Урок літературного читання. 4 клас. Так народжується дружба.Оповідання Г.Тютюнника "Ласочка"

 

 

                                                                                    Урок читання

                                                                                         4  клас

Тема . Оповідання Г. Тютюнника "Ласочка".

І. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

1.1. Перевірка домашнього завдання:

    а)  виразне читати вірша Олександра Олеся "Білі гуси летять над лугами..." напам'ять.

   —  Перед уроком ми мали можливість переглянути всі підготовлені вами ілюстрації до вірша на нашій виставці. Дякую вам за старанність. Хай же ваші ілюстрації та ілюстрація художника Івана Литвина до вірша "Білі гуси летять над лугами..." із книги "Все навколо зеленіє" допоможуть вам передати у виразному читанні всі авторські та ваші думки і почуття.

— Лірика — слово, яким називають поетичні твори, походить від слова ліра —старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. Справжня поезія — гарна, майстерна — дуже схожа на музику, а
вірші — на пісні. Давайте у цьому переконаємося, прочитаємо вивчений вірш так, щоб він прозвучав, як пісня. Я допомагатиму вам, буду вашим диригентом.

Вчитель диригує кожен ритмічний рядок на 4/4,
виділяючи сильно першу долю. Перед початком одну
строфу (або і весь вірш) показує сам, потім весь вірш
читає з дітьми, диригуючи.

Білі гуси летять над лугами...
Біті гуси / летять над лугами. /
В синім небі / біліють снігами. /
В синім небі / хмарками зникають, /
Довго-довго / їх очі шукають. //

Білі гуси / на озеро впали, /
Тихі води / кругом розгойдали... //
Розцвіти. / як купави великі... //
Довго-довго / їх чуються крики. //

Навмивалися. / накупалися. /
Нагойдалися. / нагулялися. //
Закричали, /знялись / і полинули. /
Тільки пір'я / на спогад покинули. //

Після хорового читання пропонує:

—   Я гадаю, ми зрадіємо, якщо наша пісенна скарбничка поповниться ше однією гарною піснею. Тож якщо матимете вільний час, бажання і натхнення, можете спробувати придумати музику до цього прекрасного вірша і на одному з наступних уроків представити свій доробок.

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку.

—  Якій назві розділу "Читанки" підпорядковані твори, які ми вивчаємо останнім часом?

У всіх попередніх творах описується краса природи. Згадаємо, якими картинами природи із вивчених творів ми милувалися, читаючи ці твори? Я починаю відповідати, а ви продовжуйте:

—  синім садом в інеї та димом патлатим у вірші П. Тичини ... (учні називають) "Зима",

—  синім-синім небом, всипаним зірками в оповіданні Івана Сенченка ... "Пастух рогатий",

—  зажуреними вербами над річкою під гаєм у вірші Леоніда Глібова "Стоїть гора високая..."

— могутнім і повноводним Дніпром в уривку ... "Чудовий Дніпро" з повісті Миколи Гоголя,

—  чарівними, у білім мареві цвітіння, ночами у вірші Василя Грінчака ... "Білі ночі",

—  степом-килимом, степом-морем, степом-пустелею неоглядною,   степом-периною у вірші  Олександра  Олеся  ...
"Степ" та багатьма іншими.

—  Всі ці картини можна назвати — "красиве в природі", "прекрасне в житті".

—  А про що розповів нам Григір Тютюнник в оповіданні "Лісова сторожка"? (Про життя лісника Данила і його песика Кузьки, присвячене збереженню лісового розсадника).

—  Так, змальовуючи початок лісового життя —начиння Данилового лантуха, лісникову сторожку, виготовлення опудал, обхід лану лісової розсади — письменник змальовує велике задоволення та втіху Данила-лісника від того, що він примножує красу лісу новими дубками, берізками, в'язами, кленами, осичками. . онками. Іншими словами, ми можемо сказати, іш і юдина може бути активним учасником створення красивого навкруги.

—  Ще один шлях до створення красивого в житті показує нам Григір Тютюнник в іншому оповіданні, яке називається "Ласочка".

Отже, тема нашого уроку — "Так зароджується дружба..."

Цілі уроку:

•  прочитати, проаналізувати пригоду, яка трапилася з дідом Арсеном, і зробити висновки про стосунки учасників пригоди — їхню поведінку та вчинки, про те, чи зможемо ми з вами скористатися порадами автора у майбутньому.
• навчатися читати правильно, швидко, виразно;
• стисло переказувати, використовуючи слова та словосполучення тексту.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих  умінь та навичок.

   3.1.  Первинне читання тексту:

а)  читання тексту напівголосно і відповіді на запитання за змістом:

Прочитайте текст мовчки і дайте відповіді на записані на дошці запитання:

—  Про кого йдеться в оповіданні? (Про старого рибалку діда Арсена).

—  Про яку пригоду написане оповідання? (Про те, як зустрілися і подружилися під час риболовлі Арсен і лисеня).

б)  Тепер прочитайте текст напівголосно і дайте відповідь: де і коли відбуваються події?

3.2.  Повторне читання тексту:
Групова робота:

—  Будьте уважні, завдання для всіх: перший ряд — перша група — отримує завдання: прочитати мовчки оповідання, легко підкреслити олівцем слова, які треба протлумачити або уточнити; друга група —
середній ряд: прочитати, підготувати словесні ілюстрації до тексту; третя група — третій ряд: прочитати текст і поділити на логічно завершені частини, дібрати кожній назву.

3.3.  Тлумачне читання:

—  Називаємо невідомі і маловідомі слова — тлумачимо невідомі та уточнюємо маловідомі слова.

Туркотіли припутні — воркували (мова голубів — переливчасті звуки), лісові, дикі голуби.

Вепри з виводками — дикі кабани із своїми малятами.

Скімлення — протяжне, жалібне звучання.

Закортіло — дуже захотілося.

Нажива — принада для ловіння риби, наживка.

Дзяволить — пискливо тихенько гавкає.

Дрібушить — витанцьовує — швидко перебирає лапами,притупуючи.

Ожеледець — тонкий шар льоду на поверхні землі, на
деревах;

3.4.  Орфоепічне читання:

—  Згадаємо, як слід правильно вимовляти за орфоепічними нормами і прочитаємо.

Наголошуй правильно: червонило, у човні, супроти човна, за вудками, на його вудках, підзолочений, припутні, дзьобали, з нічного пасовиська, скімлення, огледівся, високо, рибина, засланім травою, дзяволить, вухами, ожеледець, птахи, у гіллі, вудить, заскімлило.

Вимовляй правильно у дієсловах -ться, як [ц':а]
(м'який подовжений приголосний звук): вертаються,
ворухнеться, тулиться, озирається.

Вимовляй м'який подовжений звук при подвоєнні:
промінням, галуззя, гілля, скімлення.

Перший раз діти читають повільно, другий раз — у темпі мовлення;

3.5.Словесне малювання (відповідають учні другої групи):

—  Які картинки ви придумали до тексту? Розкажіть, проілюструйте оповідання. Назвіть свої ілюстрації.

3.6.  Поділ тексту на частини (відповідають учні третьої групи):

—    На скільки самостійних частин доцільно поділити текст? Як ви їх назвали? Не забудьте: назва частинки повинна вказувати на її суть.

3.7.Зіставлення назв словесних ілюстрацій і плану:

—  Завдання для всіх: зіставте назви Ілюстрацій і частин.

        План

1.  Риболовля.

2.  Ласунка.

3.  Товариші-рибалки.

4.  Довга зима.

5.  Радісна зустріч.

3.8. Аналіз фактичного і образного змісту тексту в поєднанні із розбором художніх засобів.

а) Опрацювання тексту за планом.

1-а частина — "Риболовля" (вибіркове читання: опис, слова та словосполучення).

—   Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його прихід?

—  Отже, ми бачимо, що письменник малює фарбами і звуками. Зачитайте слова і словосполучення, які на це вказують. (Фарби: червонило небо, бродив туман підзолочений сонячним промінням; Звуки: туркотіли, вистукували, лунко тріщало, хро-хро, хря-хря).

2-а частина— "Ласунка" (відповіді на запитання, читання "прикритого" діалогу).

—  З ким і як зустрівся дід Арсен? (Дід Арсен побачив лисеня, коли воно з'явилося високо на кручі, супроти човна, і тоненько скімлило).

—  Чому воно там з'явилося? (Лисеняті закортіло рибки).

—  Що ж робило лисеня? (Просило рибки).

—  З яких слів видно, що лисеня хотіло і просило рибки? ("Почулося тоненьке скімлення", "схиливши голову набік, дивилося трохи здивованими і зовсім не хитрими очима", "перевело погляд у задок човна і облизнулося", "тоненько пискнуло", "прудко підскочило й ухопило її передніми лапами").

—  Чи можна дії лисеняти розцінювати як його мовлення з дідом Арсеном?

—  Хто цю розмову передав?

—  Прочитаємо цю розмову — слова автора і діда Арсена.

—  То чому Арсен назвав лисеня Ласочкою?

—  Отже, від слова "ласувати" — їсти що-небудь смачне. Маленьке лисеня було ласолюбом — охочим до всього смачного.

3-я частина— "Товариші-рибалки" (читання "ланцюжком" або парами, відповіді на запитання,
вибіркове індивідуальне читання).

—  Прочитаємо цю частину "ланцюжком". Будьте уважні, читаємо і міркуємо над запитанням: про що розповів автор у цій частині? (Про те, як рибалили вдвох Арсен і Ласочка).

—  Знайдіть у тексті і прочитайте, чого навчилося лисеня у Арсена?

—  Знайдіть і прочитайте, як Ласочка допомагала рибалити.

4-а частина — "Довга зима" (детальний переказ).

—  Пригадайте зміст частини і перекажіть близько до тексту.

5-а   частина— "Радісна зустріч".

—Тепер я виразно прочитаю 5-у частину оповідання, ви уважно прослухайте, слідкуючи за текстом, і скажіть, які ше описи зробив письменник. Зверніть увагу на майстерність автора у вмінні описувати, — одним-двома реченнями він характеризує певне явище, дію, зовнішність.

А весною, /коли крига скресла/ і соние вгріло землю,
/одніс Арсен човна на річку./ полагодив вудки /і знову, як
торік, /сів ловити рибу — бабі та внукам на юшку. // Вудить / та все озирається: / чи нема, бува, Ласочки? // Раз.
/ і вдруге. / і втретє / — немає ...//

А вчетверте озирнувся / — стоїть на кручі / велика пухнаста лисиця / з розумними. / але зовсім не хитрими очима. І а поруч иеї / — лисеня.//

—  / Ласочко? / — невпевнено покликав Арсен. //
Лисиця  задріботіла  передніми  лапами.  / замолотила

хвостиком / по землі й лягла. // Лисеня ж, / побачивши у
човні рибку. / облизнулося / й тихенько заскімлило. //

—  Те-те-те ... / — весело сказав Арсен. // — Це що ж
виходить: / я увесь ваш еід годуватиму ?//

І кинув на кручу рибину. //

Лисеня / спіймало її передніми лапами / і стало їсти. // А
Ласочка / сиділа нерухомо. / пильно стежачи за поплавками...//
З того часу / вони рибалили втрьох. //

—  То які описи зробив автор? (Опис зовнішності дорослої Ласочки, опис дій Ласоччиного лисеняти).

—  Прочитайте опис зими. (Діти зачитують).

— Прочитайте опис Ласочки дорослої. (Діти зачитують).

—  Як Арсен упізнав Ласочку, по чому? (По очах: "з розумними, але зовсім не хитрими очима"; за поведінкою: "задріботіла передніми лапами, замолотила хвостиком", а ще за поведінкою лисенятка —
воно так само, як і мама колись, "облизнулося і тихенько заскімлило").

—  Перевіримо вашу спостережливість.

—  Знайдіть речення в описах 2-ї і 5-ї частин, у яких є спільне (2-а частина - "Високо на кручі, супроти човна, схиливши голову набік, стояло лисеня. Воно дивилося трохи здивованими і зовсім не хитри-
ми очима"; 5-а частина — "А вчетверте озирнувся — стоїть на кручі велика пухнаста лисиця з розумними, але зовсім не хитрими очима, а поруч неї — лисеня"; 2-а частина — "Потім перевело погляд у задок човна і облизнулося: на дні, засланім травою, лежала риба"; 5-а частина — "Лисеня ж, побачивши у човні рибку, облизнулося й тихенько заскімлило").

3.9. Аналіз мовно-виражальних засобів тексту.

—  Ви помітили, що в оповіданні Григір Тютюнник часто робить описи. Чим же вони відзначаються? (Короткі, стислі, але дуже мальовничі).

— А які слова — мовні засоби — використовує автор і в описах, і в розповіді? (Дієслова-синоніми, близькі за значенням слова, які передають різні відтінки однієї дії: пискнуло, дзяволить, заскімлила;
слова в переносному значенні: вухами пряде, лапами
дрібушить-витанцьовує, молотить хвостиком, червонило небо, бродив туман).

—  А може, ви помітили ше якісь цікаві слова в тексті, наприклад, складні за будовою? (Часто-густо, дрібушить-витанцьовує, довга-предовга, сидить-сидить, те-те-те...).

—  Як ви думаєте, навіщо автор використав такі слова? (Щоб підсилити певну ознаку, наприклад, дії).

—  Чим ще відзначається текст? Є в ньому діалог чи немає? Доведіть. (Хоч Ласочка і не говорила, як людина, але вона вміла розмовляти з Арсеном. Між ними ніби завжди відбувається розмова, діалог).

—  Так, це ми назвемо прикритим, "завуальованим" діалогом.

—  Як передається цей діалог? (Словами автора).

—  Прочитаймо цей діалог. Слова автора читає ..., слова Арсена — ...

4.1. Характеристика головних героїв оповідання.

—   Яким ви уявляєте Арсена? Яка в нього зовнішність, який характер? Підтвердіть це словами з тексту.

Діти зачитують слова, словосполучення, які характеризують: а) зовнішність Арсена: старий, на це вказують слова "старий Арсен", "куняв у човені", "часто-густо засинав", "рибу — бабі та внукам на
юшку"; б) характер Арсена: небагатослівний, але мудрий і спостережливий: зрозумів, чого хоче звір; оцінив, що перед ним дуже здібна тваринка; добрий. веселий, щедрий і гостинний, бо не прогнав звіра, пригостив, зрадів, коли знову побачив; небайдужий.
бо хвилювався і згадував Ласочку зимою, чекав на першій риболовлі навесні.

—  Поміркуйте і скажіть, якою ж була Ласочка?
Розумною: бо знала, як попросити у людини їсти;

 працьовитою: бо "заробляла" рибку своїм трудом — рибалила; ненабридлива. скромна: бо знала міру — просила і з'їдала тільки одну рибину; спостережлива. терпелива та витримана, бо була справним рибалкою; здібною, бо розуміла команди ("Встань!",
"Ляж!") та мову Арсена; прудка — лапами ловила рибу; турботлива мама, бо привела своє лисеня на науку, вчити рибалити; відповідальна, ніколи не підводила діда Арсена і повністю заміняла його на риболовлі, коли він засинав; доброзичлива, бо відкрито показалась людині.

—  Зверніть увагу на дошку. Цей запис — підсумок ваших характеристик героїв оповідання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    

                                                 

 

 

                                          

 

                              

 

 

 

4.2. Узагальнююча бесіда за текстом.
Аналіз ідейної спрямованості тексту.

—  То які ж стосунки склалися між Арсеном і Ласочкою? (Дружні, товариські).

—  Отже, Арсен і Ласочка подружились, більше того, стали співпрацювати, рибалити разом.

—  А чи можна із запису характерних рис персонажів зробити висновок про те, які риси вдачі допомогли їм налагодити дружні та товариські стосунки?

—  Чи можемо ми назвати такі стосунки лобрими, красивими в нашому житті?

—  А чи хочете ви, щоб ваші стосунки з іншими теж були такими?

—  То чого ж навчає нас автор, яка головна думка оповідання? (Товаришувати і дружити зі звірами; у
добрій справі виявляти терпіння і наполегливість).

Діти висловлюються, вчитель підсумовує:

—   Отже, описуючи красиві стосунки людини і звіра, автор вказує нам на один із шляхів до прекрасного і доброго в житті: шануйте природу — товаришуйте і дружіть з "братами нашими меншими" і такі стосунки стануть окрасою нашого життя.

V.  Застосування знань учнів.

—  А тепер настав відповідальний момент. Уявіть собі, що кожен із вас — редактор, і вам слід затвердити назву оповідання. Залишити назву "Ласочка" або дати іншу, цікавішу. Поміркуйте, виясніть пропозиції, але зверніть увагу на дошку, які ще тлумачення
має слово "ласочка" та спільнокореневі до нього.

Вчитель вивішує аркуш паперу із тлумаченнями слів
і зачитує:

ласочка — зменшене пестливе слово до слова ласка;

ласка — невелика хижа тваринка з тонким і гнучким тілом;

ласочка — ласкава назва дівчини або жінки;

ласувати — їсти що-небудь смачне;

ласолюб, ласогуб, ласун — охочий до всього смачного;

лащитися — линути до людини, виявляти прив'язаність до неї;

ласкавий — доброзичливий.

— То як ще по-іншому можна назвати оповідання?
Чи доцільніше так і залишити назву — "Ласочка"?

V.  Підсумки уроку. Завдання додому.

—  Чи виконали ми основне завдання уроку, чи проаналізували той шлях до прекрасного в житті, який запропонував нам автор оповідання?

—  Чи розібралися ми в тому, якою мовою розказав нам це автор? Домашнє завдання/диференційоване/

1.  Виразно читати та переказувати оповідання від імені 1 особи.

2. Майстерно читати за партитурою.
5-ту частину .