урок з математики "Досліджуємо групи об’єктів зі спільною ознакою".

Урок 9                                                                                   Дата___________

Тема уроку.  Досліджуємо групи об’єктів зі спільною ознакою.

Мета:  формувати поняття про число як про кількісну характеристику класу скінченних еквівалентних множин, закріпити правила кількісної та порядкової лічби; формувати уявлення про множину як групу предметів, що мають спільну властивість, і про елементи множини; пов’язати кількісну лічбу із визначенням

кількості елементів множини, розвивати логічне мислення учнів шляхом формування прийомів розумових дій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації.

 Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

1. Дихальні вправи

2.Вправи на відновлення дихання

Назвіть ознаки предметів. Як ви розумієте поняття «спільна ознака»? За спільною ознакою ми об’єднували об’єкти в групи — узагальнювали — і кожній групі давали назву, наприклад: геометричні фігури, учні, вовки, жовте листя, меблі, казки, корови тощо.

ІІ. Актуалізація опорних знань і способів дії

1. Зоровий диктант.

Учні розглядають геометричні фігури, називають їх і розповідають,

Отже, виконаємо таке завдання. (Кожний велосипед на малюнку має свій колір.)

 Актуалізація порядкової лічби.

Завдання № 2 із вкладки 9. Полічіть лампочки на гірлянді

зліва направо та справа наліво. (Учитель читає вимогу завдання, учні виконують завдання самостійно.) Перевіримо роботу одне в одного. Хто впорався із завданням?

 Актуалізація поняття спільної ознаки.

У наступному завданні вправа з лічби поєднана з узагальненням предметів за спільною ознакою.

ІІІ. Формування нових знань і способів дії

1. Ознайомлення з поняттям множини. Розгляньте малюнки в завданні № 4. Покажіть кожну групу зображених об’єктів. Назвіть кожну групу.

Учитель повідомляє, що слова стосик, набір, група, зграя, табун тощо означають, що розглядається багато об’єктів. Хоча всі ці слова і означають, що деякі предмети розглядають разом, ці слова не можна замінювати одне одним. Не кажуть, наприклад, так: зграя зошитів, табун дерев, букет учнів... Проте всі такі слова можна замінити словом множина. Це слово вживають стосовно будь-яких груп предметів, наприклад: множина олівців, множина зошитів, множина учнів, множина пташок, множина коней.

Учитель пропонує учням назвати множини предметів, які розташовані навколо.

[Ручка, олівець, фломастер — це множина письмового приладдя...]

2. Первинне закріплення поняття множини.

Назвіть множини поданих об’єктів.

Собака, вовк — це множина... (Учні доповнюють.)

Диван, стілець, шафа — це множина...

Липа, береза, клен, верба — це множина...

Синя хустка, синій олівець — це множина...

Усі об’єкти, які належать до множини, називають елементами множини. Усі елементи множини повинні мати спільну ознаку.

Зазначена множина тварин містить два елементи: собака і вовк; множина меблів — три елементи: диван, стілець, шафа. Скільки елементів містить множина дерев? А множина синіх предметів?

IV. Закріплення вивченого. Формування вмінь і навичок

 Формування уявлення про множину

1. На цьому етапі учні переходять від називання елементів множини до визначення кількості елементів множини. Відтепер вправи з лічби будуть пов’язані з визначенням кількості елементів певної множини.

Завдання № 5 виконується колективно. Учні описують предмети, подані на малюнку, й виконують завдання.

2. Завдання № 3 із вкладки 9. Як назвати множину поданих об’єктів? Скільки всього дорожніх знаків? Скільки елементів містить ця множина? Зафарбуйте картку з відповідним числом. Скільки елементів у множині знаків трикутної форми? круглої? Яких елементів у множині знаків більше — усіх знаків чи знаків трикутної форми? Чому?

3. Завдання № 4 із вкладки 9. Самостійна робота учнів. Розгляньте зображені множини предметів, назвіть їх. Обведіть кривою лінією множину, яка містить 4 елементи. Скільки елементів містять інші множини?

4. Робота над видо-родовими відношеннями. Щоб продемонструвати, що родове поняття завжди ширше, ніж видове, можна запропонувати завдання № 6.

Назви об’єкти одним словом. Чого на малюнку більше: чотирикутників

чи всіх фігур? усіх чотирикутників чи червоних чотирикутників? Чотирикутників чи червоних фігур? многокутників чи чотирикутників?

5. Формування прийому розумової діяльності — класифікації.

Об’єкти можна об’єднувати

в множини за різними ознаками. Розгляньте, як це зроблено в завданні № 7. Назвіть множину об’єктів на малюнку зліва. Які в ній елементи? Здогадайтеся, за якою ознакою фігури розділено на групи. [За кольором.] Чи змінилися елементи в другій множині — на малюнку посередині? Що змінилося? За якою ознакою фігури на другому малюнку розділено на групи? [За розміром.] Що можна сказати про третю множину, на малюнку справа? Як у ній розділено елементи на групи? [За формою.] Тож які ознаки брали до уваги, коли розділяли об’єкти? Які інші ознаки ви можете пригадати?

6. Закріплення поняття про спільні та відмінні ознаки.

З метою розвитку спостережливості, уважності

та формування вміння визначати зміну ознак виконуємо завдання № 5 із вкладки 9.

Розгляньте дві перші фігури. Назвіть їх. Чи однакові ці фігури? За якою ознакою змінилася друга фігура? [За кольором.] Розгляньте другу і третю фігури. Назвіть їх.

Що змінилося? [Форма] Здогадайтеся, яка фігура може бути зображена далі.

7. Розвиток логічного мислення учнів. Завдання № 8.

Страус вищий за індика, індик вищий за півня. Хто з птахів найвищий? Яким відрізком на малюнку позначено зріст кожного птаха?

[Страус вищий за індика, тому відрізок, що позначає страуса, довший за відрізок, що позначає індика. Індик вищий за півня, тому відрізок, що позначає півня, коротший за відрізок, що позначає індика. Отже, найвищим

з птахів є страус. Таким чином, найвищому птаху — страусу — відповідає найдовший відрізок, середньому за зростом індику відповідає середній за довжиною відрізок; найнижчому — півню — відповідає найкоротший

відрізок.]

V. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів

Як ви розумієте поняття «множина»?

Назвіть множини предметів, що навколо вас.

 Назвіть елементи цих множин. Що в них спільне?

Як визначити кількість елементів множини?