Опис досвіду роботи з обдарованими дітьми

Опис досвіду роботи з обдарованими дітьми

 «Кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами, можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками», - записано в проекті «Нова школа».

  Духовне оновлення нашої держави, демократизація суспільства передбачають створення сприятливих умов для атмосфери творчості, розвитку особистості, обдарованості дитини, формування покоління, здатного навчатись протягом життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Система освіти забезпечує формування особистості, професіонала, патріота і громадянина України, чітко зорієнтованого в сучасному житті, підготовленого до життя і праці в майбутньому. Головне завдання сучасної школи – виявити творчі здібності кожної дитини, дати поштовх до їх розвитку, підтримати обдарованих дітей. Адже саме в творчості особистість може самореалізуватись, самоутвердитись.

 Завдання вчителя початкових класів – помітити нахили, уподобання своїх вихованців, виявити, до чого здатна кожна дитина, чого вона може досягти в максимально сприятливих умовах , створених вчителем у тісній співпраці з батьками і громадськістю. Адже творча активність, здатність до саморозвитку – головні умови успіху в житті. І якщо саме в дитячому віці, навчаючись в школі, дитина не навчиться щось самостійно творити, в дорослому житті буде безініціативним, пасивним, здатним лише виконувати чиїсь накази працівником.

 Лише творчість є запорукою усіх змін у житті. Неповторні, творчі особистості рухають суспільство вперед.

 Та чи багато серед нас справтді талановитих?

Виявляється, лише 2% - надзвичайно талановитих, 15% - талановитих завдяки спадковості. Так стверджують дослідники. Проте зачатки творчих

здібностей є майже в усіх людей.

 То кому ж як не вчителю початкових класів починати формування у маленьких «чомусиків» фантазії, творчої уяви, творчого мислення, вміння спостерігати за красою світу, бачити прекрасне в звичайному, буденному, вчити образно, захоплено розповідати про побачене, зображувати на папері?

 Література і мистецтво мають унікальні можливості цілісного впливу на особистість. Вони є джерелом естетичного виховання, могутнім засобом творчого розвитку дитини. Адже естетичні почуття, які виникають у дітей  після читання талановитих літературних творів, перегляду картин, слухання музики мають велику силу, здатну викликати бажання створювати власні шедеври.

 Сучасні  педагоги і психологи  визначають творчість як

 •«постійний супутник розвитку дитини» ( Л. Виготський);

 • «діяльність, у результаті якої створюється щось принципово нове, оригінальне, що певною мірою відображає індивідуальгі схильності і здібності людини» (І. Волков);

 • «процес створення, відкриття чогось нового, невідомого для конкретного суб’єкта» (В. Маляка).

 Одним з перших українських педагогів, який вивчав і впроваджував в свою практику виховання дітей засобами літератури і мистецтва, був Василь Олександрович Сухомлинський. Він створив оригінальну, неповторну систему гармонійного виховання школярів, яку втілював у Павлиській школі.

 Відомий педагог стверджував, що кожна людина талановита, завдання вчителя полягає в тому, щоб знайти «родзинку» в кожній дитині. На власному досвіді він переконувався, що «мистецтво випрямляє душу людини, як гімнастика тіло», що «дитяча душа однаково чутлива і до рідного слова, і до краси природи, і до музичної мелодії».

 Працюючи з дітьми початкових класів багато років, я на власному досвіді переконалася, що саме література і мистецтво стимулюють до творчої

діяльності, формують творче мислення, виховують найкращі риси характеру, сприяють розвитку уяви, мислення, творчих здібностей.

 Формуються творчі здібності протягом усього життя. Але найбільш сприятливий період – молодший шкільний вік.

 Я переконана, що немає не талановитих дітей. Кожна дитина має якісь здібності, нахили, уподобання. Важливо не пропустити їх, помітити і ціленаправлено розвивати. І з часом щоденна праця принесе свої результати.

 Важким і довготривалим процесом є розвиток поетичних здібностей учнів. З перших днів навчання звертаю увагу на дітей, які вміють римувати.

Для цього, використовуючи вірші для виділення звука, пропоную дітям здогадатись, яким словом закінчується рядок. Наприклад:

 Зима морозяна надворі,

 Замети білі на землі.

 Заснули в небі ясні зорі,

 Замерзли зайчики …….. .

 Працюючи над букварними текстами, віршованими творами, звертаю увагу дітей на співзвучні закінчення рядків. Згодом пропоную підібрати самостійно такі закінчення. Використовую як вірші українських поетів, так і власні. На перших порах це вдається лише окремим учням, з часом число «римувальників» збільшується. А вже в 3-4 класах обов’язково з’являється «майбутній поет». І тоді розумієш, що твоя праця в цьому напрямку була недаремною. І хочеться працювати далі, придумувати нові завдання і вправи, щоб вдосконалювати поетичні вміння дітей.

 Традиційною і найпростішою є гра «Добавлянка». Вона спрямована на вироблення в дітей вміння римувати. Для цього читаю вірш, зупиняючись в кінці рядка, а учні добавляють слова, що римуються. Особливо подобається дітям, коли пропоную для відновлення власний вірш. Це особливо стимулює їх до творчості.

 Ялиночка

 Зрубали ми ялиночку

 І принесли у дім.

 Як весело і радісно

 Зустріти свято в ……. (нім).

 Лише біленький зайчик

 Сумує під пеньком,

 Боїться, бідний, зустрічі

 Із лютим ……… (хижаком).

 І господиня-білочка

 Вже шишки не зірве,

 Лише колючий вітер

 Кружляє і ………. (реве).

 

 В зимовому лісі

 Дуже злякалась зима,

 До нас вже довіри ……….(нема).

 -Хто це по лісу блукає?

 Хто і чого тут ……….(шукає)?

 -Ти не тривожся, біленька,

 Бо у нас добрі ……….(серденька).

 Це ми прийшли на хвилинку

 Провідать красуню-……….(ялинку).

 Нам досить ялинчиних сліз!

 Шумить хай верхівками ………(ліс).

 Не будем ялинку рубати,

 Не можна її ……….(ображати)!

 Практично на кожному уроці, на якому вивчається віршований твір, використовую вправи :

 «Добери риму до слова»

(Сніжинки – пушинки, ялинка – картинка, пороша – хороша)

 «Продовж прислів’я»

(«Батьківщина – рідна мати, зумій за неї ……….(постояти)», «За рідний край життя……….(віддай)»)

 «З’єднай частини прислів’їв»

 

 

 

 Діти люблять працювати з загадками. Вправи, що вимагають відгадати загадку, відгадка якої римується з останнім словом попереднього рядка, теж розвивають вміння добирати рими.

 Невеличка, скромна пташка,

 З нею стрітись дуже важко.

 Та чарує всіх людей

 Гарним співом………..(соловей).

 

 Він стрибає – скік та скік!

 І співає цілий рік:

 «Коло хати жив, жив, жив,

 Довгу зиму пережив».

 Он який він молодець

 Цей сіренький ………….(горобець).

 З цікавістю діти виконують завдання, в яких потрібно вибрати правильне продовження вірша. Така вправа вчить дітей задумуватись над змістом вірша, а не лише підбирати рими.

 Люблять бджілки-трудівниці над ромашками літати,

1. Будуть зайчики пухнасті про своїх зайчаток дбати.

 2. Золотий нектар квітковий у відеречка збирати.)

 

 На галявині в лісочку,

 Де берізки і дубочки

 Кущ ліщини причаївся

 І плодами рясно вкрився.

1. Хочем ми в садку гуляти,

 Груші й яблука збирати.

 2. Білки кущ облюбували,

 З нього урожай збирали.)

 Щоб діти відчували красу поетичного слова, потрібно відбирати кращі зразки віршованих творів. Щоб вчитель не тільки міг показати, як римуються рядки, а й організував бесіду виховного характеру, змусив дитячі серця радіти, гордитись, хвилюватись, співчувати. Тому для вправи «Віднови вірш» добираю твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Наталі Забіли, Лідії Компанієць, інших відомих поетів, а також використовую зразки усної народної творчості.

  Червона калина,

 Зацвіла в долині

 Дівчина-дитина.

 Ніби засміялась

 Пташечка зраділа

 Любо, любо стало,

 І защебетала. (Т. Шевченко)

 

 Простягають рученята,

 Під деревцем скачуть,

 Та високо лізти.

 Дівчаточка й хлоп’яточка

 Раді б вишню з’їсти,

 Та мало не плачуть. (Леся Українка)

 

 Надійшла весна прекрасна,

 Наче дівчина в вінку.

 Многоцвітна, тепла, ясна,

 Повно гомону, розмови

 І пісень в чагарнику.

 Зацвіли луги, діброви, (Іван Франко)

 

 На горбку зеленому, на горбку - 

 Коло неї вишеньки наливні,

 Біла хата-мазанка у садку.

 А за нею стежечка з краю в край, -

 Понад нею сонечко день при дні,

 Це моя домівочка, рідний край. (Лідія Компанієць)

 

  Дуже подобається дітям «Робота з буриме». Вона передбачає складання віршованих рядків із записаних слів. Цю роботу можна виконувати в парах, в групах, індивідуально, використовуючи алгоритм роботи. (Можна використати, вивчаючи казку Лесі Українки «Біда навчить»).

 Алгоритм роботи з буриме:

1. Прочитай слова.
2. Знайди рими.
3. Запиши рими в кінці рядків.
4. Розставте слова відповідно до змісту.
5. Запишіть вірш.  

 

 

 

 Нині вже неможливо навчати дітей традиційно: у центрі навчально-

виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, уміння обгрунтовувати свої думки, спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх. Тому в своїй практиці застосовую інтерактивні форми і методи навчання. Допомагають вони і в розвитку поетичних здібностей моїх вихованців. Однією з таких вправ є «Броунівський рух».

 Діти одержують картки з опорними словами майбутніх  віршів:

 

 

 

 

 

 

Решта слів записані на паперових стрічках і сердечках, які розкладені по класу. Діти вільно рухаються по класу, підбирають слова і складають вірш. Потім прикріплюють складений вірш на магнітну дошку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 За таким же зразком організовую роботу над складанням віршів «Україна – рідний край», Весна», «Сестрички». (Додаток1)

Після складання віршів пропоную дітям зобразити на папері картину, яку «намалювали» словесно.

Мої вихованці люблять малювати. Особливо їм подобається ілюструвати літературні твори. А коли я запропонувала проілюструвати вірші однокласниці, почалось справжнє художнє змагання. Результат цієї роботи ми продемонстрували на батьківських зборах  «У кожного є своя співуча пір’їнка». Вірші Іваненко Тетяни оформили ілюстраціями однокласників, виготовивши альбом « Ми – талановиті» (Додаток 2)

 Під час роботи з молодшими школярами потрібно пам’ятати, що деякі творчі завдання можна застосовувати лише після підготовки до них, оскільки дитяча творчість грунтується на попередньому досвіді, якого діти можуть і не мати. Мудрість творчості полягає в тому, що не потрібно квапити дитину, потрібно довіритися її душі, яка накопичує враження, уявлення, а потім несподівано розцвітає талантом. Такою підготовкою може бути робота над творчими проектами. Коли дитина з цікавістю «занурюється» в роботу, коли її душа знаходиться під враженням побаченого, почутого, знайденої самостійно інформації, збуджуються думки і почуття, виникає бажання творити і дивувати всіх своїм талантом. Робота над проектами «Леся Українка – поетична квітка України» та «Моя земля в творах українських письменників і поетів» на уроках літературного читання в 4 класі спонукала моїх учнів до творчості: майже всі спробували себе в ролі поетів і художників. (Додатк и 3, 4)

 Працюючи з дітьми, я переконалась, що саме творчість і пізнання є найбільш актуальними потребами дитинства. Створення чогось нового, того, що не існувало раніше, - це зазопливий процес, який стимулює загальний розвиток дитини, формує її особистість.

 Творчі здібності у дитинстві мають загальний характер. Займатися творчістю можуть усі діти. Завдання ж вчителя – викликати інтерес до творчості, збільшити межі можливостей кожного учня, дати йому уміння,за допомогою яких він буде підніматися сходинка за сходинкою.