цю війну вступили, поляки не виконали. Знову козацькі повстання, знову пригноблення прав.  Розчарування гнітило гетьмана, адже саме він домовлявся з польським королем, саме він виступав гарантом королівського слова перед побратимами. Цей трагічний момент в долі тяжко хворого Сагайдачного нас вразив і ми обрали для змалювання гравюру з книги поета Касіяна Саковича "Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». Ці вірші спудеї (тобто учні) Київської братської школи урочисто зачитали на могилі гетьмана

Як мужність запорожців королі пізнали,

То їм за герб такого рицаря признали.

Вітчизні він готовий завжди послужити

І за її свободу голову зложити.

А треба, то землею він пройде, водою,

До всього має вправність і прудкий до бою

Учень 2. Для сучасників важливо знати, як насправді виглядав славетний запорозький гетьман. Вчені вважають, що до нашого часу дійшло тільки одне автентичне графічне зображення Петра Сагайдачного, що має безсумнівну джерельну вартість. Це якраз гравюра із книги Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», виданої в Києві 1622 року, на якій представлено портрет гетьмана верхи на коні.

III. Підведення підсумків уроку.

Виконайте тест , «Опорний конспект» завдання №5 , сторінка1 . Правильну відповідь позначаємо галочкою

ЗАВДАННЯ 5. ВИКОНАЙТЕ ТЕСТ , «ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ» ЗАВДАННЯ №1-5 , СТОРІНКА2. ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ ПОЗНАЧАЄМО ГАЛОЧКОЮ

 1.Спираючись на зображені гравюри, можна характеризувати діяльність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. У народній пісні: «…Була Варна здавна славна – / Славнiшiї козаченьки, / Що тую Варну дістали, / I в нiй турків забрали…» уславлено часи

А.Походів князя Д. Вишневецького. 

Б.Козацьких повстань 90-х рр. XVI ст.

В.козацько-селянських повстань 20–30-х рр. XVIІ ст.

Г.Морських походів козаків на початку XVIІ ст.

 

3. Морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст. загострювали стосунки Речі Посполитої з

А.Шведським королівством.                  Б. Османською імперією.

В.Австрійськими Габсбургами.             Г.Московським царством.

4. Проаналізуйте зображену        картосхему.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан… і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року... висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чесного. Іменем Йов Борецький… і з ним єпископів на різні місця...»

Описані події відбулися завдяки

А  В. К. Острозькому.    Б Д. Вишневецькому. 

В   П. Сагайдачному.      Г   П. Могилі.

6. Укажіть портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Рефлексія.Робота учнів з картою самооцінки.