Урок з історії України у 8 класі з теми «Практичне заняття: «Руїна»: причини і наслідки»

План-конспект уроку 

з історії України у 8 класі

з теми «Практичне заняття: «Руїна»: причини і наслідки»

 

Підготувала Дикань Алла Василівна,

заступник директора з навчальної роботи,

вчитель історії та правознавства

Бугаївського навчально-виховного комплексу

Ізюмської районної ради Харківської області

 

Мета:  - розглянути події суспільно-політичного життя України 60-70-х років

               ХVІІ століття;

             - з’ясувати зміст поняття «Руїна» та хронологічні межі цієї доби;

             - визначити причини та наслідки доби «Руїни»;

        - формувати вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати,  

           узагальнювати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові

           зв’язки, робити висновки щодо історичних подій;

             - прищеплювати інтерес до вивчення історичного минулого.

 

Тип уроку: урок формування нових знань, вмінь та навичок.

 

Форма проведення: інтерактивний урок.

 

Обладнання: картки з історичною інформацією та уривками з історичних джерел,

                         електронна презентація, інтерактивний комплекс «Smart Board»,

                         Історія України: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних

                         закладів / Г.К. Швидько, П.О. Чорнобай, - К.: Генеза, 2016, -352 с.:

                         іл., карти, рекомендований Міністерством освіти і науки України

                         (наказ МОН України від 10.05.2016 № 491)

 

Очікувані результати:

після цього уроку учні зможуть:

- застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Руїна»;

- називати хронологічні межі доби «Руїни»;

- визначати причини та наслідки доби «Руїни».

 

Зміст навчального матеріалу:

1. «Руїна»: причини і наслідки.

 

Проблемне питання:

                    Якими були причини та наслідки «Руїни»?

 

 

Хід уроку

 

Етап уроку	Час, хв.	Прийоми й методи	Зміст діяльності
1. Організаційний	1	Привітання	Привітання, перевірка готовності робочих місць учнів до уроку, організація учнів до роботи на уроці.
2. Мотиваційний	2	Інформація вчителя	Вчитель: «Руїна» – період в історії українських земель другої половини XVII ст. Термін був запроваджений істориком Миколою Костомаровим для характеристики періоду в історії Української козацької держави другої половини XVII ст.
3. Визначення      мети та     очікуваних       результатів      уроку	2	Мультимедіа Електронна презентація	Повідомлення мети, очікуваних результатів уроку, проблемного питання.
4. Актуалізація      опорних знань	4	Бліц-опитування через методичний прийом «Алфавіт»	Учитель називає букву алфавіту, учні швидко називають все, що стосується розділу «Українські землі наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.» (історичні терміни, події, особи, явища тощо)
5. Вивчення     нового      матеріалу	6	1) Перегляд відеоматеріалу «Період «Руїни» https://www.youtube.com/watch?v=Lh09Ar-DUGk	Пошук відповідей на питання-завдання: 1. Які події розгорнулися на території України після смерті Б. Хмельницького? 2. Які внутрішні українські сили вступили в суперечку? 3. Які зовнішні сили активно втручалися у внутрішні справи Ггетьманщини? 4. Які події започаткували добу «Руїни» на українських землях?
	6	2) робота в групах, організація міні-дискусії. Мультимедіа Електронна презентація. Заповнення опорних конспектів.	Вчитель: Серед українських істориків є різні думки щодо хронологічних меж доби «Руїни». Яка з них вам здається більш доцільною? Відповідь обгрунтуйте. Групи: обговорення та обгрунтування свого вибору. Внесення інформації до опорних конспектів: Хронологічні межі доби «Руїни» – Територія, яку охоплювала доба «Руїни» – Зміст доби «Руїни» –
	2	3) Вчитель створює на дошці за допомогою учнів схему «трикутник»	Розуміння ситуації, в якій опинились українські землі у 60-70-х роках ХVІІ століття, допомога у визначенні причин і наслідків доби «Руїни».
	6	4) робота в групах: розгляд воєнно-політичних подій доби «Руїни», визначення причин та наслідків. (чотири групи працюють над одним завданням, але з різними історичними джерелами)	Групи опрацьовують підручник (параграф 28) та картки з історичною інформацією та уривками з історичних джерел, готують відповіді на запитанння
	6	5) повідомлення груп Мультимедіа Електронна презентація Заповнення опорних конспектів.	Групи повідомляють результати роботи. Внесення інформації до опорних конспектів щодо причин і наслідків доби «Руїни»
6. Закріплення.	4	Складання логічного ланцюжка «Причини та наслідки доби «Руїни»»	Встановлення причинно-наслідкових зв’язків
7. Підсумок уроку.	4	1) Відповідь на проблемне питання. 2) Продовження одного із запропонованих незакінчених речень: На даному уроці я дізнався(лася).... Я вмію.... Я знаю.... Мені сподобалося....	Учні оголошують свої судження щодо проблемного питання та вражень від уроку.
8. Домашнє завдання	2	Параграф 28 - прочитати, розглянути пит.3-4 на стор.232 (усно) Підготувати повідомлення за параграфом 25 про наслідки чигиринських походів та подію, яка отримала назву «великий згін».

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

1. Завдання для організації роботи в групах – 1-й етап

 

Завдання для груп

Серед українських істориків є різні думки щодо хронологічних меж доби «Руїни».

Яка з них вам здається більш доцільною? Відповідь обгрунтуйте.

 

1. Доба «Руїни» охоплювала 1657-1687 роки - період після смерті

    Б. Хмельницького в 1657 р. до початку гетьманування І. Мазепи в 1687 р.,

    поширювалася на територію Лівобережжя і Правобережжя, а її змістом був

    розпад Гетьманщини.

 

2. Доба «Руїни» охоплювала 1663-1687 роки - період від розколу Гетьманщини на

    Правобережну і Лівобережну в 1663 р. до остаточного розподілу території

    Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московською державою в 1686 р.,

    поширювалася лише на територію Правобережжя, а її змістом було жахливе

    знелюднення і спустошення цих земель.

 

3. Доба «Руїни» охоплювала 1658-1676 роки - період від придушення повстання

    Пушкаря і Барабаша в 1658 р. до складання булави гетьманом П. Дорошенком у

    1676 р., поширювалася на територію Лівобережжя і Правобережжя, а її змістом

    були розорення і спустошення переважно Правобережжя, втрата Україною

    територіальної цілісності та державності.

 

 

2. Завдання для організації роботи в групах – 2-й етап

Завдання для груп

1. Познайомитися з історичними джерелами та матеріалами підручника (параграф 28).
2. Проаналізувати зміст подій доби Руїни:
   • Якими були дії козацької старшини?
   • Яку позицію займали сусідні країни щодо українських земель?
   • Яким було становище простого народу і ставлення до дій козацької старшини та втручання сусідніх держав?
3. Визначити причини та наслідки Руїни.

 

 

 

 

 

3. Вигляд логічного ланцюжка, який є відповіддю на питання «Причини та наслідки доби «Руїни»».

 

Причини «Руїни» на українських землях	Наслідки «Руїни» на українських землях
Загострення суперечок у середовищі української державної еліти (козацької старшини)	Розорення і спустошення українських земель, занепад господарського життя, людські та матеріальні втрати
Виникнення гострих соціальних конфліктів	Політичний розкол українського суспільства
Охоплення значної частини народних мас, і насамперед козацтва, бунтівними настроями і небажання підпорядковуватися будь-якій владі.	Територіальний поділ українських земель по Дніпру на Лівобережну та Правобережну Україну, втрата Україною територіальної цілісності
Активне втручання у внутрішні справи і пряма агресія стосовно Гетьманщини з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства.	Розподіл території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московською державою, втрата Україною державності

 

 

4. Вигляд схеми «трикутник»

Московське царство

 

Лівобережна Україна                                                                                            

Річ Посполита

 

Правобережна Україна

Українська

козацька держава

(Військо Запорозьке,

Гетьманщина)

 

Запоріжжя

 

Османська імперія

та Кримське ханство

 

Картки-завдання групам 

1 група

 

1. Опрацюйте історичне джерело:

Документ 1.

Джерело: Б. Грінченко, М. Драгоманов «Діалоги про українську національну справу»

 

«Власне ще з давніх-давен українсько-руська громадськість мала знати, що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Доро­шенком стоять Многогрішний та Ханенко, не кажу­чи вже про Брюховецьких, Адамовичів, Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою якусь частку України, і всі вкупі, волею чи неволею, заливають Україну кров’ю, повивають її вогнем і з багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним та волею пови­тої країни роблять розлогу труну народну, ховають у ній українську волю, українське право, українське добро, і історія пише: «Руїна» там, де колись було осяйне слово «Життя». Минуле не минається дур­но сьогочасному. Воно зоставляє наслідки навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і тоді, ми не знаємо, що то значить — іти вкупі...»

                                                                   Запитання

1. Які причини Руїни, на думку авторів?

2. Чи згодні ви з думкою авторів наведеного урив­ку?

 

 

 

 

2 група

 

2. Проаналізуйте  документ:

Про гетьмана І. Виговського

Джерело: М. Костомаров «Галерея портретів»

 

«...почалися у гетьмана Виговського безкінечні суперечки з московським урядом. Виговський у роз­мові з московськими гінцями докоряв Москві за те, що вона нібито таємно підбурювала проти нього Пушкаря і знову підтримує заворушення між по­сполитими, кричав разом із своїми полковниками, що нізащо не допустить запровадження воєвод, і прямо висловився, що під польським королем ко­закам було краще. Тим часом повстання по­сполитих, підняте Пушкрем, спалахнуло проти Ви­говського знову біля Гадяча.»

 

Запитання

1. Проаналізуйте стосунки між гетьманом І. Виговським та Московською державою.

 

 

3 група

 

3. Ознайомтесь з історичним джерелом:

 

Про незадоволення українського населення діями російського уряду і гетьмана І. Брюховецького щодо повстання 1666р.(мовою оригіналу)

Джерело: «Літопис Григорія Гребянки»

 

«Гетьман Брюховецький возвратился з Москви по рождестві Христові, обдарен пребогато, і привіз з со­бою воєвод великоросійських во вся начальнійшія гради українськія (кромі давнійших: в Києв, в Чернігов, в Переяс­лав і в Ніжин...), іменно же: в Гадяч, в Полтаву, в Мир­город, в Лубни, в Прилу­ку, в Стародуб, в Новгородок, в Глухов, Батурин Іван Брюховецький прочиє; от тих же воєвод послані билі в меншиє гради і надлежащиє к ним уїздниє села прикажчики; такожде постановили ціловальщиков, то єсть присяжних збор щиков, коториє взимали по торгах і ярмарках со всякої проданої і купленої вещі от козака і мужика пошлину... А воєводи... наложили дань со всякого плуга по осьм осьмачок жита осипу і по п’ять золотих грошей, а от коня полкопи грошей і осьмачку жита давати.

Того ж (1666) году... прислані з Москви во всю Украйну спищики, коториє всіх людей по градіх і се­лах — всякого чоловіка і художника... і кто сколько синов імієт і кто чим промишляєт і куплю дієт, ка­кою землею, заводами і угодіями владієт, мельниці, стави... хутори переписавши, от всего того дань давати наложили.»

Запитання

1. Визначте, чому населення українських земель було незадоволено діями гетьмана І. Брюховецького?

2. Які податки мали сплачувати мешканці України після повернення І. Брюховецького з Москви?

3. Дайте власну оцінку діяльності гетьмана І. Брю­ховецького.

 

 

4 група

 

4. Опрацюйте історичне джерело:

Про П. Дорошенка

Джерело: Н. Полонська-Василенко «Історія України»

 

«Дорошенко ставив своєю метою звільнити Ук­раїну від московської та польської влади і об’єднати її. А щоб досягнути цієї мети, вважав за найкраще спертися на Туреччину та Крим. Султан обіцяв виз­нати Україну від Перемишля до Сєвська.

На  початку Дорошенко мусив визнати польський суверенітет, бо в більших осередках України стояли польські загони. Дорошенко примушений був визнати підданство Польщі. Року 1668 Дорошенко на раді склав умови турецького протекторату звільненняня України від Вісли до Путивля.

Тяжкого удару завдали Дорошенкові запорожці, за­сунувши проти нього претендента на гетьмана Петра Суховія, якого визнали татари.     

Король Ян Собеський вирушив із своїм військом проти турків. Тисячі людей знищено, забрано в полон. Хто був в силах, тікав, Україна оберталася в пустелю, засіяну людсь­кими кістками, наповнену руїнами й згарищами, — так характеризував Правобереж­жя дослідник доби гетьмана Дорошенка професор Д. До­рошенко.

Петро Дорошенко сам роз­чарувався у своїй політиці...Дорошенко вирішив зректи­ся гетьманства, передати бу­лаву Генеральній Раді в Чи­гирині, а клейноди надіслав до Москви.»

 

Запитання

1. Проаналізуйте діяльність гетьмана П. Дорошен­ка. Спробуйте визначити позитивні та негативні сторони його гетьманства.

2. Проаналізуйте Бучацький договір.

3. У чому ви вбачаєте трагедію гетьмана П. Доро­шенка?

 

 

 

Інформаційна картка для груп

 

Воєнно-політичні події доби «Руїни»:

- у 1657 р. після смерті Б.Хмельницького гетьманом став його син – Ю.Хмельницький, але через місяць він зрікся гетьманства. Гетьманом був обраний І.Виговський за умови, що він передасть гетьманські повноваження Ю.Хмельницькому, як тільки той досягне повноліття, але в жовтні 1657 р. І.Виговський на Козацькій раді в Корсуні став гетьманом без обмежень.

- у 1658 р. проти І.Виговського почалося повстання. І.Виговський підписав із Річю Посполитою Гадяцький договір. Московська держава почала надавати військову допомогу супротивникам І.Виговського. кримське ханство дало згоду на військову допомогу І.Виговському.

- у 1659 р. війська І.Виговського здобули перемогу над військами Московської держави в битві під Конотопом. Але повстання проти І.Виговського продовжувалися, і він зрікся гетьманства.

- на козацькій раді в Переяславі гетьманом був обраний Ю.Хмельницький. козаки на чолі з ним присягнули російському царю на умовах, викладених у Переяславських статтях.

- у 1660 р. війська Московської держави зазнали поразки в боях з Річчю Посполитою. Ю.Хмельницький уклав з Річчю Посполитою договір, названий Слободищенським трактатом, який затвердила Козацька рада в Корсуні, але не затвердила Козацька рада в Переяславі. На цій раді був обраний наказним гетьманом Я.Сомко. територія України розподілилася на дві частини – Лівобережну і Правобережну. Між Я.Сомком і Ю.Хмельницьким почалася збройна боротьба. Ю.Хмельницького підтримало Кримське ханство.

- у 1662 р. Ю.Хмельницький зрікся гетьманства.

- у 1663 р. на Правобережній Україні гетьманом був обраний П.Тетеря, а на Лівобережній – І.Брюховецький. між ними почалася збройна боротьба за об’єднання України під владою одного гетьмана, яка тривала до 1665 р. П.Тетерю підтримувала Річ Посполита, а І.Брюховецького – Московська держава.

- у 1665 р. гетьманом Правобережної України був обраний П.Дорошенко, який прагнув об’єднати Лівобережну і Правобережну Україну в незалежну державу. П.Дорошенка підтримала Османська імперія і Кримське ханство.

- у 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою було укладено Андрусівське перемир’я.

- у 1668 р. П.Дорошенко виступив у похід на Лівобережжя протии московських військ у союзі з турками і татарами. Гетьман Лівобережної України І.Брюховецький був убитий, московські війська вигнані з Лівобережжя. П.Дорошенко був обраний гетьманом всієї України. Однак цього не визнали запорожці.

- у 1669 р. проти П.Дорошенка спалахують повстання запорожців. Він приймає рішення про турецький протекторат (захист, підпорядкування), що ставило Україну в залежність від Османської імперії. Це викликало невдоволення частини козаків, почалося повстання. Повсталі вибрали гетьманом М.Ханенка. між прихильниками і противниками П.Дорошенка відбувалися жорстокі бої. У цей час на Лівобережній Україні гетьманом обраний Д.Многогрішний (у 1668 р.), якому вдалося зупинити збройну боротьбу на Лівобережжі. У 1669 р. він уклав з Московською державою договір – Глухівські статті.

- у 1670-1672 рр. між гетьманом М.Ханенком (його підтримала Річ Посполита) і гетьманом П.Дорошенком (на його боці виступила Османська імперія) йшла війна. У 1672 р. Річ Посполита і Османська імперія підписали Бучацький мир. Авторитет П.Дорошенка різко упав. У цей час на Лівобережжі гетьманом обраний І.Самойлович, який підписав договір з Московським царством (Батуринські статті).

- у 1674 р. військо І.Самойловича розпочало похід на Правобережжя разом з московськими військами.

-  у 1676 р. І.Самойловича проголошено гетьманом всієї України, військо П.Дорошенка розбите, він зрікається гетьманства. Починається московсько-турецька війна.

- у 1677 р. турецький султан проголошує гетьманом Ю.Хмельницького. Його військо бере участь у Чигиринських походах.

- у 1681 р. Московське царство і Османська імперія підписали Бахчисарайський мирний договір.

- у 1686 р. Московська держава і Річ Посполита підписали «Вічний мир».