Урок з математики у 6 класі на українознавчий основі "Ділення раціональних чисел"

Про матеріал

Урок з математики у 6 класі на українознавчий основі "Ділення раціональних чисел" дозволяє виховувати у здобувачів освіти почуття прекрасного; інтерес до математики тощо.

Перегляд файлу

Авторський урок з математики у 6 класі на українознавчий основі.

Автор Амеліна Любов Іванівна, вчитель математики ІІ-Іванівського ліцею Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області

Предмет математика.

Клас 6

Назва чинної програми. Навчальна програма з математики для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Міністерство освіти і науки України. Затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804.

Тема уроку. Ділення раціональних чисел.

Цілі уроку. Формування в учнів компетентностей:

математичних:

освітніх: базуючись на знаннях здобувачів освіти про зміст дії ділення та правил множення раціональних чисел, сформулювати правила ділення раціональних чисел, розпочати роботу з вироблення вмінь застосовувати ці правила для розв'язування вправ, що передбачають виконання ділення раціональних чисел;

розвивальних: розвиток логічного, критичного і творчого мислення здобувачів освіти, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження; розвиток усного і писемного мовлення;

продуктивної творчої діяльності: розв'язування задач та прикладів на ділення раціональних чисел ;

логічної: здатності здобувачів освіти використовувати логічний апарат математичних теорій для розв’язування задач на ділення раціональних чисел;

процедурної: здатності здобувачів освіти використовувати на практиці алгоритми розв’язування типових задач;

інформаційної: вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її - при виконанні творчого домашнього завдання;

комунікативної і соціальної: стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору, використання самооцінки та взаємооцінки учнів;

виховної: виховувати у здобувачів освіти почуття прекрасного; інтерес до математики; чіткість оформлення креслень і записів; прищеплювати любов до рідного краю; гуманне ставлення до спадщини українського народу, викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.

Спосіб реалізації: через діяльнісний підхід - розвиток умінь і навичок кожного здобувача освіти, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.

Наочність і обладнання. Комп’ютер. Презентація до уроку «Ділення раціональних чисел».

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти

V. Актуалізація опорних знань

VІ. Узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок

VІІ. Домашнє завдання

VІІІ. Підсумок уроку

Хід уроку

І. Організаційний момент. Взаємне вітання вчителя й здобувачів освіти; перевірка відсутніх; організація уваги.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Взаємоперевірка виконаних домашніх завдань.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні ми з вами проведемо трішечки незвичний урок. Послухайте, будь ласка, загадку та дайте відповідь на запитання «Про що ми будемо говорити на уроці?»

Ми народилися біля долині,
Білесенької хатині,
Коло вишень і калини.
За хатиною садок
І зелений моріжок,
Там багато є квіток.
Під горбом ставочок сяє,
Різна рибонька гуляє,
Качка з дітьми пропливає.
Як же зветься гарний край,
Де за ставом степ і гай
Пишно цвітнути, мов рай? (Відповіді здобувачів освіти)

ІV. Мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти.

Символіка - своєрідна візитна картка країни. Історично склалося так, що кожна країна, кожен народ має свої народні символи. Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова. Українці також мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Про це ми і будемо дізнаватися на нашому уроці.

V. Актуалізація опорних знань.

Виконати усно. «Мозковий штурм». Виконавши завдання, ви узнаєте, що є символом життя.

Хліб

Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народу. Недаремно у молитві «Отче наш...» люди просили не позбавляти їх хліба, бо він не просто основа життя, хліб — то саме життя.

Хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Пекли хліб на тиждень, розраховуючи, щоб його вистачило до нової випічки. Улюбленим повсякденним, святковим та обрядовим хлібом на Україні був учинений, тобто виготовлений на розчині, заквасці. Розчин робили на хмелю, потім залишали шматок тіста від попередньої випічки. Виготовляли закваску, потім тісто, яке не раз перемішували.

Пекли хліб у добре розпаленій печі на поду (черені), підкладаючи під нього сушене капустяне листя. На Україні завжди надавали перевагу житньому хлібу, а пшеничний — випікали на великі свята: Різдво, Пасху, весілля. Хліб здавна є символом добробуту та гостинності. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до нього як до священного предмета. Крихти й уламки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці чи худобі. За гріх вважалося не доїсти шматок хліба, а якщо такий шматок падав на землю, годилося підняти його, почистити від пилу, поцілувати й доїсти.

У традиційному інтер'єрі селянської хати хліб-сіль, покриті рушником, були необхідним атрибутом. Запрошуючи до столу, господар казав: «Просимо до нашого хліба-солі», а після застілля гості дякували за хліб-сіль. Розділити з кимось хліб-сіль — означало подружитися, побрататися. Зустрічати хлібом-сіллю дорогих гостей — цей звичай, що має глибоке коріння, дійшов до нашого часу. Важливу роль відіграє хліб в обрядах і звичаях українського народу. З хлібом ідуть на родини, гостини, новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на вишитому рушнику, хлібом мати благословляє до вінця.

V. Узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.

1. Перше завдання - вам потрібно розгадати ребус.

Українська хата

Рідна хата — наша берегиня. Вона зігріта теплом материнської любові, осяяна мудрістю батька. Біла хата... Білий колір в Україні — це символ чистоти, здоров'я, душевної краси. Тому за традицією стіни білили. Гарненька хатиночка у вишневому садочку, мов дівчина у вінку. У цій хаті народжувались, жили і помирали, щоб поступитися місцем нинішнім поколінням. У ній — корінь нашого народу. Вона — символ добра і надії. Про неї згадували в дорозі разом із матір'ю і батьком.

Українська хата — це колиска нашого народу. З неї пішли у світ Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Олександр Довженко. Цей перелік можна продовжувати й продовжувати. Тому й уявляється хата величезною, де долівка — земля, стіни — гори і ліси, а стеля — небо з зірками.

Вишиванка, рушник вишиваний, картини —
Все у хаті для щастя, любові й краси.
На стіні у віночку родинні світлини,
В чистій хаті — дітей і батьків голоси…
Це такою й була українська хатина,
Тут дитина у щасті й любові росла…
Звідси йшла в дивосвіт мудра й добра людина.
Що тепло, мир, добро в цілий Всесвіт несла. (Надія Красоткіна)

2. Математичний диктант. Виконайте вказані дії та запишіть слово, яке ви отримаєте. Це слово - оберіг вірності й любові.

Виконайте ділення 1,8 на -2.
Обчисліть: -4.8:1,6.
Знайти частку чисел -5 і -25.
Знайдіть частку чисел 0 і (-5).
Розв’яжіть рівняння -0,25х=5
Чому дорівнює корінь рівняння -2 : х = - 0,4 ?

5	0,2	-0,9	0	-20	-3
У	Н	К	Р	И	Ш

Рушник

Рушник в українській культурі (український традиційний рушник) — це прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров’я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою обрядів та ритуалів. Вишивати рушники — давній український народний звичай. Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер’єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На рушнику новонароджену дитину на хрещення, на ньому проводжали людину в останню дорогу.

3. Кросворд

Як називається вираз, що складається з чисел, букв, знаків дій та дужок? (буквений)
Яка наука розглядає дії над цілими числами?(арифметика)
Як називаються числа додатні (цілі та дробові), від’ємні (цілі та дробові) та число нуль?(раціональні)
Яке число ми отримаємо при діленні від’ємного на додатне? (від’ємне)
Існує чи не існує відповідь на запитання «Чому дорівнює частка двох протилежних чисел?» (існує)
Чому дорівнює частка чисел 0 і (-5) ? (нуль)
Чому дорівнює частка двох однакових чисел? (одиниця)
Як називається число -2,5 у виразі -2,5ab? (коефіцієнт)

¹
²
³
⁴
⁵
⁶
⁷
⁸

барвінок Герб Барвінкового.

Барвінок

Не знайдеться в Україні такого села чи міста, де б не було цієї рослини. Не боїться вона ні затінку, ні морозу. За таку вдачу барвінок став символом мужності, життя, символом справжнього козака. Хрещатий барвінок... Не обходилось без нього жодного весілля. Його вічнозеленими листочками заквітчували шлюбне вбрання нареченої, устеляли доріжку перед молодими, а разом із кетягами червоної калини прикрашали коровай. На весіллі барвінок — символ вірності, краси і цнотливості. А центр нашої громади також пов’язане з цим символом – це місто Барвінкове. Засновник міста — соратник Богдана Хмельницького - козак Іван Барвінок. Слобода Барвінкова Стінка була заснована 1651-53 козаками на чолі з отаманом Іваном Барвінком. Підтвердження цього — суфікс присвійності -ове. Барвінкове стало центром Барвінківської паланки. Погляньте уважно на герб нашого міста – на ньому є квітка барвінка.

4. Для розв’язування цих завдань нам буде потрібне розшифрування – алфавіт. Знайдіть необхідну букву, яка розташована під номером, який є модулем кореня рівняння.

Розв’яжіть рівняння:

1). - 4х=12;

2). 0,7х=- 4,9;

3). – 1,2 х=- 25,2;

4). х= - ;

5). -5,7х=- 5,7.

Верба

Верба дарує нам багато корисного, лікує. Вона — ніби позначка води на землі. Тому й криницю копають завжди під вербою. На сухому місці це дерево не росте ніколи. «Де срібліє вербиця, там здорова вербиця», — говорить народне прислів'я.

верба Українці вважають вербу святим деревом і шанують його. На останню неділю перед Великоднем припадає Вербна неділя. Цього дня в церкві повсюди святять нарізані вербові гілочки. Повсюди в Україні побутував звичай ритуального биття ними.

Люди вірили в чудодійну силу живої верби. Вона мала достаток і здоров'я. Верба дуже живуча. Ввіткнеш гілочку чи кілок у вологу землю — виросте дерево. Верба — символ неперервності життя. Красива, ніжна, невибаглива, корисна.

5. Позначте на координатній прямій вказані точки, щоб отримати назву ще одного народного символу України.

Н	-4,5:(-0,9)	5
К	-124:31	- 4
Л	0:(-100,3)	0
А	ǀ -0,36ǀ : ǀ-0,06ǀ	6
И	- 27 : (-9)	3
А	- 3 : 3	- 1

Калина

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!

6. Виконайте дії: 880:(300-350)+150:(35-45). Правильна відповідь після кожної дії буде кодом до наступної назви оберега.

1).- 50 (В) 3). – 17,6 (Н)

2). – 10 (І) 4). – 15 (О) 5). – 32,6 (К)

Український вінок

Віночки з роду-віку були найкращою прикрасою дівчини, неодмінною ознакою національного українського одягу.

Український віночок — не просто прикраса, а оберіг, адже в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. До віночка впліталось багато різних квітів, кожна квітка щось символізувала. Деревій — символ нескореності, барвінок — символ материнської любові, ружа, мальва і півонія — символи віри, надії і любові. Ромашка у вінку наймолодша за своїм віком, приносила не лише здоров'я, а й доброту і ніжність. Любисток додавали, щоб хлопці любили. І обов'язково вплітали калину — символ дівочої вроди та нашої України. А всього в українському віночку — дванадцять квіточок. І кожна — лікар, оберіг від злих сил.

Зробила я віночок
Із квітів та стрічок,
Піду в нім танцювати
Веселий гопачок.
Віночок український
У райдужній красі.
У нього в нашій школі
Закохані усі.
Хоч квіти паперові,
Та їхні кольори
Дарують гарний настрій
Всій нашій дітворі.
Я лагідно торкаю
Цю ніжність і красу.
Свою веселу вдачу До кожного несу. (Володимир Кленц)

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити навчальний матеріал §29, розв’язати № 1363.

VІІІ. Підсумок уроку. Підходить до кінця наш трішки незвичайний урок. Весь час нам допомагали у цій подорожі ваші знання з математики.

Про що ми з вами сьогодні говорили на уроці?
Що нового для себе ви дізналися?
Про що хотіли б дізнатися ще більше?
Що саме вам сподобалося сьогодні на уроці?

Дівчина-калина
В білому віночку
Вийшла із хатини,
Стала на горбочку.
А як заспівала
Солов’їно-дзвінко —
В лісі розстеляла
Килими з барвінку.
Золотила ниву,
Голубила небо,
Дітвору щасливу
Кликала до себе.
Кличе всіх щоднини
До краси і згоди
Пісня України,
Що єдна народи. ( М. Гринчук)

Мені б дуже хотілося, щоб ви своє враження від уроку записали на інтерактивній дошці (стіні) Padlet за посиланням https://padlet.com/liubovamelina1962/padlet-pcysrpehxgnkc4ce

Використана література

Математика: підручник для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Н.А.Тарасенкова, І.М.Богатирьова, О.М.Коломієць, З.О.Сердюк. – К. : Видавничій дім «Освіта», 2014. – 304с.
Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Рабінович Ю. М., Якір М. С. Збірник задач і завдань для тематичного оцінювання з математики для 6 класу. – Х. Гімназія, 2007.-128с.
Соколовська, К. З історії традиційно-побутової культури в Україні [Текст] / К. Соколовська // Персонал. – 2011.
Скуратівський, В. Хатні обереги [Текст] / В. Скуратівський // Берегиня. – 2008. – № 4.