Урок з історії України " Правління Ярослава Мудрого"

Тема «Київська держава за правління Ярослава Мудрого»

Мета:

• ознайомити учнів зі змінами, що відбулися в Київській державі за часів правління Ярослава Мудрого;
•  розглянути зовнішню та внутрішню політику, з’ясувати значення діяльності князя для розвитку давньоруської держави;
• розвивати в учнів навички роботи з джерелами інформації та їх основі робити певні висновки про історичні факти і події; розвивати творчі здібності учнів;
• виховувати повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

• називати роки правління Ярослава Мудрого;
• показувати територію Київської держави за правління Ярослава Мудрого;   
• характеризувати внутрішню та зовнішню політику князя;

порівняти політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Тип уроку:комбінований

Обладнання: карта «Київська держава Русь-Україна в ІХ-ХІ ст.», портрет Ярослава Мудрого, картина «Суд часів "Руської правди"».

Основні терміни і поняття: міжусобна війна, дуумвірат, «тесть Європи», закон.

Хід уроку

І. Організаційний момент. (підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування, оголошення мети і завдань на уроці).

Учитель пропонує учням обрати зі скриньки побажань кольорову стрічку із побажаннями на сьогоднішній урок. Побажання:

• Тобі сьогодні особливо пощастить!
• Життя готує тобі приємний сюрприз!
• Сьогодні твій день, щасти тобі!
• Тощо.

 Вчитель. Отже, сьогодні я бажаю вам досягти вершини пізнання, попри будь-які перепони. І залишатися  цілеспрямованими.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бліц-опитування.

1. Яку тему з історії України почали вивчати на минулому уроці?

2. У якій частині Європи була розташована Київська Русь? Покажіть її кордони.

3. Якими морями омивається держава?

4. Назвіть «сусідів» Русі-України.

5. Якого князя в народі називали «Ясним Сонечком», а історики «Великим»?

6. Яких змін зазнала територія руської держави за Володимира Великого? Покажіть на карті.

7. Чим потітика Володимира відрізнялася від політики його попередників.

8.Гра «Аукціон»

• будівництво фортець та укріплених міст уздовж річок Стугна, Сула, Десна, Трубіж та Остер;+
•  посольство до германського імператора Оттона І;
• карбування монет срібляників та златників;+
• розгром Хазарського каганату;
• будівництво Десятинної церкви;+
• приєднання до Київської держави земель волинян та хорватів;+
• запровадження центрів збору данини – погостів; 
• заміна родоплемінного поділу Київської Русі на територіальний;+
• одруження князя з візантійською принцесою; +
• заснування міста Київ;
• зустріч з візантійським імператором Костянтином Багрянородним;
• впровадження християнства як державної релігії; +

8. Назвіть заходи князя у зовнішній політиці.

9. Реформи Володимира

10. Яка реформа Володимира мала найбільший вплив на подальший розвиток Київської держави?

11. Яке значення мало запровадження християнства на Русі?

12. «За що прозивали Володимира Великим, Святим, Красним Сонечком».

13.Вправа «Незакінчені речення»:

«Створив…»

«Переміг…»

«Розвивав…»

«Карбував…»

«Зміцнював…»

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні ми познайомимось з яскравою особистістю, видатним політичним діячем, князем Київської держави Ярославом Володимировичем, що увійшов в нашу історію під ім’ям - Ярослав Мудрий.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

На фоні приємної мелодії учитель декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?

• Зміцнив, розбудував Київську Русь.
• Підніс міжнародний авторитет.
• Збудував м.Ярославль.
• Упорядкував закони.
• Збудував Софіївський собор.
• Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

V. Вивчення нового матеріалу за планом.

План:

1. Прихід Ярослава до влади.

2. Державна діяльність князя.

3. Династичні шлюби

4. Перший збірник законів «Правда Ярослава».

Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого

Прихід Ярослава до влади.

Демонстрація відеоролика       www.youtube.com/watch?v=OnPAh8rb948 

  Бесіда:

• Хто приймав участь у боротьбі за київський престол?
• Як відбувалася боротьба за владу?
• Які риси характеру проявив Ярослав у боротьбі за владу?

Так Ярослав став князем Київським. Але княжі міжусобиці не закінчилися. Брячислав, князь Полоцький, напав на Новгород, узяв у полон багато людей. Ярослав поспішив на допомогу новгородцям, розгромив його і змусив присягнути на вірність.

Через два роки розгорнулася боротьба між Мстиславом Тмутараканським та Ярославом. Досвідчений воїн та полководець Мстислав вщент розгромив Ярославове військо, проте від Києва відмовився. 1026 року брати уклали між собою угоду, згідно з якою поділили руські землі по Дніпру: правобережні землі з Києвом належали Ярославові, а лівобережні з Черніговом – Мстиславові. (Супроводжується показом на карті.) Такий порядок володарювання проіснував 10 років, до смерті Мстислава. Лише з 1036 року Ярослав став єдиновладним володарем Київської Русі. За словами Нестора Літописця «самовладцем Руської Землі».

Робота з терміном.

Дуумвірат – це…

2. Державна діяльність Ярослава.

Ярослав доклав багато зусиль для збереження цілісності та єдності Руської держави. Відвоював у Польщі прикордонні території, приєднав землі угро-фінських племен. Побудував фортецю Юр’їв (Тарту). Остаточно розгромив печенігів у 1036 році, підтримував дружні відносини з Візантією та Німеччиною.

До внутрішньої чи зовнішньої політики відносяться ці заходи? Запишіть у відповідну колонку таблиці.

 Заповніть таблицю              

  Політика Ярослава Мудрого

Внутрішня	Зовнішня

Робота в групах. Опрацювання історичних джерел.

І група «Літопис Руський».

«В літо 1037 р. заклав Ярослав город великий Київ, а біля нього Золоті ворота. Заклав і церкву митрополичу на честь святої Софії, премудрості Божої, і потім на Золотих воротах кам’яну церкву святої Богородиці Благовіщення… Після цього заснував монастир святого Георгія і святої Ірини».

За свідченнями сучасника, «славне місто… Київ величністю, як вінцем, увінчав».

Бесіда.

1. Про яку діяльність князя повідомляє літопис?

2. Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва?

3. Чи знаєте ви пам’ятники культури епохи Ярослава, що збереглися до наших днів? Назвіть їх.

 

ІІ група «Літопис Руський».

«…І до книг він мав нахил, читаючи (їх) часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо (святе), і писали багато книг.

І придбав він (книги), що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова…

…Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив (їх) у церкві святої Софії, що її спорудив він сам.»

Запитання.

1. Про яку діяльність князь повідомляє літопис?

2. Навіщо князеві знадобилась така велика кількість писців?

3. Чи пов’язано це з розвитком освіти? Відповідь обґрунтуйте.

 3.Ярослава Мудрого називають «тестем Європи»

Розглянемо як Ярославу вдалося зміцнити міжнародне становище своєї держави. Переглянути відеоролик про династичні зв’язки Ярослава.

Робота в групах: утворюються 6 груп (по країні на кожну групу), кожна група отримує аркуш з частиною майбутньої таблиці

 По завершені роботиаркуші прикріплюються на дошку у вигляді таб

З якою метою укладалися ці династичні шлюби?

Держави	Міждинастичний шлюб
Візантія	Шлюб сина Ярослава Всеволода з дочкою Константина ІХ  Мономаха Марією
Польща	Шлюби князя Казимира із сестрою Ярослава Марією Добронігою, сестри польського володаря Гертруди- Оліслави з Ізяславом Ярославичем
Швеція	Шлюб Ярослава з Інгігердою
Норвегія	Шлюб короля Гаральда з дочкою Ярослава Єлизаветою
Угорщина	Шлюб дочки Ярослава Анастасії з королем Андрашем
Франція	Шлюб короля Генріха І з Анною Ярославівною

З якою метою укладалися ці династичні шлюби?

Визначення поняття: «міждинастичний шлюб»

Міждинастичний шлюб – назва шлюбу між представниками правлячих династій.

4. Перший збірник законів «Правда Ярослава».

 Налагодження внутрішнього життя країни було неможливим без упорядкування законів. До заходів у цьому напрямі вдавався свого часу князь Володимир. Та слава справжнього реформатора законодавства належить

Ярославові. Адже він був першим, хто уклав писаний збірник руських законів. Цей документ дослідники називають «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою Правдою». Він складався з 18 статей, у яких зазначалося як карати за ті чи інші злочини.

Робота з документом Руська Правда

«1. Якщо уб’є вільна людина вільну, то за неї мстяться брат за брата, син за батька, або батько за сина, або племінники; якщо хто з них не бажає (чи не буде кому) номститись, то нехай одержить 40 гривень за вбитого; якщо вбитий буде русин, чи гридь, чи купець, чи ябедник, чи мечник, чи ізгой чи словенин, то призначити за нього 40 гривень.

2. Якщо буде побитий до крові чи до синців, то не треба йому шукати свідка; якщо ж на ньому не буде ніяких слідів, то нехай прийде свідок; якщо ж не може [привести його], то справі кінець. [...]

5.         Якщо хто-небудь ударить мечем по руці і відсіче її або вона всохне, то винуватий платить 40 гривень. Якщо нога залишиться цілою, але почне [людина] кульгати, тоді нехай мстяться за пораненого.

6.         Якщо ж хтось відсіче комусь будь-який палець, то має сплатити 3 гривні штрафу.

7.         За висмикнутий вус сплатити 12 гривень, а за жмут бороди — 12 гривень.

8.         Хто вийме [погрожуючи] меч, але не вдарить ним, то платить гривну. [...]

12. Якщо хтось вкраде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде вкрадене в своїй общині, то дістає своє та 3 гривні за кривду. [...]

16. Якщо холоп вдарить вільного чоловіка та сховається в хоромах свого пана, а господар не захоче його видати, то сплачує скривдженому 12 гривень; а потім, якщо зустріне побитий холопа, то має право побити його».

Словник

Гривна — срібний чи золотий зливок.

Гридник — молодший дружинник.

Ізгой — людина, яка втратила зв’язок з общиною за якусь провину.

Мечник — княжий слуга.

Русин — мешканець Київської землі.

Словенин — мешканець Новгородської землі.

Ябедник — княжий суддя.

Запитання:

• Які групи населення існували в Київській Русі?Чи однаковою була відповідальність перед законом різних груп населення?
• Як захищалася приватна власність?
• Чому «Руська Правда» дозволяла кревну помсту?
• Чому був встановлений однаковий штраф для різних народів?
• Чому штраф за вирваний вус чи бороду був значно більшим, ніж штраф за відрубаний палець?
• Зробіть висновок про рівень розвитку державності.

«Руська Правда» обмежила застосування кровної помсти, замінюючи її штрафом. Штрафи сплачувались на користь скривдженого і в казну князя. За найбільші провини людину виганяли з общини або перетворювали на холопа. Судив зазвичай сам князь. Застосовувались також випробування вогнем і водою

Учитель: Помер князь 1054 року у досить похилому віці – 76 років. Поховали його у Софіївському соборі, де мармуровий саркофаг з останками князя і його дружини стоїть до цього часу.

VІ. Закріплення.

1. Експрес – оцінювання «Історичний орнамент: так чи ні» (із взаємоперевіркою).

 1. Першим збірником законів на Русі була Салічна правда. –

2. Митрополитом Київським було обрано Іларіона. +

3. Дочка Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля Генріха І.+

 4. Князь Ярослав Мудрий вороже ставився до освіти.—

5. Основною святинею Києва був Києво-Печерський монастир.—

6. Ярослав остаточно здолав печенігів. +

 7. Князь Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку. +

8. Остаточно Ярослав утвердився у Києві в 1015 р.—

9. Місто Ярослава розміщувалося в тих же кордонах, що і місто Володимира.—

10. 1037 р. було розпочато будівництво Софійського собору.+

11. Ярослава називали «тестем Європи». +

12. Золоті ворота - головний в’їзд до Києва, були виготовлені із золота.—

 

2. Гра «Полий дерево».

1. Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.

2. Дайте визначення поняття «дуумвірат».

3. Покажіть на карті територію, розподілену під час спільного правління Ярослава та Мстислава.

4. Назвіть дату розгрому печенігів.

5. Чому постала необхідність прийняття збірника законів «Руська Правда»?

6. Як ви вважаєте, чи можна порівняти значення таких подій, як прийняття християнства і запровадження «Руської Правди» для Київської Русі-України.

 

3. Кросворд :

• Ім’я відомого київського літописця. (Нестор).
• Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).
• Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).
• Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).
• Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).
• Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм).

VІІ. Підсумок уроку.

1. Метод «ПРЕС».

Чому з ім’ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Київської Русі?

Я вважаю, що... 
(висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)

тому, що...
(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

наприклад...
(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію) 

тому...
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію). 

   Так, безперечно, князювання Ярослава Мудрого стало вершиною могутності Київської держави, і ви правильно дали високу оцінку цій особі.                                                                         

2.Завдання рубрики «Враження від уроку» :

 «Сьогодні на уроці я навчився…».

VІІІ. Виставлення та обґрунтування оцінок.

ІХ. Домашнє завдання.

• Опрацювати §8.
• Записати у зошит своє ставлення до князя Ярослава як до людини та державного діяча.
• Проблемне питання: що можна запозичити від Ярослава Мудрого для сучасності, а що варто залишити в ХІ ст.