Тема уроку. Комбінаторні задачі.
Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми «Комбінаторика. Розв’язування комбінаторних задач»;
розвивати логічне мислення, пам’ять, творчу активність, уміння і навички необхідні для розв’язування комбінаторних задач, формувати вміння аналізувати і робити висновки, здатність швидко адаптуватись в нестандартних умовах;
виховувати вміння колективно працювати, боротись за перемогу,культуру мовлення і поведінки з суперниками, прищеплювати любов до математики.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.
Обладнання: медіа проектор, презентація «Морський бій».
Урок проходить за відомими всім правилами гри «Морський бій». Клас заздалегідь поділено на три команди. Кожна команда повинна обрати собі назву і девіз. Вчитель вибирає собі двох або трьох помічників (журі), як правило з числа кращих учнів, які слідкують за правильністю і швидкістю виконання завдань.
Будь-яка красиво розв’язана математична задача приносить розумове задоволення, а будь-яке зосереджене міркування заспокоює серце та робить його співзвучним Всесвіту. Герман Гессе
Хід уроку
Перевірка готовності учнів, класу до уроку.
З метою економії часу перевірці і аналізу підлягають тільки ті завдання, які викликали труднощі під час виконання, якщо таких завдань не виявлено переходимо до наступного етапу уроку.
З задачами, в яких приходиться вибирати ті чи інші предмети, розміщувати їх в певному порядку і відшуковувати серед різних розміщень найкращі, люди стикнулися ще в доісторичну епоху, обираючи найкращі розміщення мисливців під час полювання, воїнів під час битви, інструментів під час роботи. Пізніше, поряд із спортивними змаганнями з’явились ігри з різними фігурами чи предметами, в яких вигравав той, хто краще знав переможні комбінації та вмів уникати програшних. Комбінаторика – важливий розділ математики, знання якого необхідно представникам різноманітних спеціальностей. З комбінаторними задачами доводиться мати справу фізикам, хімікам, біологам, лінгвістам, спеціалістам по кодам та ін.. Комбінаторні методи лежать в основі рішення багатьох задач теорії ймовірностей та її застосувань. Комбінаторика – гілка математики, що вивчає комбінації та перестановки предметів, – виникла в XVII ст. Довгий час здавалося, що комбінаторика лежить позамежами основної течії розквіту математики. Зараз комбінаторні методи застосовуються в теорії випадкових процесів, статистиці, математичному програмуванні, обчислювальній математиці, плануванні експериментів, і т.п. В математиці комбінаторика використовується при вивченні комбінаторної геометрії, представлень груп, неасоціативних алгебри і т.д.
Що ж було поштовхом до виникнення комбінаторики, як науки? Для чого ще потрібні знання з комбінаторики, крім відомого вже нам застосування в теорії ймовірності?
Доповіді учнів
Під час доповідей на екрані з’являються портрети вчених-математиків.
1.Перша праця, що містила комбінаторні задачі, увійшла в книгу «Книгу Абака» видатного математика Леонардо Фібоначчі в 1202 р. Наприклад, задача про пошук найменшої кількості гир, за допомогою яких можна отримати будь-яку цілу вагу від 1 до 40 фунтів.
Але поштовхом до виникнення комбінаторики був розквіт азартних ігор, зокрема гри в кості. Питаннями, що пов’язані з цією грою, займалися в ХVIст. італійські математики – Джероламо Кардано, Н. Тарталья, в ХVIІст. – Галілео Галілей, видатні математики Франції – Блез Паскаль і П’єр Ферма. Саме роботи Паскаля і Ферма дали поштовх для народження нових гілок математичної науки – комбінаторики і теорії імовірності. Вже у 1666 р. Готтфрід Вільгельм Лейбніц публікує «Дисертацію про комбінаторне мистецтво, в котрій вперше з’являється сам термін «комбінаторика». Лейбніц, якому на той час було всього 20 років і котрий мав вчений степінь з юриспруденції, планував для комбінаторики нові додатки: до кодування, статистики, теорії спостережень. Учень Лейбніца – Якоб Бернуллі в своїй книзі «Мистецтво припущень» (1713р.) виклав багато відомостей з комбінаторики та вперше увів поняття «перестановки», «розміщення». Остаточно комбінаторика як самостійний розділ математики оформилась в працях Леонардо Ейлера у ХVIІІст.
2.Для кодування таємної інформації та її розшифровки потрібні знання комбінаторики, тому для вирішення цих питань залучали математиків. Першим дешифрувальником був «батько алгебри» – Франсуа Вієт (кінець ХVIст.). Навички в розгадці складних шифрів допомогли вченим, коли археологи почали відкопувати камені та інші предмети давнини з таємними знаками. Таким чином і в археології комбінаторика має застосування.
Складність будови біологічних систем, взаємне поєднання окремих процесів в цілому організмі роблять біологію зручним полем застосування комбінаторних методів. Поєднуючи їх з вивченням рентгенівських знімків, вченим вдалося розгадати будову багатьох білків, в тому числі гемоглобіну та інсуліну. Найбільшим досягненням комбінаторного підходу до проявів життя можна вважати розшифровку будови ДНК, зроблену в Кембриджі вченими Ф. Криком та Дж. Уотсоном у 1953 р.
Комбінаторика виявилась корисною і в хімії. Розкладуючи свій хімічний пасьянс, великий вчений Дмитро Іванович Мендєлєєв, знайшов правильне розміщення елементів, виникла таблиця – був відкритий періодичний закон.(17 лютого 1869р.). У фізиці комбінаторика виявляється необхідною при вивченні властивостей кристалів, опису моделі феромагнетизму та ін..
Слово вчителя. Ми вже розв’язували з Вами комбінаторні задачі, але здебільшого знали, який вид сполук в них присутній, або яке правило: суми чи добутку треба застосувати. Тепер Вам потрібно навчитися самостійно розрізняти види сполук в комбінаторних задачах. Для цього пригадаємо схему розв’язування комбінаторних задач. (Схема проектується на екран)
Правило суми |
Правило добутку |
Вибір правила
|
|
Якщо елемент А можна вибрати m способами, а елемент В – n способами, то А або В можна вибрати (m + n) способами
|
Якщо елемент А можна вибрати m способами, а після цього елемент В – n способами, то А і В можна вибрати (m ∙ n) способами
|
Команди оголошують назву і девіз. Журі оцінює. Максимальна оцінка – 10 балів.
Правила гри . На екрані з’являється таблиця в якій зашифровано математичний термін.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
Задача гравців – якомога швидше його відгадати.
Можливі такі чотири варіанти:
Перший варіант
Учні бачать цифру 5. Це означає, що команда отримує завдання на 5 балів, на яке треба відповісти без підготовки. У випадку правильної відповіді команда отримує 5 балів.
Другий варіант
Учні бачать цифру 10. Це означає, що команда отримує завдання на 10 балів. На виконання якого відводиться 3 хвилини. У разі правильної відповіді команда отримує 10 балів.
Третій варіант
Учні бачать цифру 15 і отримують завдання на 15 балів, на виконання якого відводиться 5 хвилин. У разі правильної відповіді команда отримує 15 балів.
Четвертий варіант
Учні бачать букву зашифрованого слова. Балів у цьому випадку команда не отримує, але може назвати дане слово. У разі, якщо назване слово правильне, команда отримує у свою скарбницю 20 балів і гра припиняється. Журі підраховує кількість балів набраних командами і оголошує переможця.
Зауваження до правил
Повністю розшифрована таблиця має вигляд:
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
1 |
15 |
10 |
5 |
И |
15 |
5 |
2 |
5 |
15 |
10 |
5 |
10 |
Б |
3 |
10 |
С |
5 |
А |
5 |
15 |
4 |
15 |
10 |
15 |
10 |
Ц |
5 |
5 |
А |
5 |
10 |
15 |
10 |
5 |
6 |
15 |
10 |
С |
10 |
5 |
15 |
Зашифроване слово «АБСЦИСА».
Завдання на 5 балів
Розв’язання
=109∙8=720.
Відповідь: 720.
Розв’язання
5!=1∙2∙3∙4∙5=120.
Відповідь: 120.
Відповідь: перестановкою скінченної множини М називають будь-яку упорядковану множину, утворену з усіх елементів множини М. =n!
Відповідь: будь-яку m-елементну впорядковану підмножину даної n-елементної множини (m≤n) називають розміщенням з n елементів по m.
Відповідь: будь-яку m-елементну підмножину даної n-елементної множини (m≤n) називають комбінацією з n елементів по m.
= .
Відповідь: факторіал натурального числа n — добуток натуральних чисел від одиниці до n включно, позначається n!. За означенням 0!=1.
Розв’язання
===1000.
Відповідь: 1000.
Розв’язання
Першу страву можна вибрати трьома способами, другу - п’ятьма, третю – двома способами. Застосувавши правило добутку маємо 3∙5∙2=30 способів.
Відповідь: 30 способів.
Розв’язання
Першу цифру можна вибрати 6 способами, другу теж 6 способами. Застосувавши правило добутку маємо 6∙6=36 способів скласти двоцифрове число.
Відповідь: 36способів.
Розв’язання
.
Відповідь: 5040 способів.
Завдання на 10 балів
Відповідь:2m(2m+1).
« 1; 2; 3; 4; 5»?
Розв’язання
.
Відповідь: 60 чисел.
Розв’язання
.
Відповідь: 56 трикутників.
Розв’язання
=30∙29∙28=24360 способів.
Відповідь: 24360 способів.
Розв’язання
=8∙7∙6∙5=1680 способів.
Відповідь: 1680 способів.
Розв’язання
==10 способів.
Відповідь: 10 способів.
Розв’язання
=1.
Відповідь: 1.
Розв’язання
Трицифрові числа повинні закінчуватися на 4: • • 4. Залишилося 2 порожніх місця та 4 вільні цифри, маємо:
.
Відповідь: 12 чисел.
Розв’язання
=5∙ 4 ∙3=60 чисел.
Відповідь: 60 чисел.
Розв’язання
=45 способів.
Відповідь: 45 способів.
Завдання на 15 балів
Розв’язання
а) 7∙7=49 способів; б) 7∙6=42 способи.
Відповідь:49 способів, 42 способи.
Розв’язання
.
Відповідь: 64800 комбінацій.
Розв’язання
+=120+10=130.
Відповідь: 130 способів.
Розв’язання
=45; =45, =45; за теоремою Вієта , Умову рівняння задовольняє – 10.
Відповідь: 10.
Розв’язання
Число буде непарним, якщо остання цифра числа також непарна. Вибір останньої цифри можна виконати 4 способами (1,3,5,7). Решту цифр можна обрати 6! способами. Всього способів 6!∙4=2880.
Відповідь: 2880 чисел.
Розв’язання
Спочатку розглянемо випадок, що цифри в утворених трицифрових числах не повторюються. У розряді можуть бути 6 із даних цифр (усі, крім 0), у розряді десятків також 6 – (усі, крім використаної в сотнях), у розряді одиниць – 5(усі, крім використаних двох), тому 6∙6∙5=180. Якщо цифри можуть повторюватись, то у розряді сотень може бути 6 із даних цифр (усі, крім 0), у розрядах десятків і одиниць по 7. Тому 6∙7∙7=294.
Відповідь: 180, якщо цифри не повторюються; 294, якщо цифри повторюються.
Розв’язання
Існує способів скласти букет з 3 квіток і способів скласти букет з 5 квіток. Тоді існує способів скласти букет з 3 або з 5 квіток. Всього 26 способів.
Відповідь: 26 способів.
Розв’язання
=7(х+2); (х+1)х=42; +х – 42=0; за теоремою Вієта , Умову рівняння задовольняє – 6.
Відповідь: 6.
Розв’язання
«Хоча б одна дівчина» означає, що їх може бути одна, дві або три. Трьох осіб з усіх членів гуртка можна вибрати способами. Тільки трьох хлопців можна вибрати способами. В усіх інших варіантах будуть присутні дівчата. Отже, таких способів -=56-10=46.
Відповідь: 46 способів.
Поки журі підводить підсумки учні виконують самостійну роботу.
Варіант 1 |
Варіант 2 |
|
|
|
|
|
3. При формуванні екіпажу космічного корабля мали 10 претендентів на посаду командира і 20 – на посаду бортінженера. Скількома способами можна обрати 2-х кандидатів однієї посади для проходження першого тесту?
|
Відповіді до самостійної роботи.
Варіант 1 |
Варіант 2 |
1. |
1. |
2. |
2. |
3. |
3. |
Учні здають зошити на перевірку.
Журі оголошує і нагороджує команду-переможця. Найактивніші її учасники отримують оцінки.
Учні отримують домашнє завдання і побажання успіху в подальшому вивченні теми: «Теорія ймовірності».
Скласти і розв’язати 5 комбінаторних задач.
1