Урок з літературного читання "Науково-пізнавальне оповідання Тетяни Кара-Васильєвої «Співуча глина»."

Літературне читання, 4 клас. Урок-ділова гра.

Тема. Науково-пізнавальне оповідання Тетяни Кара-Васильєвої «Співуча глина». Опис куманців. Визначення послідовності виготовлення посуду, головна думка оповідання.

Мета: ознайомлення учнів з мистецтвом опішнянських майстрів, з послідовністю виготовлення посуду; удосконалення навичок свідомого виразного читання, вміння аналізувати прочитане; розвиток зв’язного мовлення учнів, творчої уяви; формування життєвих навичок: ефективного спілкування, прийняття поінформованих рішень, критичного мислення; виховання поваги до народного мистецтва.

Обладнання:презентація, картки для перевірки домашнього завдання, назви редакцій дитячих журналів, бейджики, картки із завданнями, зображення глиняних виробів. 

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу.

Нумо, діти, підведіться! 

Всі приємно посміхніться. 

Пролунав уже дзвінок, 

Починаємо урок! 

 Мене звати Олена Дмитрівна, я проведу у вас урок літературного читання. Але для початку давайте познайомимося.

II. Контроль, корекція та закріплення знань учнів.

Фронтальне опитування

1. Автор твору «Ласочка»:

1.Григір Тютюнник

2.Надія Кир’ян

3.Михайло Коцюбинський

       2. «Ласочка» - це

               1.Казка

               2.Оповідання

               3.Байка

       3. Головний герой оповідання

               1. Андрій

               2.Артем

               3.Арсен

       4. Ласочка – це

               1.Кошеня

               2.Лисеня

               3.Щеня

       5. Коли Арсен вперше побачив Ласочку він хотів її

               1.Злякати

               2.Забрати додому

               3.Приголубити

       6. Арсен довго не з’являвся на річці тому, що

               1.Захворів

               2.На річці не стало риби

               3.Настала зима

Індивідуальне опитування

1. Знайти у тексті і зачитати першу зустріч Арсена з лисеням.
2. ...як Ласочка «спіймала» окуня.
3. ...як настала зима.
4. ...зустріч з Ласочкою навесні.

Оцінювання

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

«Шерінг»

Наш урок буде проходити у формі ділової гри під назвою «Редакція». А що ви знаєте про редакцію? Які дитячі журнали ви читаєте? Що може друкуватися у цих журналах? Хто працює у редакції?

На початку уроку ми об’єдналися у групи. Це будуть редакції дитячих журналів: «Апельсин»(візьміться за руки і підійміть їх),»Стежка», «Барвінок» і «Котя».

Розподілимо обов’язки: кореспонденти збирають інформацію, набирач тексту – записує, редактор – контролює роботу групи і дає дозвіл на друк.

Одягли бейджики, ще раз повторили, хто за що відповідає.

«Передбачення» 

Здогадайтеся, з яким матеріалом ми будемо знайомити наших читачів, проглянувши невеличкий відеоролик.(З виробами із глини)

Учитель демонструє вироби опішнянських майстрів. 

— Погляньте на ці витвори мистецтва. Сьогодні ми дізнаємося, чиї руки створили цю неймовірну красу. 

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1. Робота над заголовком. Відкрийте підручник на сторінці 71.

 «Передбачення» 

— Як ви вважаєте, про що може йти мова в тексті з таким заголовком? 

— Коли глина може співати? (Робота в «редакціях», кореспонденти). 

2. Виразне читання твору вчителем

— Чи сподобався вам твір? 

— Що вас більше всього зацікавило? 

— Що ви уявляли, слухаючи цей твір? 

— Який це твір за жанром? 

3. Фізкультхвилинка 
4. Словникова робота.(на слайдах)

Макітра, баклага, барильце, глечик, куманець.

Робота в «редакціях». Скласти розсипані слова, знайти відповідну картинку на дошці і прикріпити під нею назву (біля дошки працюють набирачі тексту)

5. Ознайомлення з автором твору (на слайді).
6.  Цікаво знати! (на слайдах)

Опішнянська кераміка — традиційна українська кераміка із смт. Опішня на Полтавщині, одного з найбільших осередків виробництва гончарної кераміки в Україні.

Опішнянські гончарі створюють виріб без попередніх ескізів. Гончарну кераміку виготовляють із місцевого виду глини. Вона має сіруватий колір, а при випалюванні набуває світло-жовтого відтінку. 

Кераміка проходить 40-денний цикл виготовлення. Спочатку глину замішують на спеціальному обладнанні. Опісля декількох днів майстер на гончарному крузі починає формувати виріб. Деякі дрібні приставні частини — ручки, носики, підставки,— відтискуються в гіпсових формах, а вже потім прикріплюються рідкою глиною.

 Після ліплення глина протягом тижня сохне в природних умовах, без додаткових підігрівів і вентиляцій. Потім виріб випалюється у печі при температурі від 850 до 900 °C, після чого його глазурують або розмальовують, а потім ще раз випалюють при такій самій температурі. 

V. Узагальнення та закріплення нового матеріалу.

Робота в «редакціях». Кожній редакції дається один абзац тексту.

1. Прочитати, дати відповіді на запитання(набирачі записують, редактори виходять до дошки й зачитують):

- Чим славиться Опішня на Полтавщині?

- Що відображено у радісному опішнянському розписі?

- Що сприяло визнанню виробів?

- У виляді чого виробляли ліплені посудини?

2. Поставити і записати одне запитання до своєї частини тексту для інших «редакцій»

VI. Домашнє завдання. Ст.71-72 – читати, відповідати на запитання.

VII. Підсумок уроку. Рефлексія. Хто на уроці дізнався щось нове – той хлопне долоньками, а хто все це вже знав і йому було не цікаво – заведе руки за голову. По команді «Раз, два, три!»

— Отже, з яким текстом ознайомилися на  уроці?  Що нового дізналися?

Дякую за гарну роботу усих редакцій! А винагородою за це буде уявна подорож до музею в Опішні (відеоролик)