Урок з історії України на тему "Культура Русі-України наприкінці Х - у першій половині ХІ століття".

Про матеріал

Урок узагальнення знань з теми "Культура Русі-України наприкінці Х - у першій половині ХІ століття".

Перегляд файлу

Урок з історії України 7 клас

Тема: Культура Київської Русі

Мета: - повторити та узагальнити поняття «культура»;

- сформувати в учнів знання про розвиток культури Київської Русі:

писемності, освіти, літератури, наукових знань, архітектури та усної

народної творчості;

- розвивати в учнів вміння аналізувати історичні факти на основі джерел і

інформації, оцінювати їх значення, висловлювати свою думку, даючи

стислу характеристику пам’яткам культури;

- виховувати естетичний смак учнів, потребу в збереженні культурних

пам’яток минулого.

Завдання: на основі отриманих знань та вмінь закріпити почуття прекрасного,

гордості за досягнення наших предків в галузі культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Вид уроку: урок-практикум

Обладнання: інтерактивна дошка, ноутбук, проектор, картки з джерелами

інформації, ілюстрації, заготовки з гіпсокартону з нанесеною заздалегідь

шпаклівкою для малювання фресок (розмір 15х 20 см, або за бажанням)

Основні поняття: культура, мозаїка, фреска, інтер’єр, вівтар

Епіграф уроку: Ми смертні. Та знайте: не вмирає тільки культура народу

(Б.Олійник)

Проблемне завдання: Чи важлива культура для нації кожного народу? Чому?

Розгорнутий план уроку

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Проблемне питання:

- Відомий письменник Борис Олійник писав: «Ми смертні. Та знайте: не вмирає тільки культура народу» Чи важлива культура для нації кожного народу? Чому?

ІІІ. Оголошення теми уроку.

На дошці крилаті вирази: (зачитати вчителю)

«Чим вище культура, тим вище цінується праця» - Вільгельм Рошер

«Культура – це прагнення до досконалості за допомогою пізнання того, що найбільше нас турбує, того, про що думають і говорять. М.Арнольд.

Вчитель: з цих крилатих виразів виділіть ключове слово

Відповідь учня: культура

Вчитель: діти, давайте тепер визначимо, так що ж таке культура

Учень: розвиток мистецтва

Учень: розвиток духовної спадщини

Учень: досягнення в галузі архітектури

Вчитель: ваші відповіді зараховуються, але е конкретне визначення

(показати визначення терміна на медіа дошці)

Вчитель: запишіть, діти, термін у зошит

Культура – від лат. culture – «обробіток», сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.

Вчитель: Отже, ви ,мабуть, здогадалися, що нашою сьогоднішньою темою буде вивчення культури Київської Русі.

IV. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Високий злет культури Київської Русі був зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя – розвитком феодальних відносин, становленням давньоруської державності, відокремленням ремесла від

сільського господарства, виникненням міст, пожвавленням торгівлі, розширенням міжнародних зв’язків, запровадженням християнства та ін.. Феномен культури Київської Русі сформувався на основі місцевих традицій під впливом нових умов й творчого переосмислення досягнень світової культури.

V. Вивчення нового матеріалу

Вчитель. Сьогодні ви будете працювати по групах і вивчати джерела інформації з таких видів культури: східнослов’янська писемність і мова, література і літописання, усна народна творчість, розвиток архітектури Київської Русі Х-ХІ ст. (поділити дітей на групи можна таким чином: кожний вид культури виділити окремим кольором, наприклад:

1 група – східнослов’янська писемність і мова – зелений колір

2 група – література і літописання – жовтий колір

3 група – усна народна творчість – червоний колір

4 група – архітектура Київської Русі – блакитний колір

Кожну групу очолює учень-консультант, який обирається із сильніших учнів. Під його керівництвом буде здійснюватися робота групи. Учні виконуватимуть роль вчителя, а вчитель здійснюватиме загальне керівництво процесом роботи і за необхідності доповнюватиме відповіді учнів.

Джерела інформації роздаються групам в друкованому вигляді.

1 група - східнослов’янська писемність і мова

До другої половини ІХ ст. у слов’ян не було абетки й писемності. У 1863р. слов’янський просвітитель Кирило створив слов’янську абетку. Згодом Кирило та його брат Мефодій були направлені візантійським імператором до Моравії для проповіді християнства слов’янською мовою. Брати перекладали слов’янською мовою церковні книги, і таким чином їхня діяльність заклала підвалини слов’янської писемності.

У загалі існувало дві форми слов’янської абетки: кирилиця і глаголиця, які збігалися за алфавітним складом, розташуванням, назвами букв, але відрізнялися за формою їх написання. Глаголиця проіснувала недовго, ХІ ст.. її витіснила кирилиця. Яка зі слов’янських абеток – кирилиця чи глаголиця – давніша? Яку з них винайшов слов’янський просвітитель Кирило? Ці питання залишаються ще й на сьогодні предметом дослідження істориків.

Вчитель: коли на Русі з’явилася писемність?

Учень: у другій половині ІХ ст.

Вчитель: назвіть форми слов’янської абетки.

Учень: кирилиця і глаголиця

Вчитель: у чому полягає заслуга болгарських просвітителів Кирила і Мефодія?

Учень: Кирило та Мефодій переклали слов’янською мовою церковні книги, заклали підвалини слов’янської писемності.

Вчитель: у Давній Русі (Х-ХІ ст..) написи зустрічаються на горщиках, пряслицях, днищах діжок, цеглинах, межових каменях, стінах будинків тощо. Який висновок ви можете зробити про поширення писемності на Русі на основі цих фактів?

Учень: це свідчило, що русичі користувалися власним письмом, і писемність поширювалась не лише привілейованих прошарків, а й серед ремісників і торгівців.

Вчитель: а тепер зробіть висновок з даної теми захистом презентації (учні готують заздалегідь)

Вчитель: розвиток писемності й формування власної мови, започаткування шкільного навчання стали важливим чинником консолідації населення Київської Русі.

2 група – література і літописання

Зі «Слова про закон і благодать» Іларіона (ХІ ст.)

Отак, коли він (Володимир) у дні свої жив і землю свою пас правдою, мужністю і розмислом, навідав його Всевишній, глянуло на нього все милостиве око благого Бога, і розсіяв розум у серці його. А що чув він завжди про благовірні землі грецькі, христолюбиві і сильні вірою, як вони єдиного Бога в Трійці почитають і йому поклоняються, як у них діються сили і чудеса, і знамення, як церкви людьми повняться, як усі городи благовір`ям кріпляться, як усі люди щиро моляться, перед богом схиляючись… зажадав він серцем, загорівся духом, щоб і собі стати християнином і землю свою до християнства навернути.

Зі «Слова» Даниїла Заточника (ХІ ст..)

Як невід не триває води, а лише рибу, так і ти, княже, ані злата, ані срібла не держи – роздавай людям. Пане мій! Не позбавляй хліба злидаря мудрого, не піднось до хмар багатого нерозумного. Злидар бо, мудрий мов злато в нечистій посудині, а багатий красивий та безтямний, наче з паволоки подушка соломою напхана. Пане мій! Не зри на зовнішність мою, роздивись внутрішність мою.

Вчитель: пригадайте, що таке літописи і як вони створювалися.

Учень: літопис - це історичний твір в якому, розповіді про події та факти подаються за роками.

Вчитель: який найдавніший літопис зберігся до нашого часу? Хто є його автором?

Учень: видатною пам’яткою літописання є «Повість минулих літ», складена в 1113р. ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором літописцем.

Вчитель: які твори започаткували давньоруську літературу? Назвіть їх.

Учень: до найдавніших творів давньоруської літератури належить «Слова про закон і благодать» Іларіона (ХІ ст..), «Слова» Даниїла Заточника (ХІ ст..), «Повчання» Володимира Мономаха та інші.

Вчитель: Визначте тематику творів давньоруської літератури.

Учень: до основної тематики належить перекладна й оригінально богословського і світського змісту література. Також були поширені твори житійного жанру, як от «Слово про закон і благодать» Іларіона, присвячений Володимиру Великому, де автор, як бачимо, обґрунтував ідею рівноправності Русі в сім’ї християнських народів й необхідності запровадження християнства в його великій державі.

Вчитель: а тепер зробіть висновок з даної теми захистом презентації

(учні готують заздалегідь)

Вчитель: літературні джерела та літописи стали унікальним і безцінним джерелом вивчення історії Русі ІХ-ХІІ ст..

3 група - усна народна творчість

Із «Житія Феодосія Печерського»

…И яко вниде в храм, одеже князь седяй, и се виде многы играющее пред ним; овы гусленые гласы испущающим, и инеем мусикейскыя пискы гласящим, иныя же органныя, и тако всем играющим и веселящимся, якоже обычай есть перед князем.

Ілля Муромець і Соловей Розбійник

( уривок із билини)

Из того ли-то из города из Муромля,

Из того села да с Карачирова,

Выезжал удаленькой дородный добрый молодец;

Он стоял заутреню во Муромле,

Ай к ободеньке поспеть хотел он в стольный Киев град,

Да й подъехал он ко славному ко городу к Чернигову:

У того ли города Чернигова

Нагнано-то силушки черным-черно,

Ай черным-черно, как черна ворона;

Так пехотою никто тут не прохаживает,

На добром коне никто тут не проезживает,

Птица черный ворон не пролетывает,

Серый зверь да не прорыскивает.

А подъехал как ко силушке ввеликоей,

Он как стал-то эту силушку великую

Стал конем топтать да стал копьем колоть,

Ай побил он эту силу всю великую,

Он подъехал-то под славный под Чернигов град;

Выходили мужики да тут черниговски

Й отворяли ворота во Чернигов град,

А й зовут его в Чернигов воеводою.

Говорит-то им Илья да таковы слова:

«Ай же мужики да вы черниговски!

Я не йду к вам во Чернигов воеводою.

Укажите мне дорожку прямоезжую,

Прямоезжую да в стольный Киев град».

Вчитель: назвіть види усної народної творчості. Які з них були розвинені в Київській Русі?

Учень: до видів усної народної творчості належить дружинний епос, пісні (календарно-обрядові, сімейно-обрядові, наприклад: народження дитини, хрещення, весілля), казки, легенди прислів’я, загадки.

Вчитель: що вам відомо про билини? Визначте їхню тематику.

Учень: у билинах оспівуються подвиги богатирів – Іллі Муромця, Альоші Поповича й Добрині Микитича, котрі вірно служили великому князю Володимиру Красному Сонечку й відважно захищали Русь.

Вчитель: усна народна творчість, розвиваючись слугувала потужною підвалиною духовного життя наших пращурів. Як бачимо, важливе місце в житті народу посідали пісні, особливо обрядові, виконання яких пов’язане з обрядами, як календарними, так і сімейними.

4 група – архітектура Київської Русі

Вчитель: зараз учасники 4 групи зроблять уявну мандрівку архітектурними пам’ятками Русі, та ознайомляться з особливостями образотворчого мистецтва.

Зупинка № 1 Золоті ворота

Ознайомтеся з історичною довідкою про Золоті ворота в Києві та виконайте завдання.

Споруджені в 1037р. за правління Ярослава Мудрого як головний в’їзд до Києва; поєднували в собі функції оборонної споруди та парадної міської брами; являли собою прямокутну вежу, до якої з обох боків прилягали земляні вали; висота проїжджої частини воріт сягала 12 метрів; ширина проїжджої частини - 6,4 метри; ворота увінчував купол Благовіщенської церкви, укритий золотом.

Вчитель: 1) Поміркуйте, звідки ворота дістали свою назву?

Учень: назва походить від Золотих воріт Константинополя, які в першу чергу виконували оборонну функцію від нападів ворогів.

Вчитель: 2) Про що вони могли б нам розповісти?

Учень: ворота є надзвичайно красивими, були збудовані за правління Ярослава Мудрого.

Зупинка № 2 Софійський собор

Джерело. Дослідник М.В. Кордон стверджує, що «риси самобутнього давньоруського мистецтва яскраво виявилися в Софійському соборі в Києві».

Вчитель: доведіть цей факт.

Учень: Софійський собор - пам’ятка світової архітектури, котрий збудований в 1037р.

Вчитель: що означає назва храму?

Учень: «Софія» в перекладі з грецької означає «мудрість». Цей собор став справжньою перлиною давньоруської архітектури.

Золоті ворота й Св. Софія стали символами царственості Києва, а архітектурно-художня символіка храму розкриває ідею божественного походження руської династії.

Найбільше вражає внутрішнє оздоблення цього собору. З наявністю фресок, мозаїк, чудово зробленими арками та склепінням.

Вчитель: а тепер зробіть висновок з даної теми захистом презентації (учні готують заздалегідь).

Вчитель: створені в Русі шедеври образотворчого мистецтва засвідчують високий рівень розвитку архітектури малярства, ювелірної справи.

Вчитель пояснює терміни: фреска, мозаїка, інтер’єр, вівтар.

Мозаїка – зображення або візерунок, зроблений з окремих щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру або камінців.

Інтер’єр – архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку приміщення.

Вівтар – східна підвищена частина храму, призначена для відправлення служби.

Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вологій штукатурці.

VІ. Узагальнення й систематизація знань

Вчитель: Дорогі учні, а зараз вам пропонується цікаве творче завдання - побути в ролі художників-оздоблювачів і спробувати намалювати свою власну фреску. Для цього вам було заготовлено заздалегідь частини гіпсокартону з нанесеним шаром свіжої шпаклівки.

(див. додаток по виготовленню матеріалу для роботи учнів)

Перед вами заготовки з гіпсокартону. Малювати ви можете на них будь - якими фарбами і будь яке зображення (чи то орнамент, чи церкву, проявляйте свою фантазію).

VІІ. Підсумки уроку

Вчитель: що нового про культуру Київської Русі ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

Учень: найбільше вражають унікальні пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва .

Вчитель: Що вам найбільше сподобалося й чому?

Учень: мені сподобалося сьогодні на уроці побути в ролі справжнього майстра, що малює шедеври на стінах.

Вчитель: а зараз підходимо до оцінювання.

VІІІ. Домашнє завдання

Вчитель: записати в зошит основні терміни уроку. Виконати творче завдання «Перлина давньоруської культури» (про один із творів давньоруської літератури, архітектури або усної народної творчості).