Урок з курсу "Історія всесвітня. Історія України. Інтегрований курс" з теми: "Давня Спарта".

Розробка уроку з історії з курсу «Історія всесвітня.

Історія України. Інтегрований курс»

вчителя історії

Комунального закладу «Яковенківська гімназія

Балаклійської районної ради Харківської області»

Кривоніс Олександри Григорівни

Тема. Давня Спарта.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями державного устрою Спарти, удосконалити навички порівняння однотипних явищ, установлення причинно-наслідкових зв'язків, фор­мувати вміння висловлювати власну думку.

Очікувані   результати. Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті Лако- ніку;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «спартанське виховання»; визначати особливості розвитку Спарти, а також причини, що їх зумовили.

Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення Спартанської держави.

2. Закони Лікурга.

3. Соціальний та державний устрій Спарти.

4. Посилення Спарти в другій половині VI ст. до н. е.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

На цьому етапі уроку слід повторити основні моменти найдавнішої історії Греції, а також поняття, що будуть використовуватися під час вивчення нового матеріалу.

Фронтальне опитування.

1) Покажіть на карті Грецію. На якому півострові вона розташо­вана?

2) Назвіть основні періоди найдавнішої історії Греції.

3) Дайте коротку характеристику гомерівського періоду історії Давньої Греції (ХІ--ІХ ст. до н. е.).

4) Який суспільний лад був у греків в XI—IX ст. до н. е.?

5) Що таке держава?

6) Чи існувала на початку І тис до н. е. єдина держава не території Греції?

Підбиваючи підсумок, учитель зазначає, що у VIII—VII ст. до н. е. греки населяли південну частину Балканського півострова, острови Егейського моря і західне узбережжя Малої Азії. Єдиної держави на той час на території Греції не було. На кожному острові, у кожній гірській долині виникала самостійна держава. Найбільшу роль в історії Давньої Греції відіграли Афіни і Спарта.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виникнення Спартанської держави. Робота з підручником.

Під час коментованого читання вчитель починає складати схему «Соціальний та державний устрій Спарти». Робота зі схемою буде продовжена під час розгляду третього питання.

Спартіати

Періеки(ті, які живуть навколо)

Ілоти (раби)

Слід акцентувати увагу учнів на тому, що завойовники поневоли­ли місцеве населення та використовували його працю, позбавивши громадянських прав.

2. Закони Лікурга.

Коментоване читання.

      Під час читання вчитель звертає увагу учнів, що головним джере­лом чвар у суспільстві Лікург уважав багатство й бідність, тому він зрівняв усіх за майновим станом (здійснив переділ землі). Пристрасть до збагачення він вирішив викоренити шляхом скасування золотих і срібних монет і введенням залізної монети — важкої, незручної (у вигляді довгих прутів), яка до того ж мала невелику вартість.

Лікург уважав виховання найбільш дієвим засобом наведення по­рядку в суспільстві, тому вже від семи років дітей виховувала держа­ва, а не батьки.

Запровадження законів Лікурга привело до того, що Спарта стала «громадою рівних». Зміцнити цей стан допомогло введення спільних трапез — сиситій. Для підтримання суворості звичаїв Лікург заборо­нив виїздити з країни та подорожувати, доступ іноземців до Спарти також був обмежений.

Фронтальне опитування.

     Чим було викликане запровадження таких суворих законів у Спарті?

У своїх відповідях учні повинні зазначити, що?основним завдан­ням спартанської держави стало утримання в покорі поневолених народів, які годували спартанців. Кожен спартіат із дитинства готу­вався стати воїном.

3. Соціальний та державний устрій Спарти.

 Робота зі схемою.

Законодавство Лікурга безпосередньо стосувалося й організації управлінця суспільством. (Учитель доповнює схему «Соціальний та державний устрій Спарти», яка демонструвалася під час розгляду першого питання нового матеріалу.)

5 ефорів

2 царі                  Герусія (28 осіб) рада старійшин

Члени герусії обговорювали питання, а народні збори — апела — могли схвалити або відхилити їхнє рішення. Ефори наглядали за царями і всіма посадовими особами. Царі були суддями, головноко­мандувачами і верховними жерцями, мали право оголошувати війну й укладати мир, відали зовнішньою політикою.

Слід підкреслити, що найбільш безправною групою населення були ілоти; вони обробляли землю спартіатів і сплачували господа­рям певну частину врожаю. Ілоти вважалися рабами не окремих гро­мадян, а всієї держави. Вони могли заводити сім'ї, володіли майном. Спартіати найбільше побоювалися мессенських ілотів. Після приду­шення повстання 464—454 рр. до н. е. спартіати почали здійснювати криптії: спартанська молодь вирушала вночі за межі міста й убивала зустрінутих ілотів.

Уся система виховання в Спарті була спрямована на формування безстрашного, холоднокровного, витривалого воїна, якому байду­же прагнення до розкошів і багатства. Юнаки починали військову службу з 20 років, а тривала вона до 60 років. Із семи років хлоп­чики жили в загонах — агелах. Дітей виховували невибагливими, стійкими, привчали до беззаперечної покори. Вони самі добували собі дрова та їжу, у тому числі й крадіжками. Говорити їх учили коротко, по суті, звідси пішов вираз «говорити лаконічно», тобто як житель Лаконіки. (Як ілюстрацію до розповіді вчителя можна зачитати уривок із підручника про те, як спартанський хлопчик украв лисеня.)

4. Посилення Спарти в другій половині VI ст до н. е.

 Розповідь учителя.

     У другій половині VI ст. до н. е. Спарта підкорює Аркадію, що дає їй можливість у 550 р. до н. е. створити Пелопоннеський союз, до якого ввійшли Коринф, Мегара, Егіна. Метою створення цього союзу було досягнення гегемонії Спарти в Елладі і боротьба з Афінами.

У 511—510 рр. до н. е. спартанці організували похід проти Афін і вигнали звідти тирана  Гіпія. За іронією долі, у результаті до влади в Афінах прийшла демократична партія, із якою олігархічна Спарта і Пелопоннеський союз пізніше вели запеклу боротьбу.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Графічний диктант.

Серед пропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правиль­не твердження учні позначають знаком +, а помилкове — знаком -.

1)   Місцевість, де виникла спартанська держава, називалася Лаконіка.

2) Рабів у Спарті називали періеками.

3) Лікург — автор поеми про життя спартанців.

4)Найбільшою владою у Спарті користувалися ілоти.

5) Гопліти — це важко озброєні воїни-піхотинці.

6) Апелла — це рада старіший у Спарті.

7) До складу Ради старійшин у Спарті входило 28 осіб.

8)У другій половині VI ст. до н. е. Спарта підкорила Аркадію.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель перевіряє диктант (якщо часу не вистачає, перевірка може здійснюватися вибірково) і робить аналіз типових помилок, що зустрічаються в роботах учнів.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Скласти розповідь про життя спартанського хлопчика, ви­користовуючи матеріал підручника та додаткову літературу.

В оповіданні має бути розкрите значення поняття «спартан­ське виховання».

 3)  Випереджальне завдання: підготувати інсценування (або чи­тання за ролями) міфа про Тесея.