Методичні матеріали з теми: "Система методичної роботи з краєзнавства в школі"

Система методичної роботи з краєзнавства в школі

Шкільне краєзнавство – це система краєзнавчої освіти в освітній роботі школи, позашкільних установ, яка проводиться за різними напрямками: літературне, історичне, географічне, природознавче, етнографічне, фольклорне. Усі ці напрямки є частинами цілого, основними структурними елементами загальношкільного краєзнавства, тісно пов'язані між собою. Суть шкільного краєзнавства полягає у всебічному вивченні учнями з навчально-виховною метою території свого краю за різними джерелами, переважно на основі попередніх спостережень під керівництвом учителя.

Краєзнавча   робота  учнів – важлива частина шкільної освіти. Вивчаючи історію рідного краю, вони починають  пишатися своєю малою батьківщиною, прагнуть дізнатися більше про її історію, глибше розуміють значення  бойових і трудових справ, беруть приклад з видатних земляків. І, звичайно,  діти, для яких небайдужа історія  предків, виростуть патріотами, відповідальними не тільки за своє  життя , а й за рідну землю, за те, яка вона дістанеться у спадок майбутнім поколінням.                        

Система методичної роботи з краєзнавства передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього

Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями під час тематичних екскурсій до краєзнавчого або історичного музею села (міста). Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.

Для поглиблення і деталізації краєзнавчої роботи можна запропонувати учням написання рефератів про історію вулиці села(міста), де вони проживають у відповідно обраний період. Схема підготовки матеріалів до написання реферату з історії вулиці буде мати такий вигляд: історія назви вулиці; події, що відбулися на цій вулиці; історія її забудови, перспективи розвитку; історія побудови та розвитку промислових підприємств, установ та закладів, що розташовані на цій вулиці; історія окремих будинків і споруд; біографії цікавих людей, які жили або проживають на вулиці; пам`ятки історії, культури на вулиці. Крім цього учням, які бажають вивчати історію конкретної вулиці, можна запропонувати підготувати реферат на одну з таких тем: “Рідна вулиця”, “Історія вулиці, на якій ти живеш”, “Роль вулиці у твоєму житті”. “Меморіальна дошка – візитна картка історії вулиці”.

Програма і методичні рекомендації проведення факультативних занять з краєзнавства включають у себе різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об`єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об`єктів; екскурсії до краєзнавчого або історичного музею; тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства; ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту.

У процесі роботи над краєзнавчими проектами учні оволодівають навичками самостійної роботи, зазначивши  мету, формулюють проблему, завдання, продумують практичну та теоретичну значущість. Метод проектування сьогодні виходить на одне з перших місць у теорії та практиці освітньої діяльності, адже, як стверджував В.О. Сухомлинський  «майстром педагогічної праці стає той, хто відчув себе дослідником». Ось чому цей метод важливий при організації краєзнавчої роботи. Проектування, яке передбачає усвідомлені, системні та радикальні знання, найбільш продуктивний шлях.  Кожен з проектів має мету, завдання та шляхи реалізації, окреслені на перспективу і конкретний план дій (у вигляді заходів річного плану залежно від тематики проекту) на навчальний рік.  Наприклад  проекти: “Моє село на карті Батьківщини, хоч невідоме, та дарма “,  “Моя школа“  та “Велика Вітчизняна війна в моєму місті".

Список використаних літературних джерел.

1. Караманов О. В. Музей–школа–університет: особливості педагогічної взаємодії в сучасному «суспільстві знань» / Караманов О. В.  // Освіта та педагогічна наука. – 2013. – № 4. 

2. Макеева И. А. Музей в системе социального воспитания // Молодой ученый. – 2011. – № 1.

3. Мочкіна Л. І., Гурко Т. С. Нестандартні уроки з історії України. – Тернопіль: Мандрівець, 2002.

4. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007.

5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: АСК, 2004.  

6. Трефяк Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах України. – 2002. - №1.

7. Філіппенко Р. І., Куделко С. М. Є. К. Рєдін – професор Харківського університету. / Р. І. Філіппенко, С. М. Куделко. – Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008.

8. Юхневич М.Ю. Я поведу тебя в музей: Учебное пособие по музейной педагогике / М.Ю. Юхневич. Министерство культуры РФ, Рос. институт культурологии. – М., 2001.