Урок з курсу «Я у світі» на тему: «Вчимося любити свою Батьківщину» 4 клас

Про матеріал
Форма заходу: усний журнал Мета: розширювати уявлення про традиції та звичаї українців; сприяти виховуванню почуття гордості і любові до рідного краю Очікувані результати: -розвиток основ особистісно-ціннісного ставлення до держави та суcпільства; -розвинення естетичних смаків особистості; -викликати бажання вивчати традиції свого народу Методи та прийоми: інтерактивні, словесні, наочні, практичні Обладнання: мультимедійні засоби; виставка журналів для жінок та дівчат, костюми квіток, матеріал для виготовлення віночків
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Урок з курсу «Я у світі»

 на тему:

«Вчимося любити свою Батьківщину»

4 клас

 

 

 

            

                                                

 

Форма заходу: усний журнал

 

Мета: розширювати уявлення про традиції та звичаї українців;  сприяти виховуванню почуття гордості і любові до рідного краю

 

Очікувані результати:

-розвиток основ особистісно-ціннісного ставлення до держави та суcпільства;

-розвинення естетичних смаків особистості;

-викликати бажання вивчати традиції свого народу

     

Методи та прийоми: інтерактивні, словесні, наочні, практичні               

 

Обладнання: мультимедійні  засоби; виставка журналів для жінок та дівчат, костюми квіток, матеріал для виготовлення віночків, мультимедійна  презентація

 

Попередня робота: розподіл ролей; забезпечення костюмами квітів; розучування  віршів, пісень; підготовка презентації за матеріалами класної години, підготовка матеріалів для плетіння вінку

                               

Хід усного журналу

 

І. Організаційний момент

Вчитель

Сьогодні на класній годині я пропоную вам видати наш власний журнал. Це буде  журнал «Україночка», але він буде трохи незвичайний – живий. Ви станете його засновниками та видавцями.

 

ІІ. Мотивація

Вчитель

 Перед вами жіночі журнали, які читали ваші бабусі та матусі. Серед них  є  ті, які любите і читаєте ви.

Бесіда:

- Чим зацікавили вас ці журнали?

- Що вас в них приваблює?

- Яким на вашу думку повинен буди дівочий журнал?

- Про щоб ви хотіли дізнатися в нашому журналі?

 

ІІІ. Основна частина

 

Вчитель

Час братися за роботу. Слово головному редакторові.

 

Головний редактор

  Важка справа видавати журнал. Тут дуже важлива робота професіоналів. Отже, слово журналістам.

 

І сторінка: «Україна – рідний край»

 

1 - й кореспондент

 Легенда  «Наша земля»

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося.

 От вони й прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. Дізнавшись, чому прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там вже живуть німці, іспанці, італійці, французи». «Тоді я вам дам землю, що залишив для раю, там усе: річки, озера, степи, ліси. Але пам`ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – ворога».

 Пішли наші предки на ту землю, оселились і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.

 

2 - й кореспондент

Рідний край… Він асоціюється із золотистим пшеничним колоссям, різнобарв’ям трав та квітів, квітучими садами, невгамовним співом пташок… І це наша маленька Батьківщина – Донбас.

 

 Рідна земле в сонячній короні,

 Дорога і люба без прикрас –

 В сполохах заграв і шапках териконів,

 Із співучим іменем Донбас.

 Край тополь замріяних і кленів,

 Золотистих нив і зелен-трав,

 Де в містах і білих селищах численних

 Кожний з нас під зорями зростав.

 В лавах вугіль блиска, як рубіни,

 В печах сталь янтарно визріва, -

 Недарма тебе перлиною Вкраїни

 З гордістю народ наш назива.

 

 

 

3 - й кореспондент

Доне́цька область — розташована на південному сході України. Обласний центр — місто Донецьк. Заснована 2 липня 1932 року, коли зі складу старої Донецкої області виділили Ворошиловградську (зараз Луганська область) і Сталінську (зараз  Донецька).

 В області — 28 міст та  18 районів обласного підпорядкування. Найбільші міста в нашій області: Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Краматорськ, Слов’янськ.

Донецька область – найбільша область України за численністю населення. В ній проживає близько 5 млн. людей. Наша область – це великий промисловий регіон країни, науковий і технологічний центр.

 

4-й кореспондент

У нашій області є багато цікавих історичних місць: це Свято-Успенська Святогірська лавра, урочище "Кам'яні Могили"- маленька гірська країна серед степів Приазов'я, музей – заповідник у місті Соледар «Соляня шахта», пам'ятник природи «Дружківські  скам'янілі дерева» знаходиться біля міста Дружківка, музей - заповідник «Половецький степ», музей – заповідник «Хомутовський степ», музей – заповідник «Великоанадольський ліс».

 

5-й кореспондент

Моя земля! Чарівна Україна!

Ти мила серцю й дорога мені.

Ти рідна ненька, я — твоя дитина!

В мені твої традиції й пісні.

Оті, що здавна всюди прижилися,

І стали необхідні й чарівні.

Вони з моїм єством давно злилися...

Веселі часом, іноді сумні.

А я росту і хочу більше знати,

Про наш народ, його життя-буття.

Тож хочеться усе мені пізнати,

Щоб не пішло ніщо у небуття.

 

Головний  редактор

 Дякую авторам. Сподіваюсь, що ви з задоволенням будете знайомитися і далі з дивовижними куточками рідного краю.

А тепер друга сторінка нашого журналу. Слово кореспондентам.

 

6 - й кореспондент

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добро про те знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

 

7 - й кореспондент

Хай не буде ні одної

Української дитини,

Що не вміла б розказати

Про минуле України.

 

ІІ сторінка: «Легендарні жінки України»

 

8 - й кореспондент

Маруся Чурай – полтавська співачка і поетеса. Жила за часів Богдана Хмельницького. Її називали «Золотим голосом України» того часу. Вона була вродлива, мала добре серце та веселий характер. Маруся Чурай прожила лише 28 років і чимало пережила: смерть батька, палке кохання до козака та його зраду. І горе, і радість вилились у пісні, які стали народними. Вона склала понад 200 пісень, але до нас дійшло небагато з них.

 Ліна Костенко присвятила Марусі Чурай такі рядки:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш, це – пісня, це – душа.

Що нам потрібно було на війні?

Шаблі, знамена і її пісні!

 З піснями Марусі Чурай можна ознайомитися у збірці «Дівчина із легенди».

Серед них: «Їхав козак за Дунай», «Грицю, Грицю,  до роботи»

 

(Виконується пісня)

 

9 - й кореспондент

Маруся Богуславка жила в 16 ст. Вона була попівна. Її разом з трьома сестрами захопили у полон турки-яничари. Дівчину турецький паша виховував  у мусульманській вірі та турецьких звичаях. Але вона глибоко в серці, мов чарівний образок, носила спогад про рідний край,  не втратила любові до нього. Маруся  відчинила темницю і випустила 700 козаків-невільників. Один з козаків був кобзар-бандурист. Коли він повернувся до рідного краю, склав думу про турецьку бранку Марусю Богуславку і скрізь про неї людям співав.

На Київщині, в  її рідному місті Богуславі,  Марусі встановлено пам`ятник, як українській патріотці, що здійснила подвиг в ім`я батьківщини.

 

10 - й кореспондент

Роксолана. Трагічна доля Насті Лісовської, яка увійшла в історію як Роксолана, дуже схожа з долею Марусі Богуславки. Її захопили в полон турки і продали в гарем султана. З рабині вона стала дружиною султана Сулеймана і протягом багатьох років стримувала його від походів на Україну. Роксолана присяглася собі: «Не відречусь ніколи від України і не принижусь!» Долю її описав у своєму романі «Роксолана» Павло Загребельний. Знято фільми «Роксолана», «Величні століття. Роксолана».

 

Головний редактор

Дуже цікаві повідомлення. Цих жінок об`єднувало почуття любові до України. Про таких легендарних жінок наші сучасники склали пісню «Україночка» (слова А.Демиденка, музика Г.Татарченка).

 

(Виконання пісні «Україночка»)

 

Головний редактор

 Прийшов час познайомитися з народними традиціями. Цікаві повідомлення для вас підготували наші наступні кореспонденти.

 

ІІІ сторінка: «Дівочі обереги»

 

11 - й кореспондент

 Які в народу звичаї крилаті,

 Який багатий наш духовний світ!

 Традиції живуть у кожній хаті

 І їх вивчають діти з юних літ.

 Щоб українцями по світу крокувати,

 Й на цій землі прожити недарма.

 І щоб ніхто не зміг нам дорікати,

 Що в нас коріння власного нема.

 Традиції ніколи не вмирали,

 Їх українці свято берегли.

 А в світлий час їх з пам’яті дістали

 І, наче стяг, в майбутнє понесли.

 

12 - й кореспондент  

Вінок — це давня українська традиція, яка прийшла з глибини віків. Віночки є різні за значенням і виготовленням. Є лавровий вінок – його одягали переможцям, є терновий вінок – символ страждання, є весільний вінок, який одягають лише  раз – на весілля. Український вінок, оповитий легендами, оспіваний у піснях, є символом добра, молодості і надії.

 

13 - й кореспондент

З давніх часів українські дівчата любили прикрашати себе віночками, бо це дуже гарно. Віночок захищав дівчину від «лихого ока» і від нечистої сили. Кожній дівчинці спочатку мама плела віночок. Перший у три роки з незабудок, чорнобривців, барвінку й ромашки. Такий віночок мати сім днів купала в росі, а потім  клала до скрині. А другий — у чотири рочки. Туди вже додавали безсмертник, листочки яблуні.

У шість років у вінок вплітали червоний мак, що зберігав спокійний сон. У сім років вінок плели з семи квітів. Батько надівав доньці на голову вінок, прохаючи здоров`я своїй дитині. У центрі – було гроно калини.  Потім дівчинка вчилася плести собі віночки сама, пам’ятаючи про символи кольорів і квітів. Адже кожна квіточка на цій землі — це не просто краса, а ще й велика природна сила, яка передається дівчині через віночок.

Отак привчалися діти  до народних традицій, щоб потім передати їх наступним поколінням.

 

Виконання пісні «Віночок»

 

Головний редактор

Пропоную послухати повідомлення наших кореспондентів про те,  які квіти вплітали українські дівчата в віночки.

 

14 - й кореспондент

До українського віночка-оберега вплітали 12 квітів. Кожна квітка щось означає.

Ружа, мальва, півонія –  віра, надія, любов.

Безсмертник – дарує здоров’я.

Барвінок – життя і безсмертя людської душі.

Цвіт вишні та яблуні – символ материнської відданості та любові.

Калина – символ рідної землі, дівочої краси.

Ромашка – дівоча чистота.

Любисток (мак) і волошка – символ відданості.

Деревій – символ нескореності.

Вусики хмелю – розум.

 

Головний редактор

  Як хотілося би зараз побачити  красиве квітуче поле.

 

Мак

 Красуня-квітка — маківочка я,

 Гаряча, ніжна — поле прикрашаю.

 Моє насіння — макова сім’я

 Та тим насінням вас не пригощаю,

 В нім маю силу дику й грізну я,

 Звести зі світу можу й отруїти.

 Та квітка очі радує моя.

 Я вам усім бажаю довго жити.

 

Барвінок

 Барвінок — символ вічного життя,

 З добра утворений — росту усюди.

 Я кличу в небо, в світле майбуття,

 І хочу, щоб летіли в небо люди.

 Я символ стійкості і в холоди цвіту,

 Під снігом навіть квітка не вгасає.

 Я хочу, щоб земля була в цвіту,

 Цей оберіг від зла застерігає.

 

Ромашка

 Я — символ ніжності і доброти,

 А ще я лікувальну силу маю.

 Наприклад, дуже застудився ти,

 Хворобу я від тебе проганяю.

 Цвіту з весни до самих холодів,

 І радую серця я очком ніжним.

 По Україні де б ти не ходив,

 Я — за тобою цвітом білосніжним...

 

Волошка

Чарівна сила в простоті моїй.

Кохання символ, що в серцях буяє.

І колір в мене чистий, голубий.

Про мене і легенди дехто знає.

 

Легенда про волошку

Колись давно покохали одне одного селянський син Василь та Русалка. Їхнє кохання було світле і безмежне, але де б вони хотіли жити, ніяк не могли дійти згоди. Бо Василь вмовляв її жити серед земної краси, а Русалка кликала у синю глибінь озера. І от, коли Русалка зрозуміла, що не може вмовити свого Василя піти з ним у водну стихію, перетворила юнака на цю дивну й незбагненну квітку — волошку, що кольором нагадує й синю воду, й небо, яке в ній відбивається. І тепер виходить Русалка з води та бродить житами. Там вона, мабуть, волошки збирає, які нагадують їй коханого Василя. Квітка волошка лікує людей від багатьох хвороб, вгамовує нестерпний біль, повер - тає втрачене здоров’я.

 

Калина

Я символ краю отчого — калина!

 Рослина ніжна — гарна і проста.

 В мені любов і рідна Україна,

 Її краса і щедрість, й доброта.

 Я і сама взірець краси ще й ліки,

 Допомагаю людям довго жить.

 Я в Україні прижилась навіки,

 І прагну людям душу звеселить.

 

 

Головний редактор

Хочу перевірити, чи ви запам’ятали, які квіточки вплітали в український віночок? 

 

Починаю я у риму, а закінчимо усі ми.

Не забудь, будь ласка, друже,

У вінку найперша ….(ружа).

Друга квітка теж не зайва,

Друга квітка зветься…(мальва).

Щоб була гармонія,

Третя в нас …(півонія).

А барвінку попередник

У вінку у нас…( безсмертник).

Як перлина між перлинок ,

Так між квітами …(барвінок).

Цвіт квітневий, цвіт травневий,

Цвіт весняний, цвіт …(вишневий).

Як згадав ти цвіт вишневий,

Не забудь і …(яблуневий).

Цвіт самої України,

Ну, звичайно, цвіт …(калини).

Ось на небо схожа трошки,

До вінка прийшла …(волошка).

Не останній він за змістом,

Зелененький наш …(любисток).

Плести я віночок вмію,

Зараз черга …(деревію).

А чого ж в вінку три жмені,

Ну, звичайно, лише …(хмелю).

 

Головний редактор

  Молодці! Але ж віночок складається не лише з квіточок. Слово нашим наступним кореспондентам.

 

15 - й кореспондент

До дівочого віночка в’язали  кольорові стрічки.

Першу, посередині, - коричневу стрічку — це символ землі-матінки, нашої годувальниці.

По обидва боки від неї — жовті стрічки — це символ сонечка нашого гарячого, яке всьому дає світло і тепло.

За ними йдуть світло-зелена – жива природа й темно-зелена – краса, юність.

За ними синя – небо, голуба – вода.

Далі прив’язують оранжеву стрічки, бо цей колір символізує хліб і  фіолетову стрічку, як символ мудрості.

А за ними — малинову, щоб щирими зростали дівчатка та рожеву стрічку, щоб у кожної з них достаток був у домі.

І останніми були білі стрічки – чистота душі,  на кожній з них вишивали або малювали золотом чи сріблом сонце й місяць.

Вважалося, що стрічки захищали волосся від сторонніх очей і довжиною стрічки були для кожної дівчинки різні, бо вимірювалися довжиною волосся, щоб його сховати під ними.

 

16 - й кореспондент

Українські дівчатка плели «вінки кохання» - з ромашки, цвіту яблуні, вишні, калини та вусиків хмелю; «вінки відданості» - з любистку та волошки; «вінки надії» - з волошки та польового маку.

 

Головний редактор

А давайте і ми сплетемо «Вінок надії». Запросимо до нас Весну- красну та подаруємо їй наш  дівочий оберіг. Нехай вона  кожного року  бере з нього кольори і прикрашає  нашу рідну землю чарівними квітами, щоб наша рідна Україна цвіла, немов у вінку. А люди ніколи не забували тисячолітніх традицій свого народу. Щоб над рідною Україною понад ріками й озерами вставала кожного разу неповторна веселка з кольорів нашого віночка, яка б нагадувала всім людям, що ми живемо у дивовижній і неповторній Україні. Нам її треба берегти та любити.

 

(Співають веснянку)

 

В цей час дівчатка-квіточки роблять віночок із заготовлених квітів і стрічок. До дівчат приєднується Весна, якій дарують віночок.

 

ВЕСНА

 Я дякую, дівчата, дуже щиро

 За подарунок й радість спілкування.

 Бажаю всім тепла, любові й миру

 І виконаю ваші всі бажання.

 Напою всі поля росою,

 Щоб Україна вбралася квітками.

 Волошки висію, ромашки, маки, тою,

 Щоб люди всі раділи разом з нами.

 Веселку через ріки перекину —

 Хай барвами чарівними заграє.

 Я заквітчаю нашу Україну,

 Хай щира пісня весело лунає.

 

Головний редактор

 Ми ж -  будемо традиції вивчати,

 Щоб прихилитись до землі душею.

 Свою історію повинні діти знати

 І гордо йти по світу разом з нею.

 

1 – й учень

 Традиції і звичаї народні

 Ми вивчимо, щоб більше в світі знати.

 

2 – й учень

 Дізналися багато ми сьогодні,

 Бо хочемо знання хороші мати.

 

ІV. Рефлексія

 

Головний редактор

Сьогодні вийшов перший номер нашого  усного журналу.

- Про що ви дізналися?

- Що вам найбільше сподобалося?

- Що запам’яталося?

- Чи виправдалися ваші сподівання?

Давайте спробуємо скласти «Віночок гарного настрою». Якщо вам сьогодні сподобалася наша класна година, ви дізналися щось нове і цікаве, то додайте до мого віночка червоні і сині квіточки, а якщо не сподобалося – жовті.

 

Складання «Віночку гарного настрою»

 

 

Література

1. Білоус Д. Диво калинове. Вірші. – К., 1988.

2. Вихрист Н.С. Маруся Чурай – це голос наш, це пісня, це – душа». Позакласний час.-2008.-№1.

3. Н. Гавриш, Г. Ситник. Національне виховання учнівської молоді. – К.: Шк. Світ, 2011.

4. Гороховська Н. Сімейні традиції, обряди та родинні ритуали в Україні. –Шк. світ. – 2005. - №15.

5. Єфімов Є. Твій друг – книга: Збірник віршів, оповідань, прислів’їв та приказок. – К., 1989.

6. Журнал  «Розкажіть онуку». – 2005. - №5.

7. П’ятницька О. Царівна пісень Чураївна до нас повернулася знов…Позакласний час.- 2009. – №3.

8. Скляренко В.М., Иовлева Т.В., Батый Я.А.,  Панкова М.А. Сто знаменитых женщин Украины. – Х.: Фолио, 2006.

9. Хорошковська О.Н., Воскресенська Н.О., Сващенко А.О. – Українська мова: Художнє слово. Читання: Підручник для 4 кл. – К.: Промінь, 2004.

 

Завантаження...
doc
Додано
20 лютого 2020
Переглядів
1408
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку